Рішення

від 05.03.2019 по справі 906/1041/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1041/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Вірьовкін О.І. - довіреність від 12.11.2018;

від відповідача: Степанюк К.М. - підприємець;

Маковій О.Є. - ордер №31374 від 05.02.2019

від третьої особи: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" (м. Житомир) до Фізичної особи-підприємця Степанюка Костянтина Миколайовича (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети

"Житомирщина" (м. Житомир)

про повернення орендованого нерухомого майна шляхом звільнення приміщення,

стягнення 37573,36грн. неустойки та стягнення 17730,17грн. заборгованості по орендній

платі

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Степанюка К.М. про зобов'язання звільнення приміщення, що знаходиться в будівлі за адресою: АДРЕСА_1, та стягнення 55303,53грн. заборгованості по орендній платі, з яких: 17730,17грн. - основний борг, 37573,36грн. - неустойка. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 23.11.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина".

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях та відповіді на відзив (а.с.56). В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежилого приміщення від 22.09.2010 в частині сплати орендної плати за червень - вересень 2018 року. Крім того, після припинення дії договору оренди нежитлового приміщення від 22.09.2010 відповідач об'єкт найму не повернув і продовжує користуватися приміщенням складу по даний час, а тому орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю орендну плату за користування об'єктом найму у подвійному розмірі до дня фактичної передачі об'єкта. Згідно розрахунку позивача неустойка за два місяці (жовтень і листопад 2018 року) становить 37573,36грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві (а.с.43-47) і запереченні на відповідь на відзив (а.с.130-133). Вважає заявлений позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки за визначений в позовній заяві період ним частково проведено розрахунки по орендній платі за користування приміщенням. Крім того, будь-якого листа від 16.08.2018 про відсутність наміру у позивача продовжувати договір оренди майна від 22.09.2010 року ФОП Степанюк К.М. не отримував, а тому йому не було відомо про бажання позивача оформити повернення орендованого майна 01.10.2018. Разом з тим, зважаючи на спірні відносини щодо набуття позивачем у власність орендованого майна, знаючи про небажання керівника, який є одночасно засновником ТОВ "Промагрозапас", продовжувати договір оренди майна, відповідачем було повідомлено нового орендодавця про намір повернути орендоване майно та запропоновано дату та час оформлення передачі складу. Однак, у визначений час та дату представник позивача відмовився підписати акт, а тому акт приймання-передачі орендованого складського приміщення від 29.09.2018 було оформлено без орендодавця в присутності свідків, про що в акті зроблено відповідний запис. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що ним було передане приміщення у визначенні в договорі строки. А тому відсутні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Представник третьої особи (ТОВ "Редакція газети "Житомирщина") в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. 03.12.2018 від ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" надійшло пояснення, в якому, зокрема, товариство просить позов ТОВ "Промагрозапас" до ФОП Степанюка К.М. розглядати без участі їх представника (а.с.27).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2010 між Редакцією газети "Житомирщина" (орендодавець/третя особа) та Фізичною особою - підприємцем Степанюком Костянтином Миколайовичем (орендар/відповідач) укладено договір оренди нежилого приміщення (а.с.16), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення складу загальною площею 130,0 кв.м, розташоване по вул. Ватутіна, 91/1 (нині - проспект Незалежності, 91/1), що знаходиться у власності редакції. Орендар використовує орендоване приміщення для торгівлі автозапчастинами (п.1.1. договору).

Вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту прийому-передачі (п.2.1 договору).

За умовами п.2.2 договору передача приміщення в оренду не надає орендарю права власності на дане майно. Власником орендованого приміщення залишається редакція газети "Житомирщина".

Після закінчення терміну дії договору орендар повинен у 3-х денний термін звільнити приміщення і передати його за актом прийому-передачі орендодавцю.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначена за домовленістю сторін, а також з урахуванням ринкової вартості даних послуг і становить 1732,00грн. без ПДВ за місяць оренди та перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа з нарахуванням податку на додану вартість та щомісячного індексу інфляції.

Пунктом 4.2 договору визначено, зокрема, обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі перераховувати орендну плату.

Даний договір діє з 01.10.2010 до 30.09.2011 (п.6.3 договору).

Сторони погодили, що договір може бути розірваним до закінчення терміну його дії за вимогою однієї із сторін в разі невиконання умов договору другою стороною або по домовленості сторін. За 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору сторони зобов'язуються повідомити одна одну про свої наміри письмово. При відсутності таких заяв договір вважається пролонгованим на тих же умовах і на той жe термін (п.6.4 договору).

За згодою сторін договір оренди від 22.09.2010 продовжував свою дію до 30.09.2018 року, що узгоджується з приписами ст.764 ЦК України, яка передбачає, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

01.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" (продавець/орендодавець за договором від 22.09.2010/третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" (покупець/позивач) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (а.с.22-23), за умовами якого ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" передає у власність (продає) ТОВ "Промагрозапас" нежитлову будівлю складських приміщень, що розташована за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 91/1 (колишня вул. Ватутіна), а покупець зобов'язується прийняти нежитлову будівлю складських приміщень, сплативши за її ціну відповідно до умов цього договору. Будівля складських приміщень загальною площею 687,60 кв.м (п.1.1 договору).

Згідно п.5.2 договору купівлі-продажу продавець довів до відома покупця, що приміщення перебуває в орендному користуванні. Покупець прийняв до відома цей факт та гарантує дотримання законних прав орендарів.

За приписами ч.1 ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Отже, з 01.06.2018 орендодавцем за договором оренди від 22.09.2010, укладеного з відповідачем, стало ТОВ "Промагрозапас".

04.06.2018 позивач звернувся до відповідача з листом щодо укладення угоди № 1 від 04.06.2018 про заміну сторони договору оренди нежилого приміщення від 22.09.2010 та додаткової угоди №2 від 04.06.2018 до цього договору оренди в частині збільшення орендної плати, направивши орендарю проекти договору та додаткової угоди (а.с.30-31).

Як зазначив позивач, відповідач другий підписаний примірник угоди №1 та №2 від 04.06.2018 йому не повернув, але сплачував орендну плату товариству "Промагрозапас", а саме: за червень - 3823,34грн., липень - 3898,22грн. і серпень - 3552,62грн., всього: 11274,18грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.32-34).

16.08.2018 позивач направив відповідачу письмове повідомлення про намір не продовжувати дію договору оренди нежилого приміщення від 22.09.2010 з проханням підготувати та повернути орендоване приміщення ТОВ "Промагрозапас" у належному стані до 01.10.2018 (а.с.20).

Оскільки відповідач у визначений строк приміщення не повернув, позивач 04.10.2018 направив йому лист (з описом вкладення) з вимогою підписати акт прийому-передачі приміщення від 03.10.2018 та повернути другий примірник акту на адресу ТОВ "Промагрозапас". В листі додатково зазначив, що у випадку не підписання відповідачем акту прийому-передачі приміщення, ТОВ "Промагрозапас" буде вважати, що нежитлове приміщення ФОП Степанюком К.М. не повернуто (а.с.17-19).

Оскільки відповідач не повідомив про звільнення приміщення та не повернув підписаний акт прийому-передачі, це сприяло зверненню позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору оренди, згідно якого в силу положень ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ст. 291 ГК України підставою для припинення договору оренди є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Як зазначалось вище і підтверджується матеріалами справи, позивач у встановлений законом строк повідомив відповідача про припинення договору оренди від 22.09.2010 року після закінчення його дії, та повернення приміщення до 01.10.2018 за актом приймання-передачі.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 статті 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 2.3 договору оренди передбачено, що після закінчення терміну дії договору орендар повинен у 3-х денний термін звільнити приміщення і передати його за актом прийому-передачі орендодавцю.

Матеріали справи не містять доказів повернення орендованого майна у встановленому законом та договором порядку. Акт приймання-передачі від 29.09.2018 року, на який посилається відповідач, не є належним доказом, оскільки він не підписаний позивачем (а.с.50). Крім того, відсутні належні докази направлення даного акту позивачу та повідомлення останнього про звільнення орендованого приміщення.

Послідуючі дії відповідача, направлені на підписання акту-приймання передачі, не привели до бажаного результату, так як акт від 05.02.2019 року також носить односторонній характер і позивачем не підписаний (а.с.161).

Отже, орендар на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згідно з частиною 2 статті 795 ЦК України.

За викладених обставин справи та вимог чинного законодавства суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача звільнити орендоване ним приміщення.

Стосовно позовних вимог про стягнення орендної плати та неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом статті 193 ГК України, статей 525-526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, пунктом 3.1 договору оренди від 22.09.2010 орендна плата визначена за домовленістю сторін, а також з урахуванням ринкової вартості даних послуг і становить 1732,00грн. без ПДВ за місяць оренди та перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа з нарахуванням податку на додану вартість, та щомісячного індексу інфляції.

Суд, перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок орендної плати, вважає його помилковим та таким, що не відповідає умовам договору.

Згідно договору оренди місячний розмір орендної плати складається із базового розміру, що становить 1732,00грн., який збільшується на суму ПДВ і множиться на відповідний індекс інфляції.

Отже, з урахуванням умов договору оренди від 22.09.2010, за розрахунком суду орендна плата за період, визначений позивачем, становить: червень 2018 - 2078,40грн. (для прикладу: 1732,00 + 20% ПДВ = 2078,40 х 100,0), липень 2018 - 2063,85грн., серпень 2018 - 2078,40грн., вересень 2018 - 2117,89грн., жовтень 2018 - 2113,73грн., листопад 2018 - 2107,50грн.

Заборгованість по орендній платі позивач нараховує за період червень - вересень 2018 року. В той же час, відповідно до наданих позивачем банківських виписок за червень - серпень 2018 року відповідачем фактично сплачено 11274,18грн. Отже, з врахуванням наведеного судом розрахунку, за вказаний період рахується переплата в сумі 2935,64грн. (2078,40 + 2063,85 + 2078,40 + 2117,89 - 11274,18 = 2935,64).

Таким чином, враховуючи наведений розрахунок та здійснену відповідачем часткову сплату орендних платежів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 17730,37грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд звертає увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Судом встановлено, що договір оренди від 22.09.2010 припинив свою дію з 01.10.2018. Проте орендарем нерухоме майно в установленому законом та договором порядку за актом прийому-передачі орендодавцю не повернуто.

Суд, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів повернення за актом приймання - передачі орендованого приміщення, а також зважаючи на невірно розрахований позивачем розмір орендної плати за жовтень і листопад 2018 року, приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення неустойки, яка підлягає до стягнення в розмірі 8442,46грн. (2113,73 + 2107,50 = 4221,23 х 2 = 8442,46).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 2031,00 грн. покладаються на відповідача, та витрати зі сплати судового збору в сумі 1493,00 грн. покладаються на позивача.

Також суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що сума судового збору, яка сплачена в більшому розмірі, ніж встановлено законом, що становить 1762,00грн., може бути повернена за його клопотанням на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" задовольнити частково.

2. Фізичній особі-підприємцю Степанюку Костянтину Миколайовичу (АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_1) звільнити орендоване приміщення площею 130,0 кв.м, що знаходиться в будівлі за адресою: 10001, м.Житомир, проспект Незалежності, 91/1.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Степанюка Костянтина Миколайовича (АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" (10001, м.Житомир, просп. Незалежності, 91/1, код 41117625):

- 8442,46грн. - неустойки;

- 2031,00грн. - судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.03.19

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)

4 - третій особі (рек. з повід.)