Рішення

від 28.02.2019 по справі 910/13799/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2019Справа № 910/13799/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресгруп"

про звернення стягнення на предмет застави,

Суддя Удалова О.Г.

представники учасників справи:

від позивача Колосюк В.А., адвокат за довіреністю

від відповідача не з'явився

від третьої особи на стороні позивача Мізунський А.І., адвокат за довіреністю

від третьої особи на стороні відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (далі - позивач, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", заставодержатель) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець" (далі - відповідач, ТОВ "Укртехвуглець", заставодавець) про звернення стягнення на предмет застави.

Зокрема, позивач просить в рахунок часткового погашення заборгованості в розмірі 385 075 895,54 грн., яка виникла за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1027м-01-05 від 14.12.2005 зі змінами та доповненнями, укладеним між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресгруп", звернути стягнення на предмет застави за договором застави акцій № 2832А/1109 від 30.11.2009, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Укртехвуглець", відповідно до якого заставодавець, як майновий поручитель, передає в заставу заставодержателю наступні акції:

- емітент - ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес";

- номінальна вартість однієї акції - 3,00 грн.;

- кількість - 219 327 штук;

- номінальна вартість - 657 981,00 грн.

шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною, узгодженою сторонами в договорі застави, у сумі 4 010 600,00 грн.

Крім того, позивач просив суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО). Вказане клопотання обґрунтоване тим, що на підставі ст. 48 Закону України "Про систему фізичних осіб" ФГВФО вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх оновлює інформацію що містяться у Кредитному реєстрі Національного банку України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 відкрито провадженні у справі № 910/13799/18 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.11.2018 та залучено до участі у справу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа на стороні позивача) та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресгруп" (далі - третя особа на стороні відповідача).

07.11.2018 від третьої особи на стороні позивача надійшли письмові пояснення.

08.11.2018 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Перт" (далі - ТОВ "Перт").

20.11.2018 підготовче засідання відкладено на 06.12.2018 та викликано у наступне підготовче засідання позивача, відповідача та третю особу на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 у прийнятті заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог відмовлено, відхилено клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача ТОВ "Перт", запропоновано позивачу надати суду якісні копії доданих до позовної заяви документів (договору застави акцій від 30.11.2009, договору про внесення змін до нього від 10.04.2014); докази на підтвердження права вимоги ТОВ "Укртехвуглець" на акції ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" в кількості 216 327 штук; виписку про стан розрахунків відповідача в цінних паперах та відкладено підготовче засідання на 18.12.2018.

17.12.2018 від позивача надійшло клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду.

18.12.2018 підготовче засідання за клопотанням позивача відкладено на 17.01.2019 та викликано у наступне підготовче засідання відповідача та третю особу на стороні відповідача.

Представник позивача заявив про намір подати суду докази на підтвердження права вимоги ТОВ "Укртехвуглець" на акції ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" в кількості 216 327 штук; виписку про стан розрахунків відповідача в цінних паперах та відкладено підготовче засідання на 18.12.2018.

Представник позивача у підготовчому засіданні 17.01.2019 заявив та надав клопотання про витребування доказів, просив суд поновити процесуальний строк для подання даного клопотання.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи на стороні позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 продовжено процесуальний строк позивачу для подання клопотання про витребування доказів, задоволено клопотання позивача про витребування доказів у товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець" та товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Цінні папери", відкладено підготовче засідання на 31.01.2019.

31.01.2019 від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

31.01.2019 суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.02.2019, викликано відповідача та третю особу, на стороні відповідача в судове засіданні по суті.

20.02.2019 від ПАТ "Національний депозитарій України" надійшла інформація на запит.

26.02.2019 від позивача надійшло клопотання про поновлення строку та приєднання доказів до справи.

У судовому засіданні 28.02.2019 представник позивача та третьої особи на стороні позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Відповідач та третя особа на стороні відповідача в судове засідання 28.02.2019 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином ухвалами суду, направленими на юридичні адреси, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

14.12.2005 між публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - банк) та товариством з обмеженою діяльністю "Торговий дім заводу "Прогрес", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресгруп" (далі - позичальник), укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 1027-01-05 (далі - кредитний договір).

У подальшому до вказаного кредитного договору сторони уклали ряд додаткових угод.

Згідно з п. 1.1.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 18.06.2015), надання кредитних коштів здійснюється окремими частинами (траншами) на умовах, визначених кредитним договором в межах мультивалютної кредитної лінії із лімітом максимальної заборгованості в сумі 249 660 861,76 грн., з урахуванням графіку зниження ліміту кредитної лінії зі сплатою за користування кредитними коштами процентів.

Додатковою угодою від 26.06.2015 до кредитного договору сторони погодили, що валютою за траншами кредитного договору є національна валюта України - гривня, долар США та євро (п. 2.1.3).

Згідно з п. 3.3 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 18.12.2006), розрахунок процентів проводиться за період користування кожним траншем з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника, до моменту повернення кредитних коштів на позичковий рахунок позичальника. Розрахунок процентів за день видачі проводиться як за повний день, а за день повернення - не проводиться. Розрахунок процентів по заборгованості в гривні проводиться по методу "факт/365" ("факт/366" у високосному році, по заборгованості в інших валютах - по методу "факт / 360").

Крім того, вказаною додатковою угодою сторони змінили назву договору на "Договір про мультивалютну кредитну лінію № 1027м-01-05 від 14.12.2015".

Відповідно по п. 3.4 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 01.09.2015) нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 до 30 (31) числа кожного місяця. У вказаний строк сплачуються проценти за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа (включно) поточного місяця. Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами, нараховані по 25 березня включно, в строк до 31 грудня 2015 року включно. Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами, нараховані за період з 26.03.2015 року по 25 серпня 2015 року включно, в строк до 30 вересня 2015 року включно.

Додатковою угодою від 19.02.2015 до кредитного договору встановлений кінцевий строк повернення позичальником кредитних коштів - 26.02.2016.

Приписами частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/18879/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресгруп", 2) приватного акціонерного товариства "Росава" про солідарне стягнення кредитної заборгованості у сумі 386 075 895,54 грн. за кредитним договором № 1027м-01-05 від 14.12.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 у справі № 910/18879/19, яке набрало законної сили, встановлено, що в результаті неналежного виконання позичальником кредитного зобов'язання у нього (ТОВ "Прогресгруп") та у поручителя (ПрАТ "Росава") - в силу договорів поруки виникла заборгованість в сумі 385 075 895,54 грн., з якої:

- 163 238 504,93 грн. - заборгованість за кредитом, наданим у гривні;

- 2 588 723,00 євро - заборгованість за кредитом, наданим у євро, що еквівалентно 75 450 630,62 грн.;

- 67 637 356,18 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у гривні;

- 602 237,58 євро - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у євро, що еквівалентно 17 552 749,16 грн.;

- 299 784,71 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у доларах США, що еквівалентно 7 791 592,28 грн.;

- 53 405 062,37 грн. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсотками

Також під час розгляду даної справи №910/18879/16 було встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/182/17 про банкрутство ТОВ "Прогресгруп", провадження у якій було порушене ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2017, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 року у вказаній справі (про банкрутство ТОВ "Прогресгруп") був затверджений реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 1 785 352 861,71 грн. Вказаною ухвалою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було визнано конкурсним та заставним кредитором ТОВ "Прогресгруп", у зв'язку з чим вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що виникли на підставі договору відновлювальної кредитної лінії № 1027-01-05 від 14.12.2005 були включені до першої черги на суму 3 200,00 грн., четвертої черги на суму 147 226 966,54 грн. та шостої черги на суму 19 259 481,89 грн. Також були частково включені вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які забезпечені заставою майна боржника на суму 1 562 513 131,80 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 29.05.2017 було скасовано в частині визнання вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які забезпечені заставою майна боржника на суму 1 562 513 131,80 грн. У цій частині прийнято нове рішення, яким збільшено розмір заставлених вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та задоволено на суму 1 569 736 069,35 грн., у іншій частині - ухвалу господарського суду міста Києва від 29.05.2017 залишено без змін. Цією ж постановою затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Прогресгруп" на загальну суму 1 736 225 717,78 грн.

Отже, наявність кредитної заборгованості у позичальника - ТОВ "Прогресгруп" перед банком за кредитним договором № 1027м-01-05 від 14.12.2005 була встановлена господарським судом у справі № 910/182/17 про банкрутство ТОВ "Прогресгруп" у загальній сумі 417 989 782,15 грн., до якої також увійшла сума кредитної заборгованості ТОВ "Прогресгруп" за договором відновлювальної кредитної лінії № 1027м-01-05 від 14.12.2005 у сумі 385 075 895,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі № 910/18879/16 позовне провадження було закрите в частині вимог, заявлених до відповідача-1 - ТОВ "Прогресгруп" про стягнення кредитної заборгованості в сумі 272 859 559,13 грн. та солідарне стягнення кредитної заборгованості у сумі 112 216 336,41 грн. згідно з порукою (а всього - 385 075 895,54 грн.), про що зазначалось в ухвалі суду від 14.05.2018.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1027м-01-05 від 14.12.2015, 30.11.2009 між публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець" (далі - заставодавець) укладено договір застави акцій № 2832А/1109 (далі - договір застави), відповідно до п. 1 якого заставодавець, як майновий поручитель, передає в заставу заставодержателю наступні акції:

Емітент - ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (код ЄДРПОУ 00217426);

Номінальна вартість однієї акції - 3,00 грн.;

Кількість - 219 327 штук;

Номінальна вартість - 657 981,00 грн.

Зберігач - АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

У подальшому до вказаного кредитного договору сторони уклали ряд договорів про внесення змін.

Відповідно до п. 2 договору застави (в редакції договору про внесення змін від 19.02.2015) майнові права вимоги передаються в заставу, як забезпечення повернення кредиту, виданого товариству з обмеженою діяльністю "Торговий дім заводу "Прогрес" на підставі договору про мультивалютну кредитну лінію № 1027м-01-05 від 14.12.2015, зі всіма змінами та доповненнями до нього з лімітом максимальної заборгованості 254 200 000,00 грн., з остаточним терміном погашення до 26.02.2016, згідно графіку погашення, відповідно до п. 2.4 основного зобов'язання, а також відсотків за користування кредитом, згідно з п. 3.1 основного зобов'язання, а також комісійної винагороди, неустойки за цим договором або основним зобов'язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за вищезазначеними договорами, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави в повному обсязі, визначених на момент фактичного задоволення вимог.

Відповідно до п. 3 договору застави, узгоджена сторонами ринкова вартість предмета застави становить 4 010 600,00 грн.

Згідно з п. 8 договору застави, у разі неналежного виконання позичальником умов основного зобов'язання (несвоєчасне повернення суми кредиту, несвоєчасна сплата процентів, комісійної винагороди та інших зобов'язань), заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави або провести його відчуження, задовольнити свої вимоги в повному обсязі на момент фактичного задоволення, в тому числі відшкодувати збитки.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд заставодержателя: або за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, або заставодержателем самостійно позасудовим способом відповідно до чинного законодавства та цього договору.

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що враховуючи наявну заборгованість за кредитним договором, яка встановлена рішенням суду у справі № 910/18879/16, позивач просить звернути стягнення та предмет застави відповідно до договору застави акцій шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною, узгодженою сторонами в договорі застави у сумі 4 010 600,00 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 у справі № 910/18879/16 було встановлено факт порушення позичальником (ТОВ "Прогресгруп") договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту, оплати відсотків (процентів) за користування кредитом та пені. Вказаним рішенням встановлено, що в результаті неналежного виконання позичальником кредитного зобов'язання у нього (ТОВ "Прогресгруп") та у поручителя (ПрАТ "Росава") - в силу договорів поруки виникла заборгованість в сумі 385 075 895,54 грн., з якої:

- 163 238 504,93 грн. - заборгованість за кредитом, наданим у гривні;

- 2 588 723,00 євро - заборгованість за кредитом, наданим у євро, що еквівалентно 75 450 630,62 грн.;

- 67 637 356,18 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у гривні;

- 602 237,58 євро - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у євро, що еквівалентно 17 552 749,16 грн.;

- 299 784,71 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у доларах США, що еквівалентно 7 791 592,28 грн.;

- 53 405 062,37 грн. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсотками.

Таким чином, факт наявності порушення за кредитним договором та факт наявності заборгованості за кредитним договором встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 у справі № 910/18879/16, а тому не потребують доказування у даній справі.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 № 2654-XII, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно положень ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором; якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя.

Згідно з п. 8 договору застави, у разі неналежного виконання позичальником умов основного зобов'язання (несвоєчасне повернення суми кредиту, несвоєчасна сплата процентів, комісійної винагороди та інших зобов'язань), заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави або провести його відчуження, задовольнити свої вимоги в повному обсязі на момент фактичного задоволення, в тому числі відшкодувати збитки.

Таким чином, позивач, у зв'язку з порушенням зобов'язання за кредитним договором, має право вимагати сплати заборгованості за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Водночас, суд зазначає, що наявність рішення про часткове стягнення заборгованості, а також включення вимог кредитора за кредитним договором № 1027м-01-05 від 14.12.2015 не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в заставу майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень", обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно з наявним у матеріалах справи витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) 09.10.2018 позивачем зареєстровано звернення стягнення за договором застави.

Під час розгляду справи від відповідача не надходило заперечень щодо вартості предмету застави, що погоджена сторонами у договорі застави та складає 4 010 600,00 грн.

У пункті 9.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" визначено, що у резолютивній частині рішення про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження господарські суди повинні зазначати дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що інші особи, відмінні від позивача, мають пріоритет на предмет забезпечувального обтяження.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено та встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 у справі № 910/18879/16, а відповідачем та третьою особою не спростовано факт наявності заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 385 075 895,54 грн., доказів виконання основного зобов'язання матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави № 2832А/1109 є обґрунтованими, у зв'язку з чим, суд задовольняє позов.

При цьому, враховуючи приписи частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", суд вважає за необхідне зазначити в резолютивній частині рішення загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресгруп" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, оф. 2, ідентифікаційний код 31089115) перед публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код 09807856), яка виникла за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1027м-01-05 від 14.12.2005, у розмірі 385 075 895,54 грн., а саме:

- 163 238 504,93 грн. - заборгованість за кредитом, наданим у гривні;

- 2 588 723,00 євро - заборгованість за кредитом, наданим у євро, що еквівалентно 75 450 630,62 грн.;

- 67 637 356,18 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у гривні;

- 602 237,58 євро - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у євро, що еквівалентно 17 552 749,16 грн.;

- 299 784,71 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, наданими у доларах США, що еквівалентно 7 791 592,28 грн.;

- 53 405 062,37 грн. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсотками

звернути стягнення на предмет застави за договором застави акцій № 2832А/1109 від 30.11.2009, укладеним між публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код 09807856) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець" (04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 45-А, ідентифікаційний код 31731801), а саме:

- емітент - ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (код ЄДРПОУ 00217426):

- номінальна вартість однієї акції - 3,00 грн.;

- кількість - 219 327 (двісті дев'ятнадцять тисяч триста двадцять сім) штук;

- номінальна вартість - 657 981,00 грн.

шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною, узгодженою сторонами в договорі застави у сумі 4 010 600,00 грн. (чотири мільйони десять тисяч шістсот грн. 00 коп.).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець" 04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 45-А, ідентифікаційний код 31731801) на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код 09807856)витрати зі сплати судового збору у сумі 60 159,00 грн. (шістдесят тисяч сто п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення буде складено 18.03.2019.

Суддя О.Г. Удалова