Ухвала

від 13.03.2019 по справі 917/376/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.03.2019 Справа № 917/376/19

Суддя Кльопов І.Г., розглянувши заяву Приватної Агрофірми "Росинка", с. Богданівка

про забезпечення позову

по справі №917/376/19

за позовною заявою Приватної Агрофірми "Росинка", с. Богданівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39341

до Драбинівської сільської ради, вул. Центральна, 11, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351

про поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Приватна Агрофірма "Росинка" звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Драбинівської сільської ради про поновлення договору від 12.12.2008, строком на 10 (десять) років, між Приватною Агрофірмою "Росинка" (39341, Полтавська область, Новосанжарський р-н, с. Богданівка, код ЄДРПОУ 30731512) та Драбинівською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області (39651, с. Драбинівка, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 21045685) щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 5,0184 га., кадастровий номер 5323480300:00:001:0008, що знаходиться на території Драбинівської (Богданівської) сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, укладений між Приватною Агрофірмою "Росинка" (код СДРІІОУ 30731512) та Новосанжарською районною державною адміністрацією, який зареєстрований 20.01.2009 у Новосанжарському ВО ПРФ "ЦДЗК".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

12.03.2019 від Приватної Агрофірми "Росинка" надійшла заява (вх. №2425) про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 5,0184 га., кадастровий номер 5323480300:00:001:0008, яка розташована на території Драбинівської (Богданівської) сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, заборонивши Драбинівській сільській раді, вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 5,0184 га., кадастровий номер 5323480300:00:001:0008, в тому числі проведення земельних торгів, на яких буде реалізоване право оренди та вчинення правочинів (договорів оренди, міни, купівлі-продажу і т.і.).

Приватна Агрофірма "Росинка" у заяві про забезпечення позову зазначає, що передача земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського призначення, для громадян та юридичних осіб здійснюється через проведення земельних торгів у порядку ст.134 Земельного кодексу України та що виникають підозри, що Драбинівською сільською радою на черговій сесії може бути прийняте рішення про проведення заходів з метою проведення земельних торгів, на яких буде реалізоване право оренди відносно земельної ділянки площею 5,0184 га, кадастровий номер 5323480300:00:001:0008, яка розташована на території Драбинівської (Богданівської) сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. Також заявнику стало відомо, що трььома жителями с.Драбинівка, Новосанжарського району, Полтавської області, планується написання заяв до чергової сесії Драбинівської сільської ради Новосанжарського району, Полтавської області, з метою отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,00 га у відповідності до ст.118 та ст.121 Земельного кодексу України, за рахунок земельної ділянки площею 5,0184 га., кадастровий номер 5323480300:00:001:0008

Так, на думку заявника, не вжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконанням рішення суду.

Розглянувши заяву Приватної Агрофірми "Росинка" про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в силу положень ч. 1 ст. 74 ГПК України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, заявником до заяви не надано суду доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява Приватної Агрофірми "Росинка" ґрунтується лише на припущеннях неможливості невиконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

          У задоволенні заяви Приватної Агрофірми "Росинка"про забезпечення позову - відмовити.

          Ухвала підписана 13.03.2019 року.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України).

          Суддя Кльопов І.Г.