Ухвала

від 15.03.2019 по справі 428/16739/18

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/16739/18

Провадження №4-с/428/1/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі

головуючого судді Юзефовича І.О.

за участю секретаря Продченко О.А.

представника заявника ОСОБА_1

державного виконавця Лаптінової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення державного виконавця Кадіївського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3,

встановив:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області звернувся ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 зі скаргою рішення державного виконавця Кадіївського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3, мотивуючи скаргу тим, що на початку третьої декади липня 2018р. з телефонного повідомлення державного виконавця заявнику ОСОБА_2 стало відомо про те, що він являється боржником по сплаті аліментів і йому обмежений виїзд за межі України, при цьому, йому було відомо що 01.10.2013р. ВДВС Стахановського МУЮ було відкрито виконавче провадження на підставі рішення Стахановського міського суду Луганської області від 02.09.2013р. про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. На думку, представника заявника, 25.03.2016р. постановою державного виконавця було повторно відкрито виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини за одними і тими же виконавчими листами, виданими у 2013р., що є порушенням положень ЗУ Про виконавче провадження . Крім того, спірні постанови всупереч вимогам чинного законодавства України не були направлені належним чином заявнику ОСОБА_2, що також є порушенням його прав. До того, враховуючи те, що матеріали виконавчих проваджень залишились на тимчасово окупованій території України, державним виконавцем не проводилось ніяких дій щодо відновлення втраченого виконавчого провадження. Заявником ОСОБА_4 23.07.2018р. було сплачено заборгованість по аліментам, однак на думку представника заявника ОСОБА_1 повторне нарахування аліментів на утримання дитини за період з 01.07.2013р. по 01.03.2016р. та на утримання дружини за період з 01.07.2013р. до 01.03.2016р. є незаконним. Щодо пропуску строку звернення зі скаргою до суду, представник заявника ОСОБА_1 у скарзі зазначає, що двічі звертався до Луганського окружного адміністративного суду, однак йому було відмовлено у відкритті провадження по справі, тому вважає, що строк пропущений з поважних причин. Тому, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою і просить суд: 1) поновити 10-денний строк, встановлений ст. 449 ЦПК України щодо подачі скарги до суду; 2) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №50923943 від 25.03.2016р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на утримання дитини ОСОБА_6, 19.05.2013р.н., починаючи з 01.07.2013р. до досягнення дитиною повноліття; 3) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №50923536 від 25.03.2016р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку на її утримання до досягнення дитиною 3-річного віку, а саме до 19.05.2016р.; 4) зобов'язати Кадіївський МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області вчинити дії по відновленню виконавчого провадження у відповідності до ЗУ Про виконавче провадження ; 5) зобов'язати Кадіївський МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області провести нарахування аліментів по обох виконавчих провадженнях з 25.03.2016р..

30.01.2019р. до суду надішли заперечення Кадіївський МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області на скаргу.

Представник заявника ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги скарги підтримав, додатково пояснив, що дії державних виконавців є незаконними, повторне відкриття виконавчого провадження не передбачено чинним законодавством. Постанови державного виконавця від 2016р. суперечать вимогам ЗУ Про виконавче провадження , а тому підлягають скасуванню, виплати - перерахуванню в рахунок майбутніх платежів. Дійсно, він ознайомився у вересні з матеріалами виконавчих проваджень від 2016р. Його син погасив заборгованість, однак справа полягає у дотриманні вимог законодавства, при чому в базі наявні усі відомості щодо виконавчих проваджень.

Начальник Кадіївського МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вимог скарги та пояснила виконавча служба має два внутрішні реєстри (старий та новий) виконавчих проваджень, які за змістом є різними. Виконавчі провадження, які були відкриті до 2014р., залишилися на тимчасово окупованій території України - у м. Кадіївка (Стаханов) Луганської області, до м. Лисичанськ Луганської області вони не вивозилися. Стягувач звернулась до Кадіївського МВ ДВС з оригіналами виконавчих листів і з заявами про відкриття виконавчих проваджень, а не з заявами про відновлення виконавчих проваджень. Ані інструкцією, ані Законом не передбачено обов'язок державного виконавця перевіряти наявність відкритих виконавчих проваджень щодо боржника, тому у 2016р. було правомірно відкрито виконавчі провадження. Крім того, дата видачі виконавчих листів, зазначена у постановах від 2013р. та 2016р. є різною через можливу технічну помилку державного виконавця. Боржник знайомився з матеріалами виконавчих проваджень і в цей же день погасив всю заборгованість, однак відсутні докази його ознайомлення у тому числі з постановами про відкриття виконавчих проваджень від 2016р.. Представник боржника знайомився у вересні 2018р. з матеріалами виконавчих проваджень, а тому, на її думку, пропущений строк звернення до суду зі скаргою, встановлений ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника заявника, державного виконавця, дослідивши матеріали скарги, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 447, ч. 1 ст. 448, 449, ч. 1-2 ст. 450 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Матеріалами справи судом встановлено, що відповідно до копії рішення Стахановського міського суду Луганської області від 02.09.2013р. по цивільній справі №432/4170/13-ц ухвалено стянути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, на утримання доньки ОСОБА_6, 19.05.2013р.н., починаючи з 01.07.2013р. до досягнення дитиною повноліття; та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку на її утримання до досягнення дитиною 3-річного віку, а саме до 19.05.2016р.. Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №40021719 від 01.10.2013р., державним виконавцем ДВС Стахановського МУЮ, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №432/4170, видного 02.09.2013р. Стахановським міським судом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_6, 19.05.2013р.н.. Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №50923943 від 25.03.2016р., державним виконавцем ВДВС Стахановського МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №432/4170/13-ц, виданого 20.09.2013р. Стахановським міським судом Луганської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_6, 19.05.2013р.н.. Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №50923536 від 25.03.2016р., державним виконавцем ВДВС Стахановського МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №432/4170/13-ц, виданого 20.09.2013р. Стахановським міським судом Луганської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до 19.05.2016р.. Відповідно до копії супровідного листа ВДВС Стахановського МУЮ №468105-01-27 від 28.03.2016р., ВДВС Стахановського МУЮ (місце знаходження: Луганська область, м. Лисичанськ) направило ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2016р.. Відповідно до копії постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №50923536 від 13.08.2018р., закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №432/4170/13-ц, виданого 20.09.2013р. Стахановським міським судом Луганської області щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у зв'язку зі сплатою боргу у повному обсязі. Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 06.09.2018р., останній ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №50923943.

Вирішуючи питання про обґрунтованість скарги, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 9, п. 1 ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 25, ч. 1 ст. 31 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999р. №606-XIV (в редакції від 28.12.2015р., чинній на момент відкриття виконавчого провадження - 25.03.2016р.), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не було дотримано вимоги чинного законодавства України та не здійснено усіх необхідних дії в межах повноважень, визначених Законом України Про виконавче провадження при прийнятті рішень щодо відкриття виконавчих проваджень 25.03.2016р., які оскаржуються представником заявником ОСОБА_1, а саме при винесенні постанов від 25.03.2016р. не було перевірено наявність на виконанні у відділі відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_2, враховуючи ту обставину, що як стягував, так і боржник мають зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території України - у м. Кадіївка (м. Стаханов) Луганської області і виконавчі листи були видачі Стахановським міським судом Луганської області у вересні 2013р.. Крім того, державним виконавцем всупереч вимогам Закону не було повідомлено боржника ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження 25.03.2016р., що не заперечує і державний виконавець у судовому засіданні.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Вирішуючи питання щодо дотримання представником заявника ОСОБА_1 строків звернення до суду зі скаргою, суд враховує, що в матеріалах справи наявне підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження саме 06.09.2018р., при цьому ані самим ОСОБА_1, ані державним виконавцем не заперечується цей факт. У скарзі представник заявника ОСОБА_1 просить суд поновити пропущений строк звернення до суду зі скаргою, посилаючись на звернення до Луганського окружного адміністративного суду. Стосовно зазначених обставин, суд зазначає, що ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду в перший раз 09.10.2018р., що вбачається з копії ухвали Луганського окружного адміністративного суду, наявної в матеріалах скарги. Повторно ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду 23.11.2018р., про що свідчить копія ухвали від 27.11.2018р., а до Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся 27.12.2018р., при цьому ОСОБА_2 жодним чином не обґрунтовано поважність причин пропуску встановленого 10-денного строку звернення до суду з 06.09.2018р. (моменту дізнання про наявність порушених на його думку прав), який спливав 17.09.2018р. (оскільки 16.09.2018р. - вихідний день), тому у задоволенні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення державного виконавця Кадіївського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3 слід відмовити з підстав пропуску представником заявника строків звернення до суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 452 ЦПК України суд враховує, що судові витрати, які підлягають відшкодуванню, у справі не виявлено.

Керуючись ст.ст. 260, 353-355, 451-452 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія ЕМ №082426, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) в інтересах ОСОБА_2 (21.05.1977р.н., і.н. НОМЕР_2, паспорт громадянина України серія ЕК №306035, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 (м. Стаханов), АДРЕСА_1) на рішення державного виконавця Кадіївського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 34986747, місце знаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Д.І. Менделєєва, буд. 53) про поновлення 10-денного строку, встановленого ст. 449 ЦПК України щодо подачі скарги до суду; визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №50923943 від 25.03.2016р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на утримання дитини ОСОБА_6, 19.05.2013р.н., починаючи з 01.07.2013р. до досягнення дитиною повноліття; визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №50923536 від 25.03.2016р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку на її утримання до досягнення дитиною 3-річного віку, а саме до 19.05.2016р.; зобов'язання Кадіївського МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області вчинити дії по відновленню виконавчого провадження у відповідності до ЗУ Про виконавче провадження ; зобов'язання Кадіївського МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області провести нарахування аліментів по обох виконавчих провадженнях з 25.03.2016р..

Ухвала суду може бути безпосередньо оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя