Постанова

від 12.03.2019 по справі 2040/6583/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 р.Справа № 2040/6583/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 20.11.18 року по справі № 2040/6583/18

за позовом ОСОБА_1

до Державного кадастрового реєстратора відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко Світлани Миколаївни

про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу у Шевченківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко Світлани Миколаївни, в якому просить суд визнати дії Державного кадастрового реєстратора відділу у Шевченківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко Світлани Миколаївни про внесення змін у Державний земельний кадастр інформації відносно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 щодо розміру земельної ділянки, цільового призначення та виду використання, а також виключення правовстановлюючих документів - протиправними.

- зобов'язати Державного кадастрового реєстратора відділу у Шевченківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко Світлану Миколаївну внести зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, зазначивши: площа земельної ділянки - 31,4003 га, цільове призначення та вид використання - для ведення фермерського господарства, документи, що посвідчують право - Державний акт на право постійного користування землею від 07.05.2001 року серії НОМЕР_2.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2018р. закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Шевченківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко Світлани Миколаївни про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду про закриття провадження по справи прийнята помилково. Закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС здійснено з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, при неповному з'ясуванні судом обставин що мають значення для справи, а також невідповідності висновків суду обставинам справи. Відповідно до ст. 320 КАС України вказані обставини є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справи. Вказує, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач по справі після реєстрації права постійного землекористування за позивачем, безпідставно, з порушенням законодавства змінив інформацію про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі ( див. позовну заяву). А тому позивач і звернувся до адміністративного суду. Предметом даного спору є саме незаконність дій Державного кадастрового реєстратора Бичко С.М. про внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а не спір про право. Державний кадастровий реєстратор є суб'єктом владних повноважень, питання щодо законності його дій, пов'язаних з реалізацією владних управлінських функцій, є предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. Вказує, що Державний кадастровий реєстратор - це службова особа, суб'єкт владних повноважень, що здійснює всі необхідні дії з ведення Державного земельного кадастру. Згідно з ч. 2 та 3 ст. 39 Закону України "Про Державний земельний кадастр" дії або бездіяльність реєстратора може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом. Шкода, яку Державний кадастровий реєстратор заподіяв фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави відповідно до закону. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно- правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України). На підставі викладеного вважає, що в цій ситуації державний кадастровий реєстратор діяв як суб'єкт владних повноважень, і, з урахуванням характеру спору, суб'єктного складу правовідносин, предмета та підстав заявлених вимог ця справа є адміністративною та підсудна окружному адміністративною суду. Предметом судового спору по цій справі є дії Державного кадастрового реєстратора щодо внесення змін в Державний кадастр інформації про земельну ділянки, а не цивільно-правові відносини між позивачем та реєстратором, або власником земельної ділянки. Таким чином, правовідносини в даній справі пов'язані з оскарженням дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, тобто відносяться до публічно-правових спорів. На підставі вищевикладеного просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року по справі № 2040/6583/18 про закриття провадження по справі скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Від Державного кадастрового реєстратора Відділу Шевченківського районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко С.М.до суду надійшло клопотання про залучення до розгляду справи третьої особи Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області.

Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019р. в задоволенні клопотання Державного кадастрового реєстратора Відділу Шевченківського районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко С.М. про залучення до розгляду справи третьої особи відмовлено.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку предметом апеляційного розгляду є питання підсудності даної справи. Суд апеляційної інстанції не розглядає дану справу по суті.

Питання ж залучення до розгляду справи третьої особи, може бути вирішене в суді першої інстанції в разі задоволення апеляційної скарги та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що дії Державного кадастрового реєстратора відділу у Шевченківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко Світлани Миколаївни є діями щодо реєстрації майна та майнових прав та такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом № 1952-IV.

Відповідно до частини першої статті 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження є засадою державної реєстрації прав (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1952-IV).

Правовий статус і компетенція державного реєстратора прав та їх обтяжень визначені статтею 10 Закону № 1952-IV. За приписами пунктів 1, 2, 8 частини третьої цієї статті державний реєстратор, зокрема:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно із частиною першою статті 11 вказаного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

За змістом частини першої статті 18 Закону № 1952-IV порядок державної реєстрації прав включає, серед іншого: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрацію заяви в базі даних заяв; перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); видачу/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України указав, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін суд, встановлений законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, встановленим законом .

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як убачається з матеріалів справи, вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на протиправності дій Державного кадастрового реєстратора відділу у Шевченківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко Світлани Миколаївни, як суб'єкта, наділеного Законом № 1952-IV владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, у зв'язку з внесенням реєстратором дій у Державний земельний кадастр інформації відносно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 щодо розміру земельної ділянки, цільового призначення та виду використання, а також виключення правовстановлюючих документів.

При цьому позивач не порушував перед судом питання, пов'язані з його правом чи правом іншої особи на вказаний об'єкт нерухомого майна.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не погоджується із доводами суду першої інстанції, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів з огляду на те, що правовідносини, які склались між учасниками цієї справи не пов'язані зі зміною правового режиму права власності на земельну ділянку, яка належить позивачу, а стосуються оскарження виключно владних управлінських рішень та дій Державного кадастрового реєстратора відділу у Шевченківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Крім того, оскаржуване рішення не порушує приватні права позивачів, а тому ознак приватноправового характеру, що підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, не має.

Тобто в цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські дії та рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у Шевченківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.

В рамках цієї справи порушення прав позивача, як власника земельної ділянки не є безпосередньою підставою для звернення до адміністративного суду.

Позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій (рішення) Державного кадастрового реєстратора (суб'єкта владних повноважень), як суб'єкта, наділеного функціями вносити дані у Державний земельний кадастр, відносно земельної ділянки зареєстрованої саме на позивача.

Вчиняючи дії по внесенню відносно земельної ділянки, зареєстрованої на позивача, відповідних спірних даних, відповідач, відносно позивача, діяв як суб'єкт владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини в даному випадку не пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, а отже спір є публічно-правовим та не пов'язаний із спором про право, інше з матеріалів справи не вбачається.

Тобто у цій справі відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії Державного кадастрового реєстратора відділу у Шевченківському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Суд першої інстанції належним чином не визначив характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, унаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо належності спору до юрисдикції цивільного суду.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року по справі № 2040/6583/18 підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів зазначає, що при подачі апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір. Відповідно ст. 139 КАС України питання розподілу судових витрат має вирішуватись при винесенні остаточного рішення по справі. .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року по справі № 2040/6583/18 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Л.В. Тацій Повний текст постанови складено 18.03.2019 року