Постанова

від 26.02.2019 по справі 912/1726/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2019 року м.Дніпро Справа № 912/1726/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання : Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2018 (ухвалене суддею Кабаковою В.Г., повне рішення складено 07.11.2018) у справі № 912/1726/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Міської ради міста Кропивницького Нікітенко Олександр Володимирович

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фермерське господарство "Інгульське-2009"

про витребування майна з незаконного володіння, визнання недійсним (скасування) свідоцтва

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона 140" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" про витребування майна, а саме комплексу будівель ПАТ "Пересувна механізована колона 140", який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, буд. 206, з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014"; визнання недійсним (скасування) свідоцтва про право власності за № 23021401 від 16.06.2014, виданого державним реєстратором Нікітенком Олександром Володимировичем.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2018 у справі № 912/1726/18 позов задоволено повністю:

- витребувано майно, а саме цілий комплекс будівель Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" за реєстраційним номером 343629535101, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська (Холодноярська), буд. 206 (нова адреса: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Підгайці, вул. Паркова, буд. 3а), з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014";

- визнано недійсним (скасовано) свідоцтво про право власності за № 23021401 від 16.06.2014, видане державним реєстратором Нікітенком Олександром Володимировичем;

- стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" на користь Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" 17 407,59 грн. судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що у справі № 912/1820/17 було встановлено факт недійсності договорів купівлі-продажу з відчуження спірного нерухомого майна, що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника - ПАТ "ПМК 140" з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею, таким чином, за висновком суду, вказані обставини не потребують доказування у даній справі в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України. Місцевий господарський суд також дійшов висновку, що ТОВ "Аспект розвиток - 2014" є недобросовісним набувачем комплексу будівель ПАТ "ПМК 140", оскільки договори купівлі-продажу, за якими придбано частки у праві власності на комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград (Кропивницький), вул. Московська (Холодноярська), буд. 206, визнано недійсними судовим рішенням, так як їх укладання відбулось з порушенням положень Статуту ПАТ "ПМК 140" та норм ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства". Суд першої інстанції зазначив, що сторонами вказаних договорів були ПАТ "ПМК 140" (в.о. директора ОСОБА_2) - продавець та покупці - Приватне підприємство "Зерно-Р.В.В." (засновник, директор ОСОБА_3), Приватне підприємство "СОЯ-Ю.Д.К." (засновник, директор ОСОБА_4) та Приватне підприємство "К.Л.В.-ПЛЮС" (засновник ОСОБА_5, директор ОСОБА_3). Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що Приватне підприємство "Зерно-Р.В.В." (засновник, директор ОСОБА_3), Приватне підприємство "СОЯ-Ю.Д.К." (засновник, директор ОСОБА_4) та Приватне підприємство "К.Л.В.-ПЛЮС" (засновник ОСОБА_5, директор ОСОБА_3) виступили засновниками ТОВ "Аспект розвиток - 2014" та передали до його статутного капіталу майно, придбане за вказаними договорами купівлі - продажу (а.с.67-74 т. 1), що визнані недійсними згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17. Одним з директорів ТОВ "Аспект розвиток - 2014" є вищевказаний ОСОБА_3 За таких обставин місцевий господарський суд вбачав підстави дійти висновку, що ТОВ "Аспект розвиток - 2014" знало чи могло знати про наявність перешкод для відчуження спірного майна та про те, що Приватним підприємством "Зерно-Р.В.В.", Приватним підприємством "СОЯ-Ю.Д.К." та Приватним підприємством "К.Л.В.-ПЛЮС" придбано таке майно незаконно. Наведене, за висновком місцевого господарського суду, є підставою вважати про злагодженість дій відповідача та відповідних осіб Приватного підприємства "Зерно-Р.В.В." (засновник, директор ОСОБА_3), Приватного підприємства "СОЯ-Ю.Д.К." (засновник, директор ОСОБА_4) та Приватного підприємства "К.Л.В.-ПЛЮС" (засновник ОСОБА_5, директор ОСОБА_3) щодо незаконного відчуження комплексу будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград (Кропивницький), вул. Московська (Холодноярська), буд. 206. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 40 від 22.12.2016 (а.с. 100), з подальшим його доповненням рішенням засідання виконавчого комітету Великосеверинівської сільської ради № 21 від 29.05.2017 (а.с. 101), в зв'язку з уточненням нумерації об'єктів нерухомості, які знаходяться в селі Підгайці по вулиці Парковій, присвоєно правильну поштову адресу об'єктам нерухомості за адресою: м. Кіровоград, вул. Московська, 206, які належать ТОВ "Аспект розвиток - 2014" - вулиця Паркова, 3а с. Підгайці Кіровоградського району. Відповідно, враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що цілий комплекс будівель за реєстраційним номером 343629535101 за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград (Кропивницький), вул. Московська (Холодноярська), буд. 206 та Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Підгайці, вул. Паркова, буд. 3а є одним і тим самим майном. Крім того, місцевий господарський суд послався на ті обставини, що з договорів купівлі-продажу та актів приймання-передачі до цих договорів від 18.04.2014, 20.04.2014, 29.04.2014, 06.05.2014, 08.05.2014, 14.05.2014, 15.05.2014, 20.05.2014, 22.05.2014, 23.04.2014, 26.05.2014 вбачається, що відчужувались частки у праві власності на комплекс будівель, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Московська, будинок № 206, а саме:

- 18.04.2014 - 9/50 часток,

- 24.04.2014 - 19/100 часток,

- 29.04.2014 - 11/100 часток;

- 06.05.2014 - 7/100 часток;

- 08.05.2014 - 7/100 частки;

- 14.05.2014 - 1/10 частки;

- 15.05.2014 - 1/10 частки,

- 20.05.2014 - 9/250 часток;

- 22.05.2014 - 9/250 часток;

- 23.04.2014 - 31/500 часток,

- 26.05.2014 - 23/500 часток,

що разом становить 500/500 часток, тобто 100 % цілого комплексу будівель ПАТ "Пересувна механізована колона 140". Відповідно, за висновком суду, до статутного капіталу ТОВ "Аспект розвиток - 2014" передано цілий комплекс будівель за реєстраційним номером 343629535101, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська (Холодноярська), буд. 206 (нова адреса: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Підгайці, вул. Паркова, буд. 3а) саме який просить витребувати позивач, тому відсутні підстави дослідження його площі чи складу. Разом з тим, як зазначено в судовому рішенні, вартість цілого комплексу будівель в розмірі 984 306,00 грн, що вказана в рішенні суду у справі № 912/1820/17 та у позові у даній справі ніким не оспорено та не спростовано.

Зважаючи на наведене, позовні вимоги в частині витребування майна, а саме цілого комплексу будівель за реєстраційним номером 343629535101, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська (Холодноярська), буд. 206 (нова адреса: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Підгайці, вул. Паркова, буд. 3а), з незаконного володіння ТОВ "Аспект-Розвиток-2014", суд першої інстанції вважав обґрунтованими.

Також, суд першої інстанції вважав обґрунтованою вимогу позивача про визнання недійсним (скасування) свідоцтва про право власності за № 2302014 від 16.06.2014, виданого державним реєстратором Нікітенком Олександром Володимировичем, зазначивши про наявність підстав для визнання недійсним спірного свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості, відхиливши при цьому заперечення відповідача стосовно суб'єктного складу сторін у даній справі, враховуючи те, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов'язки, тобто не є правочином. Однак, свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. За висновком суду, чинність документа, в даному випадку свідоцтва, є показником, який характеризує його юридичну силу, тобто якщо правова підстава (правочин) , у зв'язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то такий правочин не породжує у його сторін прав, а відтак свідоцтво, як посвідчувальний документ, втрачає свою юридичну силу, і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє.

Отже, за твердженням суду, наведеним у прийнятому ним рішенні, оскільки договори купівлі-продажу часток у праві власності на комплекс будівель за реєстраційним номером 343629535101, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська (Холодноярська), буд. 206, визнані в судовому порядку недійсними, то свідоцтво про право власності на майно, яким посвідчено право власності відповідача на об'єкт нерухомості, підлягає визнанню недійсним.

Крім того, місцевий господарський суд вважав, що оскільки позивач, як власник майна, переданого за договорами купівлі-продажу часток у праві власності на комплекс будівель, які в подальшому визнані недійсними, не може реалізувати свої права власника та вчинити необхідні дії для реєстрації свого права власності на майно у зв'язку з існуванням документа, що посвідчує таке право за іншою особою - відповідачем, то права та інтереси ПАТ "ПМК 140" підлягають захисту шляхом визнання свідоцтва про право власності за № 23021401 від 16.06.2014, яким посвідчено право власності ТОВ "Аспект Розвиток-2014" на майно: комплекс будівель за реєстраційним номером 343629535101, який знаходиться за адресою м. Кропивницький, вул. Московська (Холодноярська), буд. 206, недійсним.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності з підстав спливу такого строку 15.06.2017, оскільки оскаржуване свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане 16.06.2014, суд зазначив, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), перебіг якої, відповідно до частини першої статті 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивач дізнався про порушення його прав та про особу, яка їх порушила, 23.05.2018 - коли отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень за № 41149482.

Окрім наведеного вище, враховуючи неправомірні дії т.в.о. директора ОСОБА_2 з продажу майна ПАТ "ПМК № 140", що полягали в укладенні договорів купівлі-продажу часток майнового комплексу з порушенням положень Статуту ПАТ "Пересувна механізована колона 140" та норм ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідно до приписів якої забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину, які встановлені у рішенні суду від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17, а також призначення нового директора товариства позивача, що дало можливість "ПМК № 140" звернутись за захистом порушеного права та можливість витребування майна з чужого незаконного володіння, а також те, що позивач дізнався про наявність свідоцтва про право власності за № 23021401 від 16.06.2014 виданого державним реєстратором Нікітенком Олександром Володимировичем, лише 23.05.2018 - коли отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень за № 41149482, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що строк позовної давності не минув.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" подало апеляційну скаргу про скасування цього рішення та ухвалення нового рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014".

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає його таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, таким, що винесене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням всіх належних доказів у справі, з невірним застосуванням строку позовної давності.

Щодо неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи, та які господарський суд визнав встановленими, апелянт зазначає, що предметом спору у даній справі є вимога позивача про витребування із чужого незаконного володіння майна, одержаного відповідачем, на підставі ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

За доводами апелянта, статтею 388 Цивільного кодексу України передбачена можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Апелянт посилається, що підставою позову позивача є прийняття рішення Господарським судом Кіровоградської області у справі № 912/1820/17 від 27.11.2017, яким визнано недійсними пов'язані з предметом спору договори купівлі-продажу, що були укладені між Публічним акціонерним товариством "Пересувна механізована колона 140" та Приватним підприємством "Зерно-Р.В.В.", Приватним підприємством "К.Л.В-ПЛЮС", Приватним підприємством "СОЯ-Ю.Д.К.".

Разом з тим, за доводами апелянта, визнання недійсними пов'язаних з предметом спору означених вище договорів купівлі-продажу не призводить до того, що вибуття майна з володіння власника відбулось поза його волею, оскільки Публічне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона 140" добровільно та з власної ініціативи здійснило відчуження даного майна та отримало кошти за відчужене майно. За таких обставин, апелянт вважає, що відсутні підстави захищати права Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" шляхом витребування нерухомого майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України, адже Публічне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона 140" здійснило своє право власності в повному обсязі без будь-яких збитків для себе; Публічне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона 140" не є власником спірного майна, воно утратило право вимоги і, як наслідок, і право на судовий захист. До того ж, як зазначає апелянт, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17 в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" про витребування майна, а саме комплексу будівель, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, 206 було відмовлено.

Оскільки означене рішення Господарського суду Кіровоградської області не було оскаржено та набрало законної сили, відповідач вважає, що встановлені цим рішенням обставини не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відтак, виходячи з наведеного, на думку апелянта, при винесенні оскаржуваного судового рішення по цій справі судом першої інстанції порушено основні засади преюдиції, оскільки в рішенні по справі № 912/1820/17 були досліджені питання правомірності набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" комплексу будівель.

Також, апелянт вважає, що судом першої інстанції надано неправомірну оцінку в частині застосування ст.ст. 388, 387 Цивільного кодексу України до позовних вимог позивача, оскільки при прийнятті рішення у справі № 912/1820/17 суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що згідно оспорюваних договорів відчужувались частки в праві власності на цілий комплекс будівель, що знаходився за адресою: м. Кіровоград, вул. Московська, 206. Приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу Панчишиною С.С. було здійснено посвідчення договорів купівлі-продажу саме частки у праві власності на цілий комплекс будівель. За кожним договором купівлі-продажу в користування покупця переходить приміщення, що за даними Актів розрахунку ідеальних часток, складених ОКП "Кіровоградське ООБТІ" становить відповідну частку у праві власності на цілий комплекс будівель, що і було предметом кожного договору купівлі-продажу.

Апелянт посилається і на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" не є стороною оспорюваних договорів, а сторонами цих договорів є Публічне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона 140", Приватне підприємство "Зерно-Р.В.В.", Приватне підприємство "К.Л.В-ПЛЮС", Приватне підприємство "СОЯ-Ю.Д.К.". Державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" відбулась 30.05.2014 і його засновниками були зазначені вище приватні підприємства. На підставі Актів приймання-передачі майна цими підприємствами здійснено внески до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" шляхом передачі майна, яке розташоване за адресою: місто Кіровоград, вулиця Московська, 206 на суму 984 306, 00 грн.

Апелянт зазначає про ті обставини, що на підставі договорів купівлі-продажу було здійснено продаж часток, належних Приватному підприємству "Зерно-Р.В.В.", Приватному підприємству "К.Л.В-ПЛЮС", Приватному підприємству "СОЯ-Ю.Д.К." ОСОБА_7, яка, в свою чергу, продала свою частку в статутному капіталі ОСОБА_8 і станом на 26.11.2018 статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" становить 985 306, 00 грн. при цьому статутний капітал товариства сформований відплатно, а в даному випадку, як вважає апелянт, не можливо зробити поворот виконання у зв'язку з тим, що ПП "Зерно-Р.В.В.", ПП"К.Л.В-ПЛЮС", ПП "СОЯ-Ю.Д.К." є припиненими, а жодних відносин між Публічним акціонерним товариством "Пересувна механізована колона 140" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" не було. Комплекс будівель, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, 206, у попередніх власників витребуваний не був.

Апелянт посилається і на те, що судом першої інстанції не врахована позиція, та надана неналежна оцінка обставинам справи, що майно вибуло поза волею позивача у зв'язку з тим, що згода на продаж надавалась позивачем на підставі рішень загальних зборів акціонерів ВАТ " Пересувна механізована колона 140" від 23.04.2007, тобто майно вибуло за волею позивача. Зазначене, на думку апелянта, свідчить про неправомірне застосування судом першої інстанції ст. 388 ЦК України.

Апелянт зазначає і про те, що судом першої інстанції не досліджувалася вартість цілого комплексу будівель, експертна оцінка вартості та експертиза стану будівель цілого комплексу будівель не проводилась, хоча відповідач направив позивачу пропозицію щодо звірки розрахунків та технічного стану цілого комплексу будівель, але судом зазначена пропозиція врахована не була та, як вважає апелянт, на власний розсуд суду була визначена вартість цілого комплексу будівель, які є предметом цього спору. Відповідно до Закону України "Про оцінку майна та майнових прав" визначення вартості проводиться або за балансовою вартістю або за експертною оцінкою відповідного експерта, а не одноособово суддею.

Також апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду, наведеним в оскаржуваному рішенні, про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним (скасування) свідоцтва про право власності за № 23021401 від 16.06.2014, виданого державним реєстратором Нікітенком Олександром Володимировичем.

Апелянт зазначає, що Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав у поданих документах, приймає рішення щодо державної реєстрації, на підставі рішення про державну реєстрацію відкриває розділ та вносить відомості про такі права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а за результатами вищевказаних дій на підставі прийнятого рішення (станом на 2014 рік) видавалось свідоцтво про право власності.

Щодо внесення нерухомості в якості внеску в статутний капітал, то, за доводами апелянта, така можливість передбачена ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України, а необхідність реєстрації прав на неї обумовлена вимогами ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, відповідно до якої права на нерухомість, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації. Апелянт вважає, що на майно, передане Товариству з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" його учасниками як вклад у статутний капітал Товариства, у Товариства у відповідності з ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України виникає право власності, яке відповідно до ст. 4 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підлягає державній реєстрації.

На підставі ст. 52 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, яка діяла на момент видачі оскаржуваного свідоцтва, для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв'язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи в якості внеску до статутного (складеного) капіталу такої особи, заявник, окрім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна. У разі коли така передача здійснюється іншою юридичною особою, заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає рішення органу або особи, уповноважених установчими документами такої юридичної особи або законом.

Апелянт посилається і на те, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23021401, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Нікітенком Олександром Володимировичем 16.06.2014 на підставі: актів приймання-передачі майна від 28.05.2014; протоколу загальних зборів засновників (учасників) № 1 від 28.05.2014 та рішення державного реєстратора.

Також, відповідно до ст. 26 ч. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, за доводами апелянта, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23021401, від 16.06.2014 є документом, який підтверджує право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014", зареєстроване на підставі акту приймання-передачі і протоколу загальних зборів засновників (учасників) № 1 від 28.05.2014, які не оскаржувались та станом на сьогодні є дійсними. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов'язки, тобто не є правочином.

Також, апелянт зазначає про те, що підставою внесення запису про право власності на цілий комплекс будівель є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13789467 від 16.06.2014 державного реєстратора Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Нікітенка Олександра Володимировича. Рішення про державну реєстрацію прав приймається особисто державним реєстратором, який є окремим суб'єктом владних повноважень, крім того, оскарження дій державного реєстратора проводиться відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, і на ці справи поширюється юрисдикція адміністративних судів. Проте, зазначене рішення, на підставі якого видавалось свідоцтво про право власності, ніким не оскаржувалось. Отже, апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення була неправомірно надана оцінка діям державного реєстратора Нікітенка Олександра Володимировича та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23021401 від 16.06.2014.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що позивач звернувся з позовом до суду з порушенням визначеного ст. 257 Цивільного кодексу України загального строку позовної давності. Так, за доводами апелянта, оскаржуване свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23021401 видане державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Нікітенком Олександром Володимировичем 16.06.2014, отже, трирічний строк позовної давності у спорі, що виник між сторонами, обчислюється з 16.06.2014 і закінчився 15.06.2017. При цьому позов подано до суду 09.07.2018.

Щодо доводів позивача про те, що він дізнався про порушення його права та про особу, яка його порушила, 23.05.2017 - коли отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень за № 41149482, апелянт зазначає, що з урахуванням того, що у справі № 912/1820/17 було встановлено факт недійсності договорів купівлі-продажу з відчуження спірного нерухомого майна у 2017 році, позивачем у цій справі був акціонер Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" ОСОБА_9, який зазначив, що він дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила, ще у вересні 2014 року, а відповідачами по цій справі були Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" та Публічне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона 140", то, на думку апелянта, позивачу було відомо про розгляд даної справи, тобто позивач звернувся з позовом до суду поза межами строку позовної давності.

Окрім наведеного вище, апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано ту обставину, що рішення позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" від 16.01.2018, якими на посаду директора цього Товариства призначено Дуріцина Сергія Анатолійовича, визнані недійсними (справа № 912/871/18); рішення позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" від 03.02.2018, згідно яких на посаду директора Товариства було призначено Дуріцина Сергія Анатолійовича, визнані недійсними (справа № 912/1521/18).

Статут Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" підписано директором Бриніним М.Ю. та затверджено річними загальними зборами акціонерів товариства згідно протоколу № 3 від 11.06.2018. Позовну заяву № 62 від 09.07.2018 підписано представником Дуріциним С.А. за дорученням № 1 від 26.06.2018, виданим директором Бринініним М.Ю. Одним із рішень позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140", які були оформлені Протоколом № 2 позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" від 03.02.2018, є рішення про обрання членів Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" у такому складі: Левінков Євген Олександрович - голова Наглядової ради, ОСОБА_14 - член Наглядової ради, ОСОБА_15 - член Наглядової ради.

Посилаючись на ч.ч. 1,2,3 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства", апелянт зазначає, що до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом товариства. До виключної компетенції наглядової ради належить: прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом.

Оскільки рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" від 03.02.2018 у складі, яким скликано оскаржувані загальні збори акціонерів від 11.06.2018, визнано недійсним рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2018 у справі № 912/1521/18, яке набрало законної сили, враховуючи, що згідно розділу 9.2. п. 9.2.8. п. 15 статуту Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" в редакції від 11.06.2018 до компетенції наглядової ради віднесено вирішення питання про обрання та припинення повноважень директора Товариства, а рішення Наглядової ради прийняте неправомочним складом Наглядової ради про скликання і проведення 11.06.2018 загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140", на думку апелянта, є неправомочними і повноваження директора Бриніна М.Ю. Проте, суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував рішення суду по справам № 912/871/18 та № 912/1521/18 про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140".

Також, апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм процесуального права.

Так, за доводами апелянта, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2018 відкрито провадження у справі. Ухвалою від 14.09.2018 підготовче засідання у справі було відкладено на 28.09.2018. Проте, в ухвалі від 17.09.2018 зазначено, що в абзаці 4 даної ухвали допущено описку і абзац 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2018 викладено в такій редакції: "Закрити підготовче провадження у справі № 912/1726/18 та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.09.2018 о 09:30 год.

Також, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2018 було відмовлено у задоволенні поданих 09.08.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" клопотання про закриття провадження та заяви про залучення третьої особи на стороні позивача. Цю ухвалу апелянт вважає незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Щодо наведеної ухвали апелянт зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" 09.08.2018 була подана заява про залучення гр. ОСОБА_9 в якості третьої особи на стороні позивача. Згідно із ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Отже, процесуальним приводом для залучення у справу третіх осіб є: заява самої цієї особи, яка бажає брати участь у справі в статусі третьої особи; заява особи, яка бере участь у справі, зокрема сторони (позивача або відповідача); ініціатива суду.

Матеріальною підставою залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі. Судове рішення може вплинути на права і обов'язки третьої особи, якщо між цією третьою особою і стороною, на боці якої вона бере участь у справі, існують певні правовідносини (права і обов'язки), які за наслідками вирішення справи можуть змінитися або припинитися, або якщо на підставі рішення суду між стороною і третьою особою виникнуть нові правовідносини (права і обов'язки).

Апелянт зазначає, що до позовної заяви додана квитанція 0.0.1077604315.1 від 06.07.2018 про сплату гр. ОСОБА_9 судового збору. На думку апелянта, сплата судового збору є підтвердженням правового зв'язку між позивачем та гр. ОСОБА_9. Проте, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2018 було відмовлено у задоволенні поданої 09.08.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_9.

Апелянт посилається і на те, що відповідно до ст. 176 ГПК України, встановивши, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2018 було відкрито провадження по даній справі. Однак, після відкриття провадження у справі представником Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" із супровідним листом № 82 від 16.08.2018 була додана 20.08.2018 до матеріалів справи довіреність від 03.07.2018, на підставі якої гр. ОСОБА_9 сплатив судовий збір. Отже, як стверджує апелянт, провадження у даній справі відкрито без подання з позовною заявою зазначеної довіреності від 03.07.2018.

Також, апелянт зазначає про те, що в ухвалі Господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2018 суд першої інстанції послався на ті обставини, що відповідачем не доведено суду обставин, на підтвердження того, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_9 Однак, за твердженням апелянта, представником відповідача неодноразово в судових засіданнях наголошувалось на тому, що ОСОБА_9 є акціонером та бенефіціарним власником простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140", частка якого становить 48, 0817% від статутного капіталу емітента - Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140".

Апелянт посилається і на те, що у провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебувала справа за № 912/1820/17 з тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у якій 27.11.2017 суд прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014", а саме в задоволенні позовних вимог про витребування майна з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" - комплексу будівель, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, 206. Це рішення набрало законної сили.

Відповідно, враховуючи положення пунктів 2, 4, 5 частини першої ст. 175, п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, на думку апелянта, провадження у даній справі слід було закрити.

Апелянт зазначає і про те, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2018 у даній справі було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на комплекс будівель, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, 206 (змінена адреса: Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Підгайці, вулиця Паркова, 3а), який згідно свідоцтва про право власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014". Проте, апелянт вважає, що судом вжито заходи щодо забезпечення позову на підставі заяви, яка не відповідає вимогам ст. 139 ГПК України.

Апелянт посилається на ті обставини, що 14.09.2018 відповідачем було подане до суду клопотання про залучення іншого відповідача та заява про перенесення судового засідання. 14.09.2018 Господарський суд Кіровоградської області відмовив у задоволенні цього клопотання та заяви. Разом з тим, 14.09.2018 представник позивача подав суду уточнення позовних вимог від 14.09.2018 та в даному підготовчому засіданні за клопотанням представників позивача оголошено перерву до 14.00 14.09.2018.

Щодо задоволення заяви позивача про оголошення перерви в підготовчому засіданні апелянт зазначає, що суд у даному випадку оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.00 14.09.2018, завідомо знаючи про те, що ні відповідач, ні представник відповідача не будуть присутні на цьому судовому засіданні, і цим самим позбавив можливості відповідача скористатись своїм правом на інформацію про дату, час і місце розгляду справи.

Апелянт посилається на упередженість суду першої інстанції під час розгляду цієї судової справи, чим порушується один з головних принципів судочинства.

Публічне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона 140" відповідно до поданого до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу та пояснень його представника у судових засіданнях апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" вважає безпідставною, а рішення суду першої інстанції таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Так, ПАТ "Пересувна механізована колона 140" зазначає, що Господарський суд Кіровоградської області у справі №912/1820/17 відмовив акціонеру ОСОБА_9 у витребуванні майна, а саме комплексу будівель з незаконного володіння ТОВ "Аспект Розвиток -2014" у зв'язку із тим, що саме ПАТ "Пересувна механізована колона 140" в особі його органів управління наділена повноваженнями щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, а не акціонер ОСОБА_9, а рішенням у зазначеній справі не встановлено того, що ТОВ "Аспект Розвиток-2014" правомірно набуло у власність майно ПАТ "Пересувна механізована колона 140" за адресою: вул. Московська (Холодноярська), буд. 206, с. Підгайці, Кіровоградський район, а тому твердження відповідача про порушення судом першої інстанції основних засад преюдиції є хибним. Щодо твердження відповідача про одноособове визначення суддею вартості цілого комплексу будівель, позивач вважає, що суд першої інстанції в рішенні у даній справі не визначав вартості майна, а лише посилався на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі №912/1820/17, в якому зазначено, що "судом встановлено, що загальна сума за договорами купівлі-продажу часток у праві власності на комплекс будівель складає 984 306,00 грн, що становить 100% вартості цілого комплексу будівель Товариства згідно звіту про оцінку майна, зробленого приватним підприємством "Астарта-Фінанс" станом на 25.03.14, та зазначає, що вартість цілого комплексу будівель в розмірі 984 306,00 грн., що вказана в рішенні суду у справі № 912/1820/17 та у позові у даній справі ніким не оспорено та не спростовано. Щодо свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23021401 від 16.06.2014, позивач зазначив, що вказане свідоцтво дійсно є документом, який підтверджує право власності ТОВ "Аспект Розвиток-2014" на набуте на підставі акту приймання-передачі і протоколу загальних зборів засновників (учасників) №1 від 28.05.2014 майно, які не оскаржувались. Проте, саме свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23021401 від 16.06.2014 надає можливість відповідачу розпоряджатися цілісним майновим комплексом. А лише на підставі акту приймання-передачі і протоколу загальних зборів засновників (учасників) № 1 від 28.05.2014 Товариству не можливо розпорядитися цілісним майновим комплексом.

Також позивач вважає, що ним не порушено загального строку позовної давності, оскільки у вересні 2014 керівництво ПАТ "Пересувна механізована колона 140" здійснювала в.о. директора ОСОБА_2 Вона ж і укладала одинадцять договорів купівлі-продажу, які визнані недійсними. За таких обставин, на думку позивача, очевидною є та обставина, що ПАТ "Пересувна механізована колона 140" не могло звернутися із позовом про витребування майна. Така можливість виникла лише після того, як від управління ПАТ "Пересувна механізована колона 140" було усунуто в.о. директора ОСОБА_2, прийняття Господарським судом Кіровоградської області рішення від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17 про визнання недійсними одинадцятьох договорів купівлі-продажу часток цілісного майнового комплексу, та отримання рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень за № 41149482 від 23.05.2018.

Позивач вважає таким, що не відповідає дійсності, твердження відповідача про те, що справа між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа № 912/1820/17) розглядалась господарським судом, а тому провадження у даній справі (справа № 912/1726/18) слід було закрити.

Щодо відповідних тверджень відповідача позивач зазначає, що із позовом, який вирішувався у справі № 912/1820/17, звернувся акціонер Товариства позивача ОСОБА_9 до ТОВ "Аспект Розвиток -2014", що свідчить про різний суб'єктний склад сторін у справах та про те, що справи не є тотожними. При цьому судом у справі № 912/1820/17 відмовлено у задоволенні позовної вимоги про витребування майна лише у зв'язку із неналежним суб'єктом звернення з відповідною вимогою.

Позивач посилається і на те, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2018, які залишені без змін постановою Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 16.01.2019, визнано недійсними договори купівлі-продажу від 18.04.2014, 24.04.2014, 29.04.2014, 06.05.2014, 08.05.2014, 14.05.2014, 15.05.2014, 20.05.2014, 22.05.2014, 23.05.2014, 26.05.2014. Підставою недійсності договорів вказано невідповідність їх укладання положенням Статуту ПАТ "Пересувна механізована колона 140" та нормам ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Разом з тим, частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На думку позивача, саме рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17 має преюдиціальне значення для даної справи.

Позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Аспект Розвиток-2014" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2018; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2018 - залишити без змін.

19.02.2019 до апеляційного господарського суду від ТОВ "Аспект Розвиток-2014" надійшла заява про зупинення провадження у справі, відповідно до якої ТОВ "Аспект Розвиток-2014" просило зупинити провадження у справі № 912/1726/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання недійсним (скасування) свідоцтва про право власності до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

26.02.2019 до апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" надійшли пояснення по суті апеляційної скарги щодо порушення строку позовної давності при зверненні Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання недійсним (скасування) свідоцтва про право власності.

В наданих поясненнях відповідач зазначає, що при зверненні до суду ПАТ "ПМК-140" не порушувало питання про строки позовної давності та не надавало заяви про поновлення строку позовної давності. В ході розгляду справи представником ТОВ "Аспект Розвиток-2014" зазначались обставини про пропуск позовної давності ПАТ "ПМК-140", які були викладено у відзиві. Але господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки з приводу застосування строку позовної давності.

За доводами відповідача, за змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому, і в разі пред'явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідач зазначає, що предметом спору у даній справі є вимога ПАТ "ПМК 140" про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ "Аспект Розвиток-2014" - особи, якій на підставі правовстановлюючих документів належить спірний цілісний майновий комплекс. Спір у цій справі виник у зв'язку з набуттям відповідачем у володіння спірного майна на підставі внесків ПП "Зерно-Р.В.В.", ПП "К.Л.В. - Плюс", ПП "Соя-Ю.Д.К." до статутного капіталу ТОВ "Аспект Розвиток - 2014". При цьому, як встановлено Господарським судом Кіровоградської області у справі № 912/1820/17, ТОВ "Аспект Розвиток-2014" володіє спірним майном, яке свого часу було зареєстроване за ПАТ "ПМК-140" як за власником.

За доводами відповідача, як зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач - ТОВ "Аспект Розвиток- 2014" (до винесення рішення судом першої інстанції) подав до суду заяву про застосування позовної давності, пославшись на те, що про набуття та реєстрацію права власності на комплекс будівель ПАТ "ПМК-140" за ПП "Зерно-Р.В.В.", ПП "К.Л.В. - Плюс", ПП "Соя-Ю.Д.К." та ТОВ "Аспект Розвиток- 2014", ПАТ "ПМК-140" знало ще в 2014 році. Підставою звернення до суду ПАТ "ПМК-140" є рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17, яким визнано недійсними пов'язані з предметом спору договори купівлі-продажу часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград (Кропивницький), вул. Московська, буд. 206, укладені між Публічним акціонерним товариством "Пересувна механізована колона № 140" та ПП "Зерно-Р.В.В.", ПП "К.Л.В. - Плюс", ПП "Соя-Ю.Д.К.". При розгляді даної справи також було порушене питання застосування строку позовної давності. Позивачем у справі № 912/1820/17 був акціонер ПАТ "ПМК-140" ОСОБА_9, який стверджував, що початком строку позовної давності є 01.09.2014, коли позивач, через ознайомлення з матеріалами справи № 912/2012/14 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу міг довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а подана 16.06.2017 представником позивача позовна заява є закінченням строку позовної давності, що, за твердженням ОСОБА_9, відповідає вимогам ч. 1 ст. 257 ЦК України.

Також відповідач зазначає про те, що однією із вимог ПАТ "ПМК-140" є визнання недійсним (скасування) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23021401, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Нікітенко О.В. 16.06.2014. Аналіз ст. 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Відповідач вважає, що ПАТ "ПМК-140" могло довідатися про порушення свого права ще 16.06.2014, а не 23.05.2018 - коли отримало рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень за № 41149482, а сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Державний реєстратор відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Міської ради міста Кропивницького Нікітенко Олександр Володимирович своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, у судові засідання апеляційного господарського суду не з'явився та не забезпечив явку свого повноважного представника. Про дату, час та місце проведення судових засідань в апеляційному господарському суді Державний реєстратор відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Міської ради міста Кропивницького Нікітенко Олександр Володимирович повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення йому копій ухвал апеляційного суду, в яких зазначалось про дату, час та місце проведення судових засідань.

Фермерське господарство "Інгульське-2009" у судові засідання апеляційного господарського суду явку свого повноважного представника не забезпечило. Про дату, час та місце проведення судових засідань в апеляційному господарському суді Фермерське господарство "Інгульське-2009" повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення йому копій ухвал апеляційного суду, в яких зазначалось про дату, час та місце проведення судових засідань.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК).

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

В даному випадку, оскільки Державний реєстратор відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Міської ради міста Кропивницького Нікітенко Олександр Володимирович та Фермерське господарство "Інгульське-2009" належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у справі, а суд апеляційної інстанції участь у судовому засіданні учасників справи не визнавав обов'язковою, неявка у судове засідання Державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Міської ради міста Кропивницького Нікітенко Олександра Володимировича та Фермерського господарства "Інгульське-2009" не перешкоджає перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного судового рішення. До того ж від Фермерського господарства "Інгульське-2009" надходило дві заяви про відкладення розгляду справи (а.с.211, а.с. 244 т. 2). Враховуючи зазначені заяви, суд апеляційної інстанції відкладав розгляд апеляційної скарги у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 912/1726/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2018; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 24.01.2019 о 11:00 год.

В судовому засіданні 24.01.2019 оголошено перерву в судове засідання на 07.02.2019 о 11:30 год.

В судовому засіданні 07.02.2019 оголошено перерву в судове засідання на 19.02.2019 о 16:30 год.

В судовому засіданні 19.02.2019 оголошено перерву в судове засідання на 26.02.2019 о 14:30 год.

26.02.2019 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкритому акціонерному товариству "Пересувна механізована колона № 140" (на даний час Публічне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона № 140") на праві колективної власності належав цілий комплекс будинків (будівель), який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Московська, будинок № 206. 26.03.2001 Кіровоградським виконкомом міської ради на підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому від 13.03.2001 № 290 Відкритому акціонерному товариству "Пересувна механізована колона № 140" видано Свідоцтво про право власності № 175, яке посвідчує, що цілий комплекс будівель, який розташований в місті Кіровограді по вул. Московська, 206, дійсно належить Відкритому акціонерному товариству "Пересувна механізована колона № 140" на праві колективної власності.

Також, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, у квітні - травні 2014 року, т.в.о. директора ПАТ "ПМК 140" ОСОБА_2 укладено 11 договорів купівлі-продажу та підписано акти прийому-передачі майна (а.с. 12-55 т.1), а саме:

- договір купівлі-продажу від 18.04.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "ЗЕРНО-Р.В.В." про передачу у власність Приватного Підприємства "ЗЕРНО-Р.В.В." 9/50 часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд. 206.

- договір купівлі-продажу від 24.04.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "ЗЕРНО-Р.В.В." про передачу у власність Приватного Підприємства "ЗЕРНО-Р.В.В." 19/100 часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд. 206.

- договір купівлі-продажу від 29.04.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "ЗЕРНО-Р.В.В." про передачу у власність Приватного Підприємства "ЗЕРНО-Р.В.В." права власності на 11/100 часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд. 206.

- договір купівлі-продажу від 06.05.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "СОЯ-Ю.Д.К." про передачу у власність Приватного Підприємства "СОЯ-Ю.Д.К." права власності на 7/100 часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд.206;

- договір купівлі-продажу від 08.05.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "СОЯ-Ю.Д.К." про передачу у власність Приватного Підприємства "СОЯ-Ю.Д.К." права власності на 7/100 часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м, Кіровоград, вул. Московська, буд.206;

- договір купівлі-продажу від 14.05.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "СОЯ-Ю.Д.К." про передачу у власність Приватного Підприємства "СОЯ-Ю.Д.К." права власності на 1/10 частку у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд.206;

- договір купівлі-продажу від 15.05.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "СОЯ-Ю.Д.К." про передачу у власність Приватного Підприємства "СОЯ-Ю.Д.К." права власності на 1/10 частку у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд.206;

- договір купівлі-продажу від 20.05.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "К.Л.В.-ПЛЮС" про передачу у власність Приватного Підприємства "К.Л.В.-ПЛЮС" права власності на 9/250 часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд.206;

- договір купівлі-продажу від 22.05.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "К.Л.В.-ПЛЮС" про передачу у власність Приватного Підприємства "К.Л.В.-ПЛЮС" права власності на 9/250 часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд.206;

- договір купівлі-продажу від 23.05.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "К.Л.В.-ПЛЮС" про передачу у власність Приватного Підприємства "К.Л.В.-ПЛЮС" права власності на 31/500 часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м, Кіровоград, вул. Московська, буд.206;

- договір купівлі-продажу від 26.05.2014, укладений між ПАТ "ПМК 140" та Приватним підприємством "К.Л.В.-ПЛЮС" про передачу у власність Приватного Підприємства "К.Л.В.-ПЛЮС" права власності на 23/500 часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд.206.

28.05.2014 Приватне підприємство "ЗЕРНО-Р.В.В.", Приватне підприємством "СОЯ-Ю.Д.К.", Приватне підприємства "К.Л.В.-ПЛЮС" - набувачі часток у відповідному розмірі у праві власності на цілий комплекс будівель за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд. 206 прийняли рішення (кожне окремо) виступити засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014"; здійснити внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" шляхом передачі йому майна, яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Московська, буд. 206.

За рішенням Приватного підприємства "ЗЕРНО-Р.В.В." внесене до статутного (складеного) капіталу Приватного підприємства "Аспект Розвиток - 2014" майно оцінено в сумі 263 478, 00 грн.

За рішенням Приватного підприємства "СОЯ-Ю.Д.К." внесене до статутного (складеного) капіталу Приватного підприємства "Аспект Розвиток - 2014" майно оцінено в сумі 348 610, 00 грн.

За рішенням Приватного підприємства "К.Л.В.-ПЛЮС" внесене до статутного (складеного) капіталу Приватного підприємства "Аспект Розвиток - 2014" майно оцінено в сумі 372218, 00 грн.

Загальними зборами засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" від 28.05.2014, проведеними за участі Приватного Підприємства "ЗЕРНО-Р.В.В." в особі його засновника - ОСОБА_3; Приватного підприємства "СОЯ-Ю.Д.К." в особі його засновника - ОСОБА_4; Приватного підприємства "К.Л.В.-ПЛЮС" в особі його засновника - ОСОБА_5 прийняті рішення, оформлені протоколом № 1 загальних зборів (а.с. 68-71 т. 1), зокрема:

- про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" (друге питання порядку денного);

- про формування статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" (третє питання порядку денного), відповідно до якого вирішено сформувати статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014", який складає 984 306, 00 грн. Розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" на дату його державної реєстрації дорівнює 984 306, 00 грн., та про розподіл часток між засновниками (учасниками) Товариства.

За змістом зазначеного вище протоколу загальних зборів щодо кожного приватного підприємства (засновників), визначено склад майнового внеску, об'єкти внеску у статутний капітал, ринкова вартість майна згідно звіту про оцінку майна.

Також загальними зборами засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" від 28.05.2014 з п'ятого питання порядку денного (обрання директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014") прийнято рішення обрати директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток- 2014" ОСОБА_3. Відповідальним за проведення процедури державної реєстрації Товариства призначити директора Товариства ОСОБА_3 з наданням йому усіх повноважень по здійсненню необхідних для цього юридичних дій, а саме: право представляти Товариство в державних органах, банківських установах з правом підпису від імені Товариства (Засновників) без довіреності; право вибору банку та відкриття в ньому поточного розрахункового рахунку, право залучати для здійснення процедури державної реєстрації Товариства інших фізичних або юридичних осіб (уповноважених осіб).

Разом з тим, як вбачається з цього ж протоколу зборів, ОСОБА_3 є засновником Приватного підприємства "ЗЕРНО-Р.В.В." та був представником цього підприємства на загальних зборах засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" від 28.05.2014.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Актів приймання-передачі майна, яке вносять означені вище приватні підприємства до статутного (складеного) капіталу ТОВ "Аспект Розвиток-2014", складених по кожному приватному підприємству окремо, за цими актами приймання- передачі майна до статутного (складеного) капіталу ТОВ "Аспект Розвиток-2014" Приватними підприємствами передано майно, яке розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Московська, 206, а саме майно, відповідно до переліку майна цих підприємств, шо передається в якості майнового внеску до статутного (складеного) капіталу ТОВ "Аспект Розвиток-2014", наведеного в протоколі № 1 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток -2014" від 28.05.2014.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.06.2014, 30.05.2014 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014".

Матеріали справи містять Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 23021401 від 16.06.2014, відповідно до якого власником цілого комплексу будівель за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вулиця Московська, будинок 206 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток -2014"; форма власності: приватна; розмір частки: 1. Орган державної реєстрації прав: Реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області; державний реєстратор: Нікітенко Олександр Володимирович.

Державна реєстрація права власності на цілий комплекс будівель, розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вулиця Московська, будинок 206; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 343629535101; на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток -2014" підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; індексний номер витягу: 23023357, дата формування:16.06.2014,наданим Реєстраційною службою Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області на підставі заяви заявника: ОСОБА_3 (уповноважена особа). Державна реєстрація проведена 02.06.2014.

В подальшому, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17 за позовом акціонера Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140"; відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014"; відповідача-3: Приватного підприємства "ЗЕРНО-Р.В.В."; відповідача-4: Приватного підприємства "СОЯ-Ю.Д.К."; відповідача-5: Приватного підприємства "К.Л.В.-ПЛЮС", за участю третіх осіб, про визнання недійсними одинадцятьох зазначених вище договорів купівлі-продажу часток у праві власності на цілий комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вулиця Московська, будинок 206, а також про витребування майна, а саме комплексу будівель Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" та Товариства з обмеженою відповідальністю 140", який знаходиться за адресою: м.Кропивницький, вул. Московська, буд. 206, з незаконного володіння ТОВ "Аспект Розвиток -2014" в зв'язку з отриманням даного комплексу будівель ТОВ "Аспект Розвиток -2014" безоплатно визнано недійсними пов'язані з предметом спору одинадцять договорів купівлі-продажу, укладених між Публічним акціонерним товариством "Пересувна механізована колона 140" та приватними підприємствами "ЗЕРНО-Р.В.В."; "СОЯ-Ю.Д.К."; "К.Л.В.-ПЛЮС", факт укладання яких встановлено вище.

Разом з тим, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17 в задоволенні позовних вимог про витребування майна, а саме комплексу будівель ПАТ "Пересувна механізована колона 140" та Товариства з обмеженою відповідальністю 140", який знаходиться за адресою: м.Кропивницький, вул. Московська, буд. 206, з незаконного володіння ТОВ "Аспект Розвиток -2014" в зв'язку з отриманням даного комплексу будівель ТОВ "Аспект Розвиток -2014" безоплатно; вимог відносно відповідача-2 ТОВ "Аспект Розвиток -2014" відмовлено повністю.

Визнаючи недійсними пов'язані з предметом спору договори купівлі-продажу, господарський суд у справі № 912/1820/17 виходив з тих обставин, що укладення цих договорів відбулось з порушенням положень Статуту ПАТ "Пересувна механізована колона 140" та норм ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідно до приписів якої забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину. Враховуючи наведене, суд у прийнятому рішенні у справі № 912/1820/17 дійшов висновку про те, що оспорювані правочини не відповідають вимогам статі 203 Цивільного кодексу України та вчинені з порушенням норм статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", та зазначив, що визнає їх недійсними відповідно до приписів ст. 215 ЦК України, п. 1 ст. 82 ГПК України.

Надаючи правову оцінку правомірності/неправомірності укладення договорів купівлі-продажу, наявності у в.о. директора ПАТ "Пересувна механізована колона 140" повноважень на укладення таких договорів у відповідності до Статуту Товариства та ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", господарським судом у рішенні, прийнятому по справі № 912/1820/17, зазначено, що у відповідності із підписаним контрактом виконуюча обов'язки директора Товариства ОСОБА_2 одноособово, самостійно на свій розсуд вирішує всі питання поточної діяльності Товариства, які віднесено до його компетенції цим контрактом (включно з тими, вирішення яких було делеговане директору за рішенням інших органів Товариства), Статутом Товариства, внутрішніми документами Товариства та чинним законодавством України. Також, за умовами контракту, виконуюча обов'язки директора Товариства у межах компетенції, визначеної Статутом Товариства та чинним законодавством України, серед інших прав, була наділена правом розпоряджатися коштами та майном Товариства в межах, визначених Статутом Товариства, рішеннями Загальних зборів та Наглядової ради. Разом з тим, у судовому рішенні у справі № 912/1820/17 наведені вимоги, визначені Статутом Товариства та ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо прийняття рішення про вчинення значного правочину в залежності від ринкової вартості майна або послуг, що є предметом такого правочину. Встановивши, що укладення договорів купівлі-продажу відбулось з порушенням не лише вимог статуту ПАТ "Пересувна механізована колона 140", але і ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки предмет правочину, всупереч законодавчо встановленій забороні було поділено, фактично встановив і те, що не було дотримано вимог ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" про вчинення значного правочину, що свідчить про вибуття майна із володіння власника - позивача у справі не з його волі, оскільки таке майно відчужене позивачем не за рішенням відповідного органу товариства, наділеного компетенцією приймати рішення про вчинення значного правочину в залежності від ринкової вартості майна або послуг, що є предметом такого правочину. Наведене вище не спростовано відповідачем шляхом подання до суду належних та допустимих доказів.

Отже, виходячи із зазначеного, суд відхиляє доводи відповідача про те, що вибуття майна із володіння власника - позивача у справі відбулось з його волі.

Також відповідно до рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1820/17 суд відмовив позивачу у цій справі - акціонеру Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" ОСОБА_9 у задоволенні його позовних вимог про витребування майна, а саме комплексу будівель ПАТ "Пересувна механізована колона 140", який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, буд. 206, з незаконного володіння ТОВ "Аспект Розвиток - 2014" з тих підстав, що із тексту договорів купівлі-продажу вбачається, що позивач не є стороною правочинів; предметом цих правочинів було майно, що належало Публічному акціонерному товариству "Пересувна механізована колона 140" на праві власності. Учасник Товариства не наділений правом оскарження укладених товариством угод поза відносинами представництва, а його волевиявлення обмежене голосуванням на загальних зборах акціонерів. У випадку, коли загальними зборами товариства прийнято рішення з порушенням вимог Закону або статуту товариства, учасник має право оскаржити або визнати недійсним саме рішення загальних зборів, але не договір, укладений на підставі такого рішення. Таке право належить Товариству (за винятком випадків, передбачених нормами ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства"). Окрім цього, суд зазначив, що за змістом норм статей 317, 387 ЦК України саме власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Тобто саме ПАТ "Пересувна механізована колона 140" в особі його органів управління наділена повноваженнями щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, а не акціонер.

Отже, як правильно зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу у цій справі, яка переглядається апеляційним господарським судом, акціонеру ПАТ "Пересувна механізована колона 140" рішенням у справі № 912/1820/17 відмовлено в задоволенні зазначених вимог лише у зв'язку із неналежним суб'єктом звернення з такою вимогою.

Відповідно, прийняття господарським судом рішення у справі № 912/1820/17 не позбавляє права позивача звернутися до суду з позовом про витребування майна (комплексу будівель ПАТ "Пересувна механізована колона № 140", який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, буд. 206) з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014".

Щодо доводів відповідача, що позивачем у справі № 912/1820/17 був акціонер ПАТ ""Пересувна механізована колона 140" ОСОБА_9, який стверджував, що початком строку позовної давності є 01.09.2014, коли позивач, через ознайомлення з матеріалами справи № 912/2012/14 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу міг довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а подана 16.06.2017 представником позивача позовна заява є закінченням строку позовної давності, що, за твердженням ОСОБА_9, відповідає вимогам ч. 1 ст. 257 ЦК України, а також щодо доводів відповідача про те, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатись до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), при цьому, і в разі пред'явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту, колегія суддів зазначає, що у справі № 912/1820/17 акціонер ПАТ "Пересувна механізована колона 140" ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом від власного імені, а не від імені ПАТ "Пересувна механізована колона 140", та як зазначено в рішенні суду - поза межами представництва. Отже, твердження ОСОБА_9, на які посилається відповідач, є твердженнями про те, коли саме ОСОБА_9 міг довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, як і про початок та закінчення позовної давності. Оскільки ОСОБА_9 не був тим суб'єктом, який уповноважений законом звертатись до суду з позовом в інтересах іншої особи - у даному випадку ПАТ "Пересувна механізована колона 140", відсутні підстави стверджувати, що позовна давність для ОСОБА_9 та ПАТ "Пересувна механізована колона 140" повинна обчислюватися з одного й того самого моменту та без врахування положень ч. 1 ст. 261 ЦК України щодо кожного із зазначених суб'єктів.

Стаття 216 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки недійсності правочину.

Відповідно до наведеної правової норми недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами , які існують на момент відшкодування.

Отже, визнання недійсними в судовому порядку зазначених вище договорів купівлі продажу фактично призводить до поновлення права позивача у цій справі на майно, яке відчужувалось за цими договорами.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник майна має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Також, відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як встановлено судом вище, спірне майно вибуло з володіння ПАТ "Пересувна механізована колона 140" не з його волі.

Колегія суддів не вбачає підстав вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" є добросовісним набувачем майна, оскільки, як правильно зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, та що підтверджується матеріалами справи, договори купівлі-продажу, за якими придбано частки у праві власності на спірний комплекс будівель, визнано недійсними судовим рішенням, так як їх укладення відбулось з порушенням положень Статуту ПАТ "ПМК 140" та норм ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства". Сторонами вказаних договорів були ПАТ "ПМК 140" (Продавець) (в особі в.о. директора ОСОБА_2) та Покупці - Приватне підприємство "Зерно-Р.В.В." (засновник, директор ОСОБА_3), Приватне підприємство "СОЯ-Ю.Д.К." (засновник, директор ОСОБА_4) та Приватне підприємство "К.Л.В.-ПЛЮС" (засновник ОСОБА_5, директор ОСОБА_3).

Приватне підприємство "Зерно-Р.В.В." (засновник, директор ОСОБА_3), Приватне підприємство "СОЯ-Ю.Д.К." (засновник, директор ОСОБА_4) та Приватне підприємство "К.Л.В.-ПЛЮС" (засновник ОСОБА_5, директор ОСОБА_3) виступили засновниками ТОВ "Аспект розвиток - 2014" та передали до його статутного капіталу майно, придбане за вказаними договорами-купівлі продажу (а.с.67-74 т. 1), що визнані недійсними згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17.

Директором ТОВ "Аспект розвиток - 2014" загальними зборами засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" було обрано ОСОБА_3, який був і засновником Приватного підприємства "Зерно-Р.В.В." .

Отже, ТОВ "Аспект розвиток - 2014" в особі його директора знало про наявність перешкод для відчуження спірного майна та про те, що Приватним підприємством "Зерно-Р.В.В.", Приватним підприємством "СОЯ-Ю.Д.К." та Приватним підприємством "К.Л.В.-ПЛЮС" придбано таке майно незаконно.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо злагодженості дій відповідача та відповідних осіб Приватного підприємства "Зерно-Р.В.В." (засновник, директор ОСОБА_3), Приватного підприємства "СОЯ-Ю.Д.К." (засновник, директор ОСОБА_4) та Приватного підприємства "К.Л.В.-ПЛЮС" (засновник ОСОБА_5, директор ОСОБА_3) щодо незаконного відчуження комплексу будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград (Кропивницький), вул. Московська (Холодноярська), буд. 206, та вважає, що зазначені обставини спростовують доводи відповідача про те, що відповідач є добросовісним набувачем майна.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач у справі дізнався чи міг дізнатися про порушення свого права у спірних відносинах лише 23.05.2018 - коли отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень за № 41149482 (а.с. 59, т. 1).

Фактично права позивача на цілий комплекс будівель були поновлені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17.

Позивач у цій справі був одним з відповідачів, отже про судове рішення йому було відомо.

Отже, з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі № 912/1820/17 у позивача виникло право подати як віндикаційний позов про витребування цілого комплексу будівель, так і про застосування наслідків недійсності правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (ст. 284 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки рішення суду від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17 залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 27.02.2018, та залишено в силі постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.01.2019, відповідно, датою набрання рішенням законної сили є 27.02.2018.

Проте, з огляду на зазначену дату, звернувшись з позовом у даній справі, позивач дотримався встановленої ст. 257 Цивільного кодексу України загальної позовної давності тривалістю у три роки, яка у даному випадку, враховуючи приписи ч. 1 ст. 261 ЦК України обчислюється з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі № 912/1820/17.

Отже, з огляду на наведене вище, заявлені позивачем вимоги про витребування майна, а саме комплексу будівель ПАТ "Пересувна механізована колона 140", який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, буд. 206, з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" є обґрунтованими, та правомірно задоволені судом першої інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що цілий комплекс будівель за реєстраційним номером 343629535101, розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград (Кропивницький), вул. Московська (Холодноярська), буд. 206 та Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Підгайці, вул. Паркова, буд. 3а є одним і тим самим майном, оскільки відповідно до рішення виконавчого комітету Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 40 від 22.12.2016 (а.с. 100, т. ), з подальшим його доповненням рішенням засідання виконавчого комітету Великосеверинівської сільської ради № 21 від 29.05.2017 (а.с. 101, т. 1), в зв'язку з уточненням нумерації об'єктів нерухомості, які знаходяться в селі Підгайці по вулиці Парковій, присвоєно правильну поштову адресу об'єктам нерухомості за адресою: м. Кіровоград, вул. Московська, 206, які належать ТОВ "Аспект розвиток - 2014" - вулиця Паркова, 3а, с. Підгайці Кіровоградського району.

Стосовно вимоги позивача про визнання недійсним (скасування) свідоцтва про право власності за № 23021401 від 16.06.2014, виданого державним реєстратором Нікітенко Олександром Володимировичем (а.с. 64 т. 1), колегія суддів місцевого господарського суду вважає, що ця вимога є, також, обґрунтованою, та правомірно задоволена судом першої інстанції.

Як зазначив місцевий господарський суд, чинність документа, в даному випадку свідоцтва є показником, який характеризує його юридичну силу, тобто якщо правова підстава (правочин), у зв'язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то такий правочин не породжує в його сторін прав, а відтак свідоцтво, як посвідчувальний документ, втрачає свою юридичну силу, і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов'язки, тобто не є правочином.

Свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

Оскільки договори купівлі-продажу часток у праві власності на комплекс будівель за реєстраційним номером 343629535101, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська (Холодноярська), буд. 206, визнані в судовому порядку недійсними, свідоцтво про право власності на майно, яким посвідчено право власності відповідача на об'єкт нерухомості, також, підлягає визнанню недійсним.

Отже, місцевим господарським судом правомірно прийнято рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо доводів апелянта стосовно того, що на підставі договорів купівлі-продажу було здійснено продаж часток, належних Приватному підприємству "Зерно-Р.В.В.", Приватному підприємству "К.Л.В-ПЛЮС", Приватному підприємству "СОЯ-Ю.Д.К." ОСОБА_7, яка, в свою чергу, продала свою частку в статутному капіталі ОСОБА_8 і станом на 26.11.2018 статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" становить 985 306, 00 грн., при цьому статутний капітал товариства сформований відплатно, а в даному випадку, як вважає апелянт, не можливо зробити поворот виконання у зв'язку з тим, що ПП "Зерно-Р.В.В.", ПП"К.Л.В-ПЛЮС", ПП "СОЯ-Ю.Д.К." є припиненими, а жодних відносин між Публічним акціонерним товариством "Пересувна механізована колона 140" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" не було. Комплекс будівель, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, 206, у попередніх власників витребуваний не був, апеляційний суд зазначає наступне.

Зміна власника частки у статутному капіталі товариства не змінює тих обставин, що власником майна, переданого до статутного капіталу товариства залишається товариство.

Стаття 388 ЦК України надає право власнику майна витребувати майно з чужого незаконного володіння, а такою особою, на час вирішення спору є відповідач у справі. Достатньою підставою для реалізацію такого права власника є визнання першого договору у ланцюгу договорів недійсними. При цьому наявність правового зв'язку між власником і останнім набувачем майна закон не вимагає.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що вибуття майна з володіння власника відбулось не поза його волею, оскільки судовим рішенням у справі № 912/1820/17 визнані недійсними договори купівлі-продажу, укладені між Публічним акціонерним товариством "Пересувна механізована колона 140" та Приватними підприємствами "Зерно-Р.В.В.", "СОЯ-Ю.Д.К." та "К.Л.В.-ПЛЮС", отже ці договори є такими, що не призвели до виникнення на підставі них ні для позивача у справі, ні для набувачів часток у праві власності на цілий комплекс будівель жодних прав та обов'язків. При цьому, набувачі часток у праві власності на цілий комплекс будівель не були позбавлені права звернутись з позовом про застосування наслідків недійсності правочинів, враховуючи їх оплатність, на яку посилається відповідач.

Щодо доводів відповідача про те, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17 в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток - 2014" про витребування майна, а саме: комплексу будівель, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, 206, було відмовлено, а обставини, встановлені цим рішенням, не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У справі № 912/1820/17 вирішувався спір за позовом акціонера Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" ОСОБА_9 до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" 3) Приватного підприємства "Зерно-Р.В.В."; 4) Приватного підприємства "СОЯ-Ю.Д.К."; 5) Приватного підприємства "К.Л.М.-Плюс"; за участю третіх осіб, про визнання недійсними одинадцяти договорів купівлі-продажу, укладених між Публічним акціонерним товариством "Пересувна механізована колона 140" та означеними вище Приватними підприємствами (відповідачами у справі), а також про витребування майна, а саме комплексу будівель ПАТ "Пересувна механізована колона 140" та Товариства з обмеженою відповідальністю 140", який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, буд. 206, з незаконного володіння ТОВ "Аспект Розвиток - 2014" в зв'язку з отриманням даного комплексу будівель ТОВ "Аспект Розвиток-2014" безоплатно.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17 в задоволенні позовних вимог акціонера Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" про витребування майна відмовлено повністю.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог про витребування майна, місцевий господарський суд, зокрема, виходив з того, що за змістом норм статей 317, 387 ЦК України саме власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Тобто саме ПАТ "Пересувна механізована колона 140" в особі його органів управління наділена повноваженнями щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, а не акціонер.

Отже, у спірних відносинах звернення Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" з позовом до відповідача не порушує правил преюдиції.

Колегія суддів не заперечує ті обставини, що за договорами купівлі-продажу, що визнані у судовому порядку недійсними, відчужувались частки в праві власності на цілий комплекс будівель, що знаходився за адресою: м. Кіровоград, вул. Московська, 206, як про це і зазначено в Рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 у справі № 912/1820/17. Проте, ці частки сумарно склали 100% цілого комплексу будівель, розташованого за адресою: : м. Кіровоград, вул. Московська, 206, що встановлено вище, що свідчить про фактичне повне відчуження на користь набувачів за договорами купівлі-продажу цілого комплексу будівель, що знаходився за адресою: м. Кіровоград, вул. Московська, 206.

Також, відповідно до наявних в матеріалах справи рішень ПП ""Зерно-Р.В.В."; "СОЯ-Ю.Д.К."; "К.Л.М.-Плюс" від 28.05.2014, ці підприємства (кожне з них окремо), прийнявши рішення виступити засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014", прийняли також рішення здійснити внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" шляхом передачі йому майна, яке розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Московська, 206, тобто майна, яке отримали приватні підприємства внаслідок придбання часток у праві власності на цілий комплекс будівель.

Окрім того, в апеляційній скарзі апелянт сам зазначає, що за кожним договором купівлі-продажу в користування покупця переходить приміщення, що за даними Актів розрахунку ідеальних часток, складених ОКП "Кіровоградське ООБТІ" становить відповідну частку у праві власності на цілий комплекс будівель, що і було предметом кожного договору купівлі-продажу.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано ту обставину, що рішення позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" від 16.01.2018, якими на посаду директора цього товариства призначено Дуріцина Сергія Анатолійовича, визнані недійсними (справа № 912/871/18); рішення позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" від 03.02.2018, згідно яких на посаду директора товариства було призначено Дуріцина Сергія Анатолійовича, визнані недійсними (справа № 912/1521/18); Статут Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" підписано директором Бринініним М.Ю. та затверджено річними загальними зборами акціонерів товариства згідно протоколу № 3 від 11.06.2018. Позовну заяву № 62 від 09.07.2018 підписано представником Дуріциним С.А. за дорученням № 1 від 26.06.2018, виданим директором Бринініним М.Ю.

Одним із рішень позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140", які були оформлені протоколом № 2 позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" від 03.02.2018, є рішення про обрання членів Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" у такому складі: Левінков Євген Олександрович - голова Наглядової ради, ОСОБА_14 - член Наглядової ради, ОСОБА_15 - член Наглядової ради. Оскільки рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" від 03.02.2018 у складі, яким скликано оскаржувані загальні збори акціонерів від 11.06.2018, визнано недійсним рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2018 у справі № 912/1521/18, яке набрало законної сили, враховуючи, що згідно розділу 9.2. п. 9.2.8. п. 15 статуту Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" в редакції від 11.06.2018 до компетенції наглядової ради віднесено вирішення питання про обрання та припинення повноважень директора Товариства, а рішення Наглядової ради прийняте неправомочним складом Наглядової ради про скликання і проведення 11.06.2018 загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140", то, на думку апелянта, є неправомочними і повноваження директора Бриніна М.Ю., проте, суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував рішення суду по справам № 912/871/18 та № 912/1521/18 про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140", колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення у справі № 912/1726/18 ухвалено 29.10.2018, тоді як рішення у справі № 912/871/18 набрало законної сили 18.02.2019 (дата прийняття постанови Центральним апеляційним господарським судом); рішення у справі № 912/1521/18 набрало законної сили 06.02.2019 (дата прийняття постанови Центральним апеляційним господарським судом), відповідно ці рішення не могли бути враховані при ухваленні місцевим господарським судом рішення у даній справі та не могли бути предметом дослідження судом.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі:

1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності особою, яка її видала;

3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;

6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність (ч. 3 ст. 248 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Отже, визнання судом недійсними рішення позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" від 16.01.2018 (справа № 912/871/18), якими на посаду директора цього товариства призначено ОСОБА_16, та визнання недійними рішень загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" (справа №912/1521/18) не встановлює юридичних наслідків визнання недійсною довіреності, виданої Бриніним М.Ю. на ім'я Дуріцина С.А., оскільки, як зазначено вище, законодавством чітко встановлено підстави припинення дії довіреності.

Крім того, враховуючи те, що позовна заява, за результатами розгляду якої місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення суду, підписана представником позивача Дуріциним Сергієм Анатолійовичем, який діє на підставі довіреності № 1 від 26.06.2018 (а.с. 77 т. 1), виданої ПАТ "Пересувна механізована колона 140", визнання судом недійсним рішення загальних зборів акціонерів товариства, яким на посаду директора цього товариства було призначено Бриніна М.Ю., не усуває факту законності дій керівника на час вчинення відповідної дії.

Щодо порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.

Так, за доводами апелянта, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2018 відкрито провадження у справі. Ухвалою від 14.09.2018 підготовче засідання у справі було відкладено на 28.09.2018. Проте, в ухвалі від 17.09.2018 зазначено, що в абзаці 4 даної ухвали допущено описку і абзац 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2018 викладено в такій редакції: "Закрити підготовче провадження у справі № 912/1726/18 та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.09.2018 о 09:30 год.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними вище доводами апелянта, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Кіровоградської області (а.с. 45-46 т.2), в п. 4 резолютивної її частини зазначено - " Підготовче засідання у справі №912/1726/18 відкласти на 28.02.2018 о 09:30 год".

17.09.2018 ухвалою Господарського суду Кіровоградської області виправлено описку, допущену в 4 абзаці резолютивної частини ухвали суду від 14.09.2018 шляхом викладення його в такій редакції: "Закрити підготовче провадження у справі №912/1726/18 та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.09.2018 о 09:30 год."

Описка - це помилка допущена в написаному тексті. Тому, виправлення описки можливе лише шляхом виправлення виявленої помилки у вже написаному тексті.

Між тим, як вбачається з ухвали місцевого суду від 17.09.2018 суд змінив зміст ухвали, змінивши стадію розгляду позовної заяви з підготовчого засідання на призначення справи до розгляду, що не може вважатися виправленням описки в розумінні ст. 243 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, прийняття зазначеної ухвали (від 17.09.2018) не впливає на зміст рішення, прийнятого місцевим господарським судом.

Також, апелянт посилається на те, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2018 було відмовлено у задоволенні поданих 09.08.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" клопотання про закриття провадження та заяви про залучення третьої особи на стороні позивача. Цю ухвалу апелянт вважає незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Щодо наведеної ухвали апелянт зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" 09.08.2018 була подана заява про залучення гр. ОСОБА_9 в якості третьої особи на стороні позивача. Згідно із ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Отже, процесуальним приводом для залучення у справу третіх осіб є: заява самої цієї особи, яка бажає брати участь у справі в статусі третьої особи; заява особи, яка бере участь у справі, зокрема сторони (позивача або відповідача); ініціатива суду.

Матеріальною підставою залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі. Судове рішення може вплинути на права і обов'язки третьої особи, якщо між цією третьою особою і стороною, на боці якої вона бере участь у справі, існують певні правовідносини (права і обов'язки), які за наслідками вирішення справи можуть змінитися або припинитися, або якщо на підставі рішення суду між стороною і третьою особою виникнуть нові правовідносини (права і обов'язки).

Щодо незалучення судом першої інстанції до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_9 колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.08.2018 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" про залучення до участі у цій справі у якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_9. Заява вмотивована тим, що у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До позовної заяви була додана квитанція 0.0.1077604315.1 від 06.07.2018 про сплату гр. ОСОБА_9 судового збору. Ухвалою від 12.07.2018 було відкрито провадження у справі № 912/1726/18. Відповідач вважає, що сплата судового збору є підтвердженням правового зв'язку між позивачем у справі та ОСОБА_9. Як на правові підстави для задоволення поданої заяви відповідач посилається на ч. 1 ст. 50 ГПК України.

Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Отже, виходячи з наведеної правової норми, залучення до участі у справі третьої особи за заявою учасників справи є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до ст. 51 ГПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу по відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Отже, наведена правова норма визначає підстави, за яких третя особа може бути залучена до участі у справі за заявою сторони по справі, і такими підставами є обставини, за яких в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони.

Проте колегія суддів не вбачає за можливе дійти висновку, що ухвалення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" про витребування майна судового рішення, може призвести до набуття позивачем прав стосовно третьої особи, яку відповідач просить залучити до участі у справі, або що третя особа за результатами ухвалення судового рішення може пред'явити вимоги до позивача. Факт оплати ОСОБА_9 судового збору не є тією обставиною, яка беззаперечно свідчить про те, що ухвалене у цій справі рішення може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_9 щодо однієї із сторін спору.

Апелянт посилається і на те, що відповідно до ст. 176 ГПК України, встановивши, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2018 було відкрито провадження по даній справі. Однак, після відкриття провадження у справі представником Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140" із супровідним листом № 82 від 16.08.2018 була додана 20.08.2018 до матеріалів справи довіреність від 03.07.2018, на підставі якої гр. ОСОБА_9 сплатив судовий збір. Отже, як стверджує апелянт, провадження у даній справі відкрито без подання з позовною заявою зазначеної довіреності від 03.07.2018.

Щодо зазначених доводів апелянта, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до платіжного доручення (а.с. 4 т.1) судовий збір було сплачено ОСОБА_9 06.07.2018, і разом з позовною заявою подано до суду.

За таких обаставин, у суду першої були наявні підстави для відкриття провадження у справі.

Також, апелянт зазначає про те, що в ухвалі Господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2018 суд першої інстанції послався на ті обставини, що відповідачем не доведено суду обставин, на підтвердження того, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_9 Однак, за твердженням апелянта, представником відповідача неодноразово в судових засіданнях наголошувалось на тому, що ОСОБА_9 є акціонером та бенефіціарним власником простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140", частка якого становить 48, 0817% від статутного капіталу емітента - Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140".

Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_9 з тих підстав, що він є акціонером та бенефіціарним власником простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140", наявність корпоративних відносин між Публічним акціонерним товариством "Пересувна механізована колона 140" та акціонером товариства, не є безумовною підставою вважати, що рішення зі спору вплине на права та обов'язки акціонера. Крім того, навівши відповідні доводи, крім зазначення того, що ОСОБА_9 є акціонером та бенефіціарним власником простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона 140",відповідач, не зазначає, яким чином наявність таких корпоративних відносин безспосередньо у спірних правовідносинах може вплинути на права і обов'язки ОСОБА_9

Апелянт посилається і на те, що у провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебувала справа за № 912/1820/17 з тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у якій 27.11.2017 суд прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014", а саме в задоволенні позовних вимог про витребування майна з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" - комплексу будівель, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, 206. Це рішення набрало законної сили.

Відповідно, враховуючи положення пунктів 2, 4, 5 частини першої ст. 175, п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, апелянт вважає, що провадження у даній справі слід було закрити.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки як вбачається з судового рішення у справі № 912/1820/17, з позовом до ТОВ "Аспект Розвиток-2014" зверталося не ПАТ "Пересувна механізована колона 140", а акціонер товариства ОСОБА_9, який просив визнати недійсними як одинадцять договорів купівлі-продажу, укладених між ПАТ "Пересувна механізована колона 140" та вищезазначеними приватними підприємствами, але й просив витребувати майно, а саме комплекс будівель ПАТ "Пересувна механізована колона 140" та ТОВ 140", який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, буд. 206, з незаконного володіння ТОВ "Аспект Розвиток-2014" у зв'язку з отриманням даного комплексу будівель ТОВ "Аспект Розвиток-2014" безоплатно, що свідчить про різний суб'єктний склад у справах та про те, що справи не є тотожними, а суб'єкти звернення з позовами у цих справах є різними, що виключає можливість закриття провадження у справі за приписами ст. 231 та 175 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зі змісту судового рішення у справі №912/1820/17 вбачається, що ОСОБА_9 звертався з позовом не в інтересах ПАТ "Пересувна механізована колона 140", а у власних інтересах, що, також, підтверджує різний суб'єктний склад сторін у справі № 912/1820/17 та № 912/1726/18.

Апелянт зазначає і про те, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2018 у даній справі було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на комплекс будівель, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Московська, 206 (змінена адреса: Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Підгайці, вулиця Паркова, 3а), який згідно свідоцтва про право власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014". Проте, апелянт вважає, що судом вжито заходи щодо забезпечення позову на підставі заяви, яка не відповідає вимогам ст. 139 ГПК України.

Колегія суддів відхиляє наведені вище доводи відповідача, оскільки, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду про забезпечення позову.

Ухвала Господарського суду Кіровоградської області про забезпечення позову від 12.07.2018 (а.с. 81-83 т.1), не була оскаржена відповідачем в установленому законом порядку, є такою, що набрала законної сили, а в межах, поданої апеляційної скарги переглядається не ухвала про забезпечення позову від 12.07.2018, а рішення суду першої інстанції від 29.10.2018.

Апелянт посилається, також, на ті обставини, що 14.09.2018 відповідачем було подане до суду клопотання про залучення іншого відповідача та заява про перенесення судового засідання. 14.09.2018 Господарський суд Кіровоградської області відмовив у задоволенні цього клопотання та заяви. Разом з тим, 14.09.2018 представник позивача подав суду уточнення позовних вимог від 14.09.2018 та в даному підготовчому засіданні за клопотанням представників позивача оголошено перерву до 14:00 год. 14.09.2018.

Щодо задоволення заяви позивача про оголошення перерви в підготовчому засіданні апелянт зазначає, що суд у даному випадку оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14:00 год. 14.09.2018, завідомо знаючи про те, що ні відповідач, ні представник відповідача не будуть присутні на цьому судовому засіданні, і цим самим позбавив можливості відповідача скористатись своїм правом на інформацію про дату, час і місце розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з зазначеними вище доводами апелянта, оскільки суд першої інстанції, за відсутності в судовому засіданні 14.09.2018 відповідача, оголосив перерву на той же самий день (14.09.2018 о 14:00 год.), про що відповідач не був повідомлений належним чином, що є порушенням норм процесуального права.

Між тим, відповідно до матеріалів справи, відповідач брав участь у інших судових засіданнях суду першої інстанції та вцілому , не був позбавлений доступу до суду.

Щодо доводів відповідача, що судом не досліджувалась вартість цілого комплексу будівель, колегія суддів зазначає, що дане питання не є предметом спору у даній справі.

Зважаючи на доводи відповідача про упередженість суду першої інстанції при розгляді справи, суд апеляційної інстанції за матеріалами справи не вбачає підстав дійти такого висновку. Обставини, на які посилається відповідач (не задоволення його клопотання, не закриття провадження у справі) є процесуальними діями суду.

Окрім того, відповідач скористався своїм процесуальним правом заявити суду відвід, і, як вбачається з матеріалів справи, така заява була роглянута місцевим господарським судом по суті.

На порушення вимог законодавства, при розгляді заяви про відвід судді, відповідач не посилається.

Щодо доводів апелянта стосовно поширення на дані правовідносини юридсдикції адміністративних судів, суд апеляційної інстанції зазначає, що правовідносини, які склалился між позивачем і відповідачем носять приватно-правовий характер і підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин. Виходячи з характеру спірних правовідносин, позивач та відповідач правильно визначені сторонами спору, а державний реєстратор - третьою особою у справі.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлені окремі порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи та прийнятті рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі порушення не є безумовною підставою для скасування судового рішення та не призвели до прийняття неправильного рішення по суті.

Апеляційний господарський суд досліджує правомірність прийняття рішення судом першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги, з огляду на які, не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Кіровоградської області у даній справі відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати судового збору відносяться на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2018 у справі № 912/1726/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2018 у справі №912/1726/18 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Розвиток-2014".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.03.2019

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко