Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
УХВАЛА
"18" березня 2019 р. Справа №918/712/18
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р. , розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення
за позовом Приватного підприємства "Автотехнологія"
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 02 квітня 2018 року до договору постачання електричної енергії № 2660 від 05 серпня 2011 року
Без повідомлення представників сторін.
ВСТАНОВИВ:
08 листопада 2018 року Приватне підприємство "Автотехнологія" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 02 квітня 2018 року до договору постачання електричної енергії № 2660 від 05 серпня 2011 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 листопада 2018 року відкрито провадження у справі 918/712/18, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10 грудня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 грудня 2018 року розгляд справи відкладено в підготовчому засіданні на 08 січня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 січня 2019 року розгляд справи відкладено в підготовчому засіданні на 31 січня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31 січня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 25 лютого 2019 року.
Рішенням Господарського суду рівненської області від 25 лютого 2019 року позов Приватного підприємства "Автотехнологія" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 02 квітня 2018 року до договору постачання електричної енергії № 2660 від 05 серпня 2011 року задоволено частково, визнано недійсною додаткову угоду № б/н від 07 вересня 2017 року до договору про постачання електричної енергії № 2660 від 05 вересня 2011 року, укладеного між Приватним підприємством "Автотехнологія" та Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго", в задоволенні позову про визнання недійною додаткову угоду № б/н від 02 квітня 2018 року до договору про постачання електричної енергії № 2660 від 05 вересня 2011 року відмовлено та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" на користь Приватного підприємства "Автотехнологія" грн. 00 коп. судового збору.
14 березня 2019 року від адвоката позивача Щербяк Ю.В. через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Обґрунтовуючи свою заяву заявник зазначає, що 25 лютого 2019 року винесено рішення у даній справі, однак, на думку заявника суд під час розгляду справи вирішив не всі питання які пов'язані із судовими витратами, а саме витрати на послуги адвоката в сумі 7 000 грн. 00 коп., які підтверджуються поданими у заяві про ухвалення додаткового рішення доказами, а саме оригінал додаткової угоди до договору на правову допомогу від 04 квітня 2018 року, копією квитанції про сплату 7 000 грн. 00 коп. витрат за послуги адвоката та попередній розрахунок судових витрат який заявник в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали заяви представника Приватного підприємства "Автотехнологія" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення останньої, виходячи з такого.
Суд зазначає, що у даному випадку доказами надання правничої допомоги є договір, акт виконаних робіт, платіжний документ про оплату по договору, які надаються суду.
Однак, на час винесення рішення в матеріалах справи був відсутній договір про надання правничої допомоги, акт про виконані роботи та докази оплати наданих послуг по наданню правничої допомоги.
В матеріалах справи № 918/712/18 наявний попередній розрахунок судових витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги на суму 4 246 грн. 08 коп. Окрім того, позивачем до заяви про зміну предмету позову долучено новий попередній розрахунок судових витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги на суму 7 000 грн. 00 коп.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначено в ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень частини 5 тієї ж статті 129 Кодексу під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як зазначено у ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд констатує, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування поважності причин неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі . Окрім того, суд зазначає, що представник позивача (адвокат Щербяк Ю.В. ордер РН-651 № 006 від 11 листопада 2017 року) був присутній в судовому засіданні 25 лютого 2019 року (день судових дебатів та винесення рішення).
Поряд з цим, на підтвердження понесення позивачем у даній справі витрат на правову допомогу адвоката, представником позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення долучено до матеріалів справи засвідчену копію квитанції про сплату 7 000 грн. 00 коп. витрат за надання послуг адвоката та оригінал додаткової угоди до договору на правничу допомогу № б/н від 04 квітня 2018 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України у разі неподання відповідних доказів у п'ятиденний строк заява про подання таких доказів після винесення рішення залишається без розгляду.
Однак, суд зазначає, що така заява не подавалася, а вищевказані докази подані до суду з порушенням строків визначених у ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також судом враховано, що, всупереч приписам ч. 3 статті 126 ГПК України, якою встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, заявником не подано до матеріалів справи опису наданих адвокатом послуг позивачу у даній справі .
Зважаючи на все викладене вище, суд дійшов висновку щодо відсутності у даному випадку підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на відповідача у справі № 918/712/18 витрат в сумі 7 000 грн. 00 коп., сплачених Приватним підприємством "Автотехнологія" за надання правничої допомоги та про ухвалення відповідного додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 129, 221, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Автотехнологія" про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 4 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, пров. Робітничий, 1);
3 - відповідачу рекомендованим (33013, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71);
4 - третій особі (35341, с. Городище, вул. Городищенська, 65б).
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2019 |
Оприлюднено | 19.03.2019 |
Номер документу | 80508691 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Войтюк В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні