Постанова

від 10.06.2019 по справі 910/14053/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/14053/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Браславець Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 (повний текст підписано 14.03.2019)

у справі №910/14053/18 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Приватного підприємства "Европа"

про стягнення 155 608,64 грн.

В судовому засіданні 10.06.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

22 жовтня 2018 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Европа" про стягнення 155 608, 64 грн. заборгованості за самовільно спожиту електричну енергію.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати за поставлену позивачем електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, зокрема, споживання електроенергії поза засобами обліку, у зв`язку з чим позивачем було складено відповідний акт про порушення, та на підставі рішень комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ проведено нарахування за спожиту відповідачем поза засобами обліку електроенергію в загальній сумі 155 608,64 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі №910/14053/18 в позові відмовлено.

Рішення вмотивовано не доведеністю та не обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач 25.03.2019 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального (ст.ст. 611, 626, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 26, 27 Закону України Про електроенергетику , п.п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, ст.ст. 216-218, 235-237 ГК України) та процесуального (ст.ст. 7, 13, 236 ГПК України) права, та загальних принципів судочинства, закріплених в ст. 125 Конституції України.

Апелянт зазначає, що суд не надав належної оцінки тому факту, що при складанні акту про порушення №049691 представник відповідача був присутній, але не представлявся, при цьому представниками позивача було повністю виконано вимоги абз. 5 п. 6.41 ПКЕЕ та п. 4.4 договору, а саме акт №049691 містить запис про те, що представник відповідача відмовився представитись та від підпису відмовився.

Звертає увагу, що відповідно до роз`яснень, викладених у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 3 від 16.12.2015 Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання положення п. 6.42 ПКЕЕ передбачає способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, постачальник має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підпису акта (або не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище, та/або посаду чи від участі у проведенні перевірки). Правила передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника.

Апелянт вказує, що законодавство не надає інших засобів довести факт порушення правил споживачем (якщо представник не називає свого прізвища та посади, не надає доказів своїх повноважень), як підпису акту про порушення правил трьома особами (постанова Вищого господарського суду України від 19.02.2015 у справі №902/598/14).

На переконання скаржника, у представників позивача не було підстав сумніватись в тому, що особа, яка була присутня під час складання спірного акту і назвалась ОСОБА_1 , є повноваженим представником відповідача, оскільки саме ця особа допустила їх до перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2010 у справі №7/5005/4580/2012.

На думку апелянта, представниками позивача під час складання акту про порушення №049691 було вжито всіх необхідних та можливих заходів, передбачених нормами чинного законодавства у сфері електропостачання, для того щоб вірно зафіксувати вчинене відповідачем та виявлене позивачем порушення ПКЕЕ.

Апелянт вважає, що суд не дослідив обставини, за яких було складено акт про порушення №049691 та не звернув увагу на те, що протокол №1002 від 30.07.2018, розрахунок вартості електроенергії спожитої без обліку по акту на рахунок на оплату на суму 155 608, 64 грн. було отримано відповідачем 05.09.2019.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача 03.04.2019 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі №910/14053/18 відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05.06.1996 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (позивач у справі, постачальник - за договором) та Приватним підприємством "Европа" (відповідач по справі, споживач за договором) було укладено Договір № 6849 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

06.08.2012 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору від 05.06.1996 № 6849 (о/р 3106849) про постачання електричної енергії, згідно п.1 якої сторони погодили викласти Договір № 6849 про постачання електричної енергії від 05.06.1996 в новій редакції згідно з Додатком № 1 до цієї угоди.

Вказаний Договір та Додаткова угода підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Згідно з п. 1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в Додатку "Перелік об`єктів Споживача".

Розділами 2 - 7 Договору сторони узгодили права та обов`язки сторін, їх відповідальність, порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, порядок обмеження та припинення електропостачання, облік електричної енергії та порядок розрахунків тощо.

Відповідно до п.9.4 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012) цей Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2012. Договір вважається подовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019, який набув чинності 11.06.2017, Загальними зборами акціонерів ПАТ "Київенерго" від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію ПАТ "Київенерго" шляхом виділу з нього ПрАТ " ДТЕК Київські електромережі " (код ЄДРПОУ 41946011) (далі - позивач).

Відповідно до ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно п. 2.3. статуту Приватного акціонерного товариства " ДТЕК Київські електромережі " є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство " ДТЕК Київські електромережі " є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Відповідно до ч. 13 розділу XVIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі відокремлення оператор системи розподілу, яким є ПрАТ " ДТЕК Київські електромережі ", є правонаступником в частині прав та обов`язків:

пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;

за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж; за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;

за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами

за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;

за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Перехід права вимоги від позивача його правонаступнику підтверджується окрім згаданих вище документів також розподільчим балансом та актом приймання-передачі, витяги з яких додаються до цієї заяви.

Таким чином Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" є правонаступником прав і обов`язків Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Судом першої інстанції встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 ЦК України та § 3 глави 30 ГК України.

Відповідно до п.2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012) сторони погодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці працівниками позивача стану обліку відповідачем електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. В. Житомирська, 6 , було встановлено порушення відповідачем ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.п. 3.34, 6.40 та 10.2 "Правил користування електричною енергією", а саме, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі постачальника поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії, про що складено Акт про порушення № 049691 від 31.05.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

Вказаний Акт про порушення № 049691 від 31.05.2018 підписаний уповноваженими представниками позивача. Також у вказаному акті міститься примітка про відмову представника відповідача від підписання акту та повідомлення своїх прізвища та ім`я.

Окрім цього в Акті про порушення № 049691 від 31.05.2018 зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 25.06.2018.

Також під час проведення перевірки представниками позивача складено акт № 049691 від 31.05.2018 про не допуск представників ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" до розрахункових засобів обліку електричної енергії та Акт №049691/1 від 31.05.2018 про усунення порушення ПКЕЕ, а саме відключення безоблікової лінії.

Згідно наявної в матеріалах справи копії листа № 2/02/4-646 від 05.06.2018, на адресу відповідача позивачем було надіслано копію акту про порушення № 049691 від 31.05.2018 та повідомлення про проведення 25.06.2018 засідання комісії з розгляду вказаного акту про порушення, на підтвердження чого позивачем надана копія списку № 184 згрупованих поштових відправлень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що акти про порушення від 31.05.2018 та про недопуск від 31.05.2018 є такими, що складені з порушенням діючого законодавства, з огляду на відсутність повноважного представника споживача при складанні вказаних актів.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" енергією є електрична енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 № 28 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 275 ГК України окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Частинами 1, 2 ст. 275, ч. 6 ст. 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

В розумінні п. 1.2 ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Згідно з п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Умовами розділу 2 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012) передбачено, що споживач, зокрема, зобов`язується:

- забезпечувати безперешкодний доступ представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії,вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії (п.2.3.5 Договору).

Відповідно до п. 4.2.3 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 № 562 (далі - Методика)), у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- за інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Згідно п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії енергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень (далі - акт).

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Аналогічні норми містить п. 4.1. Методики, якою також встановлена форма та вимоги до акту про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Таким чином, для донарахування споживачу суми електроенергії визначальним є факт порушення ПКЕЕ з боку особи, яка вчинила правопорушення.

31.05.2018 при перевірці працівниками позивача стану обліку відповідачем електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. В. Житомирська, 6 , було встановлено порушення відповідачем ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.п. 3.34, 6.40 та 10.2 "Правил користування електричною енергією", а саме, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі постачальника поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії, про що складено Акт про порушення №049691 від 31.05.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

Вказаний Акт про порушення № 049691 від 31.05.2018 підписаний уповноваженими представниками позивача. Також у вказаному акті міститься примітка про відмову представника відповідача від підписання акту та повідомлення своїх прізвища та ім`я.

Окрім цього, в Акті про порушення № 049691 від 31.05.2018 зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 25.06.2018.

Також під час проведення перевірки представниками позивача складено акт № 049691 від 31.05.2018 про недопуск представників ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" до розрахункових засобів обліку електричної енергії та Акт №049691/1 від 31.05.2018 про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН), а саме відключення безоблікової лінії.

Згідно наявної в матеріалах справи копії листа № 2/02/4-646 від 05.06.2018, на адресу відповідача позивачем було надіслано копію акту про порушення № 049691 від 31.05.2018 та повідомлення про проведення 25.06.2018 засідання комісії з розгляду вказаного акту про порушення, на підтвердження чого позивачем надана копія списку № 184 згрупованих поштових відправлень.

Згідно п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Відповідно до абз. 4 п. 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

У зв`язку з виявленими порушеннями позивачем було проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 049691 від 31.05.2018, про що складено протокол № 826 від 25.06.2018.

При цьому представник споживача - ПП "Европа" на засідання комісії по розгляду акта про порушення № 049691 від 31.05.2018 присутнім не був.

Протоколом засідання комісії № 826 від 25.06.2018 по розгляду Акта про порушення № 049691 від 31.05.2018 вирішено відкласти розгляд Акту №049691 від 31.05.2018 на 30.07.2018.

Листами № 2/02/4-846 від 25.06.2018 та № 2/02/4-847 від 25.06.2018 позивачем на адресу відповідача та керівника підприємства надіслано повідомлення про засідання комісії з розгляду акту порушень 30.07.2018, що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень № 211.

На підставі Акту про порушення № 049691 від 31.05.2018 уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 30.07.2018, за відсутності представника відповідача, було проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення, за результатами якого складено протокол № 1002 від 30.07.2018.

Протоколом засідання комісії №1002 від 30.07.2018 по розгляду Акта про порушення № 049691 від 31.05.2018 прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 2.6 та за формулою п. 2.7 Методики.

Так, згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за Актом порушень ПКЕЕ №049691 від 31.05.2018 за період з 30.11.2017 по 31.05.2018 (за 6 місяців), режим роботи 12 годин на добу, 7 днів на тиждень, потужність 32,67 кВт, нарахування складає 155 608,64 грн.

Згідно з п. 6.43 ПКЕЕ кошти за недораховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка .

Листом №28/02/4-1186 від 31.07.2018 позивачем було направлено на адресу відповідача протокол засідання комісії №1002 від 30.07.2018 по розгляду акта про порушення, копію акту № 049691 від 31.05.2018, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень ПКЕЕ №049691 від 31.05.2018, рахунок-фактуру та акт прийняття - передавання товарної продукції, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією списку згрупованих поштових відправлень № 250 від 01.08.2018.

Вищезазначений протокол, розрахунок вартості електроенергії спожитої без обліку по акту та рахунок на оплату на суму 155 608,64 грн. було отримано відповідачем 05.09.2019.

Проте, вказаний лист залишений відповідачем без відповіді, рахунок - без оплати.

Таким чином, відповідачем як споживачем електричної енергії не було виконано обов`язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією у встановлений строк, всупереч вимогам законодавства, а також умовам Договору, в результаті чого у ПП "Европа" утворилась заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі, яку останній просив стягнути в позовній заяві, поданій до суду 22.10.2018.

Доказів визнання недійсними чи розірвання Договору про постачання електричної енергії № 6849 від 085.06.1996 в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012 та/або його окремих положень суду не надано.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України укладений між сторонами Договір про постачання електричної енергії № 6849 від 05.06.1996 в редакції Додаткової угоди від 06.08.2012, є обов`язковим для виконання обома сторонами.

За приписами ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Зокрема, статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. Згідно із частиною 2 цієї ж статті до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно - господарських санкцій, встановлений в частині 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити в договорі також інші оперативно - господарські санкції.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно - господарською санкцією, а не актом нормативного характеру.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

У сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електричної енергії є оперативно - господарською санкцією, в разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих їх застосуванням.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Як зазначалось вище, порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, передбачений Методикою, що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562. Вказана Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2).

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо); 4) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; 6) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку; 7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку; 8) підключення на окремих площадках вимірювання електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом, розрахунки за електричну енергію спожиту якими мають здійснюватися за іншою тарифною групою, ніж установлено для цієї площадки вимірювання.

Тобто підставою для застосування позивачем до відповідача спірних оперативно-господарських санкцій за порушення у сфері електроенергетики є належним чином доведений факт порушення відповідачем правил користування електричною енергією.

Висновки суду першої інстанції про те, що акт про порушення від 31.05.2018 та про недопуск від 31.05.2018 є такими, що складені з порушенням діючого законодавства, з огляду на відсутність повноважного представника споживача при складанні вказаних актів, колегією суддів відхиляються, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача за неналежне виконання зобов`язання з оплати за поставлену позивачем електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, зокрема, споживання електроенергії поза засобами обліку, у зв`язку з чим позивачем було складено відповідний акт про порушення, та на підставі рішень комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ проведено нарахування за спожиту відповідачем поза засобами обліку електроенергію в загальній сумі 155 608,64 грн.

Оскільки на момент прийняття 23.01.2019 судом оскаржуваного рішення у даній справі рішення комісії по розгляду акта про порушення №049691 від 31.05.2018 було чинним, у встановленому порядку не скасоване, вимоги позивача про стягнення з відповідача 155 608, 64 грн. заборгованості за самовільно спожиту електричну енергію є доведеними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на вказані обставини справи , а тому дійшов помилкового висновку про відмову в позові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що було зроблено скаржником.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевий господарський суд не з`ясував всі істотні обставини справи та не надав належної оцінки доказам, представленим в обґрунтування підстав заявленого позову, а тому прийняв судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі №910/14053/18 підлягає скасуванню з вищевикладених підстав, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі №910/14053/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі №910/14053/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Европа" (01025, м. Київ, вул. В. Житомирська, буд. 6, код ЄДРПОУ 30306672) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 41946011) 155 608, 64 грн. боргу.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Европа" (01025, м. Київ, вул. В. Житомирська, буд. 6, код ЄДРПОУ 30306672) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 41946011) 2 334, 13 грн. судового збору за подання позовної заяви.

6. Стягнути з Приватного підприємства "Европа" (01025, м. Київ, вул. В. Житомирська, буд. 6, код ЄДРПОУ 30306672) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 41946011) 3 501,20 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

8. Матеріали справи №910/14053/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 24.07.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко