Рішення

від 19.03.2019 по справі 924/1147/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2019 р. Справа № 924/1147/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань № 202 справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1", м. Київ, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-4", м. Красилів Хмельницької області

про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 353005,46 грн. згідно кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012 року,

представники сторін:

позивач : ОСОБА_3 - довіреність №185 від 20.12.2018 р.

відповідач : ОСОБА_4 - представник за довіреністю

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.12.2018р. відкрито провадження у справі № 924/1147/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалю господарського суду від 04.02.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/1147/18 на 30 днів.

Ухвалою суду від 26.02.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 353005,46 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом згідно кредитного договору № 31-2012 від 28.02.3012 року. Свої вимоги обґрунтовує положеннями кредитного договору №116-2012 від 15.03.2012 року із подальшими змінами, а також положеннями законодавства щодо належного виконання договірних зобов'язань. Зокрема, заявник посилається на ст. 509, ст. 629, ст. 526, ст. 527, ст. 611, ст. 1054 Цивільного кодексу України.

05.03.2019р. від позивача надійшла уточнена позовна заява № 08/1354 від 28.02.2019р., у якій останній просить суд стягнути з відповідача в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 116-2012 від 15.03.2012р. у розмірі 353005,46 грн., з яких проценти за користування кредитом становлять 353005,46 грн.

В обґрунтування уточненої позовної заяви позивачем додатково викладено обставини вказані у позовній заяві. Зокрема, відмічено що договором про внесення змін від 19.11.2013р. до кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012р., укладеним між ПАТ "ВіЕйБі Банк", СПС "Агрофірма імені Потриваєва" та ТОВ "Агродім-4", позичальника за кредитним договором № 116-2012 від 15.03.2012р. СПС "Агрофірма імені Потриваєва" замінено на нового позичальника - ТОВ "Агродім-4". Відповідно до п. 6.5. кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012р. погашення заборгованості позичальника здійснюється в наступній черговості: проценти за користування кредитом, прострочені до сплати на строк понад 31 день; комісії, прострочені на строк понад 31 день; проценти за користування кредитом, прострочені до сплати на строк до 31 дня; комісії, прострочені на строк до 31 дня; прострочена до повернення сума кредиту; строкові проценти за користування кредитом; строкові комісії; сума основного боргу за кредитом; пеня та штрафи за несплату в строк процентів та комісій. Отже, враховуючи п. 6.5. кредитного договору та відповідно до розрахунку заборгованості від 12.01.2017р., банк просить суд стягнути проценти за користування кредитом за період з 15.03.2012р. по 31.03.2018р., що становлять 353005,46 грн.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено такої процесуальної дії як уточнення позовних вимог. Одночасно судом враховується, що ухвалою суду від 26.02.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 924/1147/18 та призначено справу до судового розгляду по суті.

При цьому за змістом ч.1 ст. 207 ГПК України головуючий суддя з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Дослідивши зміст заяви позивача від 05.03.2019 р., суд дійшов висновку, що остання конкретизує прохальну частину позовної заяви від 22.11.2018р. щодо кредитного договору, на підставі якого позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом в розмірі 353005,46 грн., а саме вказуючи кредитний договір № 116-2012 від 15.03.2012р.

Таким чином, за своєю правовою природою заява від 28.02.2019р. (вх. № 05-22/1850/19 від 05.03.2019р.) не є заявою про зміну підстав або предмету позову, збільшення чи зменшення позовних вимог, оскільки не змінює викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не зазначає нові докази, що підтверджує вказані обставини, та правові підстави позову. Отже, з огляду на зміст статті 207 ГПК України, вказана вище заява судом приймається, при цьому прийняття даної заяви буде сприяти повному та всебічному з'ясуванню обставин даної справи.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позов підтримав (із врахуванням заяви від 28.02.2019р.), просить суд стягнути з відповідача заявлену суму в повному обсязі.

Представник відповідача під час судового засідання проти позовних вимог заперечив, проте письмового відзиву на позов не подав. Усно в засіданні 19.03.2019 р. представник вказав на те, що ПСП "Агрофірмою імені Потриваєва" не виконано п. 5 та п. 6 договору від 19.11.2013р., щодо оплати вартості зобов'язання та передачі документів, що засвідчують обов'язки за кредитним договором. Також відповідач звертає увагу суду, що позивачем не надано доказів перерахування кредиту вказаного в кредитному договорі № 116-2012 від 15.03.2012 р.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15 березня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор) та приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма імені Потриваєва" (позичальник) укладено кредитний договір № 116-2012 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 40000000,00 грн., а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 06.02.2013 року включно (п. 1.3. договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/факт. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується). Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок № 2909988001091, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту. Процента ставка за кредитом може бути змінена кредитором у випадках та в порядку, що передбачені статтею 3 цього договору (п.п. 2.2. - 2.5. договору).

У разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі, внаслідок прийняття компетентними державними органами України законів або підзаконних нормативних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішеннями компетентного органу кредитора, останній має право ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом. Про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом кредитор зобов'язаний повідомити позичальника листом з повідомленням на адресу, що вказана в статті 16 цього договору, або на іншу письмово повідомлену позичальником адресу, не пізніше, ніж за 10 банківських днів до дати початку її застосування. Десятиденний термін починає спливати з дати відправлення кредитором повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом позичальнику. Сторони погодили наступний порядок зміни розміру процентної ставки за кредитом. Позичальник, отримавши повідомлення кредитора про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, протягом 10 банківських днів забезпечує підписання зі свого боку, а також з боку всіх наявних поручителів за договором (в т.ч. надає всі документи, що вимагаються кредитором для підписання відповідних договорів) договорів про внесення змін до договору та договорів забезпечення (п.п. 3.1.-3.3. договору).

В силу положень п. 6.2. договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником на користь кредитора на умовах, визначених цим договором.

У п. 10.1. договору передбачено обов'язок позичальника використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань (п. 15.4. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

В подальшому сторонами договору вносились зміни до кредитного договору. Зокрема, 28.12.2012 року змінено проценту ставку за користування кредитом; 06.02.2013 року - погоджено встановити кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 05.02.2014 року; 28.02.2013 року - змінено процентну ставку за користування кредитом; 31.07.2013 року - змінено процентну ставку за користування кредитом; 15.04.2013р. - проценти нараховані за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.05.2013р.; 15.05.2013р. - проценти нараховані за період з 01.03.2013р. по 30.04.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.06.2013р.; 18.06.2013р. - проценти нараховані за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.07.2013р.; 16.07.2013р. - проценти нараховані за період з 01.05.2013р. по 30.06.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.08.2013р.; 31.07.2013р. - змінено процентну ставку за користування кредитом; 15.08.2013р. - проценти нараховані за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.09.2013р.; 16.09.2013р. - проценти нараховані за період з 01.07.2013р. по 31.08.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.10.2013р.; 15.10.2013р. - проценти нараховані за період з 01.08.2013р. по 30.09.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.11.2013р.; 15.11.2013р. - проценти нараховані за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.12.2013р.; 16.12.2013р. - проценти нараховані за період по 30.11.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.01.2014р.; 15.01.2014р. - проценти нараховані за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р. позичальник сплачує в строк до 15.02.2014р.; 05.02.2014р. - погоджено встановити кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 04.02.2015р. включно; 17.02.2014р. - проценти нараховані за період з 01.12.2013р. по 31.01.2014р. позичальник сплачує в строк до 15.03.2014р.; 17.03.2014р. - проценти нараховані за період з 01.12.2013р. по 28.02.2014р. позичальник сплачує в строк до 15.04.2014р.; 01.04.2014р. - погоджено встановити кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 04.05.2015р. включно; 30.04.2014р. - змінено процентну ставку за користування кредитом та встановлено кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 04.05.2020р. включно; 16.06.2014р. - проценти нараховані за травень 2014 року позичальник сплачує в строк до 15.07.2014р.; 15.07.2014р. - проценти нараховані за травень - липень 2014 року позичальник сплачує в строк до 15.08.2014р.; 15.08.2014р. - проценти нараховані за травень - липень 2014 року позичальник сплачує в строк до 15.09.2014р.; 15.08.2014р. - змінено процентну ставку за користування кредитом; 15.09.2014р. - проценти нараховані за період по 31.08.2014р. позичальник сплачує в строк до 15.10.2014р.; 15.10.2014р. - проценти нараховані за період по 30.09.2014р. позичальник сплачує в строк до 15.11.2014р.

19 листопада 2013 року ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор), приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма імені Потриваєва" (позичальник) та ТОВ "Агродім-4" (новий позичальник) уклали договір про внесення змін до кредитного договору № 116-2012 від 15.03.3012 року, яким у відповідності з положеннями 520 Цивільного кодексу України здійснили заміну сторони - позичальника у договорі, у зв'язку з чим всі права та обов'язки позичальника за договором, які існують на момент укладення даного договору про внесення змін, переходять від позичальника до нового позичальника з моменту вступу даного договору про внесення змін в силу. На підставі даного договору про внесення змін до нового позичальника від позичальника переходять зобов'язання щодо сплати на користь кредитора кредиту, а також зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом, комісії, пеню, штрафи та інші платежі передбачені договором, виконувати всі інші обов'язки покладені на позичальника згідно з умовам договору. Порядок, розміри та строки виконання зобов'язань зі сплати новим позичальником кредитору кредиту та інших платежів визначеного договором. Загальна сума зобов'язань за договором, що переходять до нового позичальника, станом на дату укладення цього договору про внесення змін становить 41396164,38 грн. (п.п. 1-3 договору про внесення змін від 19.11.2013 року).

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням № 63 від 20.03.2015 року розпочала процедуру ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб з 20 березня 2015 року. Рішенням №213 від 22.02.2016 року виконавча дирекція продовжила строк здійснення процедури ліквідації банку по 19.03.2018 року, а рішенням №474 від 15.02.2018 року - до 19.03.2020 року.

Позивач надіслав відповідачу повідомлення від 31.08.2015 року про нікчемність правочину (договору), у якому просить ТОВ "Агродім-4" негайно виконати зобов'язання за кредитним договором, одночасно банк повідомив про нікчемність внесених змін до такого договору, починаючи з 16.12.2013 року, на підставі п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення 353005,46 грн. процентів за користування кредитом згідно кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012 року.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Порядок укладення, зміни, розірвання та виконання кредитного договору регулюється нормами ЦК України, Господарського кодексу України (далі ГК - України), Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативними актами, прийнятими Національним банком України, який є центральним органом державного управління (ст. 2 Закону України "Про Національний банк України") та видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Відповідно до ст.ст. 47, 49, ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).

Згідно ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору (ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що банком (позивачем), належним чином виконано зобов'язання за кредитним договором. Відповідач, в свою чергу, доказів належного виконання зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів суду не надав.

Так, за розрахунками банку, заборгованість по процентах за користування кредитом станом на 12.01.2017 року становить 19810827,81 грн. При цьому розрахунок здійснено за період з 15.03.2012р. по 12.01.2017р.

Водночас, ОСОБА_5 Верховного Суду 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 зробила правовий висновок, що відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика» ) глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад» ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як встановлено судом, 30.04.2014р. між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор) та ТОВ "Агродім-4" (позичальник) укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012р., відповідно до п. 1 якого сторони домовились викласти пункт 1.3. в наступній редакції: "кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 04.05.2020р. включно".

Тому, враховуючи правову позицію ОСОБА_5 Верховного Суду 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, право на нарахування боргу виникло та діє у позивача у період з 15.03.2012р. по 04.05.2020р.

Судом береться до уваги, що сума, яка стягується з відповідача, виникла починаючи з листопада 2014 року, оскільки саме з даного моменту, враховуючи проведені відповідачем часткові оплати, виникає заборгованість по нарахованим процентам (відповідачем даного твердження не спростовано жодними доказами). Однак, зважаючи на вказаний вище додаток, правомірним є нарахування 10% річних з листопада 2014 року, а не 26 % як вказано у розрахунку.

При цьому суд відмічає, що починаючи з 28.12.2015 р. позивачем не здійснюється погашення процентів за користування кредитом, а тому сума боргу за процентами навіть з розрахунку 10% річних не може бути меншою заявленої позивачем у позові.

Разом з тим, враховується, що заборгованість в заявленій сумі 353005,46 грн. виникла саме у період, за який позивач мав право здійснювати нарахування, тому, за висновком суду, заявлені вимоги є правомірними.

Отже, оскільки за умовами договору проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту, у позивача на час розгляду справи в суді виникло право на стягнення процентів за користування кредитом, а тому заявлені до стягнення публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський ОСОБА_1", м. Київ кошти за кредитним договором № 116-2012 від 15.03. 2012р. в розмірі 353005,46 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню.

Доказів сплати вказаної суми процентів заявником не надано.

Усні пояснення відповідача викладені в засіданні 19.03.2019р. стосовно того, що ПСП "Агрофірмою імені Потриваєва" не виконано п. 5 та п. 6 угоди від 19.11.2013р. щодо оплати вартості зобов'язання та передачі документів, що засвідчують обов'язки за кредитним договором, а також щодо ненадання позивачем доказів перерахування кредиту вказаного в кредитному договорі №116-2012 від 15.03.2012 р. не можуть слугувати підставою для відмови у позові.

Зокрема, за умовами угоди від 19 листопада 2013 року про внесення змін до кредитного договору № 116-2012 до відповідача перейшли всі права та обов'язки позичальника за договором, які існують на момент укладення даного договору про внесення змін, при цьому даний перехід відбувся з моменту вступу даного договору про внесення змін в силу (п. 2 угоди). Враховується, що за змістом п.9 угоди про внесення змін до договору, останній набирає чинності з дати його підписання. Отже, угодою від 19 листопада 2013 року, сторонами не передбачено можливість заміни сторони у зобов'язанні в разі виконання ПСП "Агрофірмою імені Потриваєва" п. 5 та п. 6 угоди від 19.11.2013р., щодо оплати вартості зобов'язання та передачі документів, що засвідчують обов'язки за кредитним договором, що також кореспондується за змістом ст.ст. 520-521 ЦК України. Звертається увага відповідача що виконання (невиконання) п. 5 та п. 6 угоди від 19.11.2013р., породжує юридичні відносини, які виникають між новим позичальником та ПСП "Агрофірмою імені Потриваєва" та не є предметом розгляду даної справи.

Стосовно ненадання позивачем доказів перерахування кредиту вказаного в кредитному договорі №116-2012 від 15.03.2012 р., публічне акціонерне товариство зазначає, що відповідач до них не звертався з вимогою надання доказів перерахування кредиту, а сума зобов'язань відповідача визначена п. 3 угоди від 19 листопада 2013 року та складає 41396164,38 грн.

Судом приймається до уваги, що угода від 19 листопада 2013 року є дійсною, не оскаржувалась у встановленому законом порядку, а після укладення даної угоди позивачем та відповідачем вчинено ряд правочинів наявних в матеріалах справи (в т.ч. щодо зміни строку погашення кредиту) та отримання кредиту за договором №116-2012 від 15.03.2012 р. не ставилось під сумнів.

Щодо позиції позивача про нікчемність змін до кредитного договору.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Як унормовано частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Як передбачено частиною третьою статті 38 вказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 6); банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7).

Стосовно нікчемності змін до кредитного договору, як зазначено у листі банку від 31.08.2015 року, суд зазначає, що банком не доведено, яким чином відповідач отримав переваги (пільги) при укладенні договорів про внесення змін до кредитного договору та чи дійсно переваги мали місце по відношенню до інших клієнтів Банку, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що укладені договори підпадають під ознаки "нікчемності", які наведені у ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". До аналогічних висновків дійшла колегія суддів Верховного Суду у постанові № 910/10798/17 від 19.04.2018 року.

Згідно ст.ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі з мотивів доведеності існування заборгованості у відповідача по процентах за користування кредитом згідно кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012 року.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1", м. Київ, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-4", м. Красилів Хмельницької області про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 353005,46 грн. згідно кредитного договору № 116-2012 від 15.03.2012 року, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-4" (Хмельницька область, м. Красилів, вул. Будівельна, 17, ідентифікаційний код 33707812) на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 (м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, ідентифікаційний код 19017842) 353005,46 грн. (триста п'ятдесят три тисячі п'ять гривень 46 коп.) процентів за користування кредитом, 5295,08 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 08 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.03. 2019 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи;

2, 3 - позивачу (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т; 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 8);

4 - відповідачу (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Будівельна, буд. 17).

Всім рекомендованим з повідомленням.