У Х В А Л А
12 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 587/430/16-ц
Провадження № 14-104 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р. , Князєва В. С. , Лобойка Л. М. , Лященко Н. П. , Прокопенка О. Б. , Пророка В. В. , Рогач Л. І. , Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
розглянула клопотання заступника Генерального прокурора України (далі також - заявник) про розгляд на судовому засіданні касаційної скарги заступника прокурора Сумської області на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 року
у справі за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди і повернення земельної ділянки та
в с т а н о в и л а :
у жовтні 2017 року заступник прокурора Сумської області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
21 листопада 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив касаційне провадження.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України викладений у новій редакції.
25 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
6 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
11 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалою прийняла справу та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
25 квітня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання заявника (вх. № 370/0/255-19), в якому він просить розглядати касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області на судовому засіданні за участі прокурора Генеральної прокуратури України та повідомити про дату, час і місце судового засідання Генеральну прокуратуру України та сторін у справі.
6 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалою відмовила у задоволенні вказаного клопотання.
7 червня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання заявника (вх. № 501/0/255-19), в якому він просить розглядати касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області на судовому засіданні за участі прокурора Генеральної прокуратури України та повідомити про дату, час і місце судового засідання Генеральну прокуратуру України та сторін у справі.
Мотивує клопотання тим, що в ухвалі від 6 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду вказала, що правові питання, які є предметом розгляду в цій справі не становлять особливої складності, хоча, на думку заявника, справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та зумовлює значний суспільний інтерес. Звертає увагу на те, що у судах різних інстанцій перебуває велика кількість справ, провадження в яких зупинене до розгляду справи № 587/430/16-ц, а саме: у цивільному судочинстві - понад 60, у господарському - більше 90 справ.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України. І лише у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Велика Палата Верховного Суду перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції] (статті 6-1), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини ( Axen v. Germany , заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі Аксен проти Німеччини , § 28).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino проти Португалії ( Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам процесу у справі № 587/430/16-цналежні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Те, що у певній кількості справ суди вже зупинили провадження до вирішення цієї справи Великою Палатою Верховного Суду, підтверджує, що правова проблема, для вирішення якої Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду передав справу № 587/430/16-ц Великій Палаті Верховного Суду, вже постала у низці справ і може ще постати у невизначеній їх кількості.
Проте зупинення провадження у справах до вирішення справи № 587/430/16-ц не є аргументом, яким можна обґрунтувати необхідність проведення судових засідань у цій справі, а також довести те, чому саме усні слухання, а не висловлені у касаційній скарзі й інших процесуальних документах доводи, є необхідними для вирішення відповідної правової проблеми.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що в її ухвалі від 6 травня 2019 року наведений висновок ЄСПЛ з рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino проти Португалії ( Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01) про те, що коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Беручи до уваги те, що Велика Палата Верховного Суду не вважає питання права, які поставлені у справі № 587/430/16-ц, питаннями особливої складності, вирішення яких вимагало би проведення судового засідання, а касаційна скарга заступника прокурора Сумської області розглядатиметься без повідомлення та виклику учасників справи, слід відмовити у задоволенні клопотання заявника про розгляд справи у судовому засіданні.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
1. Відмовити заступнику Генерального прокурора України у задоволенні клопотання від 7 червня 2019 року про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
2. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д. А. Гудима Судді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв Т. О. АнцуповаЛ. М. Лобойко С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукО. Б. Прокопенко Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Ж. М. ЄленінаО. М. Ситнік О. С. ЗолотніковО. С. Ткачук О. Р. КібенкоО. Г. Яновська
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2019 |
Оприлюднено | 18.06.2019 |
Номер документу | 82424007 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Велика палата Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні