Рішення

від 17.05.2019 по справі 911/1837/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1837/18

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК"

до приватного підприємства "ПРОФ ТРЕЙД"

про зобов`язання визнання грошових вимог у сумі 157 185,50 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу,

за участю представників:

позивача: Каракоці О.Р. (довіреність №4543-К-О від 23.10.2018 року);

Стаднікова Д.В. (довіреність №7920-К-О від 28.12.2016 року);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2018 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) до приватного підприємства "ПРОФ ТРЕЙД" (далі - відповідач) про зобов`язання визнання грошових вимог у сумі 157 185,50 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що відповідач у встановлені законом строки не розглянув та не задовольнив вимоги позивача про включення до проміжного ліквідаційного балансу заборгованості відповідача перед позивачем по договору від 10.05.2011 року та не надав мотивованої відмови щодо включення цих вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 10.09.2018 року підготовче засідання відкладено на 24 жовтня 2018 року.

24 жовтня 2018 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Підготовче засідання відкладено на 21 листопада 2018 року, про що постановлено ухвалу суду.

21 листопада 2018 року представники позивача та відповідача у засідання повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

На підставі ухвали суду від 21.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 грудня 2018 року.

05 грудня 2018 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 05.12.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12 грудня 2018 року.

12 грудня 2018 року представники позивача та відповідача у засідання знову не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 12.12.2018 року позов акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до приватного підприємства "ПРОФ ТРЕЙД" про зобов`язання визнання грошових вимог у сумі 157 185,50 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 25.02.2019 року апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2018 року в справі №911/1837/18 задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2018 року скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою суду від 06.05.2019 року провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 17 травня 2019 року.

16 травня 2019 року на електронну адресу Господарського суду Київської області представник позивача направив клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у задоволенні якого судом було відмовлено.

17 травня 2019 року в судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 20.08.2018 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи по суті, відзиву на позовну заяву не подано, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

10 травня 2011 року приватне підприємство "ПРОФ ТРЕЙД" (далі - відповідач) підписало заяву з публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), що складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.2.1.1.3. Умов встановлено, зокрема, що кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з п. 3.2.1.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.п. 3.2.1.4.1.1 Умов);

у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п.п. 3.2.1.4.1.2 Умов);

у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п`ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п.п. 3.2.1.4.1.3 Умов);

під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День поверненнякредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.10 Умов встановлено, зокрема, що при несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитний ліміт, проте відповідач станом на 27.07.2015 року обов`язок щодо сплати грошових коштів не виконав.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 22 640,00 грн. заборгованості за кредитом, 24 604,30 грн. заборгованості за процентами, 22 114,40 грн. пені, 5 501,52 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/3979/15 від 13.10.2015 року позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 22 640,00 грн. заборгованості за кредитом, 24 604,30 грн. заборгованості за процентами, 22 114,40 грн. пені, 5 501,52 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 827,00 грн. судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію

та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року в справі за заявою "Совтрансавто-Холдинг" проти України, одним із елементів верховенства права визначено принцип правової впевненості, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Позивач послався на те, що відповідач суму кредитного ліміту в межах строків, встановлених умовами договору, не повернув, що стало підставою для нарахування процентів та пені за підвищеною ставкою.

Документів, що підтверджували б сплату заборгованості перед позивачем, представник відповідача суду не надав.

Станом на 16 липня 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 157 185,50 грн., з яких: 501,52 грн. заборгованості по комісії, 60 945,72 грн. пені.

Позивач зазначив, що з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому стало відомо про те, що відповідач перебуває в стані припинення.

18 липня 2018 року позивачем було направлено ліквідаційній комісії відповідача заяву з кредиторськими вимогами, однак 08.08.2018 року вищевказана заява була повернута, у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується витягом з сайту ПАТ УКРПОШТА .

На думку позивача, вищевказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов`язку щодо визнання реально існуючої заборгованості та включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок майна особи, що ліквідується.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду, просив зобов`язати відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" із заборгованості, яка станом на 16.07.2018 року становить 157 185,50 грн. та складається із заборгованості за кредитом у сумі 22 640,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 68 098,26 грн., заборгованості по комісії у сумі 5 501,52 грн., пені у сумі 60 945,72 грн., та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що станом на 16 липня 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становить: 22 640,00 грн. заборгованості за кредитом, 68 098,26 грн. заборгованості за відсотками, 5 501,52 грн. заборгованості по комісії, 60 945,72 грн. пені, тому позивач є кредитором відповідача з грошовими вимогами на загальну суму 157 185,50 грн.

Документів, що підтверджували б сплату заборгованості перед позивачем, представник відповідача суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 4 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Частиною 3 ст. 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частиною 6 ст. 105 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із вимогою про визнання та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу 18.07.2018 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

Згідно із наявним у матеріалах справи поштовим конвертом, зазначена вимога була повернута позивачу, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Так, суд дійшов висновку про те, що відповідач ухилився від розгляду кредиторських вимог позивача.

Про ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивач дізнався 08 серпня 2018 року (дата повернення поштового відправлення). Отже, місячний строк на звернення позивача з цим позовом до суду розпочався 09 серпня 2018 року.

Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду 16.08.2018 року (відповідно до відбитку поштового штемпеля на конверті, в якому позовну заяву було направлено до Господарського суду Київської області).

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Так, суд дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду з позовом в межах строку визначеного законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Доказів, які б спростували вищевикладені обставини, а також документів, що підтверджували б оплату боргу перед позивачем, представник відповідача суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги позивача в загальному розмірі 157 185,50 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 4 ст. 104, ч. ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 105, п. 1 ч. 1 ст. 110, ч. 3 ст. 112, ч. ч. 1, 2 ст. 509, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч . 4 ст. 75, ст. 86, ч. 1 ст. 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до приватного підприємства "ПРОФ ТРЕЙД" про зобов`язання визнання грошових вимог у сумі 157 185,50 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Зобов`язати приватне підприємство "ПРОФ ТРЕЙД" (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Кирпоноса, будинок 15, корпус А, ідентифікаційний код 34838136) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д, ідентифікаційний код 14360570) із заборгованості, яка станом на 16.07.2018 року становить 157 185,50 грн. (сто п`ятдесят сім тисяч сто вісімдесят п`ять грн. 50 коп.), складається із заборгованості за кредитом у сумі 22 640,00 грн. (двадцять дві тисячі шістсот сорок грн. 00 коп.); заборгованості за відсотками в сумі 68 098,26 грн. (шістдесят вісім тисяч дев`яносто вісім грн. 26 коп.); заборгованості по комісії у сумі 5 501,52 грн. (п`ять тисяч п`ятсот одну грн. 52 коп.); пені у сумі 60 945,72 грн. (шістдесят тисяч дев`ятсот сорок п`ять грн. 72 коп.), та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Стягнути з приватного підприємства "ПРОФ ТРЕЙД" (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Кирпоноса, будинок 15, корпус А, ідентифікаційний код 34838136) на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д, ідентифікаційний код 14360570) 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 27.05.2019 року.

Суддя С. Грабець