Рішення

від 07.03.2019 по справі 569/2537/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/2537/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

при секретарі Левчук Д.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПОТЕНЦІАЛ до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, трьох процентів річних, процентів за користування чужими коштами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПОТЕНЦІАЛ звернулось до Рівненського міського суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, трьох процентів річних, процентів за користування чужими коштами, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просять суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 24.08.2017 року у розмірі 65352,03 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказують, що 24.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Потенціал в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_3 передала, а Відповідач отримав грошові кошти в розмірі: 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень. Вказують, що ОСОБА_2 працював на посаді експедитора ТОВ ПОТЕНЦІАЛ з 01.08.2017 року по договору про надання послуг. Вказані грошові кошти були надані для особистих потреб (в зв'язку з важким фінансовим станом та складними сімейними обставинами) ОСОБА_2. Зазначають, що взяті зобов'язання щодо повернення позики ОСОБА_2 не виконав, на даний час кошти не повернув, на телефонні дзвінки не відповідає, за місцем реєстрації відсутній, чим порушив права ТОВ ПОТЕНЦІАЛ як кредитора. У зв'язку з цим вони звернулись до суду для захисту свого порушеного права.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовільнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та вказав що розписку він написав власноручно, однак кошти він не отримував. По даному факту він звернувся до правоохоронних органів, однак про хід справи йому не відомо.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Потенціал в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_3 передала, а Відповідач отримав грошові кошти в розмірі : 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

ОСОБА_2 працював на посаді експедитора ТОВ ПОТЕНЦІАЛ з 01.08.2017 року по договору про надання послуг.

Згідно з розписки від 24 серпня 2017 року, вбачається, що, Відповідач зобов'язувався повернути ТОВ ПОТЕНЦІАЛ позику в сумі: 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень впродовж чотирьох місяців з дати позики тобто до 24.12.2017 року.

Допитана в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_3 суду показала, що вона є керівником підприємства ТзОВ "Портенціал". 24.08.2017 року до неї звернувся ОСОБА_2 і попросив позичити кошти у сумі 50000.00 тис. грн. Оскільки вона його добре знала ще до того як він влаштувався на підприємство на роботу, вона взяла в касира кошти і в кабінеті в присутності свідка передала їх ОСОБА_2, останній написав розписку.

Взяті зобов'язання щодо повернення позики ОСОБА_2 не виконав, на даний час кошти не повернув.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики та його умов ОСОБА_2 власноруч написано та надано позикодавцю розписку від 24 серпня 2017 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.. 625 цього кодексу.

З наданого суду позивачем розрахунку трьох процентів річних, який не оспорений відповідачем, слідує, що сума трьох процентів річних становить 1253 грн. 24 коп.. Даний розрахунок суд визнає обґрунтованим.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки кошти позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог

За змістом ст.ст. 12 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем факт не отримання ним коштів не доведено належними та допустимими докази.

Відповідно до ст. 141 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПОТЕНЦІАЛ до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, трьох процентів річних, процентів за користування чужими коштами- задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОТЕНЦІАЛ заборгованість за договором позики від 24.08.2017 року у розмірі 65352,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОТЕНЦІАЛ витрати по оплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ПОТЕНЦІАЛ , місце знаходження: 35331, Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул. Барона Штейнгеля, буд.3а, код. ЄДРПОУ 31847860

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: 33000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Повний текст рішення виготовлено 12 березня 2019 року

Суддя: С.П. Харечко