Постанова

від 25.02.2019 по справі 911/1837/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2019 р. Справа№ 911/1837/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Калатай Н.Ф.

секретар судового засідання Цибульський Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 25.02.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 12.12.2018

у справі №911/1837/18 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до Приватного підприємства "ПРОФ ТРЕЙД"

про зобов'язання визнання грошових вимог у сумі 157 185,50 грн.

та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до Приватного підприємства "ПРОФ ТРЕЙД" (далі - відповідач) про зобов'язання визнання кредиторських вимог із заборгованості, яка утворилася за Договором від 10.05.2011 №б/н в розмірі 157 185, 50 грн., що складає 22 640, 00 грн. заборгованість за кредитом, 5 501, 52 грн. заборгованість по комісії, 60 945, 72 грн. пеня та включення зазначених вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору від 10.05.2011 №б/н банківського обслуговування.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2018 у справі №911/1837/18 позов залишено без розгляду.

Суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення зробив висновок про те, що позивачем порушено вимоги п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач (Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2018 у справі №911/1837/18 та направити справу №911/1837/18 до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

Зокрема в своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що з урахуванням приписів ч. 4 ст. 120 ГПК України АТ КБ Приватбанк не могло бути завчасно повідомлено про судове засідання, призначене на 12.12.2018 ухвалою від 05.12.2018, що була підписана та набрала чинності за два дні до такого засідання. Також скаржник зазначає, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані ухвалами суду додаткові матеріали, необхідні для вирішення спору, або його представники не з'явилися на виклик у засідання господарського суду і їх нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, в тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення судового засідання доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2018 у справі №911/1837/18, клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції - задоволено, розгляд справи призначено на 25.02.2019. Також доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання у справі №911/1837/18 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду.

05.02.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява №б/н від 31.01.2019 (вх.09.1-21/224/19 від 05.02.2019) про участь повноважного представника позивача у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 залишено без розгляду заяву позивача №б/н від 31.01.2019 (вх.09.1-21/224/19 від 05.02.2019) про проведення судових засідань у справі №911/1837/18 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, оскільки аналогічна за своїм змістом заява вже розглянута судом апеляційної інстанції.

В судове засідання 25.02.2019 (в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області) з'явився представник позивача, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд задовольнити скаргу, оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити матеріали справи №911/1837/18 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання 25.02.2019 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив. Відповідач через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду заяв чи клопотань не подав.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 25.02.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як зазначалось вище та встановлено судом апеляційної інстанції, Акціонерне товариство комерційного банку "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "ПРОФ ТРЕЙД" про зобов'язання визнання кредиторських вимог із заборгованості, яка утворилася за Договором від 10.05.2011 №б/н в розмірі 157 185, 50 грн., що складає 22 640, 00 грн. заборгованість за кредитом, 5 501, 52 грн. заборгованість по комісії, 60 945, 72 грн. пеня та включення зазначених вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2018 у справі №911/1837/18 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2018 у справі №911/1837/18 підготовче засідання відкладено на 24.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2018 у справі №911/1837/18 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 21.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2018 у справі №911/1837/18 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 05.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2018 у справі №911/1837/18 в судовому засіданні оголошено перерву до 12.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2018 залишено без розгляду позов Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК".

Залишаючи позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" без розгляду, місцевий господарський суд виходив з того, що представник позивача у судові засідання систематично не з'являвся, клопотань про розгляд справи без його участі не заявляв, про причини неявки суд не повідомив.

Крім того, оскаржувана ухвала суду обгрунтована тим, що явка учасників справи визнавалась у судові засідання обов'язковою, позивача було попереджено, що суд може залишити позов без розгляду, якщо останній без поважних причин не подасть витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору або позивач (повноважний представник) не з'явитьсяу судове засідання або не повідомить про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не буде перешкоджати вирішенню спору.

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо залишення позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" без розгляду з огляду на наступне.

Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Виклики здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Водночас частиною 4 вищезазначеної статті передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У мотивувальній частині оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд зазначив, що представник позивача був належним чином повідомлений про судові засідання 24.10.2018, 21.11.2018, 05.12.2018 та 12.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263336155.

Колегія суддів не погоджується з даним твердженням суду першої інстанції з огляду на те, що як вбачається із матеріалів справи поштове відправлення №0103263336155 містило в собі копію ухвали про відкриття провадження у справі від 20.08.2018, якою було призначене перше судове засідання на 19.09.2018.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що дане поштове відправлення було отримано позивачем 24.09.2018, що підтверджується штампом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, тобто, після дати на яку було призначене судове засідання.

Слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2018 справу №911/1837/18 призначено до судового розгляду по суті на 05.12.2018. Враховуючи те, що поштове відправлення №0103266474010 (том 1, аркуш справи 123) про призначення справи до судового розгляду на 05.12.2018 було отримане позивачем лише 06.12.2018, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не був завчасно (за п'ять днів) повідомлений про судове засідання, що передбачено ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, в судове засідання 05.12.2018 представники сторін не з'явилися. В судовому засіданні 05.12.2018 було оголошено перерву на 12.12.2018, явка представників учасників справи визнана обов'язковою. Зі змісту ухвали Господарського суду Київської області від 05.12.2018 вбачається, що вона була підписана 10.12.2018, копія вказаної ухвали суду направлена сторонам також 10.12.2018, що підтверджується відбитком штампу на останньому аркуші зазначеної ухвали, вказане поштове направлення (№0103266955271) отримано позивачем лише 18.12.2018.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, позивач не міг бути завчасно (за п'ять днів) повідомлений про судове засідання, призначене на 12.12.2018 ухвалою суду першої інстанції від 05.12.2018, що була підписана та направлена учасникам справи за два дні до такого засідання.

Положеннями частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції керувався виключно нормами ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Системний аналіз у сукупності норм ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що для прийняття місцевим господарським судом рішення про залишення позову без розгляду за відсутності позивача (його представника) необхідна одночасна сукупність наступних обставин:

- позивач повинен бути належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання і його явка визнана обов'язковою;

- позивач (його представник) повинні не явитися в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

- повинна бути відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності;

- нез'явлення позивача (його представника) перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд, який в постанові від 20.11.2018 у справі №908/104/18 вказав:

24. Неявка позивача в судове засідання є підставою для залишення позову без розгляду за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору (частина четверта статті 202 ГПК України).

25. При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, місцевим господарським судом не визначено, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, чи була необхідність надання особисто представником пояснень суду з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин; не вказано судом про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами.

31. За положеннями частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, - з наведенням відповідних мотивів.

Водночас колегія суддів зазначає, що в ухвалі від 21.11.2018 по справі №911/1837/18 суд першої інстанції зазначив, що останнім було з'ясовано достатність поданих доказів, відповідно місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази (поштові повідомлення) про отримання копій процесуальних документів позивачем з порушенням норми ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані ухвалами суду додаткові матеріали, необхідні для вирішення спору, або його представники не з'явилися на виклик у засідання господарського суду і їх нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Також, слід зазначити, що суд має з'ясувати не тільки відсутність поважних причин неявки представника позивача в судове засідання, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що місцевим господарським судом не визначено, яким саме чином неявка представника позивача у судові засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, чи була необхідність надання особисто представником пояснень суду з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин; не вказано судом про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами.

Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Це означає, що суд не повинен підходити занадто формально до процесу та при першій ліпшій нагоді відмовлятися від розгляду спору, та таким чином фактично обмежувати право позивача на доступ до суду та розгляд його справи.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року суд вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи здійснено занадто формальне ставлення та суворе тлумачення норм п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, що обмежило право позивача на доступ до правосуддя, яке є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду з підстав нез'явлення представника позивача до суду.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Київської області від 12.12.2018 у справі №911/1837/18 - скасуванню, з направленням справи №911/1837/18 на розгляд до Господарського суду Київської області.

У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 52, 73, 74, 76, 129, 255, 269, 271, 275, 277, 280, 281, 282, 287, 288, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2018 у справі №911/1837/18 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2018 у справі №911/1837/18 скасувати.

3. Справу №911/1837/18 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

4. Матеріали справи №911/1837/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

Н.Ф. Калатай