Рішення

від 18.02.2019 по справі 160/9227/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Справа № 160/9227/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Проект" до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

05 грудня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Сфера Проект звернулося до суду з позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову №3 від 21.06.2018р, складену Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 41131744, адреса: 49101, м. Дніпро, вул. Короленка 44) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 21.06.2018 року в. о. начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Юрчук І.Ю. було винесено Постанову № 3 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ Сфера Проект на суму 158 580 гривень.

Позивач вважає Постанову № 3 про накладення штрафу у сумі 158 580,00 гривень протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що, по перше - відповідачем порушено ч.5. ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п. 7 Постанови КМУ від 23.05.2011 року № 553 Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю - перед початком позапланової перевірки не було пред'явлено службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

По друге - у направленні № 42 на проведення позапланової перевірки ТОВ Сфера Проект , яке датоване 23.05.2018 року, строк дії проведення перевірки вказаний з 25.05.2018 року по 07.07.2018 року. Представник позивача отримав направлення безпосередньо на об'єкті перевірки.

По третє - перевірку проводили без будь-яких документів, так як у позивача надання ніяких документів не вимагали.

Крім того, відповідачем порушено п.11 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п. 9 Постанови КМУ від 23.05.2011 року № 553 Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , оскільки перевірку було проведено без присутності представників ТОВ Сфера Проект .

Також, в обґрунтування представником позивача зазначено, що ТОВ Сфера Проект не було надано можливості ознайомитися з Актом перевірки та підписати його із зауваженнями. Крім того, позивачу взагалі не було надіслано акт перевірки.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

На адресу суду 15 січня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що позивачу було відомо про проведення позапланової перевірки, оскільки 25.05.2018 на об'єкті перевірки був присутній представник, але у нього були відсутні документи на підтвердження його особи та його повноважень (довіреність тощо), таким чином була узгоджена наступна дата та 05.06.2018 було вручено направлення для проведення позапланового заходу.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю обов'язковою є присутність тільки суб'єктів містобудування які будують або збудували об'єкт будівництва. Що стосується інших суб'єктів містобудування то бути присутнім під час проведення перевірки це їх право, а не обов'язок.

Таким чином позивач не був позбавлений права приймати участь у перевірці.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем Порядку №553, стосовно вручення направлення безпосередньо на об'єкті перевірки, та не пред'явлення службового посвідчення, представником відповідача зазначено, що вказані твердження не відповідають дійсності, оскільки згідно абзацу 11 пункту 7 ІІорядку№553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Вимоги щодо вручення направлення та строків відсутні у вищезазначеному порядку.

Крім того, представником відповідача зазначено, що в процесі будівництва відповідачем було порушено: ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 7. ст. 9. абз.2 ч.1 ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність № 687-ХІV; ст. 26, ст. 29. ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VІ: п.4.3, додаток Д ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ; п. 9 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16.05.2011 р. № 45 Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів ; п.4. п.4.3 ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення ; п. 1.4, додаток Г ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди .

З урахуванням зазначеного, представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Так, в період з 25.05.2018 р. по 07.06.2018 р., на підставі наказу відділу від 23.05.2018 №37 та направлення на проведення позапланової перевірки від 23.05.2018 р. №42 Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради проводилась позапланова перевірка дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті Реконструкція стадіону, розташованого на території КППЗ Дитячо-юнацька спортивна школа №3 Криворізької міської ради по вул. Зарічна 3. у м. Кривий Ріг. Дніпропетровської області.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності №3038 (далі - Закон №3038).

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі Порядок №553).

Згідно ч.1 п.2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції, а також дотримання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03.11.2016 №1726-УШ визначено, що заходи контролю органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, законами та іншими нормативно-правовими актами у відповідній сфері, до набрання чинності змінами до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в частині визначення особливостей здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, але не більше року після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки відповідно до п. 7 Порядку № 553 є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відтак, необхідною умовою для здійснення відповідачем перевірки є наявність підстав для проведення перевірки, що визначені ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.6 Порядку № 553.

В даному випадку підставою для проведення перевірки було звернення комітету з фізичної культури і спорту виконкому Криворізької міської ради від 15.05.2018 р. №482.

Згідно п. 1 Порядку № 553 щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3 частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6 частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Аналогічна вимога міститься у ч. 5 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877 (далі - Закон №877).

У позовні заяві позивачем зазначено, що відповідачем порушено ч. 1 ст. 4 Закону №877 відповідно до якої державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

З даною позицією позивача суд не погоджується, оскільки державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва, а не за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання. Позивачу було відомо про проведення позапланової перевірки, оскільки 25.05.2018 на об'єкті перевірки був присутній представник, але у нього були відсутні документи на підтвердження його особи та його повноважень (довіреність тощо), таким чином була узгоджена наступна дата та 05.06.2018 було вручено направлення для проведення позапланового заходу.

Крім того, відповідно до п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п. 13 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю обов'язковою є присутність тільки суб'єктів містобудування які будують або збудували об'єкт будівництва. Що стосується інших суб'єктів містобудування, то бути присутнім під час проведення перевірки це їх право, а не обов'язок.

Таким чином позивач не був позбавлений права приймати участь у перевірці.

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем Порядку №553, стосовно вручення направлення безпосередньо на об'єкті перевірки, та не пред'явлення службового посвідчення, суд має зазначити, що останні також не відповідають дійсності, оскільки згідно абзацу 11 пункту 7 ІІорядку№553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Вимоги щодо вручення направлення та строків відсутні у вищезазначеному порядку.

Згідно п. 12 Порядку 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Вимог щодо надсилання повідомлення про проведення позапланової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль чинним законодавством не встановлено. Згідно листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 22.09.2003 р. №5576 контролюючі органи не повинні надсилати суб'єкту підприємницької діяльності попередження про проведення позапланової виїзної перевірки.

Проте, з метою забезпечення доступу посадових осіб відповідача до об'єкту та документів необхідних для проведення перевірки, а також права суб'єкта містобудування бути присутнім під час перевірки, замовнику, генеральному підряднику, проектній організації, технічному та авторському нагляду було надіслано повідомлення про проведення позапланової перевірки рекомендованим листом з повідомленням, поштове відправлення №5010101889550 від 16.05.2018 р. Лист було надіслано на юридичну адресу ТОВ Сфера Проект зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 49101 м. Дніпро, вул. Короленка, 44. Цей лист було отримано позивачем 30.05.2018 р.

Згідно з п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Відповідно до п.п. 17, 18 Порядку №553 у приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акту. Один примірник акту перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю, яка провела перевірку та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Згідно п. 21 Порядку №553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акту.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до п. 10, п. 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (далі - порядок №244) уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Отже, за змістом вищенаведених правових норм, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана за результатами перевірки скласти відповідний акт, та у разі встановлення під час перевірки порушень містобудівного законодавства - протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, разом з приписом, які надати для підпису суб'єкту містобудування, стосовно якого проведено перевірку.

За результатами проведення перевірки на об'єкті Реконструкція стадіону, розташованого на території КПНЗ Дитячо-юнацька спортивна школа №3 Криворізької міської ради по вул. Зарічна, 3 у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області були складені акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від № 02707062018, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №15 від 107.06.2018 р., протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.06.2018 р.

Під час проведення перевірки був присутній представник ТОВ Сфера Проект Шматько Олексій Миколайович (довіреність від 28.05.2018 р. №08/18) про що зазначено в акті перевірки. У відповідності до вимог абз. 11 п. 7 Порядку №553 йому було надано копію направлення на проведення перевірки, що підтверджується підписом на зворотному боці направлення. Оскільки акт, протокол та припис підписується в останній день перевірки, позивач для отримання вищезазначених документів не з'явився, про що зроблено відповідну відмітку та складено відповідний акт про відсутність представників на об'єкті будівництва на момент завершення позапланової перевірки від 07.06.2018 року.

Пунктом 3 Порядку №244 визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

У зв'язку з чим складені за результатами перевірки документи направлено поштою на адресу позивача, що підтверджено описом вкладення від 08.06.2018 р. та фіскальним чеком Укрпошти № 5006901029616.

Під час проведення перевірки досліджувались питання, перелік яких наведено в Уніфікованій формі акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 р. № 240 (далі - наказ №240).

Відповідно до п. 16. п. 17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відомості про час і місце розгляду справи містяться в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.08.2018 р.

Враховуючи, що документи були відправлені поштою, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Керуючись п.п. 19, 20. Порядку №244, на підставі акту перевірки, протоколу, припису, та інших матеріалів в.о. начальником відділу було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3 від 21.06.2018 р. якою ТОВ Сфера Проект , визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2. ч. 1. ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 158 580,00 грн.

Позивач та його представник для участі у розгляді справи не з'явився, жодних пояснень до відділу не надали.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, в першу чергу, оскаржує процесуальні питання проведеної перевірки, однак мало зазначає щодо самої суті виявлених порушень.

Так, у ході проведення перевірки зафіксовано порушення, а саме:

- в робочому проекті (шифр № 17-2196) відсутній розділ доступності території для маломобільних груп населення;

- робочий проект (шифр № 17-2196) розроблено без урахування містобудівних умов та обмежень (згідно листа Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради від 07.06.2018 р. №2781 необхідно отримувати містобудівні умови та обмеження), що призвело до виконання будівельних робіт з порушенням порядку визначеного ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , що є порушенням: ст. 7. ст. 9. абз.2 ч.1 ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність № 687-ХІV; ст. 26, ст. 29. ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VІ: п.4.3, додаток Д ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ; п. 9 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16.05.2011 р. № 45 Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів ; п.4. п.4.3 ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення ; п. 1.4, додаток Г ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди .

Частиною 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (далі - ДБН А.2.2-3-2014) основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Під час проведення позапланової перевірки Відділом було зроблено запит та згідно листа Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради від 07.06.2018 р. №2781 надано роз'яснення про необхідність отримувати містобудівні умови та обмеження по об'єкту Реконструкція стадіону, розташованого на території КПНЗ Дитячо-юнацька спортивна школа №3 Криворізької міської ради по вул. Зарічна, 3 у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області .

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 р. №109 (далі - Порядок №109), який був чинним на момент отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 3.4 Порядку №109 Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки містять:

а) гранично допустиму висоту будівель;

б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови);

г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови;

ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно - захисні та інші охоронювані зони);

д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд;

е) охоронювані зони інженерних комунікацій;

є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва ;

ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України Про благоустрій населених пунктів ( 2807-15 );

з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку;

и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту;

і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України Про охорону культурної спадщини ( 1805-14 );

ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Пунктом 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 зазначених будівельних норм встановлено, що проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Статтею 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність (надалі - Закон №687) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. №45 (далі Порядок №45). Цей Порядок визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів та поширюється на суб'єктів містобудування.

Пунктом 9 Порядку №45 визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів (визначення проекту міститься в абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №687) розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

З контексту наведених норм вбачається, що проектна документація об'єкта будівництва має розроблятися проектувальником після отримання від замовника будівництва вихідних даних, а також з дотриманням вимог законодавства і будівельних норм.

В силу норми абз. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 26 Закону №687-ХІV архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Отже, з наведених норм слідує, що законодавством регламентовано зобов'язання проектної організації враховувати вимоги державних будівельних норм, стандартів та правил, забезпечуючи відповідність їм розроблених проектів, в тому числі проект повинен розроблятись після отримання та з урахуванням містобудівних умов та обмежень. При цьому, невиконання цих вимог є правовою підставою для притягнення суб'єкта містобудування, яким виконана проектна документація, до відповідальності в порядку абз. 2, ч.1, ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Так, дозвіл на початок виконання будівельних робіт був виданий 13.11.2017 р. Згідно Порядку №109 розробка проектної документації у даному випадку повинна здійснюватися на підставі містобудівних умов та обмежень, який був чинним на момент отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт, а позивач посилається на Наказ 289 від 06.11.2017 р. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, який набув чинності 26.12.2017 р.

Крім того містобудівні умови та обмеження позивачем отримані лише 08.05.2018 р. №28, тоді як будівельні роботи здійснювались у 2017 р.

Щодо посилання позивача на те, що в робочому проекті (шифр № 17-2196) наявний розділ ЗПЗ п.2.7 відсутній розділ доступності території для маломобільних груп населення, то з цього приводу необхідно зазначити наступне.

Пунктом 9 Порядку №45 визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Пункти 4.3. ДБП В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення містять вимоги до проектування об'єктів доступних для маломобільних груп населення (далі - МГН), а саме:

п. 4.3 - при проектуванні об'єктів, доступних для МГН, повинні бути забезпечені: доступність місць цільового відвідування і безперешкодність переміщення всередині будинків і споруд; безпека шляхів руху (у тому числі евакуаційних), а також місць проживання, обслуговування і прикладення праці; своєчасне отримання МГН повноцінної і якісної інформації, яка дозволяє орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання (у тому числі для самообслуговування), отримувати послуги, брати участь у трудовому і навчальному процесах; зручність і комфорт середовища життєдіяльності;

п. 4.5 при проектуванні, обладнанні й оснащенні будинків і споруд, доступних для МГН, повинні виконуватися вимоги чинних нормативних документів: ДБП 360, ДБП В. 1.1- 7. ДБП В.2.2-9, ДБП В.2.2-15, ДБП В.2.5-20, ДБП В.2.5-24, ДБН В.2.6-31, ВСН 61 та інші;

п. 5.10 - сходи повинні дублюватися пандусами, а за необхідності - іншими засобами підйому та відповідати вимогам ДБН В.2.3-5.П. 6.1.2 - зовнішні сходи і пандуси повинні мати поручні з урахуванням технічних вимог до опорних стаціонарних пристроїв згідно з чинними нормативними документами.

За ширини сходів на основних підходах до будинку 2.5 м і більше слід додатково передбачати розділові поручні.

Вхідна площадка при входах, доступних МГН, повинна мати: навіс, водовідвід, а залежно від місцевих кліматичних умов - підігрів, що встановлюється завданням на проектування.

Поверхні покриття вхідних площадок і тамбурів повинні бути твердими, не допускати ковзання при намоканні і мати поперечний уклон у межах 1-2 %.

Пунктом 6.1.7 передбачено, що діаметр зони для самостійного розвороту на 90-180° інваліда на кріслі - колясці слід приймати не менше 1,5 м.

Біля столів, прилавків і інших місць обслуговування, біля настінних приладів, апаратів і пристроїв для інвалідів слід передбачати вільний простір розмірами в плані не менше 0,9 м х1,5 м.

Глибина простору для маневрування крісла-коляски перед дверима при відчиненні від себе повинна бути не менше 1,2 м., а при відчиненні до себе - не менше 1,5 м за ширини не менше 1,5 м.

Пунктом 6.2.3 передбачено, що максимальна висота одного підйому (маршу) пандуса не повинна перевищувати 0.8 м при уклоні не більше 8 %. При перепаді висот підлоги на шляхах руху 0.2 м і менше допускається збільшувати уклон пандуса до 10 %. У виняткових випадках допускається передбачати гвинтові пандуси.

Площадка на горизонтальній ділянці пандуса при прямому шляху руху або на повороті повинна бути глибиною не менше 1,5 м.

При цьому у розділі 1 ДБП 13.2.2-17:2006 встановлено, що вимоги цього документа поширюються на проектування та реконструкцію цивільних (житлових та громадських) будинків та споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення (далі - МГН), функціонально-планувальні елементи будинків і споруд, їх земельні ділянки, а також на вхідні вузли, комунікації, шляхи евакуації, приміщення (зони) проживання, обслуговування і робочі місця, а також їх інформаційне та інженерне обладнання.

Вимоги цих Норм не поширюються на будинки спеціалізованих закладів для постійного і тимчасового проживання інвалідів і людей старшої вікової групи на умовах опіки, стаціонари лікувальних закладів і аналогічні установи, призначені для обслуговування і постійного перебування даних категорій населення, а також на житлові будинки для однієї сім'ї.

Отже, ДБНВ.2.2-17:2006 встановлює вичерпний перелік об'єктів для проектування яких вимоги зазначених норм не застосовуються.

Окрім цього відповідно п. 1.4. спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід проектувати з урахуванням вимог ВСП 62. Параметри зон, просторів і елементів будинків, споруд та приміщень для інвалідів і маломобільних груп населення наведені у додатку Г, який є обов'язковим ДБП В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди .

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

18 лютого 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник