Постанова

від 14.03.2019 по справі 677/600/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Копія

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 677/600/18

Провадження № 22-ц/4820/611/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.,

з участю позивачів ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Шевченка про виділення майна в натурі в рахунок майнових паїв за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу Шевченка на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2018 року,

встановив:

У травні 2018 року ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 звернулися до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Шевченка (далі - СВК Шевченка ) про виділення майна в натурі в рахунок майнових паїв.

ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 зазначили, що вони є співвласниками майнових паїв колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка (далі - КСП ім. Шевченка), яке надалі було реорганізоване у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, а те, у свою чергу, - у СВК Шевченка . Вартість часток кожного з позивачів у майні пайового фонду становить: ОСОБА_4 - 9 564 грн (0,300%), ОСОБА_6 - 21 726 грн (0,6815%), ОСОБА_7 - 15 203 грн (0,4769%), ОСОБА_5 - 4 151 грн (0,1302%). Їхня спільна частка склала 50 644 грн або 1,5886% від загальної вартості майна пайового фонду підприємства. Позивачі зверталися до СВК Шевченка з заявою про виділення майнових паїв в натурі, разом із тим, відповідач не відреагував на їх звернення. На теперішній час залишається нерозпайованим приміщення старої конюшні, 1995 року забудови, балансовою вартістю 31 370 грн, яке позивачі погоджуються отримати у спільну власність, а на залишок коштів їм може бути виділено інше майно.

За таких обставин ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 просили суд зобов'язати СВК Шевченка видати належні їм майнові паї натурою (бажано приміщення конюшні та інше майно) на суму 50 644 грн.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2018 року позов задоволено. Зобов'язано СВК Шевченка виділити для ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 в рахунок належних їм майнових паїв приміщення конюшні, решту коштів від загальної суми вартості майнових паїв, яка становить 50 644 грн, стягнуто в грошовому виразі. Стягнуто з СВК Шевченка на користь ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 705 грн судового збору.

Суд виходив з того, що мають місце підстави для виділення позивачам майнового паю в натурі.

В апеляційній скарзі СВК Шевченка просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачі не дотрималися встановленого законом порядку вирішення питання щодо виділення майнових паїв у натурі, а СВК Шевченка не є належним відповідачем у справі, до того ж, суд вийшов за межі заявлених позовних вимог і розглянув справу без повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.

ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, вказуючи на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Суд першої інстанції не дотримався положень ст. 129 Конституції України, ст.ст. 43, 128, 130, 211, 223 ЦПК України.

Згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов'язком суду.

Неповідомлення судом сторін про дату судового засідання є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частиною першою якої передбачено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях.

В силу ч. 2 ст. 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, якщо його не було належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 223 ЦПК України). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України).

Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду судового засідання встановлений ст.ст. 128, 130 ЦПК України, відповідно до яких судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що СВК Шевченка було повідомлене належним чином про дату, час і місце судового засідання, що відбулося 14 листопада 2018 року, натомість суд першої інстанції розглянув справу без участі відповідача та ухвалив рішення по суті спору.

Крім того, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, не застосував закон (ст. 356, 358 ЦК України), який підлягав застосуванню, неправильно витлумачив норми ст. 364 ЦК України та застосував закон (ст. 50 Закону України від 7 лютого 1991 року №697-ХІІ Про власність , ст. 387 ЦК України), який не поширюється на спірні правовідносини.

У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.

Встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 є співвласниками майнових паїв колишнього КСП ім. Шевченка. Вартість їх часток в майні пайового фонду становила: ОСОБА_4 - 9 564 грн (0,300%), ОСОБА_6 - 21 726 грн (0,6815%), ОСОБА_7 - 15 203 грн (0,4769%), ОСОБА_5 - 4 151 грн (0,1302%). Спільна частка позивачів склала 50 644 грн або 1,5886% від загальної вартості майна пайового фонду колективного підприємства.

10 жовтня 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 уклали угоду про спільне володіння, користування й розпорядження майном, що належить пайовикам на підставі сертифікатів про право власності на майновий пай.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами у справі.

Частиною 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спірного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється (ч.ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 7 Закону України від 14 лютого 1992 року №2114-ХІІ Про колективне сільськогосподарське підприємство (далі - Закон №2114-ХІІ) об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Як передбачено статтею 9 Закону № 2114-ХІІ, до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних, виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Пай є власністю члена підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315, співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна, що перебуває у спільній частковій власності, подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву. Частка з майна, що перебуває у спільній частковій власності, виділяється її співвласнику в натурі у розмірі, еквівалентному вартості частки, визначеної договором про порядок володіння та користування майном. Для виділення спільної частки в натурі співвласник може об'єднати свою частку з частками інших співвласників, які виявили бажання отримати їх у натурі. Якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, є неможливе (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання отримати її в натурі, має право на одержання від інших співвласників матеріальної, у тому числі грошової, компенсації вартості його частки.

За змістом указаних норм права співвласники майнових паїв реорганізованого сільськогосподарського підприємства вправі виділити свій майновий пай із пайового фонду майна підприємства, враховуючи структуру пайового фонду, вартість основних, виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, та розміру своїх часток. При цьому співвласники розпайованого майна мають право отримати свій майновий пай лише у вигляді та розмірі визначеному рішенням зборів співвласників паїв або у порядку виділу своєї частки із спільного майна шляхом пред'явлення позову до всіх інших співвласників.

Матеріали справи вказують на те, що позивачами не дотриманий порядок вирішення питання щодо виділення майнових паїв у натурі, зокрема з відповідними заявами до спілки співвласників майна вони не зверталися, рішення зборів співвласників про виділення їм майнових паїв не приймалося. З позовними вимогами ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 звернулися не до усіх співвласників, а до СВК Шевченка , який є лише користувачем розпайованого майна. Крім того, позивачі не визначилися з переліком майна, яке відповідно до структури пайового фонду може бути виділене їм у натурі.

Вказані обставини справи та норми чинного законодавства залишилися поза увагою суду першої інстанції, який неправомірно задовольнив необґрунтований позов ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 до неналежного відповідача.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі, а в позові ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 слід відмовити.

Оскільки в позові відмовлено, то сплачений ОСОБА_4 судовий збір не може бути покладений на СВК Шевченка .

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Шевченка задовольнити.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 березня 2019 року.

Судді: /підпис/ О.І. Ярмолюк

/підпис/ А.В. Купельський

/підпис/ Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Боголюбова Л.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 5