Ухвала

від 15.03.2019 по справі 540/462/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 березня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/462/19

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Варняк С.О., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії працівників Головного управління Держпраці у Херсонській області за результатами інспекційного відвідування щодо не складання відносно ФОП ОСОБА_1 припису про усунення виявлених порушень та протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП;

- зобов'язати Головне управління Держпраці у Херсонській області вжити заходи щодо складення відносно ФОП ОСОБА_1 протоколу про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП та вручити ФОП ОСОБА_2 копію протоколу.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з вимогами ч. 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Згідно позовних вимог позивач просить визнати неправомірними дії працівників ГУ Держпраці у Херсонській області щодо не складання відносно ФОП ОСОБА_1 припису та протоколу про адміністративне правопорушення та зобов'язати відповідача скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача.

В даному разі суд зазначає, що позивачем, при зверненні до суду, не обґрунтовано у чому саме полягає порушення його права та законних інтересів у зв'язку з не складенням відносно нього припису та протоколу, не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних обставин.

Окрім того, пунктами 4-9 ч. 5 ст. 160 КАС України наведений перелік вимог до позовної заяви, зокрема в ній має бути: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» .

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Таким чином, враховуючи, що позивачем подано позов з двома вимогами немайнового характеру - судовий збір становить 3842 грн.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем у якості доказів сплати судового збору при поданні даної позовної заяви до суду додано квитанцію №39582193 від 11.03.2019 року на суму 1921 грн.

Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору у сумі 1921 грн. або скористатися правом щодо уточнення позовних вимог (зменшення їх розміру).

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання строку на подання заяви про усунення наступних недоліків:

- подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 1921 грн. або скористатися правом щодо уточнення позовних вимог (зменшення їх розміру);

- привести позовні вимоги у відповідність до вимог ст. 160 КАС України з обґрунтуванням в чому саме полягає порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав, свобод, інтересів позивача.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив :

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/462/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Варняк С.О.