Рішення

від 19.03.2019 по справі 910/798/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2019Справа № 910/798/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка-57" (м. Прилуки)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" (м. Київ)

Про стягнення 568.096,96 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка-57" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" про стягнення 568.096,96 грн., з яких: 491.079,00 грн. основного боргу, 48.048,49 грн. пені, 4.004,18 грн. 3% річних, 24.962,29 грн. інфляційних втрат.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20.000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 51 від 23.04.18. в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.19. відкрито провадження у справі № 910/798/19, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подачі письмових заяв учасників справи, зокрема, відповідачу встановлено у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

21.02.19. відповідачем подано зустрічну позовну заяву по справі № 910/798/19, яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.19. повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто".

21.02.19. відповідачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.19. про відкриття провадження у справі № 910/798/19, яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.19. повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто".

21.02.19. відповідачем подано додаткові пояснення № б/н від 21.02.19. та заяву № б/н від 21.02.19., які ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.19. повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" без розгляду.

01.03.19. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву з клопотання про поновлення відповідачу строку для подачі відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.19. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для надання відзиву на позовну заяву, відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" повернуто відповідачу без розгляду.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України).

23.04.18. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) укладено Договір поставки № 51 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товар, вказаний в додатках до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених у додатках до Договору. Кількість, номенклатура, умови оплати, строк поставки та вартість Товару вказуються в додатках до Договору (п. 1.2 Договору).

Додатком № 1 від 23.04.18. до Договору сторони погодили, що Постачальником Покупцю поставляється: Течешукач Коршун-12 у кількості 2 шт, Течешукач Аист-7 у кількості 2шт., Трасошукач vLoc Pro2 у кількості 2 шт., Курвіметр Westfalia у кількості 2 шт., на загальну суму 1.440.000,00 грн. з ПДВ. Зазначені прибори та спеціальне обладнання поставляється до 25.05.18. за адресою: Київська обл., смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11. Умови оплати: 50% передоплата, 50% протягом 5 діб після поставки.

Додатком № 2 від 28.05.18. до Договору сторони погодили, що Постачальником Покупцю поставляється бензиновий зварювальний генератор Endress ese 1006 SDHS-DC-ES у кількості 11 штук загальною вартістю 2.640.000,00 грн. з ПДВ. Зазначені прибори та спеціальне обладнання поставляється до 30.07.18. за адресою: Київська обл., смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11. Умови оплати: 50% передоплата, 50% протягом 5 діб після поставки.

Додатком № 3 від 29.05.18. до Договору сторони погодили, що Постачальником Покупцю поставляється: Бензоелектростанція EnerSol-SG-8E-3 (B) у кількості 11 шт., Кутова шліфувальна машинка DeWalt DWE 492 у кількості 11 шт., Ключі гаєчні STANLEY (8-36) з чохлом у кількості 11 шт., на загальну суму 458.964,00 грн. з ПДВ. Зазначені прибори та спеціальне обладнання поставляється до 20.07.18. за адресою: Київська обл., смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11. Умови оплати: 50% передоплата, 50% протягом 5 діб після поставки.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 7.1 з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 23.04.19., але в будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх обов'язків за Договором.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у третьої особи та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Розділом 2 Договору сторони погодили наступне.

Поставка Товару здійснюється на умовах вказаних в Додатках до Договору у відповідності до Правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової палати ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року). Обов'язки Постачальника з поставки Товару вважаються виконаними з моменту підписання акту приймання-передачі та накладної на Товар. Датою поставки Товару вважається дата підписання акту приймання-передачі та накладної на Товар. Право власності на Товар переходить до Покупця тільки після повного розрахунку між сторонами на умовах поставки визначених у відповідному додатку до Договору.

Приймання-передача Товару здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту приймання-передачі та накладної на Товар, яку підтверджують належну якість згідно технічної документації заводу-виробника, комплектність та кількість Товару на момент його приймання-передачі, при наявності товарно-супровідних документів де повинен бути вказаний номер даного договору (видаткова накладна, рахунок-фактура). Усі необхідні супровідні документи на техніку надаються Покупцю після отримання Постачальником грошових коштів у розмірі 100% вартості Товару, протягом 2-х робочих днів. При цьому факт такого виконання засвідчується відповідним актом приймання-передачі. Обов'язки Постачальника з передачі Товару вважаються виконаними з моменту підписання акту приймання-передачі та накладної на Товар. Датою передачі Товару вважається дата підписання акту приймання-передачі та накладної на Товар (Розділ 3 Договору).

Позивач поставив відповідачу Товар за договором на підставі наступних накладних: № 71 від 16.07.18. на суму 845.172,00 грн., № 81 від 02.08.18. на суму 845.172,00 грн., № 83 від 21.08.18. на суму 563.448,00 грн. № 85 від 04.09.18. на суму 845.172,00 грн., на загальну суму 3.098.964,00 грн.

Довіреності відповідача на отримання матеріальних цінностей від позивача наявні в матеріалах справи.

Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки Товару відповідачу докази, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Жодних заперечень з приводу отримання Товару відповідачем суду надано не було.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з передання Товару на суму 3.098.964,00 грн.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені до матеріалів справи накладні є належним доказом передачі Товару відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки Товару на суму 3.098.964,00 грн. в межах Договору здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.3 Договору всі розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України. Строк оплати - один банківський день з моменту одержання рахунку-фактури, якщо інший строк оплати не зазначений у Додатку до Договору. (п. 4.4 Договору).

Як відзначалось судом, відповідно до Додатків 1, 2, 3 до Договору визначено наступна умови оплати: 50% передоплата, 50% протягом 5 діб після поставки.

Пунктом 4.6 Договору сторони погодили, що моментом здійснення оплати вважається факт зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що підтверджується банківською випискою.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного Договору та Додатків до нього, та враховуючи дату поставки Товару, суд дійшов висновку, що строк оплати Товару на суму 3.098.964,00 грн. настав.

Відповідачем було частково оплачено поставлений позивачем Товар наступним чином:

- платіжним дорученням № 277 від 31.07.18. на суму 845.172,00 грн. по видатковій накладній № 71;

- платіжним дорученням № 458 від 29.08.18. на суму 845.172,00 грн. по видатковій накладній № 81;

- платіжним дорученням № 459 від 29.08.18. на суму 556.248,00 грн. по видатковій накладній № 83;

- платіжним дорученням № 659 від 12.10.18. на суму 211.293,00 грн. по видатковій накладній № 85;

- платіжним дорученням № 682 від 19.10.18. на суму 150.000,00 грн. по видатковій накладній № 85,

на загальну суму 2.607.885,00 грн.

Таким чином частково неоплаченими залишились видаткова накладна № 83 від 21.08.18. на суму 7.200,00 грн. та видаткова накладна № 85 від 04.09.18. на суму 483.879,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 111 від 20.11.18. з проханням сплатити означену заборгованість.

Оскільки грошові кошти від відповідача позивачу не надійшли, то вказане зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка-57" з даним позовом до суду.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Твердження позивача з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані.

З огляду на вказане, борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 491.079,00 грн., з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем пред'явлено до стягнення 4.004,18 грн. 3% річних, 24.962,29 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нараховує:

- інфляційні втрати на суму боргу 491.079,00 грн. (7.200,00 грн. + 483.879,00 грн.) а період з 01.09.18. по 30.11.18.;

- 3% річних на суму боргу 491.079,00 грн. за період з 27.08.18. по 17.12.18.

Судом встановлено наступне.

Оплата по видатковій накладній № 83 від 21.08.18. на суму 563.448,00 грн. за умовами Додатку № 2 від 28.05.18. та Додатку № 3 від 29.05.18. по Договору повинна була бути здійснена наступним чином: 50% передоплата (281.724,00 грн.), 50% протягом 5 діб після поставки (281.724,00 грн.). Відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 556.248,00 грн. 29.08.18. Отже, 3% річних та інфляційні втрати мають розраховуватись наступним чином:

- на суму 281.724,00 грн. (50% передплати) прострочення настало з 21.08.18. та тривало до 28.08.18.;

- на суму 281.724,00 грн. (50% післясплати) прострочення настало з 27.08.18. та тривало до 28.08.18., на решту суми післясплати в розмірі 7.200,00 грн. прострочення настало з 29.08.18.

Позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати по видатковій накладній № 83 тільки на суму 7.200,00 грн.

Отже, вірним періодом для розрахунку 3% річних по видатковій накладній № 83 є: на суму 7.200,00 грн. з 29.08.18. по 17.12.18. (кінцева дата, визначена позивачем); вірним періодом для розрахунку інфляційних втрат по видатковій накладній № 83 є: на суму 7.200,00 грн. з 29.08.18. (однак, позивач просить з 01.09.18.) по 30.11.18. (кінцева дата, визначена позивачем).

Таким чином, по видатковій накладній № 83 розмір 3% річних становить 65,69 грн., розмір інфляційних втрат становить 365,99 грн.

Оплата по видатковій накладній № 85 від 04.09.18. на суму 845.172,00 грн. за умовами Додатку № 2 від 28.05.18. та Додатку № 3 від 29.05.18. по Договору повинна була бути здійснена наступним чином: 50% передоплата (422.586,00 грн.), 50% протягом 5 діб після поставки (422.586,00 грн.). Відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 211.293,00 грн. 12.10.18. та в сумі 150.000,00 грн. 19.10.18.

Отже, 3% річних та інфляційні втрати мають розраховуватись наступним чином:

- на суму 422.586,00 грн. (50% передплати) прострочення настало з 04.09.18. та тривало до 11.10.18., після часткової оплати (211.293,00 грн.) на суму 211.293,00 грн. (50% передплати) прострочення настало з 12.10.18. та тривало по 18.10.18., після часткової сплати (150.000,00 грн.) на решту суми 61.293,00 грн. (50% передплати) прострочення настало з 19.10.18.

- на суму 422.586,00 грн. (50% післясплати) прострочення настало з 10.09.18.

Позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати по видатковій накладній № 85 тільки на суму 483.879,00 грн. (61.293,00 грн. + 422.586,00 грн.)

Отже, вірним періодом для розрахунку 3% річних по видатковій накладній № 85 є:

- на суму 61.293,00 грн. з 19.10.18. по 17.12.18. (кінцева дата, визначена позивачем);

- на суму 422.586,00 грн. з 10.09.18. по 17.12.18. (кінцева дата, визначена позивачем).

Вірним періодом для розрахунку інфляційних втрат по видатковій накладній № 85 є:

- на суму 61.293,00 грн. з 19.10.18. по 30.11.18. (кінцева дата, визначена позивачем);

- на суму 422.586,00 грн. з 10.09.18. по 30.11.18. (кінцева дата, визначена позивачем).

Таким чином, по видатковій накладній № 85 розмір 3% річних становить 3.740,85 грн. (302,27 + 3.438,58), розмір інфляційних втрат становить 22.338,79 грн. (858,10 + 21.480,69).

За вказаних підстав з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 3.806,54 грн. та інфляційні втрати в сумі 22.704,78 грн. 3% річних в сумі 197,64 грн. та інфляційні втрати в сумі 2.257,51 грн. нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Щодо вимог про стягнення 48.048,49 грн. пені, яку позивач нараховує з 10.09.18. по 17.12.18. суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх договірних обов'язків по оплаті Товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного в строк зобов'язання за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, здійснено перерахунок пені з врахуванням викладеного при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 45.593,16 грн. пені, пеню в сумі 2.455,33 грн. нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору в сумі відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також позивач просить суд покласти на відповідача 20.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

З Договору про надання юридичних послуг № 0111 від 01.11.18. вбачається, що позивачем його укладено не з адвокатом, а з Фізичною особою-підприємцем Петренко Андрієм Вікторовичем.

В контексті цієї норми, можливе покладення на сторону у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката, а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 20.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, б. 63; ідентифікаційний код 38347611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка-57" (17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Пирятинська, б. 127; ідентифікаційний код 38148192) 491.079 (чотириста дев'яносто одну тисячу сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 3.806 (три тисячі вісімсот шість) грн. 54 коп., інфляційні втрати в сумі 22.704 (двадцять дві тисячі сімсот чотири) грн. 78 коп., 45.593 (сорок п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 16 коп. пені, 8.447 (вісім тисяч чотириста сорок сім) грн. 75 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко