Ухвала

від 22.02.2019 по справі 160/1780/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

22 лютого 2019 р.Справа №160/1780/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КРМЗ про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КРМЗ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії , -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю КРМЗ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії.

22 лютого 2019 Товариством з обмеженою відповідальністю КРМЗ подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просить суд забезпечити позов шляхами заборони Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області приймати податкові повідомлення - рішення про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 18.12.2018 року № 7339-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КРМЗ (код ЄДРПОУ 38996235).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що предметом даного позову є визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 18.12.2018 року № 7339-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КРМЗ (код ЄДРПОУ 38996235) та визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КРМЗ (код ЄДРПОУ 38996235) підставі наказу від 18.12.2018 року №7339-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КРМЗ (код ЄДРПОУ 38996235). Вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам та ускладнити їх відновлення.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, доводи заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Обґрунтовуючи у заяві про забезпечення позову можливість настання негативних наслідків для позивача у майбутньому, останній не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, до ухвалення рішення по адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а лише зазначає про імовірність настання таких наслідків взагалі, без зазначення конкретних обставин, що свідчать про можливість настання таких наслідків.

Отже, заявляючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, заявник не навів достатньо підстав в обґрунтування наявності очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, не вказав також підстави, які б свідчили про ускладнення виконання чи неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та підстави для задоволення заяви про забезпечення позову - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КРМЗ про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі № 160/1780/19 - відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1