Ухвала

від 11.03.2019 по справі 587/430/16-ц

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

11 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 587/430/16-ц

Провадження № 14-104 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі :

судді-доповідача - Гудими Д. А. ,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

ознайомилася з матеріалами справи за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області (далі також - прокурор) до Головного управління (далі також - ГУ) Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди і повернення земельної ділянки

за касаційною скаргою заступника прокурора Сумської області на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 року та

в с т а н о в и л а:

9 березня 2016 року прокурор звернувся з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держземагентства у Сумській області № 18-5645/16-14-СГ від 24 грудня 2014 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 46 га;

- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держземагентства у Сумській області № 18-773/16-15-СГ від 8 травня 2015 року про надання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 46 га (кадастровий номер НОМЕР_1) на території Низівської селищної ради Сумського району (далі - земельна ділянка);

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 8 травня 2015 року, укладений ГУ Держземагентства у Сумській області з ОСОБА_3 (далі - договір оренди земельної ділянки);

- зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку вартістю 1 128 022,12 грн до земель запасу державної власності.

Мотивував позов такими обставинами:

9 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держземагентства у Сумській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 7 років для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення;

24 грудня 2014 року ГУ Держземагентства у Сумській області видало наказ № 18-5645/16-14-СГ про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

8 травня 2015 року ГУ Держземагентства у Сумській області видало наказ № 18-773/16-15-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_3 оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства;

8 травня 2015 року відповідачі уклали договір оренди земельної ділянки;

оскаржені накази та договір оренди земельної ділянки суперечать нормам цивільного, земельного та податкового законодавства;

у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 не зазначив кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, чим порушив частину першу статті 7 Закону України Про фермерське господарство ;

до вказаного клопотання ОСОБА_3 долучив обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в якому зазначив, що за рахунок прибутку, одержаного від ведення фермерського господарства, здійснюватиме ремонт та оновлення машинно-тракторного парку. Однак відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства в Сумській області від 8 лютого 2016 року (вих. № 281) трактори, самохідні шасі й інша самохідна техніка за ОСОБА_3 не зареєстрована;

відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 8 лютого 2016 року (вих. № 10-18-7777.8-2011/2-16) технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в установленому законодавством порядку не розроблялася;

під час укладення договору оренди земельної ділянки були порушені вимоги частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі , частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель , пункту 288.5 статті 288 та пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України;

недійсність договору оренди земельної ділянки зумовлена тим, що він укладений на підставі незаконного наказу ГУ Держземагентства у Сумській області, його зміст суперечить Цивільному та Податковому кодексам України, а також іншим актам цивільного законодавства й інтересам держави;

всупереч статті 8 Закону України Про фермерське господарство ОСОБА_3 не зареєстрував фермерське господарство;

ОСОБА_3 не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, на податковому обліку не перебуває, а відповідно до реєстраційних та облікових даних є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) Нижньосироватське , основним видом діяльності якого є сільськогосподарське виробництво;

у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а тому прокурор є позивачем у справі.

12 липня 2017 року Сумський районний суд Сумської області постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі. Обґрунтував статтею 45 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України в редакції, чинній на час постановлення вказаної ухвали, та статтею 23 Закону України Про прокуратуру . Суд вважав помилковими доводи прокурора щодо відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки ГУ Держгеокадастру у Сумській області, яке є правонаступником ГУ Держземагентства у Сумській області, має право звертатися до суду з позовом у сфері розпоряджання земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснює державний нагляд у сфері землеустрою.

14 вересня 2017 року Апеляційний суд Сумської області постановив ухвалу, якою залишив ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року без змін.

Мотивував ухвалу так:

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру ГУ Держземагентства у Сумській області було реорганізоване шляхом приєднання до новоствореного ГУ Держгеокадастру у Сумській області;

- повноваження територіальних управлінь Держгеокадастру регламентуються положеннями, зокрема Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 лютого 2015 року № 14 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, і Положенням про Головне управління Держгеокадаструу Сумській області. Згідно з вказаними положеннями ГУ Держгеокадастру в областінаділене повноваженнями щодо розпоряджання землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України та здійснює державний нагляд у сфері землеустрою. Вказані повноваження ГУ Держгеокадастру в області здійснює, зокрема, шляхом видання наказів організаційно-розпорядчого характеру, а згідно з пунктом 9 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області акти ГУ Держгеокадастру в області можуть бути скасовані Головою Держгеокадастру повністю чи в окремій частині, зокрема, за дорученням Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а також Віце-прем'єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України - у разі відмови голови Держгеокадастру скасувати такі акти;

- обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що Держгеокадастр в особі голови на виконання повноважень у сфері розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності має право в позасудовому порядку скасувати повністю або частково акт ГУ Держгеокадастру в області, а також має законодавчо встановлене право на звернення до суду у сфері розпоряджання земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності та здійснює державний нагляд у сфері землеустрою;

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заступник прокурора Сумської області, стверджуючи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвали судів першої й апеляційної інстанцій і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Мотивував касаційну скаргу так:

відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області голова Держгеокадастру не має права скасовувати накази ГУ Держземагентств в області;

на час звернення з позовом до суду не було органу, уповноваженого державою на скасування наказів ГУ Держземагентства у Сумській області;

помилковими є висновки судів попередніх інстанцій щодо можливості звернення прокурором з позовом в цій справі в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Сумській області чи його голови, оскільки цей орган є відповідачем у справі, і закон не передбачає право прокурора звертатися до суду в інтересах держави в особі посадової особи державного органу;

ГУ Держгеокадастру у Сумській області виконує функції контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, проте має обмежене право на звернення до суду згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 та Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель . Тобто, у ГУ Держгеокадастру у Сумській області відсутні повноваження чи обов'язок вирішувати в позасудовому порядку чи самостійно звертатися до суду з питань, що стосуються предмета позову;

звернення Держгеокадастру як центрального органу виконавчої влади з позовом у цій справі до відповідача є неможливим, оскільки ГУ Держгеокадастру у Сумській області є територіальним органом Держгеокадастру та їй підпорядковане. А тому розгляд справи за участю взаємопідпорядкованих органів в якості сторін може вплинути на прозорість і змагальність судового процесу та призвести до зловживання сторонами їх правами чи невиконання обов'язків. А тому прокурор обґрунтовано звернувся з позовом як позивач відповідно до статті 45 ЦПК України.

21 листопада 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладений у новій редакції.

29 грудня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Сумській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Мотивує відзив так:

позовна заява не відповідає вимогам закону, зокрема статті 45 ЦПК України у редакції чинній на час постановлення оскаржених ухвал, та статті 23 Закону України Про прокуратуру , оскільки прокурор лише формально вказав про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

ГУ Держгеокадастру у Сумській області має законодавчо встановлене право на звернення до суду у сфері розпоряджання земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснення державного нагляду в сфері землеустрою;

прокурор не надав доказів, які би свідчили про невиконання або неналежне виконання ГУ Держгеокадастру у Сумській області його повноважень у сфері розпорядження земельними ділянками або про відсутність повноважень в цього органу на звернення до суду.

25 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

6 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Вказану ухвалу суд обґрунтував тим, що вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, не вказав орган, в інтересах якого заявлений позов, тому, що цей орган, а саме ГУ Держгеокадастру у Сумській області, яке є правонаступником ГУ Держземагентства у Сумській області, зазначений відповідачем. А тому з огляду на предмет спору ГУ Держгеокадастру у Сумській області не може бути одночасно позивачем і відповідачем в одній справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судузвернув увагу на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, від 5 липня 2018 року у справі № 917/1461/17 та від 26 липня 2018 року у справі № 926/1111/15.

У постанові від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Публічного акціонерного товариства Хмельницькобленерго , ТзОВ Еліз про визнання недійсним рішення тендерного комітету, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій, визнання переможцем відкритих торгів, визнання недійсним договору поставки від 4 вересня 2017 року Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави та зазначаючи, що державний орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, відсутній, повинен не лише обґрунтувати, чому відсутній такий орган, але й надати докази того, що прокурор вчинив усі необхідні дії для того, щоби встановити такий орган.

У постанові від 5 липня 2018 року у справі № 917/1461/17 за позовом заступника прокурора Харківської області до Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб , третя особа - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не з'ясували питання про те, чи правильно прокурор зазначив про неможливість ГУ Держгеокадастру у Полтавській області як органу виконавчої влади, через який держава Україна реалізує право державної власності на спірну земельну ділянку, звертатися з відповідним позовом до суду, а отже, не з'ясували, чи правомірно пред'явлений позов без зазначення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачем.

26 липня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 926/1111/15 за позовом прокурора міста Чернівці до Чернівецької міської ради, Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Захисник 37 , треті особи - Управління по фізичній культурі та спорту Чернівецької міської ради, Державна інспекція сільського господарства в Чернівецькій області, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради, а також фізична особа-набувач земельної ділянки, про визнання незаконним і скасування окремих пунктів рішень органу місцевого самоврядування, звільнення та повернення земельної ділянки. У цій постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, мав не тільки право, але й обов'язок здійснити захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Зазначені постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, на думку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, свідчать про неоднакове застосування статті 23 Закону України Про прокуратуру у подібних правовідносинах Верховним Судом. З огляду на це є підстави для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з метою формування єдиної правозастосовної практики.

Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) , поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах C. G. та інші проти Болгарії від 24 квітня 2008 року ( C. G. and Others v. Bulgaria , заява № 1365/07, § 39), Олександр Волков проти України від 9 січня 2013 року ( Oleksandr Volkov v. Ukraine , заява № 21722/11, § 170).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах Кантоні проти Франції від 11 листопада 1996 року ( Cantoni v. France , заява № 17862/91, § 31-32), Вєренцов проти України від 11 квітня 2013 року ( Vyerentsov v. Ukraine , заява № 20372/11, § 65)).

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, та з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Отже, справа розглядатиметься Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, абзацом другим частини першої статті 401, частиною першою статті 402, частиною третьою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

у х в а л и л а :

1. Прийняти до розгляду справу за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою заступника прокурора Сумської області на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 3 квітня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. Гудима Судді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко С. В. БакулінаО. Б. Прокопенко В. В. БританчукЛ. І. Рогач В. І. ДанішевськаІ. В. Саприкіна О. С. ЗолотніковО. М. Ситнік О. Р. КібенкоО. С. Ткачук В. С. КнязєвВ. Ю. Уркевич Л. М. ЛобойкоО. Г. Яновська