Рішення

від 23.01.2019 по справі 910/14053/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2019Справа № 910/14053/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М. , при секретарі судового засідання Мартинюк М.О. , розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 20; код ЄДРПОУ 41946011)

до Приватного підприємства "Европа" (01025, м. Київ, вулиця В. Житомирська, будинок 6; код ЄДРПОУ 30306672)

про стягнення 155 608,64 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Півень Д.О. - довіреність № 190102017 від 02.01.2019 року;

від відповідача: Семашко Д.М. - на підставі ордеру КС №518286 від 26.12.2018 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Европа" про стягнення 155 608,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлену позивачем електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, зокрема, споживання електроенергії поза засобами обліку, в зв'язку з чим позивачем було складено відповідний акт про порушення, та на підставі рішень комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ проведено нарахування за спожиту відповідачем поза засобами обліку електроенергію в загальній сумі 155 608,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14053/18 та, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч. 1 ст. 247 ГПК України вирішено розгляд справи № 910/14053/18 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за відсутності клопотань будь - якої із сторін про інше, у зв'язку з чим, зокрема, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06.12.2018 року представником відповідача подано заяву (клопотання) б/н від 04.12.2018 року про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 року у справі № 910/14053/18 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання (розгляд справи по суті) призначено на 23.01.2019 року.

10.12.2018 року через представником відповідача подано клопотання б/н від 06.12.2018 року про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 року у справі № 910/14053/18 відмовлено Приватному підприємству "Европа" в задоволенні клопотання про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву.

02.01.2019 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог.

В судове засідання 23.01.2019 року з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 23.01.2019 року уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача в судовому засіданні 23.01.2019 року проти повних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 23.01.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За приписами частини 1, пункту 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством Київенерго (позивач у справі, постачальник - за договором) та Приватним підприємством Европа (відповідач по справі, споживач за договором) було укладено Договір № 6849 від 05.06.1996 року про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Окрім того між сторонами укладено Додаткову угоду від 06.08.2012 року до Договору від 05.06.1996 року № 6849 (о/р 3106849) про постачання електричної енергії, згідно п.1 якої сторони погодили викласти Договір № 6849 про постачання електричної енергії від 05.06.1996 року в новій редакції згідно з Додатком № 1 до цієї угоди.

Вказаний Договір та Додаткова угода підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Так, згідно п. 1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012 року) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в Додатку "Перелік об'єктів Споживача".

Розділами 2 - 7 Договору сторони узгодили права та обов'язки сторін, їх відповідальність, порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, порядок обмеження та припинення електропостачання, облік електричної енергії та порядок розрахунків тощо.

Відповідно до п.9.4 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012 року) цей Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.12 року. Договір вважається подовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року №2019, який набув чинності 11.06.2017 року, Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО від 13.11.2017 року прийнято рішення про реорганізацію Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - позивач) (Код ЄДРПОУ 41946011).

Відповідно до ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно п. 2.3. статуту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" в частині переданих йому майна, прав та обов'язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов'язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО".

Відповідно до ч. 13 розділу XVIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі відокремлення оператор системи розподілу, яким є ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", є правонаступником в частині прав та обов'язків:

пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;

за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж; за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;

за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами

за зобов'язаннями, пов'язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;

за зобов'язаннями, пов'язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов'язаннями, пов'язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Перехід права вимоги від позивача його правонаступнику підтверджується окрім згаданих вище документів також розподільчим балансом та актом приймання-передачі, витяги з яких додаються до цієї заяви.

Таким чином Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські Електромережі є правонаступником прав і обов'язків Публічного акціонерного товариства Київенерго в частині здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Окрім того, п.2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012 року) сторони погодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно ст. 1 Закону України Про електроенергетику енергією є електрична енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України Про засади функціонування ринку електричної енергії України та Про електроенергетику .

Частинами першою і другою статті 275 та частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

В розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Згідно з п. 10.2 ПКЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Умовами розділу 2 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012 року) передбачено, що споживач, зокрема, зобов'язується:

- забезпечувати безперешкодний доступ представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії,вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії (п.2.3.5 Договору).

Відповідно до п.4.2.3 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика)), у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- за інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Згідно п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії енергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень (далі - акт).

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Аналогічні норми містить п. 4.1. Методики, якою також встановлена форма та вимоги до акту про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Таким чином, для донарахування споживачу суми електроенергії визначальним є факт порушення ПКЕЕ з боку особи, яка вчинила правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці працівниками позивача стану обліку відповідачем електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. В. Житомирська, 6, було встановлено порушення відповідачем ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії та п.п.3.34, 6.40 та 10.2 Правил користування електричною енергією , а саме, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі постачальника поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії, про що складено Акт про порушення № 049691 від 31.05.2018 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Вказаний Акт про порушення № 049691 від 31.05.2018 року підписаний уповноваженими представниками позивача. Також у вказаному акті міститься примітка про відмову представника відповідача від підписання акту та повідомлення своїх прізвища та ім'я.

Окрім цього в Акті про порушення № 049691 від 31.05.2018 року повідомлено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 25.06.2018 року.

Також під час проведення перевірки представниками позивача складено акт № 049691 від 31.05.2018 року про недопуск представників ПАТ ДТЕК Київські електромережі до розрахункових засобів обліку електричної енергії та Акт № 049691/1 від 31.05.2018 року про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН), а саме відключення безоблікової лінії.

Згідно наявної в матеріалах справи копії листа № 2/02/4-646 від 05.06.2018 року на адресу відповідача позивачем було надіслано копію акту про порушення № 049691 від 31.05.2018 року та повідомлення про проведення 25.06.2018 року засідання комісії з розгляду вказаного акту про порушення, на підтвердження чого позивачем надана копія списку № 184 згрупованих поштових відправлень.

Згідно п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Відповідно до абз. 4 п. 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем було проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 049691 від 31.05.2018 року, про що складено протокол № 826 від 25.06.2018 року.

При цьому представник споживача - ПП Европа на засідання комісії по розгляду акта про порушення № 049691 від 31.05.2018 року присутнім не був.

Протоколом засідання комісії № 826 від 25.06.2018 року по розгляду Акта про порушення № 049691 від 31.05.2018 року вирішено відкласти розгляд Акту № 049691 від 31.05.2018 року на 30.07.2018 року.

Листами № 2/02/4-846 від 25.06.2018 року та № 2/02/4-847 від 25.06.2018 року позивачем на адресу відповідача та керівника підприємства надіслано повідомлення про засідання комісії з розгляду акту порушень 30.07.2018 року, що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень № 211.

На підставі Акту про порушення № 049691 від 31.05.2018 року уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 30.07.2018 року, за відсутності представника відповідача, було проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення, за результатами якого складено протокол № 1002 від 30.07.2018 року.

Протоколом засідання комісії №1002 від 30.07.2018 року по розгляду Акта про порушення № 049691 від 31.05.2018 року прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 2.6 та за формулою № 2.7 Методики.

Так, згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за Актом порушень ПКЕЕ №049691 від 31.05.2018 року за період з 30.11.2017 року по 31.05.2018 року (за 6 місяців), режим роботи 12 годин на добу, 7 днів на тиждень, потужність 32,67 кВт, нарахування складає 155 608,64 грн.

Згідно з п. 6.43 ПКЕЕ кошти за недораховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Листом №28/02/4-1186 від 31.07.2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача протокол засідання комісії №1002 від 30.07.2018 року по розгляду акта про порушення, копію акту № 049691 від 31.05.2018 року, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень ПКЕЕ №049691 від 31.05.2018 року, рахунок-фактуру та акт прийняття - передавання товарної продукції, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією списку згрупованих поштових відправлень № 250 від 01.08.2018 року.

Проте, вказаний лист залишений відповідачем без відповіді, рахунок - без оплати.

Таким чином, відповідачем як споживачем електричної енергії не було виконано обов'язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією у встановлений строк, всупереч вимогам законодавства, а також умовам Договору, в результаті чого у ПП Европа утворилась заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі, яку останній просив стягнути в позовній заяві.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів визнання недійсними чи розірвання Договору про постачання електричної енергії № 6849 від 085.06.1996 року в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012 року та/або його окремих положень суду не надано.

Суд зазначає, що частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України укладений між сторонами Договір про постачання електричної енергії № 6849 від 05.06.1996 року в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012 року є обов'язковим для виконання обома сторонами.

При цьому за приписами ч. 4 ст. 26 Закону України Про електроенергетику споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Зокрема, статтею 27 Закону України Про електроенергетику встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Згідно із частиною 2 цієї ж статті до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України перелік оперативно - господарських санкцій, встановлений в частині 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити в договорі також інші оперативно - господарські санкції.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно - господарською санкцією, а не актом нормативного характеру

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

У сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електричної енергії є оперативно - господарською санкцією, в разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих їх застосуванням.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Як зазначалось судом вище, порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, передбачений Методикою, що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562. Вказана Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2).

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо); 4) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; 6) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку; 7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку; 8) підключення на окремих площадках вимірювання електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом, розрахунки за електричну енергію спожиту якими мають здійснюватися за іншою тарифною групою, ніж установлено для цієї площадки вимірювання.

Тобто підставою для застосування позивачем до відповідача спірних оперативно-господарських санкцій за порушення у сфері електроенергетики є належним чином доведений факт порушення відповідачем правил користування електричною енергією.

Як встановлено судом під час розгляду справи, при складанні актів про порушення № 049691 від 31.05.2018 року та про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН) № 049691/1 від 31.05.2018 року уповноважена особа споживача - ПП Европа була відсутня, позаяк у вказаних актах вказано про присутність представника відповідача на ім'я Юрій, без зазначення прізвища та посади вказаної особи, а в акті № 049691 про не допуск від 31.05.2018 року жодної інформації про представника споживача не міститься. Окрім цього, відповідачем не підтверджено факт присутності при здійсненні перевірки 31.05.2018 року будь - якої особи, яка мала повноваження та діяла від імені ПП Европа .

Таким чином, акт про порушення від 31.05.2018 року та про недопуск від 31.05.2018 року є такими, що складені з порушенням діючого законодавства, з огляду на відсутність повноважного представника споживача при складанні вказаних актів.

Враховуючи вищезазначені положення Правил та Методики, під час проведення енергопостачальною організацією контрольного огляду чи технічної перевірки засобів обліку споживача у разі виявлення порушення споживачем ПКЕЕ участь представника споживача є обов'язковою. У такий спосіб забезпечується захист прав споживача, який може викласти свої зауваження до акта про порушення ПКЕЕ, надати пояснення, не погодитись з виявленим фактом, що може бути підставою для проведення відповідної експертизи.

Зважаючи на встановлення судом факту складення акту про порушення № 049691 від 31.05.2018 року та акту про не допуск № 049691 від 31.05.2018 року із порушенням пункту 6.41. ПКЕЕ, за висновками суду останні не можуть бути належними та допустимими доказами, які підтверджують факт порушення споживачем ПКЕЕ, а отже не можуть бути розцінені в якості належної правової підстави для здійснення позивачем донарахування споживачу вартості спожитої електричної енергії.

Окрім цього, за приписами п.6.42 ПКЕЕ, оформлене протоколом рішення комісії, зокрема, щодо донарахування електричної енергії, набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу, разом з розрахунком величини вартості та розрахунковими документами.

Натомість як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів отримання відповідних протоколів засідання комісії позивача по розгляду акту про порушення № 049691 від 31.05.2018 року.

При цьому інформація про дату та місце проведення засідання, зазначена в акті про порушення № 049691 від 31.05.2018 року, відповідачу як споживачу повідомлена не була, з огляду на відсутність уповноваженого представника ПП Европа під час перевірки позивача 31.05.2018 року.

Враховуючи наведені приписи законодавства та зважаючи на те, що підставою для застосування оперативно-господарської санкції у порядку, визначеному Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, є встановлений належними та допустимими доказами факт порушення споживачем правил користування електричною енергією, який позивачсем належними та допустими доказами не доведений, суд зазначає про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача як споживача вартості недоврахованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕ електроенергії в сумі 155 608,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі ГарсіяРуїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі ХіроБалані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та МесропМовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а також зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 14.03.2019 року.