Постанова

від 13.03.2019 по справі 905/1469/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р. Справа № 905/1469/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Пушай В.І. , суддя Чернота Л.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участі представників:

позивача - адвокат Новохацька Н.Є., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 000474 від 20.12.2017, ордер серія ХВ № 000009 від 13.03.2019, договір про надання правової допомоги(витяг) № б/н від 01.03.2019,

відповідача - адвокат Левицька А.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1594 від 04.01.2017, ордер серія ПТ № 003940 від 07.02.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , м. Київ (вх. №1189 Д/3) на рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2018 (повний текст складено та підписано 29.10.2018 у м. Харкові) у справі № 905/1469/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес РЛ , м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк , м. Київ

про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ Прогрес РЛ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до АТ КБ Приватбанк про визнання права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 72,0 кв.м, розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Московська (Центрально-Міський район), буд 28/131 кв.34.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.2018 у справі № 905/1469/18 позовні вимоги задоволено. Визнано за ТОВ Прогрес РЛ право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 72,0 кв. м, розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Московська (Центрально - Міський район), буд. 28/131, кв. 34. Стягнуто з АТ КБ Приватбанк на користь ТОВ Прогрес РЛ судовий збір у розмірі 15300 грн (т.1 а.с. 199-207).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи підтверджують і сторони не оспорюють, що передання оригіналів примірників правовстановлюючих документів здійснювалось на виконання умов договору іпотеки від 18.04.2014 № DNH2LON01389/D12. В подальшому АТ КБ Приватбанк не повернув оригінали правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості позивачу, оскільки були втрачені відповідачем, що свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач, АТ КБ Приватбанк звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2018 у справі №905/1469/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.2 а.с 5-12).

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відомості про видачу позивачу правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про права власності відсутні, оскільки таке свідоцтво позивачу не видавалась при державній реєстрації права власності, тому право власності позивача підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, застосування положення ст. 392 ЦК України в даному випадку є помилковим. Судом першої інстанції належним чином не мотивовано, чому право власності на вказаний об'єкт, при його відчуженні, не може бути підтверджене (при вчиненні нотаріального правочину) на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та чому єдиним документом, який підтверджує право власності позивача на зазначений об'єкт нерухомості, є договір купівлі-продажу нежитлового приміщення або його дублікат.

Апелянт зазначає, що відповідно ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Тобто позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Відповідач не ставить під сумнів наявність права власника на означене нерухоме майно, не вбачається наявності факту відмови, невизнання або його оспорювання, за відсутності оригіналу правовстановлюючого документа на підтвердження такого права. Зазначає, що позов також не містить жодної вимоги до АТ КБ Приватбанк , за даним позовом Банк є взагалі неналежним відповідачем. Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його, тому позов задоволено безпідставно та необґрунтовано стягнуто судові витрати з відповідача.

Відомості про об'єкт нерухомого майна позивача внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності №4344480, що підтверджується витягом №9618642 від 24.02.2011 року, тобто по теперішній час вказане нерухоме майно обліковується на балансі позивача. Іпотека припинена, заборона відчуження скасована, про що внесені відповідні записи, будь-які обмеження відсутні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2018 у справі № 905/1469/18 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з метою усунення скаржником впродовж 10 днів з моменту отримання ухвали встановлених недоліків, а саме: сплати судового збору в розмірі 22950 грн та надання до суду оригіналу платіжного доручення а також надання доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адресу ТОВ Прогрес РЛ (т.2 а.с. 2-4).

Після усунення відповідачем вищевказаних недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 905/1469/18 та зобов'язано позивача у строк до 04.01.2018 надати відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику (т.2 а.с. 42-44).

27.12.2018 за вхідним № 2802 від ТОВ "Прогрес РЛ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення - залишити без змін. Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, яке прийнято судом з метою захисту права власності позивача, посилаючись зокрема на те, що позивачу, як власнику об'єкта нерухомого майна, набутого на підставі договору купівлі-продажу для вчинення правочину, необхідно мати документ про право власності, оскільки вказаний скаржником правовий режим підтвердження права власності не розповсюджується на документ, яким підтверджується право власності позивача на об'єкт нерухомого майна. Позивач вважає, що оригінальні примірники документів фактично втрачені, за результатом дій та бездіяльності скаржника, оскільки ним не було прийнято необхідних дій, щодо збереження та вивезення прийнятих оригінальних примірників документів, за для їх подальшого повернення власнику об'єкта нерухомого майна (т.2 а.с. 47-55).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 905/1469/18 розгляд апеляційної скарги призначено на 20.02.2019 о 09:30 год.

18.02.2019 у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді (доповідача) Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду, згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для подальшого розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Зубченко І.В. та Чернота Л.Ф.

Представник відповідача в судовому 20.02.2019 підтримав апеляційну скаргу.

Позивач - ТОВ "Прогрес РЛ" свого представника в судове засідання 20.02.2019 не направив, про причини відсутності в судовому засіданні не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим зворотним рекомендованим повідомленням №6102227069022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 у зв'язку з неякою представника позивача - ТОВ "Прогрес РЛ" в судове засідання відкладено розгляд апеляційної скарги на 13.03.2019 (т.2 а.с 77-78)

13.03.2019 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Зубченко І.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду, згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для подальшого розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Чернота Л.Ф., Пушай В.І.

Представник відповідача АТ КБ Приватбанк в судовому засіданні 13.03.2019 підтримав апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача - ТОВ "Прогрес РЛ" в судовому засіданні 13.03.2019 підтримав відзив на апеляційну скаргу, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України, судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Заслухавши позивача, відповідача розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, а також викладені в відзиві на апеляційну скаргу доводи учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

24.02.2011 року між ОСОБА_3 (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Прогрес РЛ (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення (т.1 а.с. 42).

Відповідно до п.1. договору, продавець зобов'язується продати, а покупець купити нежиле приміщення загальною площею 72,00 кв.м., що розташоване в житловому будинку за адресою: Донецька область, місто Макіївка, вулиця Московська, будинок номер 28/131, квартира 34, далі за текстом об'єкт продажу.

Згідно з п. 2 договору, цей об'єкт продажу належить продавцю на підставі рішення Центрально-міського районного суду м. Макіївки, винесеного 18.04.2007 року по справі №2-896(07), що набрало законної сили 30.04.2007 року, зареєстрованого 02.07.2007 Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м.Макіївка в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 19397424, номер запису 2859 в книзі 9.

Вказаний договір купівлі-продажу підписано уповноваженими представниками сторін, посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Дедіщевою Г.В. та зареєстровано в реєстрі за № 317.

Відповідні відомості про об'єкт нерухомого майна внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 4344480, що підтверджується витягом №9618642 від 24.02.2011р. (т.1 а.с. 43).

18.04.2014 між ТОВ Прогрес РЛ (далі - іпотекодавець) та ПАТ Комерційний банк Приватбанк в особі Регіонального менеджера філії Донецьке регіональне управління ПАТ Комерційного банку Приватбанк (далі - іпотекодержатель) укладено договір іпотеки №DNH2LON01389/D12 (далі - договір іпотеки), предметом якого є надання іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в п.7 договору, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Полімер Трейдінг (далі - позичальник) перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, та (або) невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) іпотекодавця (т.1 а.с. 58-60).

Відповідно до п.7 договору іпотеки в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Дедіщевою Г.В. 24.02.2011 року за реєстровим номером №317, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 24.02.2011 року номер правочину 4344480 і зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка 28.03.2011 року за реєстраційним номером 19397424 номер запису 2859 в книзі 9, про що надано витяг про державну реєстрацію прав за №29443399, на нежиле приміщення та надається в іпотеку згідно відомостей, викладених у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Макіївського міського управління юстиції Донецької області 12.09.2013 року, індексний номер витягу 9277448, номер запису про право власності 2458860, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 154939114135, наступне нерухоме майно (далі - майно), а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 72 кв. м, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Макіївка, вулиця Московська (Центрально-Міський район), будинок номер 28/131, квартира 34.

Майно зареєстровано у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності. Майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями. Майно та усі його приналежності знаходяться за адресою: Донецька область, місто Макіївка, вулиця Московська (Центрально-Міський район), будинок номер 28/131, квартира 34. Цільове призначення майна: офіс - нежитлове приміщення.

Сторони визначили, що загальна вартість предмету іпотеки складає суму 1020000,00 (один мільйон двадцять тисяч) гривень 00 копійок (п. 12 договору іпотеки).

Відповідно до п. 29 договору іпотеки, сторони визначили, що термін дії договору - до повного виконання позичальником та іпотекодержателем зобов'язань за кредитним договором, та всім договорам про внесення змін до нього.

Зазначений договір іпотеки підписано уповноваженими представниками іпотекодавця та банку, скріплено печатками сторін, посвідчено та накладено заборону відчуження зазначеного у вказаному правочині нерухомого майна до виконання, припинення чи розірвання договору іпотеки, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Соболєвою В.Л., зареєстровано в реєстрі за №№1361, 1362, в реєстрі для заборон за №22.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2014 року на виконання умов укладеного іпотекодержателем та іпотекодавцем правочину, позивач передав відповідачу відповідно до акту приймання-передачі №DNH2LON01389/Di2 оригінали наступних документів (т.1 а.с 63):

- договір купівлі-продажу від 24.02.2011 нежилого приміщення за адресою: Донецька область, місто Макіївка, вулиця Московська (Центрально-Міський район), будинок номер 28/131, квартира 34, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Дедіщевою Г.В., зареєстрованому в реєстрі за №317- 1 арк.;

- витяг №9618642 від 24.02.2011 з Державного реєстру правочинів щодо реєстрації договору купівлі-продажу приміщення за адресою Донецька область, місто Макіївка, вулиця Московська (Центрально-Міський район), будинок номер 28/131, квартира 34 - 1 арк.;

- витяг №29443399 від 28.03.2011 про державній реєстрації прав серії ССУ №248128 виданий Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка на нежитлове приміщення за адресою Донецька область, місто Макіївка, вулиця Московська (Центрально-Міський район), будинок номер 28/131, квартира 34 - 1 арк.;

- заява громадянина ОСОБА_3, від 03.09.2013, засвідчене приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Дедіщевою Г.В., зареєстрованому в реєстрі за №2191- 1 арк. (т.1 а.с. 45).

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАС№600472, індексний № 9277448 від 12.09.2013 на нежитлове приміщення за адресою Донецька область, місто Макіївка, вулиця Московська, будинок номер 28/131, квартира 34 - 1 арк.;

- технічний паспорт Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки від 25.10.2012 на нежиле приміщення за адресою Донецька область, місто Макіївка, вулиця Московська), будинок номер 28/131, квартира 34- на 9 арк.

В матеріалах справи містяться повідомлення банка б/н від 03.03.2017, згідно з яким банк повідомив приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Соболєву В.Л., що ТОВ Полімер Трейдінг (позичальник) виконані всі зобов'язання за кредитним договором №DNH2LON01389 від 11.07.2012, у відповідності до абз.3 ст.17 Закону України Про іпотеку , договір іпотеки №DNH2LON01389/D12 від 18.04.2014, укладений між ТОВ Прогрес РЛ та ПАТ Комерційний банк Приватбанк в особі Регіонального менеджера філії Донецьке регіональне управління ПАТ Комерційного банку Приватбанк , є таким, що припинив свою дію та просив останнього зняти заборону відчуження нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та припинити іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нежилого приміщення, розташованого за адресою Донецька область, місто Макіївка, вулиця Московська, будинок номер 28/131, квартира 34 (а.с. 46).

Позивач листами №08/17 від 08.06.2017, №09-08/17 від 09.08.2017 звертався до банку із вимогою щодо повернення оригіналів примірників правовстановлюючих документів, які були передані Публічному акціонерному товариству комерційному банку Приватбанк за актом приймання-передачі №DNH2LON01389/Di2 від 25.04.2014 (т. 1 а.с. 64, 67-72).

На вищезазначені звернення банк повідомив позивача, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території місцезнаходження Регіональної філії Донецьке регіональне управління ПАТ Комерційного банку Приватбанк , останній припинив свою діяльність у м. Донецьку та не мав можливості для вивезення документів на підконтрольну українській владі територію, з огляду на що, повернення витребуваних ТОВ Прогрес РЛ правовстановлюючих документів не вбачається можливим (т. 1 а.с.73).

Матеріали справи містять відповідь Міністерства юстиції України Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на запит №4 -16 - 402 від 13.07.2017 позивача щодо отримання документів, якою повідомлено ТОВ Прогрес РЛ , що приватний нотаріус Дедіщева Г.В. зареєстрована по Донецькому міському нотаріальному округу за адресою: 83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 86/44. Тобто робоче місце приватного нотаріуса Дедіщевої Г.В. розташовано на території, яку віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (додаток 1 в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України № 1276-р від 02.12.2015). Доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, а саме: Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Спадкового реєстру, Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, до закінчення антитерористичної операції на сході України на території Донецької області - Амвросіївського, Мар'їнського, Новоазовського, Старобешівського, Тельманівського, Шахтарського, Ясинуватського районів, міст Сніжне, Докучаєвськ, Донецьк, Жданівка, Кіровське, Макїївка, Єнакієве, Сніжне, Харцизьк, Ясинувата, Торез, Шахтарськ було припинено відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.10.2014 №1801/5, який набрав чинності 04.11.2014. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України Про припинення доступу до деяких реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України від 28.07.2015 №1351/5 , який набрав чинності 31.07.2015 на зазначеній території Донецької області було припинено доступ також до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиного реєстру довіреностей. В зв'язку із цим нотаріусами, які знаходяться на території Донецької області, а саме Амвросіївського, Мар'їнського, Новоазовського, Старобешівського, Тельманівського, Шахтарського, Ясинуватського районів, міст Сніжне, Докучаєвськ, Донецьк, Жданівка, Кіровське, Макїївка, Єнакієве, Сніжне, Харцизьк, Ясинувата, Торез, Шахтарськ, Дебальцеве, Світлодарськ будь-які нотаріальні дії, в тому числі видача дублікатів договорів, вчинятися не можуть та було запропоновано визнати право власності на нерухоме майно в судовому порядку (а.с. 75-77).

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, а також викладені в відзиві на апеляційну скаргу доводи учасників справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції, виходячи з вищевикладених встановлених обставин, положень ст. ст. 15, 16, 317, 392 ЦК України, ст. 4, 20 ГК України, в обґрунтування правомірності звернення позивача до суду з даним позовом зазначив про те, що передумовою для застосування ст. 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, зокрема, у разі неможливості одержати у відповідних органах правовстановлюючий документ на підтвердження права.

Разом з цим, на підставі п. 1.2 гл. 2 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, суд першої інстанції вважав, що єдиним документом, (при вчиненні нотаріального правочину), який підтверджує право власності позивача на зазначений об'єкт нерухомості, є договір купівлі-продажу нежилого приміщення або його дублікат, враховуючи, що право власності на об'єкт нерухомості позивач набув на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення та право власності на вказаний об'єкт, при його відчуженні, не може бути підтверджене (при вчиненні нотаріального правочину) на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відтак, зважаючи на те, що передання оригіналів примірників правовстановлюючих документів здійснювалось на виконання умов вищевказаного договору іпотеки, з огляду на припинення дії договору іпотеки №DNH2LON01389/D11 від 18.04.2014 у зв'язку із виконанням забезпеченого іпотекою кредитного договору №DNH2LON01389 від 11.07.2012, враховуючи зміст листа №20.1.0.0.0/7-20170814/1936 від 14.08.2017 ПАТ КБ "Приватбанк", суд першої інстанції погодився з позицією позивача та дійшов висновку про те, що оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Московська, буд.28/131, кв.34 є такими, що були втрачені відповідачем.

На підставі викладеного, суд першої інстанції визнав позовні вимоги ТОВ "Прогрес РЛ" до АТ КБ "Приватбанк" про визнання права власності на нежиле приміщення за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Московська, буд. 28/131, кв.34 такими, що підлягають задоволенню.

Однак, з такими висновками суд апеляційної інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб'єктивних прав є звернення до суду.

Обов'язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим та підтвердженим.

Зі змісту ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України вбачається можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача суб'єктивного права чи інтересу, порушення такого права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність наявному порушенню і відповідність законодавству) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого з означених елементів доказування для позивача зумовлює відмову у задоволені позову.

Предметом даного господарського спору є позовні вимоги ТОВ Прогрес РЛ , м. Донецьк про визнання права власності на нежиле приміщення за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Московська, буд.28/131, кв. 34, на підставі п. 2 ст. 16 ЦК України та згідно ст. 392 ЦК України, які обґрунтовані втратою відповідачем внаслідок дії та бездіяльності представників ПАТ "Приватбанк" документів, що підтверджують право власності позивача на об'єкти нерухомості, та необхідністю в отриманні повторного документа - дубліката для нотаріального вчинення правочинів з вказаним нерухомим майном, незважаючи на наявність реєстрації вищевказаного об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки реєстрація права власності проводилась на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.02.2011, посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Дедіщевою Г.В. зареєстрованим в реєстрі №317.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 ЦК України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Визначаючи предмет позову, як спосіб захисту права чи інтересу, важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України, за приписами якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Варто зазначити про те, що в разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв'язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб'єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв'язку з відсутністю у нього відповідного документа.

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не ставить під сумнів наявність права власника на означене нерухоме майно, не вбачається наявності факту відмови, невизнання або його оспорювання, за відсутності оригіналу правовстановлюючого документа на підтвердження права власності.

Відомості про об'єкт нерухомого майна позивача внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 2458860, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 154939114135, що підтверджується витягом № 33952354 від 20.02.2015, тобто по теперішній час вказане нерухоме майно обліковується на балансі позивача. Іпотека припинена, заборона відчуження скасована, про що внесені відповідні записи, будь-які обмеження відсутні.

Крім того, матеріалами справи не доведено, що правовстановлюючі документи саме втрачені, оскільки неможливість повернення документів обумовлена не їх втратою, а відсутністю можливості доступу до місця зберігання таких документів в зв'язку з певними об'єктивними причинами, які не залежать від відповідача, про що банк повідомив позивача відповідним листом. Так, згідно з Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально - економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" банком повністю припинені проведення всіх фінансових операцій на цих територіях у тому числі закрито всі відділення. Банк припинив провадити свою діяльність у м. Донецьк, у зв'язку з початком проведення антитерористичної операції. Як наслідок, банк не мав можливості для вивезення власного майна та документів з зони АТО на підконтрольну територію.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

За приписом ч.5 ст. 12 Закону, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Факт скасування в реєстрі відомостей про зареєстроване право власності ТОВ "Прогрес РЛ" на спірне нерухоме майно з матеріалів справи не вбачається.

Главою 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, передбачений перелік документів, що подаються нотаріусу при вчиненні правочину про відчуження та заставу майна. Так, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. У разі посвідчення правочинів щодо відчуження та застави нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на майно, не подаються (п. 1.1 Порядку). Підпункт 1.1 пункту 1 глави 2 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016

За умовами п. 1.2 Порядку право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних боргів і аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (події); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.

У разі коли державну реєстрацію права власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, право власності підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього, (абз. 2 п.1.2 Порядку).

Позивачем належним чином не доведено, чому право власності на вказаний об'єкт, при його відчуженні, не може бути підтверджене (при вчиненні нотаріального правочину) на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як це передбачено абз. 2 п.1.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, та чому єдиним документом, який підтверджує право власності позивача на зазначений об'єкт нерухомості, є договір купівлі-продажу нежилого приміщення або його дублікат.

Колегія суддів зазначає, що в контексті ст. 392 ЦК України необхідність у даному способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Проте, обставин, за якими відповідач не визнає, оспорює факт чи має сумнів щодо належності Товариству обмеженою відповідальністю "Прогрес РЛ" спірного нерухомого майна, своїми діями чи бездіяльністю перешкоджає, або зумовлює неможливість реалізації права власності, у тому числі вільно розпоряджатися нерухомим майном, а також відсутності у позивача змоги реалізації своїх прав, зокрема у вчиненні правочину щодо його відчуження за відсутності оригіналу договору купівлі-продажу, або наявності перешкод у цьому, позивачем не доведено, матеріали справи не містять і таких обставин судом першої інстанції не встановлено.

Будь-які докази звернення до відповідача, за наслідками якого можуть мати місце перелічені обставини, суду не представлено. До того ж, не встановлено наявності сумнівів або створення можливості реалізації позивачем свого права власності через відсутність правовстановлюючих документів.

Таким чином, зважаючи на те, що докази порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача в матеріалах справи відсутні, обставини, за якими відповідач не визнає, оспорює факт чи має сумнів щодо належності Товариству обмеженою відповідальністю "Прогрес РЛ" спірного нерухомого майна, а також наявність спору між сторонами у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно не підтверджено, позивачем не доведено, що правовстановлюючі документи саме втрачені, оскільки неможливість повернення документів обумовлена не їх втратою, а відсутністю можливості доступу до місця зберігання таких документів в зв'язку з певними об'єктивними причинами, тому відсутні підстави для застосування положення ст. 392 ЦК України та задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2018 у справі № 905/1469/18 винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, що згідно зі ст. 277 ГПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2018 у справі № 905/1469/18 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2018 у справі № 905/1469/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмежено відповідальністю Прогрес РЛ , м. Донецьк до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , м. Київ про визнання права власності на нежитлове приміщення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес РЛ" (83009, Донецька область, м.Донецьк, вул.Новоросійська, буд.9, код ЄДРПОУ 36559000) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 22950 грн. 00 коп. (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень) 00 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Дана постанова може бути оскаржена у порядку ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.03.2019.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя В.І. Пушай

Суддя Л.Ф. Чернота