Ухвала

від 12.02.2019 по справі 2-2095/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 2-2095/11 2-зз/335/4/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначила, що з 28.12.2011 року вона має в приватній власності 1/4 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. В 2010 році в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходилась цивільна справа №2-2095/2011 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу в порядку регресу. Для забезпечення виконання позову була винесена ухвала № 2-583/10 від 02.04.2010 року про накладення арешту на 1/4 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання ухвали суду від 02.04.2010 року Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було відкрито декілька виконавчих проваджень за №27666667, №25368179, та Вознесенівським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження за № 18693302.

22.06.2012 року, у зв'язку із повним фактичним виконанням рішення суду державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанови про закінчення виконавчого провадження №27666667 та № 25368179 на підставі п. 9 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

19.04.2010 року виконавче провадження за №18693302, було закінчено державним виконавцем Андрієнко А.О. Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Однак, згідно інформаційної довідки № 152606667 від 15.01.2019 року заявниці стало відомо з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, про те, що 03.04.2010 року Сьомою Запорізькою державною нотаріальною конторою було зареєстровано обтяження за реєстраційним номером 9695407 у вигляді тимчасового застереження, об'єктом якого є 1/4 квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1; 16.04.2010 року Запорізькою філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна за реєстраційним номером 9739102 об'єктом якого є 1/4 квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1; 30.04.2010 року Сьомою Запорізькою державною нотаріальною конторою, було зареєстровано обтяження за номером 9789096 у вигляді арешту нерухомого майна, об'єктом якого є 1/4 квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Заявниця посилаючись на те, що грошові кошти, які були стягнуті в порядку регресу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачені у повному обсязі, виконавчі провадження у зв'язку з добровільним виконанням рішення суду закінчені, просить суд скасувати заходи забезпечення позову, які були застосовані ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя № 2-583/2010 від 02.04.2010 року, скасувати арешти накладені на 1/4 квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1, скасувавши заборону вчиняти ОСОБА_1 будь-які дії пов'язані з відчуженням зазначеного майна.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справ № 2-2095/2011 та № 2-583/10, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Із матеріалів справи №2-2095/2011 судом встановлено, що сторонами по справі є позивач ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_3

Заходи забезпечення позову в рамках цивільної справи № 2-2095/2011 не вживалися.

Із матеріалів справи №2-583/11 судом встановлено, що сторонами по справі є позивач ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_3

Ухвалою суду від 02.04.2010 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/4 частину квартири АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи .

Відповідно до п. 9 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03 червня 2016 року № 5, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З матеріалів справ № 2-2095/2011 та № 2-583/10 вбачається, що ОСОБА_1 не є учасником справи, за якою ставиться питання про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, враховуючи, що заявниця не є суб'єктом звернення, суд вважає, що у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову необхідно відмовити та роз'яснити заявниці, що вона має право звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна в загальному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст.158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 158, 258-260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.

Суддя Ю.В.Геєць