УХВАЛА
17 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/798/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Могила С.К.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка-57"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто"
про стягнення 568 096,96 грн.,
ВСТАНОВИВ:
26.09.2019 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" звернулось із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів ураховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений в ухвалі від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16 щодо можливості розгляду касаційної скарги у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, зважаючи на те, що з 05.02.2018 Суд має доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для перевірки представництва сторін та доступ до єдиної системи діловодства спеціалізованого суду, що забезпечує можливість отримання касаційним судом електронної копії судового рішення, а також з огляду на право суду касаційної інстанції витребувати справи у паперовій формі із судів нижчих інстанцій відповідно до частини 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, суд дійшов висновку, що підстави, які наводить заявник у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Положеннями статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вбачається, залежить від їх доведення скаржником, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.
Згідно наведених норм права суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 обґрунтоване тим, що заявником не отримано повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а про зміст судового рішення йому стало відомо після його опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому заявник не встиг вчасно підготувати касаційну скаргу, оскільки необхідно було зібрати значну суму коштів для сплати судового збору.
Зі змісту оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 вбачається, що цим судом справа була переглянута за апеляційною скаргою самого скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто", тобто особи, яка подала і касаційну скаргу. Також із постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що заявник був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (докази повідомлення всіх учасників містяться у матеріалах справи). При цьому, зазначених обставин заявник не спростував, тому його доводи щодо неотримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції свідчать про те, що останній не цікавився судовим розглядом в розумні інтервали часу з метою вжиття заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано також необхідністю зібрати значну суму коштів для сплати судового збору. Однак доказів відсутності необхідної суми коштів для сплати судового збору, суду не надано.
Заявник також посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови апеляційної інстанції він не отримував, хоча є учасником справи, та про її існування довідався з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст якої офіційно оприлюднено 06.09.2019, просить поновити строк на касаційне оскарження.
За змістом частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту такого судового рішення, у зв`язку з чим заявник має довести обставини щодо наявності у нього правових підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надати суду касаційної інстанції належні докази, що підтверджують дату отримання/неотримання копії оскаржуваної постанови (зокрема, конверт поштового відправлення або довідку пошти щодо надходження/ненадходження кореспонденції із суду апеляційної інстанції) або, відповідно до частини третьої вказаної статті, навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з підтвердженням їх належними доказами, з урахуванням яких суд касаційної інстанції має надати оцінку доводам щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
При цьому посилання скаржника на обізнаність із оскаржуваною постановою 06.09.2019 тільки із Єдиного державного реєстру судових рішень не розцінюється судом як доказ дати вручення оскаржуваної постанови, оскільки такі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не передбачені господарським процесуальним законодавством.
З урахуванням правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, процесуальний закон надає можливість звернення з касаційною скаргою, як безпосередньо до суду касаційної інстанції, так і через суд апеляційної інстанції.
Оскільки заявник обрав спосіб звернення з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, а отже матеріали справи у суду відсутні, оскільки такі за положеннями статті 294 частини 1 Господарського процесуального кодексу України витребовуються судом касаційної інстанції лише у разі відкриття касаційного провадження, вказана обставина не звільняє скаржника від доведення тих обставин, на які він посилається у своїх доводах, та не перекладає на суд обов`язку встановлювати певні обставини.
Отже у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави покладатися на доводи заявника про те, що копію оскаржуваної постанови він не отримував, за відсутності можливості перевірити відповідні докази за матеріалами справи, заявник у свою чергу наділений правом ознайомлюватися із матеріалами справи, отримувати із них витяги, копії (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому суд касаційної інстанції враховує попередню пасивну поведінку заявника, який, як зазначено судом апеляційної інстанції, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не цікавився розглядом поданої ним апеляційної скарги, за результатами якої прийнято оскаржувану постанову, не з`явившись у засідання суду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За наведених обставин вбачається, що заявник не використав всі засоби внутрішнього законодавства, щоб прискорити процедуру розгляду касаційної скарги, не забезпечив можливість для суду касаційної інстанції перевірити його доводи щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Отже, наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судом визнаються неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" необхідно надати до Касаційного господарського суду належні докази, що підтверджують дату отримання/неотримання копії оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у вказаній справі, або надати інші докази, якими, зокрема, може слугувати довідка відділення поштового зв`язку за місцезнаходженням заявника тощо, або навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, та надати докази відсутності необхідної суми коштів для сплати судового збору.
Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно надати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" залишити без руху до 18.11.2019.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Валідус Спецавто" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді І.В. Кушнір
С.К. Могил
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2019 |
Оприлюднено | 18.10.2019 |
Номер документу | 84979456 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні