Постанова

від 19.02.2019 по справі 804/8225/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 804/8225/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 р. в адміністративній справі №804/8225/17 за позовом державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного ОСОБА_1 Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 2,3113 га (кадастровий номер 1210100000:03:282:0007) за адресою: вул. Писаржевського, 1-А, згідно з витягом № 273/86-17 від 03.02.2017 із застосуванням коефіцієнту функціонального використання у розмірі 2,0 до всієї площі земельної ділянки;

- визнати недійсним рішення ОСОБА_1 Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, видане у формі витягу № 273/86-17 від 03.02.2017 із застосуванням коефіцієнту функціонального використання у розмірі 2,0 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 2,3113га (кадастровий номер 1210100000:03:282:0007) за адресою: вул. Писаржевського, 1-А, м.Дніпропетровськ;

- зобов'язати ОСОБА_1 Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області зробити перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 2,3113 га (кадастровий номер 1210100000:03:282:0007) за адресою: вул.Писаржевського, 1-А, м.Дніпропетровськ, на підставі чого надати ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, використавши коефіцієнт функціонального використання - до всієї площі земельної ділянки 1,2.

В обґрунтування позову було зазначено, що при формуванні оскаржуваного витягу відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області змінено коефіцієнт, який характеризує функціональне використання орендованої позивачем земельної ділянки та застосовано значення 2.0, що не відповідає Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель м.Дніпро. За твердженням позивача витяг мав бути сформований на підставі відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі, із застосуванням коефіцієнта 1,2. Отже, відповідачем необґрунтовано у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 273/86-17 від 03.02.2017 завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок застосування коефіцієнта функціонального використання на рівні 2,00, що призвело до зміни бази оподаткування для плати за землю та збільшення місячної орендної плати для позивача в 2017 році.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 у задоволенні адміністративного позову ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади відмовлено з тих підтав, що на момент формування та видачі позивачеві витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 273/86-17 від 03.02.2017 відомості про цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:282:0007 в Державному земельному кадастрі не відповідали вимогам наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» . Таким чином, у витязі з технічної документації в автоматизованому режимі був застосований показник Кф на рівні - 2,0, що узгоджується з п. 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, який повинен був застосовуватись при формуванні та видачі витягів з 01.01.2017 року. Також суд зауважив, що відповідачем коефіцієнт функціонального використання (Кф) самостійно не розраховувався, оскільки цей коефіцієнт визначений у додатку 1 табл. 1.1. Наказу від 25.11.2016 року №489, та відповідач не наділений повноваженнями самостійно змінювати вказані показники в Державному земельному кадастрі.

Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. На думку апелянта суд не врахував положення Закону України Про Державний земельний кадастр , згідно яких у разі, якщо земельні ділянки зареєстровані до набрання чинності цим Законом у реєстрі, відомості про такі земельні ділянки підлягають перенесенню до Кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами, а тому доводи відповідача щодо відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей щодо земельної ділянки, користувачем якої є позивач, не узгоджуються з положеннями наведеного Закону. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не непередбачено обов'язок землекористувача замінювати код цільового використання землі, внесений до Державного земельного кадастру згідно УКЦВЗ. Таким чином, дії відповідача щодо самовільної зміни коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки є протиправними та вплинули на зміну бази оподаткування для плати за землю.

В судовому засіданні представником позивача доводи апеляційної скарги підтримані.

Представник відповідача з доводами заявника апеляційної скарги не погодився та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що під час видачі на замовлення позивача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 273/86-17 від 03.02.2017, останній був сформований за відомостями Державного земельного кадастру та Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська, наявними на день формування оскаржуваного витягу. Тобто, витяг був сформований автоматично, без втручання посадових осіб управління Держгеокадастру, на підставі тих відомостей, які були наявні на час формування у Державному земельному кадастрі, що виключає ознаки протиправності у діях відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є користувачем земельної ділянки на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 12.10.2006 року №286/5 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 21.03.1996 року №317 «Про надання земельної ділянки по вул.Пісаржевського, 1-а Державному науково-дослідному та конструкторсько-технічному Інституту трубної промисловості у постійне користування по фактичному розміщенню інституту» . Цільове призначення (використання) земельної ділянки: фактичне розміщення інституту, зазначено у Державному акті на постійне користування земельною ділянкою за вул. Пісаржевського,1а. Категорія землі та вид цільового призначення землі не визначено наведеним документом не визначено.

За заявою позивача ОСОБА_1 Держгеокадастру у м.Дніпропетровську 03.02.2017 року надано Витяг №273/86-17 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого до вказаної земельної ділянки застосований коефіцієнт функціонального використання 2,0.

З огляду на те, що в попередні періоди коефіцієнт функціонального використання визначався на рівні 1,2, що підтверджується витягом №03-07/280116/113від 28.01.2016 року, ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" звернулось до відповідача за роз'ясненням та з вимогою про надання нового витягу із застосуванням Кф на рівні 1.2.

Листом від 08.06.2017 року №8-28-022-8714/2-17 ОСОБА_1 повідомлено позивача про те, що оскільки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, застосовується зі значенням 2.0.

При вирішенні спору суд дійшов висновку, що визначення нормативної грошової оцінки земель із застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) на рівні 2,0 відбувається у разі відсутності у відомостях Державного земельного кадастру даних про код цільового призначення земельної ділянки, визначений у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548. В свою чергу, відповідач позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, а тому в даному випадку відповідачем правомірно сформовано витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки на підставі наявних у відомостях Державного земельного кадастру даних.

З таким висновком колегія суддів погоджується, враховуючи обсяг повноважень відповідача та порядок формування витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно ст.271 ПК України, ст.ст. 5, 13 Закону України «Про оцінку земель» , ст.201 Земельного кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом згідно п.271.2 ст.271 ПК України.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» , технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до положень Закону України Про державний земельний кадастр , одними з основних принципів Державного земельного кадастру є обов'язковість внесення до нього відомостей про всі його об'єкти, внесення відомостей виключно на підставі та відповідно до цього Закону, документування всіх відомостей Державного земельного кадастру (ст.3 Закону).

Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі. (ст. 6 Закону).

Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом. (ст. 5 Закону)

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється. (ст.9 Закону)

Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є, в тому числі, Поземельні книги. (ст.18 Закону)

Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.(ч.7 ст. 21 Закону)

Згідно п.2 розділу VII наведеного Закону, у разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру встановлено Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051.

Згідно п. 24 даного Порядку, до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, в тому числі щодо цільового призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, такі відомості вносяться з урахуванням ч.5 ст. 20 Земельного кодексу України, відповідно до якої види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Як зазначалось вище, документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є, зокрема, поземельні книги.

Відповідно до п.118 Положення, внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

У переліку, наведеному у п.119 Положення, щодо відомостей, які вносяться до Поземельної книги без подання заяви відомості щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель відсутні.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що відомості щодо виду використання земельної ділянки є такими, що підлягають внесенню до Державного земельного кадастру за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей.

Посилання позивача на приписи абз.2 п.4 розділу VII Закону України Про державний земельний кадастр , згідно якого у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, як встановив суд першої інстанції, відомості щодо коду цільового призначення земельної ділянки, що визначається на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 (набрав чинності 15.02.2011), позивачем, як землекористувачем, або власником земельної ділянки не були внесені до Державного земельного кадастру з моменту його створення, та не могли бути перенесені в автоматизованому порядку, оскільки у відповідності до приведеної Класифікації застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі, а відповідно, були відсутні у Державному реєстрі земель.

Крім того, як зазначив суд першої інстанції, відповідно до Положення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016р. № 308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері, зокрема щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на основі затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та не наділено повноваженнями щодо проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у тому числі і визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф).

Наказом № 489 від 25.11.2016 року Міністерства аграрної політики та продовольства України затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» , який застосовується з 01.01.2017 року, та передбачає, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки. При цьому, в новій формі заяви заявником обов'язково повинна бути зазначена інформація про «категорію земель» та «цільове призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306» . В новій формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на відміну від форми, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України, Української академії аграрних наук України «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 27.01.2006 року №18/15/21/11, також повинно бути зазначено «категорію земель» та «цільове призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ).

Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку, коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.

Додатком 1 до Порядку, який має назву «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)» визначено дві примітки наступного змісту:

1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

2. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Листом від 03.02.2017 року № 22-28-0,211591/2-17 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про інформування з питань ведення Державного земельного кадастру» роз'яснено порядок врегулювання приведення у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1011/18306, інформація про цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового призначення землі або відсутності інформації про підрозділ коду КВЦПЗ.

Зокрема, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру рекомендовано при надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ та листа ОСОБА_1/Відділу Головного управління Держгеокадастру в області за підписом керівника, який надається на запит власника, користувача земельної ділянки або розробника електронного документа з врахуванням матеріалів по формуванню земельної ділянки щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ, Державний кадастровий реєстратор вносить відповідні зміни до відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Приведені роз'яснення не суперечать положенню ч. 3 ст. 26 Закону України Про державний земельний кадастр , згідно якої зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом, а також п.118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, положення якого приведено вище.

Як встановлено судом першої інстанції та позивачем не заперечувалось, останній, як землекористувач, не звертався до відповідача із заявою про встановлення цільового призначення земельної ділянки, а відповідно ці дані були відсутні у Державному земельному кадастрі на час звернення позивача щодо видачі Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Отже, оскільки на момент формування та видачі Витягу від 02.02.2017 року, в Державному земельному кадастрі відомості про цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:282:0007, не відповідали вимогам наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» , тобто були відсутні, у витязі з технічної документації в автоматизованому режимі правомірно був відображений показник Кф на рівні - 2,0, у відповідності до п. 5 Порядку № 489.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача стосовно встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зобов'язання зробити перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі чого надати ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, використавши коефіцієнт функціонального використання - до всієї площі земельної ділянки 1,2, не узгоджуються з приписами діючого законодавства, яким врегульовано відповідні правовідносини, оскільки такими повноваженнями, як визначення/перерахунок розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в тому числі самостійне визначення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки, відповідач не наділений.

Крім того, виходячи з висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 814/789/17, витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке зумовлює виникнення будь-яких прав та обов'язків, та носить лише інформаційний характер, а відповідно звернення до суду з вимогою щодо визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про грошову оцінку землі є неналежним способом захисту прав.

Окремо колегією суддів зазначається, що після внесення на підставі заяви позивача відповідних відомостей щодо цільового призначення земельної ділянки до Державного земельного кадастру, відповідачем сформовано Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.05.2018 з урахуванням коефіцієнту Кф: 0,70.

Доводи позивача щодо відмови відповідачем внести відповідні відомості щодо цільового призначення земельної ділянки до Державного земельного кадастру на його вимогу протягом 2017 року, колегія суддів розцінює критично, оскільки відповідні дії/бездіяльність відповідача не є предметом оскарження у даній справі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених належними і допустимими доказами, дослідженими при розгляді справи. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади"- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 р. в адміністративній справі №804/8225/17 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко