Постанова

від 02.05.2019 по справі 428/16739/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Юзефович І.О.

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 428/16739/18

Провадження № 22-ц/810/268/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Гаврилюк В.К., Дронська І.О.

за участю секретарясудового засідання Онопрієнко А.Є.

учасники справи:

боржник - ОСОБА_1

представник боржника - ОСОБА_2

заінтересована особа - державний виконавець Кадіївського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного судув м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

ОСОБА_3 від імені якого діє представник ОСОБА_2

на ухвалу

Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 березня 2019 року, постановлену у складі судді Юзефовича І.О. в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області ум. Сєвєродонецьк

у справі за скаргою

ОСОБА_3 від імені якого діє представник ОСОБА_2 на рішення державного виконавця Кадіївського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_2 .в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Кадіївського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Горбачова О.С.

Скарга мотивована тим, що на початку третьої декади липня 2018р. з телефонного повідомлення державного виконавця заявнику ОСОБА_3 стало відомо про те, що він є боржником по сплаті аліментів тому йому обмежений виїзд за межі України.

01.10.2013р. ВДВС Стахановського МУЮ було відкрито виконавче провадження на підставі рішення Стахановського міського суду Луганської області від 02.09.2013р. про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружинидо досягнення дитиною трирічного віку.

На думку, представника заявника, 25.03.2016р. постановою державного виконавця було повторно відкрито виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини за одними і тими же виконавчими листами, виданими у 2013р., що є порушенням положень ЗУ Про виконавче провадження .

Постанови всупереч вимогам чинного законодавства України не були направлені належним чином заявнику ОСОБА_3 , що також є порушенням його прав.

Враховуючи те, що матеріали виконавчих проваджень залишились на тимчасово окупованій території України, державним виконавцем не проводилось ніяких дій щодо відновлення втраченого виконавчого провадження.

ОСОБА_3 23.07.2018р. було сплачено заборгованість по аліментам, однак на думку представника заявника повторне нарахування аліментів на утримання дитини за період з 01.07.2013р. по 01.03.2016р. та на утримання дружини за період з 01.07.2013р. до 01.03.2016р. є незаконним.

Щодо пропуску строку звернення зі скаргою до суду, представник заявника ОСОБА_2 у скарзі зазначив, що двічі звертався до Луганського окружного адміністративного суду, однак йому було відмовлено у відкритті провадження по справі, тому вважає, що строк пропущений з поважних причин.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою і просить суд: 1) поновити 10-денний строк, встановлений ст. 449 ЦПК України щодо подачі скарги до суду; 2) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №50923943 від 25.03.2016р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.07.2013р. до досягнення дитиною повноліття; 3) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №50923536 від 25.03.2016р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку на її утримання до досягнення дитиною 3-річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .; 4) зобов`язати Кадіївський МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області вчинити дії по відновленню виконавчого провадження у відповідності до ЗУ Про виконавче провадження ; 5) зобов`язати Кадіївський МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області провести нарахування аліментів по обох виконавчих провадженнях з 25.03.2016р.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 березня 2019 року суд відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_3 від імені якого діє представник ОСОБА_2 на рішення державного виконавця Кадіївського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Горбачова О.С. про поновлення 10-денного строку, встановленого ст. 449 ЦПК Українищодо подачі скарги до суду; визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №50923943 від 25.03.2016р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.07.2013р. до досягнення дитиною повноліття; визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №50923536 від 25.03.2016р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку на її утримання до досягнення дитиною 3-річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 р.; зобов`язання Кадіївського МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області вчинити дії по відновленню виконавчого провадження у відповідності до ЗУ Про виконавче провадження ; зобов`язання Кадіївського МВ ДВС ГТУЮ в Луганській області провести нарахування аліментів по обох виконавчих провадженнях з 25.03.2016р.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи наявне підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження саме 06.09.2018р., при цьому ані самим ОСОБА_2 , ані державним виконавцем не заперечується цей факт. У скарзі представник заявника ОСОБА_2 просить суд поновити пропущений строк звернення до суду зі скаргою, посилаючись на звернення до Луганського окружного адміністративного суду. Стосовно зазначених обставин, суд зазначає, що ОСОБА_3 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду в перший раз 09.10.2018р., що вбачається з копії ухвали Луганського окружного адміністративного суду, наявної в матеріалах скарги. Повторно ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся доЛуганського окружного адміністративного суду 23.11.2018р., про що свідчить копія ухвали від 27.11.2018р., а до Сєвєродонецького міського суду Луганської області Біленький В.І. в інтересах ОСОБА_3 звернувся 27.12.2018р., при цьому ОСОБА_3 жодним чином не обґрунтовано поважність причин пропуску встановленого 10-денного строку звернення до суду з 06.09.2018р. (моменту дізнання про наявність порушених на його думку прав), який спливав 17.09.2018р. (оскільки 16.09.2018р.вихідний день), тому у задоволенні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення державного виконавця Кадіївського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Горбачова О.С.слід відмовити з підстав пропуску представником заявника строків звернення до суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 від імені якого діє представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалуСєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 березня 2019 року, посилаючись на те, що ухвала винесена із порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Право на звернення до суду є строковим.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Згідно вимог ч. 2 ст. 449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Суд у судовому розгляді, відповідно до вимог статті 127 ЦПК України, з`ясовує питанняпро поновлення строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавцяз відповідним рішенням: залишити скаргу без розгляду у зв`язку з пропущенням строку на оскарження (ст. 126 ЦПК України), або розглянути скаргу по суті, якщо буде встановлено, що строк не пропущено.

Однак, судом першої інстанції у достатній мірі зазначені вимоги процесуального закону не були враховані, внаслідок, ухвалою від 15 березня 2019 року суд відмовив у задоволенні скарги з підстав пропуску строків звернення до суду.

Згідно зі статтею 450 ЦПК України, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Проте, суд розглянув скаргу не залучив до участі у справі стягувача ОСОБА_4 на права та обов`язки якої безспірно може вплинути рішення суду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали, порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 березня 2019 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 від імені якого діє представник ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 березня 2019 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 8 травня 2019 року.

Головуючий

Судді: