Постанова

від 14.03.2019 по справі 522/8613/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 522/8613/17 Головуючий в 1 інстанції: Загороднюк В.І.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

за участі секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - ОСОБА_1,

позивача - ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (далі - Управління державної реєстрації) в якому просив зобов'язати скасувати державну реєстрацію статуту товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно - будівельно - монтажне управління № 6 (далі - ТОВ РБМУ №6 ) (ідентифікаційний код 00205848) у редакції від 08.08.2000 року (реєстраційна дія №03567960Ю0010769 від 28.12.2000 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до 1997 року був акціонером ЗАТ РБМУ №6 , яке в подальшому перетворилось в ТОВ РБМУ №6 , у зв'язку з чим, його статус змінився на учасника товариства.

Із матеріалів досудового розслідування йому стало відомо про внесення в статут даного підприємства недостовірних відомостей, шляхом підроблення підписів засновників.

Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що реєстрація статуту в новій редакції, за підробленими підписами учасників, є протиправною та має бути скасована суб'єктом владних повноважень на підставі, діючого на той час, Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року №740 (далі - Положення).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2018 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з позицією позивача, що проведення реєстраційних дій змін (доповнень) до статутних документів відбулося за підробленими документами, що беззаперечно тягне за собою скасування державної реєстрації статуту ТОВ РБМУ №6 , відповідно до п.33 Положення.

Суд вважав, що саме на відповідача, в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, повинен бути покладений обов'язок здійснити реєстраційні дії щодо скасування державної реєстрації статуту ТОВ РБМУ №6 в редакції 2000 р.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, Управління державної реєстрації подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати прийняте рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

Ключовим доводом апеляції є те, державна реєстрація змін до статутних документів проводилась 28.12.2000 року і така реєстрація відсутня у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який функціонує з 01 липня 2004 року.

За таких умов, на думку апелянта, позовні вимоги заявлені некоректно, адже не може бути скасована реєстраційна дія, якщо вона відсутня в реєстрі.

Наступне, про що зазначає Управління державної реєстрації це те, що позивач не звертався безпосередньо до них із відповідною заявою про скасування спірної реєстрації, що свідчить про відсутність мети захисту порушених прав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про її необґрунтованість та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідаючи на доводи апеляції, позивач наголошує на тому, що скасування державної реєстрації можна здійснити на паперовому носії та зберігати в матеріалах реєстраційної справи, а йому видати копію даного документа або довідку про вчинення такої дії як скасування.

У суді апеляційної інстанції Управління державної реєстрації наполягало на задоволенні апеляції та скасуванні рішення суду.

Позивач та його представник просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та додержання норм матеріального і процесуального права, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вона підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Встановлені фактичні обставини справи свідчать, що ТОВ РБМУ №6 було створено в 1997 році шляхом перетворення ЗАТ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 6 в ТОВ. Відповідно до статуту товариства від 1997 року позивач є засновником даного товариства.

Акціонерами, а після реорганізації - засновниками товариства є робітники товариства, що приватизували Орендне підприємство РБМУ № 6 у 1995 році.

За ствердженням позивача, директором товариства було здійснено незаконне захоплення корпоративних прав, шляхом внесення відповідних змін до статуту товариства з порушенням норм чинного законодавства.

Так, як пояснює позивач, за статутом, в редакції 1997 року, засновниками товариства були 217 осіб, в редакції 2000 року 123 особи, а згідно статуту 2004 року - 47 осіб. Протиправність таких дій була були предметом розгляду Господарського суду Одеської області у справі № 15/196-10-5522

Затвердження спірної редакції статуту ТОВ РБМУ №6 відбулось на підставі загальних зборів учасників 08.08.2000 року, що оформлено протоколом № 3. Нова редакція статуту була зареєстрована Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради 28.12.2000 року за реєстраційним №03567960Ю0010769.

Висновками почеркознавчої експертизи №325-П від 10.11.2016 року та №4124/02 від 17.05.2012 року, що була проведена у кримінальному провадженні, було встановлено підробленість підписів в статутних документах ТОВ РБМУ №6 , що були зареєстровані Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради 28.12.2000 року.

Аналізуючи спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що їх вирішення відноситься до господарської юрисдикції, адже про це свідчить їх суть та суб'єктний склад сторін у справі.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України, у цьому випадку і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. ст. 2, 4 та 19 КАС України в редакції від 15.12.2017 року, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Проте, мотивами даного позову є незаконне позбавлення позивача на участь у управлінні товариством та отримання прибутку за результатами господарської діяльності даної установи.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини виникли між учасниками ТОВ РБМУ №6 та ОСОБА_2 щодо їх повноважень в управлінні цією юридичною особою, а дії щодо державної реєстрації статуту ТОВ РБМУ №6 у цих відносинах є похідними.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 Господарського кодексу України).

Із системного аналізу положень ст.ст. 88, 143 Цивільного кодексу України, ст.ст. 88, 167 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII Про господарські товариства вбачається, що корпоративні права учасників господарського товариства визначаються законом і статутними (установчими) документами. Корпоративні відносини виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав із моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю, а за своїм суб'єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових).

Отже, цей спір не пов'язаний із захистом прав ОСОБА_2 у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Дана позиція суду апеляційної інстанції побудована на правовому висновкуОСОБА_4 Верховного Суду, що викладена у справі №815/3490/16.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене та враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, є підстави, передбачені ст. 319 КАС України, для його скасування та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2018 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Суд апеляційної інстанції роз'яснює позивачеві про його право звернутися до суду господарської юрисдикції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Л.П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 14.03.2019 року.