Ухвала
від 26.06.2019 по справі 587/430/16-ц
ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

26 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 587/430/16-ц

Провадження № 14-104 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М. , Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б . , Пророка В . В. , Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г .

ознайомилась із клопотанням заступника Генерального прокурора України (далі також - заявник) про розгляд на судовому засіданні касаційної скарги заступника прокурора Сумської області на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 року

у справі за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди і повернення земельної ділянки та

в с т а н о в и л а:

у жовтні 2017 року заступник прокурора Сумської області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

21 листопада 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України викладений у новій редакції.

25 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

6 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

11 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалою прийняла справу та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

25 квітня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання заявника (вх. № 370/0/255-19), в якому він просить розглядати касаційну скаргу на судовому засіданні за участі прокурора Генеральної прокуратури України та повідомити про дату, час і місце судового засідання Генеральну прокуратуру України та сторони у справі.

Мотивував клопотання тим, що позиція Великої Палати Верховного Суду у цій справі має вагоме значення для формування судової практики щодо реалізації прокуратурою конституційної функції представництва. Прокурор у судовому засіданні зможе надати пояснення у справі, що переконливо доводитимуть обґрунтованість його вимог або заперечень і сприятимуть постановленню судом касаційної інстанції законного рішення.

6 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалою відмовила у задоволенні вказаного клопотання.

7 червня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання заявника (вх. № 501/0/255-19), в якому він вдруге просить розглядати касаційну скаргу на судовому засіданні за участі прокурора Генеральної прокуратури України та повідомити про дату, час і місце судового засідання Генеральну прокуратуру України та сторін у справі.

Мотивував клопотання тим, що в ухвалі від 6 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду вказала, що правові питання, які є предметом розгляду в цій справі, не становлять особливої складності, хоча, на думку заявника, справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо реалізації органами прокуратури конституційної функції представництва інтересів держави у суді та зумовлює значний суспільний інтерес. Звертає увагу на те, що у судах різних інстанцій перебуває велика кількість справ, провадження в яких зупинене до розгляду справи № 587/430/16-ц, а саме: у цивільному судочинстві - понад 60, у господарському - більше 90 справ.

12 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалою відмовила у задоволенні і цього клопотання.

21 червня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання заявника (вх. № 554/0/255-19), в якому він втретє просить розглядати касаційну скаргу на судовому засіданні за участі прокурора Генеральної прокуратури України та повідомити про дату, час і місце судового засідання Генеральну прокуратуру України та сторін у справі.

Мотивував клопотання тим, що у цій справі не просто вирішується питання застосування права, а по суті встановлюється порядок реалізації органами прокурату конституційної функції представництва інтересів держави у суді. Звертає увагу на те, що провадження у понад 90 справ у цивільному судочинстві та понад 150 - у господарському зупинені до розгляду справи № 587/430/16-ц. Вказує, що у цій справі прокурор набув статусу позивача, а висновки судів попередніх інстанцій - неправильні. Прокурор у судовому засіданні зможе надати пояснення у справі, що переконливо доводитимуть обґрунтованість його вимог або заперечень і сприятимуть постановленню судом касаційної інстанції законного рішення.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої цієї ж статті залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши доводи заявника у клопотанні від 21 червня 2019 року щодо необхідності розгляду цієї справи на судовому засіданні з викликом сторін, доходить висновку, що у ньому заявник навів аргументи, аналогічні до тих, які він зазначив у клопотаннях від 25 квітня та від 7 червня 2019 року, а саме: суд має вирішити правову проблему стосовно порядку реалізації органами прокуратури конституційної функції представництва інтересів держави у суді, що матиме вплив на наявну та подальшу правозастосовну практику; така проблема вже постала у великій кількості справ і може ще постати у невизначеній їх кількості; лише на судовому засіданні прокурор зможе надати такі пояснення, які переконливо доводитимуть обґрунтованість його вимог або заперечень; усні пояснення прокурора мають посприяти постановленню судом касаційної інстанції законного рішення.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що у клопотанні заявника від 21 червня 2019 року відсутні інші підстави або нові обставини, які би зумовлювали необхідність вирішення втретє поданого клопотання щодо розгляду справи № 587/430/16-цна судовому засіданні з викликом сторін.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду визнає подання заявником клопотання від 21 червня 2019 року зловживанням процесуальним правом і залишає це клопотання без розгляду.

Керуючись частинами першою-третьою статті 44, статтями 260, 261 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

у х в а л и л а :

1. Залишити без розгляду клопотання заступника Генерального прокурора України від 21 червня 2019 року (вх. № 554/0/255-19) про розгляд справи на судовому засіданні з викликом сторін.

2. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. Гудима Судді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв Т. О. АнцуповаЛ. М. Лобойко С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукО. Б. Прокопенко Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач В. І. ДанішевськаО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич О. Р. КібенкоО. Г. Яновська

СудВелика палата Верховного Суду
Дата ухвалення рішення26.06.2019
Оприлюднено02.07.2019
Номер документу82738712
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —587/430/16-ц

Ухвала від 20.07.2020

Цивільне

Сумський районний суд Сумської області

Черних О. М.

Ухвала від 03.03.2020

Цивільне

Сумський районний суд Сумської області

Черних О. М.

Ухвала від 10.02.2020

Цивільне

Сумський районний суд Сумської області

Черних О. М.

Ухвала від 07.11.2019

Цивільне

Сумський районний суд Сумської області

Черних О. М.

Постанова від 26.06.2019

Цивільне

Велика палата Верховного Суду

Гудима Дмитро Анатолійович

Ухвала від 26.06.2019

Цивільне

Велика палата Верховного Суду

Гудима Дмитро Анатолійович

Ухвала від 12.06.2019

Цивільне

Велика палата Верховного Суду

Гудима Дмитро Анатолійович

Ухвала від 06.05.2019

Цивільне

Велика палата Верховного Суду

Гудима Дмитро Анатолійович

Ухвала від 11.03.2019

Цивільне

Велика палата Верховного Суду

Гудима Дмитро Анатолійович

Ухвала від 06.02.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лесько Алла Олексіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні