Рішення

від 18.03.2019 по справі 905/2174/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.2019 Справа № 905/2174/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод (Ідентифікаційний код 00109274, адреса: 85612, Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, Промислова зона, 69), в особі ліквідатора арбітражного керуючого Карпенка Андрія Анатолійовича (адреса: АДРЕСА_1),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія по виробництву технічного кисню ОКСІКО ЛТД (Ідентифікаційний код 24810212, адреса: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Дніпропетровська, б.34 а),

про: стягнення 169600,00 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Білан О.С. - за довіреністю та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, -

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа № 905/2174/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод в особі ліквідатора арбітражного керуючого Карпенка Андрія Анатолійовича (з урахуванням заяви б/н від 24.01.2019 про зміну предмету спору) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія по виробництву технічного кисню ОКСІКО ЛТД неустойки за час прострочення повернення об"єкта оренди в сумі 169600,00 грн. (сто шістдесят дев"ять тисяч шістсот гривень ).

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов договору оренди №5 від 03.09.2007 в частині не повернення об"єкта оренди після закінчення строку дії такого договору, що є підставою для стягнення з відповідача суми неустойки за час прострочення повернення об"єкта оренди згідно ч.2 ст.785 ЦК України (за період лютий 2014 - червень 2018 року). Розмір неустойки, за розрахунком позивача, складає 169600,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір оренди від 03.09.2007 № 5, акт приймання-передачі приміщення від 10.10.2007, рахунки-фактури, банківські виписки про рух коштів, податкові накладні, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, акти приймання-передачі робіт, проекти актів звірки, супровідні листи, ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2018 по справі № 5/67б, листування, акт огляду кисневої станції ТЖРК-3М від 26.07.2018, копії яких долучено до справи.

Відповідачем подано відзив б/н від 26.02.2019 на позовну заяву про стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про зміну предмету спору), у якому викладено заперечення проти задоволення позовних вимог.

Відповідач вказує, що об'єкт оренди у 2010 році був повернутий позивачу за актом приймання-передачі приміщення, але у зв'язку з закінченням строку зберігання цей акт приймання-передачі був відповідачем знищений, про що свідчить відповідний Акт про вилучення та знищення справ (документів), не внесених в Національний архівний фонд № 1 від 13.01.2014.

Також відповідач зазначає, що навіть якщо припустити, що об'єкт оренди повернутий не був позивачу, то оскільки до теперішнього часу позивач не висловлював заперечень з приводу продовження орендних правовідносин та виставляв відповідні рахунки на оплату орендних платежів, а відповідач у 2014 році такі рахунки сплачував, то договір оренди №5 від 03.09.2007 вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах і є чинним до тепер, як це передбачено ст.764 ЦК України та ч.4 ст.284 ГК України. На переконання відповідача, у такому випадку відповідач безпідставно пред'являє вимоги на підставі ч.2 ст.785 ЦК України, якою передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення речі.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем пред'явлено до стягнення неустойку за період з лютого 2014 року по червень 2018 року, при тому, що позивач подає докази сплати орендної плати орендарем в лютому 2018 року та три оплати у червні 2018 року не зазначивши, за який саме період здійснювалась така оплата. А отже, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку стягнення неустойки саме за визначений ним період.

Відповідач також вказує, що відповідно до п.3.4 договору оренди № 5 від 03.09.2007 орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа кожного місяця. Орендар має право вносити орендну плату в порядку передплати за будь-який період. Таким чином, перебіг позовної давності починає обчислюватись з 16 числа кожного місяця за кожен місяць відносин оренди. Отже, з урахуванням загального строку позовної давності та тим фактом, що позивач звернувся з позовною давністю після 16.11.2018, нарахування платежів має здійснюватися виключно з грудня 2015 року. Отже, відповідач просить до спірних правовідносин застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

На підтвердження своїх заперечень надано суду: акт № 1 від 13.01.2014 про вилучення та знищення справ (документів), не внесених в Національний архівний фонд, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно відповідача, копії яких долучено до матеріалів справи.

Позивачем відповідь на відзив не подавалась.

Ухвалою від 04.03.2019 закрито підготовче провадження у справі № 905/2174/18; призначено розгляд справи по суті на 18.03.2019; явка уповноважених представників обов'язковою не визнавалась.

В судовому засіданні, що відбулось 18.03.2019, представник відповідача підтримав заперечення проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином 14.03.2019, про що свідчать відомості офіційного веб-сайту Укрпошта за штрифкодовим ідентифікатором 6102227728131, 6102227728140, 6102227728123 (ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) про відстеження поштового відправлення.

На переконання суду, неявка будь-якого учасника, повідомленого належним чином про дату і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача неустойки за час прострочення повернення об"єкта оренди за договором оренди № 5 від 03.09.2007 згідно ч.2 ст.785 ЦК України (за період лютий 2014 - червень 2018 року) в сумі 169600,00 грн. (сто шістдесят дев"ять тисяч шістсот гривень).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 135736580 від 28.08.2018, Публічне акціонерне товариство Курахівський механічний завод є власником кисневої станції з прибудовами та спорудами загальною площею 1510 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, Промислова зона, буд. 69. До складових частин об'єкта нерухомого майна входить: будівля кисневої станції, А-2; прибудова, А-1№ прибудова, А'-1; прибудова, А''-1; ганок, аг; навіс, ан; пандус, ап; сходи, асх; паркан, № 1; вимощення, 1; додаткові відомості - 557,7 кв.м.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 03.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством Курахівський механічний завод як орендодавцем (після перейменування - Публічне акціонерне товариство Курахівський механічний завод ) та ТОВ Компанія ОКСІКО ЛТД (відповідачем) як орендарем укладено договір оренди № 5, предметом якого є тимчасове платне користування приміщенням частини будівлі кисневої станції, а саме - приміщенням для наповнення кисневих балонів, площею 522 кв.м.

Згідно п.2.1 цього договору, об'єкт оренди передається у тимчасове користування орендарю і приймається орендодавцем після закінчення строку оренди на підставі Акту приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 2 (двох) календарних днів з моменту приймання-передачі об'єкта.

Розмір орендної плати за користування об'єктом оренди визначається за згодою сторін і складає 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) з ПДВ - 20%. Орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа кожного місяця. Орендар має право вносити орендну плату в порядку передплати за будь-якій період (п.3.1, п.3.4 договору).

У п.6.1 договору сторони обумовили, що цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 01.08.2010.

10.10.2007 комісією у складі представників позивача та відповідача складено акт, згідно з яким ПАТ Курахівський механічний завод передав у тимчасове користування, а ТОВ Компанія по виробництву технічного кисню ОКСІКО ЛТД прийняло приміщення частину будівлі кисневої станції, а саме - приміщення для наповнення кисневих балонів.

Для функціонування киснево-наповнювальної станції у вказане приміщення було встановлено наступне обладнання: кабель КГ 3х35+1х25, довжиною 30 м; електророзподілювальний пристрій РУ-0,4 кВ та у комплекті автоматичні вимикачі 5 шт, лічильник електроенергії СА4-И678; кабель КГ 3х35+1х25 довжиною 6 м; кабель КГ 3х10+1х6, довжиною 10 м; газифікаційна установка, до складу якої входить: електрична шафа керування, випарювач з колектором (вентиль рамповий КС7141 - шт, клапан зворотний, датчик температури - 2 шт, клапан предохранительний, манометри ЭКМ 4у, МТ-160, вентиль балонний ВК-94, терморелє); цистерна ЦТК 8,0/0,25 в установленим насосом 22 НСГи приводом; трубопровід кисневий латунний, довжиною 20 м; наповнювальна рампа киснева кількістю 2 шт (на 10 балонів). У комплект рам входить: вентиль рамповий КС7141 - 2 шт, вентиль балонний ВК-94 - 22 шт, манометр МТП-160 - 2 шт, приєднувальна мідна трубка змеєвик зі штуцерами і гайками - 22 шт.; світильник РП-300 - шт; кабель ВВГ 3х15 - м; склади для зберігання балонів - 9 шт.

Зі змісту вказаного акту також вбачається, що перелічене обладнання є власністю ТОВ Компанія по виробництву технічного кисню ОКСІКО ЛТД і у випадку розірвання договору оренди має бути демонтовано та вивезено з території заводу ПАТ Курахівський механічний завод .

Договір оренди від 03.09.2007 та акт приймання-передачі від 10.10.2007 підписані обома сторонами без зауважень.

Додаткових угод до цього договору матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. ст. 525 , 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України , за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 ЦК України).

Статтею 795 ЦК України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Частиною 2 ст.785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вже встановлено судом, сторонами у договорі оренди № 5 від 03.09.2007 було становлено строк його дії до 01.08.2010 року.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано доказів внесення змін до цього договору, як не надано і доказів пред'явлення позивачем як орендодавцем заяви про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору № 5 від 03.09.2007.

У той же час, відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказує, що об'єкт оренди у 2010 році був повернутий позивачу за актом приймання-передачі приміщення, але у зв'язку з закінченням строку зберігання цей акт приймання-передачі був відповідачем знищений, та надав до матеріалів справи відповідний Акт про вилучення та знищення справ (документів), не внесених в Національний архівний фонд № 1 від 13.01.2014.

Зі змісту колонки 11.7 Акту про вилучення та знищення справ (документів), не внесених в Національний архівний фонд № 1 від 13.01.2014 вбачається, що договір оренди від 03.09.2007 з ВАТ Курахівський механічний завод , акт передачі об'єкта від 10.10.2007 та акт повернення об'єкта від 02.08.2010 знищено шляхом спалювання у зв'язку зі спливом терміну зберігання (три роки). Вказаний Акт знищення документів погоджено 13.01.2014 Державним архівом Донецької області.

Наведене свідчить про те, що відповідач повернув об'єкт оренди позивачу 02.08.2010 за актом, тобто наступного дня після закінчення строку дії договору № 5 від 03.09.2007.

Як вже зазначалось, відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, договір № 5 від 03.09.2007 припинився 02.08.2010.

З поданих позивачем до матеріалів справи рахунків-фактур вбачається:

- № 4 від 05.02.2014 на суму 2500,00 грн. - виставлений за оренду приміщення за лютий 2014, підстава: доповнення дог.№ 5 від 01.03.2010 ;

- № 9 від 30.05.2014 на суму 3500,00 грн. - виставлений за оренду приміщення за травень 2014, підстава: доповнення ;

- № 8 від 15.05.2014 на суму 3500,00 грн. - оренда приміщення за квітень 2014, підстава: доповнення ;

- № 7 від 15.05.2014 на суму 3500,00 грн. - оренда приміщення за березень 2014, підстава: доповнення ;

- № 4 від 28.08.2018 на суму 2500,00 грн. - оренда приміщення кисневої станції лютий 2014, підстава: доповнення ;

- № 9 від 28.08.2018 на суму 171500,00 грн. - оренда приміщення кисневої станції червень 2014 - червень 2018 року, підстава: доповнення дог.1к від 05.02.2014 .

Акти приймання-передачі робіт № 1 від 31.01.2014 на суму 2500,00 грн. та № 2 від 05.02.2014 на суму 2500,00 грн. щодо оренди приміщення, подані позивачем до матеріалів справи, взагалі не мають посилання на будь-який договір оренди, а також на конкретний об'єкт оренди. При цьому суд враховує, що такі рахунки виставлені на суму, яка значно перевищує встановлений у договорі № 5 від 03.09.2007 розмір орендної плати (1600,00 грн.), а доказів внесення відповідних змін як в частині зміни розміру орендної плати, так і у частині строку дії договору № 5 від 03.09.2007 сторонами не подано.

Отже, з цих документів (рахунків-фактур) неможливо встановити, що вони мають відношення до договору оренди № 5 від 03.09.2007.

З поданих ПАТ Курахівський механічний завод податкових накладних вбачається:

- № 2 від 31.01.2014 має посилання на надання приміщення в оренду за договором від 01.03.2010 № 5;

- № 8к від 30.05.2014 має посилання на надання приміщення в оренду за договором від 05.02.2014 № 1к;

- № 8 від 15.05.2014 має посилання на надання приміщення в оренду за договором від 05.02.2014 № 1к;

- № 7 від 15.05.2014 має посилання на надання приміщення в оренду за договором від 05.02.2014 № 1к;

- зведена податкова накладна № 9 від 28.08.2018 - надання в оренду приміщення кисневої станції червень-грудень 2014 на суму 20416,69 грн. без посилання на будь-який договір.

Отже, такі документи не підтверджують факту користування відповідачем об'єктом оренди саме за договором № 5 від 03.09.2007, який позивач визначив підставою позову, а можуть свідчити про наявність між сторонами інших правовідносин оренди, у тому числі кисневої станції за іншими правочинами.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам щодо неповернення об'єкту оренди, доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для нарахування відповідачеві неустойки, передбаченої ч.2 ст.785 ЦК України, в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення об'єкта оренди за договором № 5 від 03.09.2007, оскільки орендар повернув майно за актом від 02.08.2010.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності за вимогами, що є предметом розгляду у цій справі, і не застосовує до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності, оскільки в задоволенні позову відмовляється з інших підстав - з підстав не доведеності позовних вимог.

Враховуючи позицію Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994. хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, цей обов'язок не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У зв"язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати за розгляд справи покладаються на позивача повністю, як це передбачено ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13 , 74 , 76 , 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України ).

Рішення підписано 18.03.2019.

Суддя Н.В. Величко