Постанова

від 16.06.2021 по справі 160/9227/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 160/9227/18

адміністративне провадження № К/9901/22561/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сфера Проект

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Олійника В. М. від 18.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Божко Л. А., суддів: Суховарова А. В., Дурасової Ю. В. від 19.06.2019

у справі № 160/9227/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сфера Проект

до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сфера Проект (далі також - позивач, ТОВ Сфера Проект ) звернулося до суду із позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (далі також - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №3 від 21.06.2018, складену Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. 09.08.2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2019 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

5. 12.12.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 25.05.2018 по 07.06.2018 на підставі наказу відповідача від 23.05.2018 №37 та направлення на проведення позапланової перевірки від 23.05.2018 №42 посадовими особами відповідача проводилась позапланова перевірка дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті Реконструкція стадіону, розташованого на території КППЗ Дитячо-юнацька спортивна школа №3 Криворізької міської ради по вул. Зарічній, 3 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

7. З метою забезпечення доступу посадових осіб відповідача до об`єкта та документів, необхідних для проведення перевірки, а також права суб`єкта містобудування бути присутнім під час перевірки, замовнику, генеральному підряднику, проектній організації, технічному та авторському нагляду було надіслано повідомлення про проведення позапланової перевірки рекомендованим листом з повідомленням, поштове відправлення №5010101889550 від 16.05.2018. Лист надіслано на юридичну адресу ТОВ Сфера Проект , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 49101, м. Дніпро, вул. Короленка, 44. Цей лист отримано позивачем 30.05.2018.

8. Під час проведення перевірки був присутній представник позивача Шматько О. М., про що зазначено в акті перевірки. Йому надано копію направлення на проведення перевірки, що підтверджується підписом на зворотному боці направлення.

9. Під час проведення перевірки виявлено порушення проектної організації; встановлено, що позивач передав замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розроблену з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування та будівельних норм, в тому числі не створено безперешкодне життєве середовище для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, а саме: в робочому проекті (шифр № 17-2196) відсутній розділ доступності території для маломобільних груп населення; робочий проект (шифр 17-2196) розроблено без врахування містобудівних умов та обмежень, що призвело до виконання будівельних робіт з порушенням порядку, визначеного статтею 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , що є порушенням статей 7, 9, абзацу 2 частини першої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , статей 26, 29, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 4.3 додатку Д ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ; пункту 9 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16.05.2011 № 45; ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення ; пункту 1.4 додатку 1 ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди .

10. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою відповідача складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від № 02707062018, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №15 від 07.06.2018, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.06.2018.

11. Позивач для отримання акта, протоколу та припису, які підписуються в останній день перевірки, не з`явився, про що зроблено відповідну відмітку та складено відповідний акт про відсутність представників на об`єкті будівництва на момент завершення позапланової перевірки від 07.06.2018.

12. Складені за результатами перевірки документи належним чином направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача, що підтверджено описом вкладення від 08.06.2018 та фіскальним чеком.

13. Відомості про час і місце розгляду справи зазначені в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.06.2018.

14. Позивач, будучи обізнаним про наявність акта перевірки, протоколу про правопорушення та часу розгляду справи, для участі в розгляді справи не з`явився та не надав жодних пояснень щодо виявлених порушень.

15. 21.06.2018 відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3, якою ТОВ Сфера Проект визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 158 580,00 грн.

IІI. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідачем перед початком позапланової перевірки не було пред`явлено службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. У направленні на проведення позапланової перевірки ТОВ Сфера Проект , яке датоване 23.05.2018, строк дії проведення перевірки вказаний з 25.05.2018 по 07.07.2018. Представник позивача отримав направлення безпосередньо на об`єкті перевірки. Перевірку проводили без будь-яких документів, так як у позивача надання ніяких документів не вимагали, та без присутності представників ТОВ Сфера Проект .

17. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що позивачу було відомо про проведення позапланової перевірки, оскільки 25.05.2018 на об`єкті перевірки був присутній представник, але у нього були відсутні документи на підтвердження його особи та його повноважень (довіреність тощо), таким чином була узгоджена наступна дата та 05.06.2018 йому було вручено направлення для проведення позапланового заходу. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Вимоги щодо вручення направлення у законодавстві немає.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що позивачу було відомо про проведення позапланової перевірки, оскільки 25.05.2018 на об`єкті перевірки був присутній його представник, але у нього були відсутні документи на підтвердження особи та його повноважень (довіреність тощо), а тому була узгоджена наступна дата та 05.06.2018 уповноваженому представнику позивача вручено направлення для проведення позапланового заходу. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю обов`язковою є присутність тільки суб`єктів містобудування, які будують або збудували об`єкт будівництва. Присутність інших суб`єктів містобудування під час проведення перевірки не є обов`язковою. Враховуючи, що документи, які є підставою для притягнення до відповідальності, були відправлені засобами поштового зв`язку за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про накладення штрафу. Згідно з положеннями Порядку № 109, який був чинним на момент отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт, розробка проектної документації у цьому випадку повинна здійснюватися на підставі містобудівних умов та обмежень, а тому позивач помилково посилається на Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 289 від 06.11.2017, оскільки такий набув чинності лише 26.12.2017. Містобудівні умови та обмеження позивачем отримані лише 08.05.2018, тоді як будівельні роботи здійснювались у 2017 році. ДБН В.2.2-17:2006 встановлює вичерпний перелік об`єктів, для проектування яких вимоги його норм не застосовуються. Відповідно до пункту 1.4. ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід проектувати з урахуванням вимог ВСП 62. Параметри зон, просторів і елементів будинків, споруд та приміщень для інвалідів і маломобільних груп населення наведені у додатку Г, який є обов`язковим.

19. Також суд апеляційної інстанції критично оцінив доводи позивача щодо наявності в робочому проекту розділу ЗПЗ п.2.7 Доступність маломобільних груп населення , оскільки цей розділ містить в собі тільки відомості щодо пониження бордюру до висоти 4 см в місцях перетину тротуарів з проїжджою частиною та щодо передбачення місця для інвалідів на візках перед першим рядом трибуни для глядачів, однак цей розділ не відповідає вимогам ДБН В.2.2-17:2006.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ НА НЕЇ

20. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними рішеннями, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильну оцінку доказам, які мають значення для встановлення фактичних обставин справи, та допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Судами не враховано, що відповідачем під час проведення перевірки допущено порушення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме проведено позапланову перевірку не за місцем провадження господарської діяльності ТОВ Сфера проект , без присутності представників ТОВ Сфера Проект ; пункти 9, 18, 21 та 22 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю від 23.05.2011 №553, оскільки перевірку проведено без присутності представників ТОВ Сфера Проект , позивачу не надано можливості ознайомитися з актом перевірки та підписати його із зауваженнями та не надіслано постанову про накладення штрафу. Представник позивача не був присутнім під час проведення перевірки, акт не отримував та не мав можливості надати заперечення щодо виявлених порушень. Позивач не отримував запрошення на засідання відповідача, на якому відбувався розгляд правопорушень, виявлених під час позапланової перевірки. Саме замовник - Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної адміністрації при отриманні дозволу на початок будівельних робіт не отримав містобудівних умов. На думку позивача, з урахуванням наведеного, саме замовник повинен нести відповідальність за визначені в оскаржуваній постанові порушення. Передбачені в проектній документації заходи є достатніми для забезпечення доступу на об`єкт маломобільних груп населення згідно з завданням на проектування та чинними будівельними нормами, а саме доступність території стадіону для маломобільних груп населення забезпечена згідно з розділом ЗПЗ п.2.7 проектної документації. Позивач під час розроблення проектно-кошторисної документації на реконструкцію об`єкта керувався завданням на проектування, яке йому надав замовник, в якому не передбачався окремий розділ доступності території для маломобільних груп населення.

21. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, відтак не підлягають скасуванню.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

23. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

25. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про порушення відповідачем порядку проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне.

26. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі також - Закон № 3038-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

27. Зважаючи на положення наведеної норми, помилковими є доводи позивача щодо неврахування судами попередніх інстанцій тієї обставини, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання.

28. На виконання приписів статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено Порядок №553 (тут і далі також - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

29. Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

30. Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

31. За правилами підпункту 2 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

32. Крім того, пунктами 16-18 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою в останній день перевірки.

33. Згідно з пунктом 20 Порядку №553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

34. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку № 553).

35. З аналізу наведених правових норм вбачається, що за результатами перевірки у присутності посадової особи суб`єкта містобудівної діяльності складається акт перевірки, а при виявленні порушень у сфері містобудівної діяльності додатково складається протокол, які підписуються посадовою особою ДАБІ та представником (керівником) суб`єкта містобудівної діяльності. При цьому присутності проектної організації законодавство не вимагає, тобто відсутність представника проектної організації під час проведення перевірки не є підставою вважати, що порядок проведення вказаної перевірки порушено, а тому колегія суддів відхиляє відповідні доводи позивача, викладені у касаційній скарзі.

36. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 809/772/16, від 28.04.2020 у справі №808/3616/16, від 11.11.2020 у справі № 826/7226/16, від 15.12.2020 у справі № 161/12639/16-а.

37. Водночас колегія суддів зауважує, що судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення перевірки був присутній представник ТОВ Сфера Проект Шматько О. М. (довіреність від 28.05.2018 №08/18). Йому було надано копію направлення на проведення перевірки, що підтверджується підписом на зворотному боці направлення. Оскільки акт, протокол та припис підписується в останній день перевірки, однак позивач для отримання вищезазначених документів не з`явився, а тому відповідачем зроблено відповідну відмітку та складено відповідний акт про відсутність представників на об`єкті будівництва на момент завершення позапланової перевірки від 07.06.2018.

38. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі в частині незгоди із зазначеними встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, оскільки такі спрямовані на переоцінку доказів у справі. Водночас до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

39. Щодо арґументів позивача, викладених у касаційній скарзі, щодо неврахування судами положень Закону України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі також - Закон № 877-V, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в частині оцінки його доводів щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

40. Закон № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

41. За змістом частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

42. Зважаючи на викладене, у цьому випадку спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері містобудівної діяльності є Закон № 3038-VI та прийнятий відповідно до нього Порядок №553.

43. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо вчинення ним правопорушень у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

44. Частиною першою статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі також - Закон №208/94-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

45. Частиною першою статті 26 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV Про архітектурну діяльність (далі також - Закон № 687-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані, зокрема, додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

46. Частиною п`ятою статті 26 Закону № 3038-VI передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

47. Пунктом 1 частини першої статті 29 Закону № 3038-VI та пункту 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (далі - ДБН А.2.2-3-2014) передбачено, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження, технічні умови та завдання на проектування.

48. Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

49. Згідно з пунктом 4.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011, (далі також - Порядок №45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

50. За приписами пункту 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

51. Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які зокрема полягають і в обов`язковому врахуванні будівельних норм, державних стандартів і правил. В протилежному випадку, у разі виявлення контролюючим органом відповідних порушень як проектувальник, так і замовник можуть нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

52. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №809/998/16, від 28.04.2020 у справі №808/3616/16, від 15.12.2020 у справах № 161/12639/16-а та № 814/1693/16, від 16.12.2020 у справі № 818/890/16.

53. Пунктом 9 Порядку №45 передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

54. Як встановлено судами попередніх інстанцій, будівельні роботи на об`єкті будівництва здійснювались ще у 2017 році, однак містобудівні умови та обмеження позивачем отримані лише 08.05.2018.

55. Колегія суддів зауважує, що приписи вищенаведених правових норм покладають на проектувальника обов`язок погодити із замовником завдання на проектування об`єкта будівництва при його прийнятті, при цьому частина десята статті 29 Закону №3038-VI встановлює, що завдання на проектування має містити лише обґрунтовані вимоги замовника і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

56. Зважаючи на викладене, проектувальник як особа, яка володіє спеціальними знаннями та має кваліфікаційний сертифікат, повинна на етапі прийняття від замовника завдання на проектування повідомити останнього про необхідність надання замовником, зокрема містобудівних умов та обмежень (за виключенням випадків, коли останні не надаються), і лише після їх отримання проектувальник може здійснювати проектування об`єкта.

57. Таким чином, відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, що передбачена частиною першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , наступає і у разі розроблення проектної документації проектувальником взагалі без отримання містобудівних умов та обмежень тоді, коли отримання останніх було необхідним. Ненадання відповідних відомостей замовником не звільняє суб`єкта містобудування, який здійснює проектування об`єктів, від відповідальності, а тому колегія суддів відхиляє відповідні доводи позивача, викладені у касаційній скарзі.

58. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №804/740/17(2-а/210/301/17).

59. Згідно з пунктом 4.3. ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення при проектуванні об`єктів, доступних для маломобільних груп населення, повинні бути забезпечені: доступність місць цільового відвідування і безперешкодність переміщення всередині будинків і споруд; безпека шляхів руху (у тому числі евакуаційних), а також місць проживання, обслуговування і прикладення праці; своєчасне отримання маломобільними групами населення повноцінної і якісної інформації, яка дозволяє орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання (у тому числі для самообслуговування), отримувати послуги, брати участь у трудовому і навчальному процесах; зручність і комфорт середовища життєдіяльності.

60. Відповідно до Розділу 1 ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги цього документа поширюються на проектування та реконструкцію цивільних (житлових та громадських) будинків та споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення, функціонально-планувальні елементи будинків і споруд, їх земельні ділянки, а також на вхідні вузли, комунікації, шляхи евакуації, приміщення (зони) проживання, обслуговування і робочі місця, а також їх інформаційне та інженерне обладнання. Вимоги цих Норм не поширюються на будинки спеціалізованих закладів для постійного і тимчасового проживання інвалідів і людей старшої вікової групи на умовах опіки, стаціонари лікувальних закладів і аналогічні установи, призначені для обслуговування.

61. Пунктом 1.4 ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди передбачено, що спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід проектувати з урахуванням вимог ВСН 62. Параметри зон, просторів і елементів будинків, споруд та приміщень для інвалідів і маломобільних груп населення наведені у додатку Г, який є обов`язковим ДБН В.2.2-13-2003.

62. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач, розробляючи проектну документацію, повинен був керуватися, зокрема, положеннями ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення та ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди , які були чинними, однак такі позивачем дотримані не були, а відтак відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, в частині відсутності підстав для їх дотримання, так як вони спрямовані на переоцінку доказів у справі, однак до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка; об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

63. Суди попередніх інстанцій правильно відхилили посилання позивача в обґрунтування своєї позиції на наявність в робочому проекті розділу ЗПЗ пункту 2.7 Доступність маломобільних груп населення , оскільки, як встановлено судами, цей розділ містить в собі тільки відомості щодо пониження бордюру до висоти 4 см в місцях перетину тротуарів з проїжджою частиною та щодо передбачення місця для інвалідів на візках перед першим рядом трибуни для глядачів та не відповідає вимогам ДБН В.2.2-17:2006.

64. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про порушення відповідачем процедури притягнення до відповідальності колегія суддів зазначає наступне.

65. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 244).

66. Відповідно до пункту 3 Порядку № 244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі також - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. У разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

67. Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

68. Пунктом 25 Порядку №244 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України Про виконавче провадження , а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.

69. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

70. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 815/1570/16, від 20.02.2020 у справі № 161/15661/16-а, від 28.04.2020 у справі №808/3616/16 та від 20.05.2020 у справі №П/811/1657/16.

71. Колегія суддів зауважує, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

72. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №826/10241/16.

73. Як встановлено судами попередніх інстанцій, складені за результатами перевірки документи направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача, що підтверджено описом вкладення від 08.06.2018 та фіскальним чеком № 5006901029616. Відомості про час і місце розгляду справи містяться в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.06.2018.

74. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій встановлено факт надсилання документів, які є підставою для притягнення до відповідальності позивача, засобами поштового зв`язку за адресою його місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а відтак колегія суддів відхиляє доводи позивача в частині незгоди із такими, оскільки вони спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 341 КАС України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

75. Водночас колегія суддів зауважує, що за встановлених судами обставин наведені позивачем у касаційній скарзі порушення відповідачем процедури прийняття та надсилання постанови з огляду на зазначене не могли вплинути на зміст прийнятого рішення, а відтак не можуть бути підставою для його скасування.

76. Інші доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки обставин у справі та додаткової перевірки наявних у матеріалах справи доказів.

77. Однак відповідно до положень частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

78. Колегія суддів наголошує, що згідно з частиною першою статті 341 КАС України здійснює перегляд судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

79. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

80. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

81. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

82. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни судових рішень відсутні.

83. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

84. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сфера Проект залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.В. Желєзний Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко