Постанова

від 13.03.2019 по справі 910/3955/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р. Справа№ 910/3955/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 16.10.2018 (вх. 09-04.1/2790/18 від 20.11.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018

у справі №910/3955/18 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнери"

про визнання інформації недостовірною та її спростування

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Лефор Г.І., ордер серія КВ №374299 від 05.02.19

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнер" про визнання інформації недостовірною та її спростування.

Позовні вимоги мотивовано тим, що розміщена 06.11.2017 в мережі Інтернет на веб-сторінках різних українських інтернет-ресурсів (веб-сайтів), на основі Повідомлення для ЗМІ (прес-релізу) ТОВ "ЮФ "Ілляшев і Партнер": В Украине арестован завод российского депутата були розміщені статті про ТОВ Фармекс Груп , інформація є недостовірною і підлягає спростуванню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" задоволено повністю. Визнано недостовірною інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮФ "ІЛЛЯШЕВ І ПАРТНЕРИ" у третьому абзаці Повідомлення для ЗМІ від 06.11.2017 "В Украине арестован завод российского депутата", а саме: "Конечным бенефициаром арестованного завода является ОСОБА_3, бывший депутат Государственной Думы, а ныне - член Совета Федераций РФ". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮФ "ІЛЛЯШЕВ І ПАРТНЕРИ" спростувати недостовірну інформацію, поширену у третьому абзаці Повідомлення для ЗМІ від 06.11.2017р. "В Украине арестован завод российского депутата", а саме: "Конечным бенефициаром арестованного завода является ОСОБА_3, бывший депутат Государственной Думы, а ныне - член Совета Федераций РФ" шляхом розміщення на власному веб-сайті (доменне ім'я "attorneys.ua") за адресою http://www.attorneys.ua відповідної публікації, яка, зокрема, містить текст спростування недостовірної інформації, розміщеної у третьому абзаці Повідомлення для ЗМІ від 06.11.2017р. "В Украине арестован завод российского депута" та текст вибачення за поширення недостовірної інформації відносно ТОВ "Фармекс Груп", розподілено судові витрати.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд на підставі приписів ст. ст. 91, 94, 200, 201, 277 ЦК України, ст. 1, 2, 7 Закону України Про інформацію та встановлення обставин наявності усього юридичного складу правопорушення і приналежності авторства поширеної інформації відповідачу, дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнери" 16.10.2018 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 16.10.2018, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 у справі № 910/3955/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Фармекс Груп" у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд визнав встановленими обставини, що не були належним чином доведені позивачем. Так, апелянт стверджує, що надана позивачем копія Повідомлення для ЗМІ В Україні заарештовано завод російського депутата від 06.11.2017 не є достатнім доказом, оскільки не містить будь-якої ідентифікації з відповідачем. За твердженнями апелянта, прес-реліз стосовно арешту фармацевтичного заводу "Фармекс Груп" надійшов до ЗМІ не від відповідача, а від піар-компанії PR-House (ТОВ Пі-Ар-Дім ), яка відповідачу послуг з піару та зв'язків із ЗМІ не надає. Відповідач жодного разу не підтверджував авторство інформації, викладеної в Повідомленні для ЗМІ. За доводами відповідача, місцевий господарський суд дійшов передчасних висновків про наявність юридичного складу правопорушення, так як відповідач не поширював Повідомлення для ЗМІ від 06.11.2017. Також, відповідач вказує на те, що він не є власником веб-сайту, а тому зобов'язавши відповідача розмістити спростування недостовірної інформації на сайті, який не є його власником, місцевий господарський суд прийняв рішення про права та обов'язки особи, не залученої до участі у справу.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2018 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у визначеному складі колегії суддів апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 у справі №910/3955/18 залишено без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції без клопотання про його поновлення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнери" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 у справі №910/3955/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою б/н від 16.10.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 у справі №910/3955/18. Позивачу встановлено процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, учасникам справи - для подання заяв та клопотань, пояснень протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, але не пізніше 31.01.2019. Розгляд справи №910/3955/18 призначено на 06.02.2019.

22.01.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказує на те, що формою існування недостовірної інформації є Повідомлення для ЗМІ від 06.11.2017, яке оформлене з використанням символів, контактних даних та зображень, які ідентифікують особу відповідача, як автора такого повідомлення. Вказане повідомлення було опубліковано у статтях на веб-сторінках новин в мережі Інтернет, тобто інформація поширена серед необмеженого кола споживачів.

29.01.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнери" надійшло клопотання про долучення нових доказів, зокрема, довідку ТОВ Пи-Ар-Дім .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 відкладено розгляд справи на 22.02.2019. В судовому засіданні 22.02.2019, у відповідності до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 13.03.2019. Клопотання позивача про залучення до участі у справу співвідповідача, на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, залишено без розгляду, оскільки клопотання подано поза межами процесуальних строків встановлених судом без обґрунтування поважності причин пропуску строку подання. До того ж, згідно з положеннями чинного процесуального законодавства суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо здійснення заміни неналежного відповідача на належного під час апеляційного перегляду справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 925/958/16).

28.02.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнери" надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно якої апелянт повідомив, що ним, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, будуть надані докази судових витрат, понесених стороною у зв'язку із розглядом спору у суді апеляційної інстанції.

Представник позивача в судове засідання 13.03.2019 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про перерву.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника позивача прибути в даний судовий процес з підстав його участі в судовому засіданні Запорізького окружного адміністративного суду.

Колегія суддів, розглянувши вищенаведене клопотання, відмовляє в його задоволенні, оскільки неявка представника позивача, який в попередньому судовому засіданні надав вичерпні пояснення та письмовий відзив на апеляційну скаргу, не перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні. До того ж, явка представників учасників справи обов'язковою судом апеляційної інстанції не визнавалась, а, в силу приписів ст. 2 ГПК України, суд зобов'язаний дотримуватися основних принципів господарського судочинства, зокрема, розумності строків розгляду справи судом.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.03.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених Розділом IV цього Кодексу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступних обставин справи.

Матеріалами справи підтверджується та вірно встановлено місцевим господарським судом, що 06.11.2017 у мережі Інтернет на веб-сторінках з доменними іменами ukranews.com , pravda.com.ua , focus.ua , newsone.ua , glavnoe.ua , abcnews.com.ua , dsnews.ua , ubr.ua , compromat.ua , lb.ua , obozrevatel.com , gordonua.com , ua.interfax.com.ua , delo.ua , biz.nv.ua , ukr.media , apteka.ua розміщено публікацію, яка стосується ТОВ Фармекс груп наступного змісту:

Голосіївський райсуд Києва наклав арешт на фармацевтичний завод "Фармекс Груп" (раніше - "Макс-Велл", Бориспіль Київської обл.). Арешт накладено за клопотанням БТА Банку, цивільного позивача в кримінальному провадженні з розкрадання з банку понад $6 млрд та легалізації викрадених коштів за попередньою змовою з іноземними громадянами" .

В юрфірмі зазначили, що махінації з фармзаводом на суму близько 3 млрд грн були частиною незаконних операцій екс-власника БТА Мухтара Аблязова.

Кінцевим бенефіціаром арештованого заводу є ОСОБА_7, колишній депутат Державної Думи Росії, а нині - член Ради Федерацій РФ.

Власником БТА Банку є казахстанський підприємець Кенес Ракішев.

"Суд послався на ст. 5 Конвенції Ради Європи про відмивання, виявлення, вилучення та конфіскацію доходів від злочинної діяльності і про фінансування тероризму, що зобов'язує державу вживати заходів щодо накладення арешту на майно, в яке були конвертовані кошти, одержані злочинним шляхом", - зазначили в "Ілляшів і Партнери".

Як повідомлялося, англійські суди раніше задовольнили позови БТА проти ОСОБА_6 і його спільників на суму понад $4 млрд. Крім того, Лондонський суд засудив банкіра до 22 місяців ув'язнення за неправдиве свідчення, проте від відбування покарання банкір ухилився, а пізніше був затриманий на Лазурному березі у Франції в липні 2013 року. .

Позивач стверджує, що вказана інформація була розміщена на веб-сторінках різних українських інтернет-ресурсів на підставі Повідомлення ТОВ "ЮФ "Ілляшев і Партнери" для ЗМІ В Україні заарештовано завод російського депутата від 06.11.2017, що підтверджується, зокрема, листом Інформаційного агентства Українські новини .

Викладена у названому повідомлені від 06.11.2017 інформація: Конечным бенефициаром арестованого завода является ОСОБА_3, бывший депутат Государственной Думы, а ныне - член Совета Федераций РФ. , надалі поширена через веб-сайти мережі Інтернет з доменними іменами ukranews.com , pravda.com.ua , focus.ua , newsone.ua , glavnoe.ua , abcnews.com.ua , dsnews.ua , ubr.ua , compromat.ua , lb.ua , obozrevatel.com , gordonua.com , ua.interfax.com.ua , delo.ua , biz.nv.ua , ukr.media , apteka.ua . На переконання позивача, дана інформація є недостовірною, оскільки згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціаром фармацевтичного заводу Фармекс груп значиться інша фізична особа, яка не є громадянином РФ.

За доводами позивача, вищенаведена інформація про будь-які зв'язки української юридичної особи ТОВ Фармекс Груп (корпоративні чи у відносинах права власності на підприємство чи його активи; в т.ч. через російських бенефіціарів ) з Російською Федерацією беззаперечно оцінюються негативно учасниками суспільних відносин в Україні, що завдає шкоди діловій репутації товариства і веде до викривленої оцінки діяльності ТОВ Фармекс Груп з боку учасників суспільних відносин.

Таким чином, спір у даній справі стосується визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно із ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до Глави 3 цього Кодексу.

У ч. 2 ст. 34 ГК України закріплено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Статтею 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За змістом ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (абз. 4 ст. 1 Закону України Про інформацію )

Згідно ст. 5 Закону України Про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 7 Закону України Про інформацію унормовано, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В ч. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27.02.2009 роз'яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що у зв'язку зі внесенням з 27 березня 2014 року змін до Цивільного кодексу України, зокрема до статті 277, принцип презумпції добропорядності (частину 3) було виключено, а тому доказування позивачем обґрунтованості свого позову, а саме поширення інформації відповідачем та її недостовірності, має відбуватися у загальному порядку.

За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Так, у позовній заяві позивач вказував, що в даному випадку має місце поширення відповідачем недостовірної інформації про те, що кінцевим бенефіціаром Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" є колишній депутат Державної Думи Росії, а нині - член Ради Федерацій РФ ОСОБА_7.

В спростування вищенаведеної інформації, викладеної в повідомлені від 06.11.2017, позивачем до матеріалів справи представлено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань сформований станом на 27.02.2018 , зі змісту якого вбачається, що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) товариства є ОСОБА_10.

Вирішуючи спір у даній справі, місцевий господарський суд дослідивши вищенаведений витяг, зокрема, розділ дані про реєстраційні дії , встановив, що жодних дій по зміні кінцевого бенефіціара у період до 06.11.2017 (розміщення інформації про позивача), а також з 06.11.2017 до 29.03.2018 (дати звернення з позовом) Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" не здійснювалось. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що викладена в повідомленні від 06.11.2017 інформація про кінцевого бенефіціара ТОВ "Фармекс Груп" є недостовірною, оскільки не співпадає з відомостями державного реєстру, які були незмінними упродовж усього спірного періоду.

Проте, судова колегія в повній мірі не може погодитися з вищенаведеними висновками, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 61-1 ГК України, якою було доповнено названий кодекс згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів № 1701-VII від 14.10.2014, підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов'язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом. Термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" розуміється у значенні, що вживається в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі (п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення № 1702-VII від 14.10.2014).

При цьому, за змістом Прикінцевих перехідних положень Закону України № 1701-VII від 14.10.2014 юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, зобов'язані подати державному реєстратору відомості про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх засновника (учасника), якщо засновник (учасник) - юридична особа, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника (контролера) упродовж десяти місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Законом України від 21.05.2015 N 475-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи" (далі - Закон N 475-VIII), який набрав чинності 26.05.2015, серед іншого, продовжено на чотири місяці (тобто до 25.09.2015) строк подачі юридичними особами, зареєстрованими до набрання чинності Законом України від 14.10.2014 № 1701-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів" відомостей про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх учасника (засновника), якщо учасник (засновник) - юридична особа.

Також Законом передбачено, що у разі відсутності у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її учасника (засновника), якщо учасник (засновник) - юридична особа, подаються відомості про його відсутність.

З урахуванням наведеного, судова колегія констатує, що у зв'язку із запровадженими в законодавстві України змінами господарюючих суб'єктів було зобов'язано внести до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про кінцевого бенефіціара товариства, зокрема, у випадку якщо його засновником є юридична особа, в строк до 25.09.2015.

З представленого позивачем Витягу ( дані про реєстраційні дії ), зокрема, вбачається проведення таких реєстраційних дій щодо юридичної особи позивача:

- 25.05.2015 внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язана зі змінами в установчих документах - зміна додаткової інформації;

- 22.10.2015 внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язана зі змінами в установчих документах - зміна додаткової інформації;

- 08.12.2015 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - зміна складу або інформації про засновника;

- 26.12.2017 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - зміна складу або інформації про засновника.

Таким чином, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (складеного станом на 27.02.2018), наданого позивачем в обґрунтування недостовірності поширеної щодо нього інформації, не вбачається за можливе достеменно встановити як інформацію про внесення відомостей про кінцевого бенефіціара у строк, визначений Законом, так і, відповідно, наявність чи відсутність обставин зміни таких відомостей в Державному реєстрі до та/або після поширення в мережі Інтернет інформації, спростування якої є предметом розгляду у даній справі.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що після поширення відповідної інформації відбулось внесення змін про склад або інформацію про засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп", проте, встановити чи стосуються вказані зміни інформації кінцевого бенефіціара у суду також відсутня можливість. Так, станом на час вирішення спору у суді апеляційної інстанції в державному реєстрі значиться, що засновниками позивача є: БОРІСПОЛЬ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (Адреса засновника: ПОШТОВА СКРИНЬКА 3175, РОУД ТАУН, ТОРТОЛА, ВІРҐІНСЬКІ ОСТРОВИ, БРИТАНСЬКІ Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 425250000.00) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАРМЕКС ГРУП" (Код ЄДРПОУ засновника: 37002375 Адреса засновника: 08301, Київська обл., місто Бориспіль, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 100 Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 99750000.00).

Оскільки усі реєстраційні дії у вищенаведеному витягу не містять конкретизації змін до відомостей про юридичну особу, а інших доказів в спростування недостовірної інформації позивачем представлено не було, судова колегія приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" належними і достатніми доказами, в розумінні приписів ст. ст. 76, 79 ГПК України, не було доведено того, що на час поширення в мережі Інтернет інформації відносно кінцевого бенефіціара позивача в державному реєстрі значились саме ті відомості, на наявності яких наполягає позивач у своїй позовній заяві і чи значилися такі відомості до 06.11.2017.

Тобто факт недостовірності спірної інформації дійсним відомостям про юридичну особу не доведено, а тому, висновок місцевого господарського суду, що був зроблений лише на підставі наявної у витягу неповної інформації щодо реєстраційних дій юридичної особи позивача, в частині застосування приписів ст. 277 ЦК України є передчасним. Водночас встановлення обставин невірного застосування вищенаведеної норми матеріального права, у відповідності до приписів ч. 4 ст. 269 ГПК України, є достатньою підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не доведено поширення відповідачем недостовірної інформації, а отжк і те, що наведена інформація принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача, чи порушує інші його особисті немайнові права, відповідно, не доведено сукупності обставин, які становлять склад правопорушення, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, судовою колегією також встановлено неповноту з'ясування місцевим господарським судом усіх обставин, що мають значення для справи, зокрема, в частині суб'єктивного складу учасників спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Тобто відповідачем в процесуальному сенсі є особа, яка порушує права позивача, за захистом яких був пред'явлений позов до господарського суду.

В п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27.02.2009 відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (абз 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009).

При цьому, колегія суддів зауважує, що у випадку, коли інформація була поширена у засобах масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем (абз. 4 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009).

Так, матеріалами справи підтверджується, що розміщена через веб-сайти мережі Інтернет з доменними іменами ukranews.com , pravda.com.ua , focus.ua , newsone.ua , glavnoe.ua , abcnews.com.ua , dsnews.ua , ubr.ua , compromat.ua , lb.ua , obozrevatel.com , gordonua.com , ua.interfax.com.ua , delo.ua , biz.nv.ua , ukr.media , apteka.ua публікація містить посилання на те, що джерелом надходження спірної інформації є прес-служба Юридичної фірми Ілляшев і Партнери . При цьому, в деяких публікаціях вказано на джерело надходження інформації - прес-служба Юридичної фірми Ілляшев та Партнери .

У відповідності до Листа № 9 від 31.01.2018 Інформаційного агентства Українські новини (а.с. 37-38), наданого на вимогу суду в межах розгляду справи № 910/22930/17 та який був представлений позивачем у даній справі, агентство повідомило, що інформація про кінцевого бенефіціара є частиною прес-релізу юридичної фірми Ілляшев та Партнери , яка надійшла на адресу новин від піар-компанії PR-House.

Оглянувши сторінку веб-сайту в мережі Інтернет вказаної піар-компанії (http://prhouse.com.ua/uk/index/#1482666216956-66b9251f-4e63) судом апеляційної інстанції встановлено, що ЮФ Ілляшев та Партнери є клієнтом PR-House (ТОВ Пі-Ар-Дім ). Разом з цим, посилань на ідентифікаційний код юридичної особи - ЮФ Ілляшев та Партнери сайт компанії не містить.

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись з даним позовом про спростування недостовірної інформації відповідачем було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Ілляшев і Партнери ідентифікаційний код 39952686.

При цьому, судовою колегіє встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містяться наступні відомості:

- Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Ілляшев та Партнери ідентифікаційний код 24925731;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Ілляшев і Партнери ідентифікаційний код 39952686;

- Адвокатське об'єднання Юридична фірма Ілляшев та Партнери ідентифікаційний код 33401270.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів .

Частиною 2 статті 76 ГПК України унормовано, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення .

Таким чином, враховуючи специфіку предмета доказування у даній справі, місцевий господарський суд, здійснюючи розгляд справи по суті, у зв'язку з відсутністю будь-яких клопотань сторони про витребування доказів, в порядку ч. 4 ст. 74 ГПК України, задля з'ясування усіх обставин справи та об'єктивного дослідження представлених доказів, мав витребувати у PR-House (ТОВ Пі-Ар-Дім ) відомості щодо наявності правовідносин з надання відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Ілляшев і Партнери (ідентифікаційний код 39952686) послуг прес-офісу та, відповідно, можливості розповсюдження PR-House прес-релізів відповідача в засобах масової інформації.

Наведеного судом першої інстанції зроблено не було, що призвело до передчасних висновків про те, що автором розповсюдженої PR-House (ТОВ Пі-Ар-Дім ) інформації, спростування недостовірності якої є предметом позову у даній справі, є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Ілляшев і Партнери .

Відповідач в суді першої інстанції вказував на те, що він не поширював зазначеної у позовній заяві інформації та не може здійснювати її спростування. При цьому, в суді апеляційної інстанції відповідачем до матеріалів справи було надано Довідку ТОВ Пі-Ар-Дім б/н від 21.10.2018, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Ілляшев і Партнери (ідентифікаційний код 39952686) не укладало з PR-House (ТОВ Пі-Ар-Дім ) договір про надання послуг піару та зв'язків зі ЗМІ. Проте, вказаний доказ, з огляду на приписи ст. 269 ГПК України, не може бути прийнятий на стадії перегляду справи в апеляційній інстанції, оскільки наведені в клопотанні доводи щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача не можуть свідчити про об'єктивну неможливість їх подання суду в строк встановлений процесуальним законом чи судом. Разом з цим, судовою колегією встановлено, що в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, до якого згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України приєднуються докази, в обґрунтування заперечень відповідача щодо предмету спору. Обґрунтувань об'єктивної неможливості звернення відповідача із відповідним запитом до PR-House (ТОВ Пі-Ар-Дім ) задля представлення відповідних доказів суду першої інстанції клопотання не містить.

Колегія суддів, серед іншого, також вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

За змістом ст. ст. 1, 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних. Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Згідно з ст. 96 ГПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Місцевий господарський суд, визнаючи формою існування недостовірної інформації Повідомлення для ЗМІ від 06.11.2017, яке, як стверджує позивач, було надіслано на електронну адресу Інформаційного агентства Українські новини для подальшого його розповсюдження (а.с. 38) на веб-сайті агентства, не врахував положень Закону України "Про електронний цифровий підпис", обставин підписання вказаної копії електронного доказу саме відповідачем судом не встановлювалось.

Також не може бути належним доказом авторства відповідача наявне в матеріалах справи в паперовій формі Повідомлення для ЗМІ від 06.11.2017, який був здобутий позивачем в межах розгляду іншої справи (910/22930/17), оскільки вказаний лист не містить ані прізвища уповноваженої особи відповідача, ані підпису цієї особи.

Вищенаведене в сукупності, додатково підтверджує, що позивачем достатніми доказами, у розумінні приписів ст. 79 ГПК України, не доведено обставин того, що саме відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Ілляшев і Партнери (ідентифікаційний код 39952686) є автором розміщеної в мережі Інтернет інформації, про спростування якої заявлено позивачем у позовній вимозі до відповідача. Доводи відзиву на апеляційну скаргу не спростовують вищевстановлених обставин, а тому не приймаються судовою колегією.

Разом з цим, вирішуючи спір у даній справі, місцевий господарський суд, в порушення норм чинного законодавства, дійшов передчасних висновків про наявність усього складу правопорушення, який є необхідною умовою для задоволення позову у даній категорії спору, а також неповно з'ясував обставин про автора оспорюваної інформації, що у своїй сукупності, призвело до прийняття неправильного судового рішення та задоволення необґрунтованих позовних вимог.

Колегія суддів, також вважає слушними аргументи апелянта про те, що задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення такого спростування на веб-сайті http//www.attorneys.ua, місцевим господарським судом не було враховано того, що згідно інформаційного сервісу WHOIS реєстратор даного імені є Адвокатське об'єднання Юридична фірма Ілляшев та Партнери (ідентифікаційний код 33401270), тобто інша юридична особа.

Таким чином, судом першої інстанції було прийнято рішення про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справу, що у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 у даній справі.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнери" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 у справі № 910/3955/18 з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФ "Ілляшев і Партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 у справі № 910/3955/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 у справі № 910/3955/18 скасувати, прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100; код ЄДРПОУ 37002375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФ "ІЛЛЯШЕВ І ПАРТНЕРИ" (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 9-Б; код ЄДРПОУ 39952686) 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн 00 коп судового збору, понесеного у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

5. Справу № 910/3955/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко

Повний текст постанови складено 18.03.2019