Постанова

від 13.03.2019 по справі 127/14625/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 березня 2019 року

м. Київ

справа № 127/14625/16-ц

провадження № 61-17817св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Реверс ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Реверс на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 05 січня 2017 рокуу складі колегії суддів: Сопруна В. В., Іващука В. А., Матківської М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Реверс (далі - ОСББ Реверс ) про припинення шляхом ліквідації юридичної особи та призначення позивача ліквідатором юридичної особи. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року визнано недійсними рішення установчих зборів власників квартир і нежитлових приміщень будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, оформлені протоколом від 17 грудня 2014 року № 1 щодо: створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1; ухвалення назви ОСББ Реверс ; затвердження Статуту ОСББ Реверс ; доручення ОСОБА_2 від його імені представляти інтереси всіх власників квартир; обрання правління та ревізора у складі: Голова правління - ОСОБА_2, заступник - ОСОБА_3, член правління - ОСОБА_4, член правління - ОСОБА_5, ревізор - ОСОБА_6, ревізор - ОСОБА_7; встановлення розміру вступного внеску в розмірі 10 грн з однієї квартири ОСББ Реверс ; доручення підписувати статут ОСББ Реверс від імені всіх засновників голові зборів ОСОБА_2; доручення подачі документів для державної реєстрації ОСББ Реверс Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради ОСОБА_2; доручення Департаменту перевірити комплектність документів та відповідність їх законодавству України та передати державному реєстратору. Так як вказаним рішенням суду встановлено, що при створенні ОСББ Реверс були допущені порушення закону, існують підстави для припинення ОСББ Реверс шляхом ліквідації. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив припинити шляхом ліквідації юридичної особи ОСББ Реверс , створене на підставі рішення установчих зборів власників квартир і нежилих приміщень вищевказаного будинку, оформленого протоколом від 17 грудня 2014 року № 1, та призначити його ліквідатором ОСББ Реверс .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2016 року у складі судді Іщук Т. П. в задоволені позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не є членом ОСББ Реверс , а отже, не є й учасником юридичної особи, уповноваженим звертатися до суду з позовом про її ліквідацію через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути. Тому позивачу не належить право вимоги у спірних правовідносинах, тобто він є неналежним позивачем у цій справі.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 05 січня 2017 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Припинено шляхом ліквідації юридичної особи ОСББ Реверс , створене на підставі рішення установчих зборів власників квартир і нежилих приміщень будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, оформленого протоколом від 17 грудня 2014 року № 1, та призначено ОСОБА_1 ліквідатором ОСББ Реверс .

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач скористався правом на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, пред'явивши позов про припинення шляхом ліквідації юридичної особи - ОСББ Реверс , створеного на підставі рішення установчих зборів, яке визнано судом недійсним. Так як вимога про призначення позивача ОСОБА_1 ліквідатором ОСББ Реверс є похідною від вимоги про припинення ОСББ Реверс шляхом ліквідації юридичної особи, то позов у цій частині також є обґрунтованим.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

У січні 2017 року ОСББ Реверс подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Апеляційного суду Вінницької області від 05 січня 2017 рокута залишити в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2016 року.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що позивач не є членом ОСББ Реверс чи його засновником, а тому він не має права на звернення до суду з позовом про ліквідацію вказаного об'єднання. ОСОБА_1 не надано доказів того, що створенням ОСББ Реверс порушено його права як власника квартири АДРЕСА_1.

У травні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив її відхилити, а оскаржуване рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що доводи ОСББ Реверс суперечать фактичним обставинам справи. Апеляційний суд правильно взяв до уваги той факт, що вимога про припинення юридичної особи пред'явлена під час дії Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в редакції від 14 травня 2015 року, який не містить поняття член об'єднання, а тому обґрунтовано задовольнив позов.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 14 березня 2017 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19 квітня 2018 року справу № 127/14625/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення (далі - ЦПК України 2004 року), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 213 ЦПК України 2004 року).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до частини першої статті 304 ЦПК України 2004 року справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою 1 розділу V цього Кодексу.

Зазначеним вимогам закону ухвалені у цій справі судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Судами встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09 квітня 2002 року ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2016 року у справі № 127/23533/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСББ Реверс про визнання установчих зборів такими, що не проводилися та не відбулися, визнання недійсними рішень установчих зборів власників квартир і нежилих приміщень будинку позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення установчих зборів власників квартир і нежилих приміщень будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, оформлені протоколом від 17 грудня 2014 року № 1, щодо: створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1; ухвалення назви ОСББ Реверс ; затвердження Статуту ОСББ Реверс ; доручення ОСОБА_2 від його імені представляти інтереси всіх власників квартир; обрання правління та ревізора у складі: Голова правління - ОСОБА_2, заступник - ОСОБА_3, член правління - ОСОБА_4, член правління - ОСОБА_5, ревізор - ОСОБА_6, ревізор - ОСОБА_7; встановлення розміру вступного внеску в розмірі 10 грн з однієї квартири ОСББ Реверс ; доручення підписувати статут ОСББ Реверс від імені всіх засновників голові зборів ОСОБА_2; доручення подачі документів для державної реєстрації ОСББ Реверс Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради ОСОБА_2; доручення Департаменту перевірити комплектність документів та відповідність їх законодавству України та передати державному реєстратору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року , частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України )кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

У цій справі позивачем пред'явлено вимоги про припинення шляхом ліквідації юридичної особи - ОСББ Реверс .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 наведено такий правовий висновок.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв'язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суб'єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, ВеликаПалата Верховного Суду виходить з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведений спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, за змістом якої при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон № 2866-III). Статтею 1 цього Закону встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є мешканцем та співвласником квартири в будинку, який увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ Реверс . При цьому ОСОБА_1 вважає, що об'єднання було створене без його згоди та волевиявлення, з порушенням процедури, встановленої законом. Після створення ОСББ воно не займалося діяльністю з утримання будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим порушуються його права.

За таких обставин цей спір стосується саме права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку ОСОБА_1, створенням юридичної особи - ОСББ Реверс .

З наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду випливає, що спори, пов'язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб'єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Отже, ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв'язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули в порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Реверс задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 05 січня 2017 рокускасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Реверс про припинення шляхом ліквідації юридичної особи та призначення позивача ліквідатором юридичної особи закрити.

Повідомити ОСОБА_1, що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді:Б. І. Гулько А. С. Олійник С. О. Погрібний Г.І. Усик