Рішення

від 11.03.2019 по справі 126/3040/17

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/3040/17

Провадження № 2/126/384/2019

"11" березня 2019 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Гримальською С.В.

за участю представника позивача зустрічного відповідача адвоката

ОСОБА_1, представника відповідачів зустрічного позивача

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в м. Бершадь цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Надбужжя Плюс до ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, відділу з питань державної реєстрації Бершадської міської ради про визнання договору недійсним та скасування його державної реєстрації та зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Надбужжя Плюс про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю Надбужжя Плюс звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, відділу з питань державної реєстрації Бершадської міської ради про визнання договору недійсним та скасування його державної реєстрації з тих підстав, що як стверджує, між ТОВ Надбужжя Плюс та ОСОБА_5 (спадкоємицею котрої є відповідач ОСОБА_3) 07.05.2010 року було укладено договір оренди землі строком на 10 років ділянки площею 1 га з кадастровим номером 0520486400:04:002:0452, що розташована на території Чернятської сільської ради. 24.11.2010 року даний договір зареєстровано Бершадським районним відділом Вінницької регіональної філії ДЗК за № 041003600301. 21.03.2017 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до позивача із заявою про погодження межових знаків земельних часток (паїв), в тому числі і з вищевказаним номером 0520486400:04:002:0452. 28.03.2017 року позивач взнав, що між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 зареєстрований договір оренди вищевказаної земельної ділянки, котрий відповідач уклала 28 грудня 2016 та зареєструвала його 30 грудня 2017 року, № 18514032. Однак на час укладення і реєстрації цього договору оренди землі ця ж земельна ділянка вже тривалий час перебуває в оренді ТОВ Надбужжя Плюс , а договір оренди землі оформлений належним чином відповідно до законодавства України, яке діяло на момент оформлення цього договору. Позивач вважає, що укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 договір оренди землі № 4 від 28.12.2016 року підлягає визнанню недійсним, а його державна реєстрація скасуванню з наступних підстав. Після смерті орендодавця ОСОБА_5, спадкоємцем по закону є її дочка ОСОБА_3, яка належним чином прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину. До неї перейшли всі права та обов'язки, що належали її матері, в тому числі і за договором оренди землі від 07.05.2010 року. Пункт 7.5. Договору оренди землі передбачає, що перехід права власності до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, не є підставою для зміни умов та розірвання цього Договору . ОСОБА_3І не повідомила ТОВ Надбужжя Плюс про набуття права власності на успадковану земельну ділянку. Під час реєстрації договорів ОСОБА_3 із ФОП ОСОБА_4 державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації Бершадської в повній мірі не були дотримані вимоги законодавства, що регулює порядок реєстрації договорів оренди земельних ділянок. Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор: під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відпоідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. З інформації, що містилась у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Державний реєстратор дійшов висновку про те, що вказана земельна ділянка не перебуває в оренді. Жодних інших дій, спрямованих на встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, на встановлення наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на земельні діллнки та наявність обтяження договорами оренди на спірні земельні ділянки, що могли бути та були зареєстровані відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент їх реєстрації, Державним реєстратором вчинено не було. Внаслідок недотримання в повній мірі вимог законодавства в даному випадку склалася ситуація, коли на одну ту ж саму земельну ділянку водночас існують два чинні, зареєстровані у встановленому порядку договори оренди земельної ділянки і, відповідно, права позивача, як орендаря, виявилися порушені. Отже, при здійсненні реєстрації договорів оренди земельних ділянок відповідачами були порушені вимоги чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача, як орендаря земельної ділянки. Позивач вважає, що укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 договір оренди землі № 4 від 28.12.2016 року на земельну ділянку площею 2,0645 га з кадастровим номером 0520486400;04:002:0452 та його державна реєстрація грубо порушують його на користування земельною ділянкою, оскільки було укладено до закінчення строку дії попереднього (чинного) договору оренди землі № 24 від 07 травня 2010 року, укладеного між померлою ОСОБА_5 та ТОВ "Надбужжя Плюс", тому оскаржуваний договір підлягає визнанню недійсним, а його державна реєстрація -скасуванню.

Відповідач зустрічний позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ Надбужжя Плюс з тих підстав, що як стверджує, 07.05.2010 р. між ТОВ Надбужжя Плюс та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі № 24, який зареєстровано в Бершалському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.11.2010 р. № 041003600301. За договором ОСОБА_6 мала намір передати зустрічному відповідачу в користування земельну ділянку з кадастровим номером 0520486400:04:002:0452, площею 1,0 га, цільове призначення котрої - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області. Однак 18.07.2010 р., тобто в період між підписанням договору оренди землі та його державною реєстрацією, ОСОБА_5 померла. Зустрічний позивач ОСОБА_3 стверджує, що вона не успадкувала прав та обов'язків за договором оренди земельної ділянки № 24 від 07.05.2010 року, оскільки таких прав та обов'язків на момент своєї смерті не мала сама спадкодавець ОСОБА_5 Укладення договору саме по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків. Попри те, що правочин було підписано 07.05.2010 р., орендодавець ОСОБА_5 за ним не набула будь- яких зобов'язань, так як на момент її смерті договір не був вчинений. Діючі положення закону не передбачають переходу до спадкоємця прав та обов'язків, які виникають в майбутньому, а тому до складу спадщини, відкритої в момент смерті ОСОБА_3, - 18.07.2010 р. - не увійшли жодні права та обов'язки за цим договором. Подальша державна реєстрація вказаного договору не може породжувати для ОСОБА_3 будь-яких зобов'язань, тому земельна ділянка за кадастровим номером 0520486400:04:002:045 наразі перебуває у ТОВ Надбужжя Плюс незаконно. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України). Тобто власником спірної ділянки Позивач стала з 18.07.2010 р., а тому з цього моменту лише вона могла розпоряджатися належною їй земельною ділянкою. Факт того, що спірна земельна ділянка знаходиться у володінні відповідача за зустрічним позовом свідчить сам зміст первісного позову, договір оренди землі № 24 та акт приймання- передачі об'єкта оренди. Оскільки спірна земельна ділянка перебуває в ТОВ Надбужжя Плюс поза волею нинішнього її власника, будь-яких прав та обов'язків що пов'язані з цією земельною ділянкою та випливають з Договору № 24 ОСОБА_3 не успадкувала, вважає, що така земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.

ТОВ Надбужжя Плюс у своєму відзиві зустрічний позов не визнає повністю з наступних підстав. Згідно з вимогами ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Правочин вважається таким, що укладений в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч.2 ст. 207 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також юральним засадам суспільства (частина перша статті 203 ЦК України). Саме на підставі вищезазначених норм законодавства між ТОВ Надбужжя Плюс та ОСОБА_5 07.05.2010 року було укладено договір оренди землі строком на 10 років на ділянку загальною площею 1 га з кадастровим номером земельної ділянки 520486400:04:002:0452, що розташована на території Чернятської сільської ради. 24.11.2010 року даний договір зареєстровано Бершадським районним відділом Вінницької регіональної філії ДЗК, про що вчинено відповідний запис за № 041003600301. Відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній станом на 07.05.2010 року, далі - Закон) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Ч.1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У п. 9.3 договору передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. За загальним правилом смерть фізичної особи - сторони зобов'язання - не припиняє зобов'язального правовідношення, оскільки майнові права та обов'язки померлого входять до складу спадщини та переходять до його спадкоємців (ст. 1218 ЦК). Підстави припинення договору оренди землі визначені у ст. 31 Закону України Про оренду землі , до яких смерть орендодавця не входить. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті орендодавця за наявності спадкоємців відбувається заміна орендодавця у договорі. Таким чином, права та обов'язки за укладеним ОСОБА_5 договором оренди землі у рзультаті її смерті не припинилися, а перейшли до її спадкоємиці ОСОБА_3

Представник позивача зустрічного відповідача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в ньому, проти зустрічного позову заперечує.

Представник відповідачів зустрічного позивача адвокат ОСОБА_2 заперечує проти позову ТОВ "Надбужжя Плюс" посилаючись на те, що ОСОБА_3 не успадкувала прав та обов'язків за договором № 24 від 07.05.2010 року після смерті ОСОБА_5, оскільки спадкодавець сама не набула цих прав, зустрічний позов підтримує з підстав, викладених в ньому.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 715982, виданого 13.04.2010 року ОСОБА_5 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 1.0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номером 520486400:04:002:0452, що підтверджується державним актом, цього факт ніхто зі сторін не заперечує, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що 7 травня 2010 року ОСОБА_5 та ТОВ Надбужжя Плюс підписали договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років з орендною платою 3% річних від вартості об'єкта оренди, який зареєстрований у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центр ДЗК 24 листопада 2010 року, реєстраційний запис № 041003600301, що також визнають сторони, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

18.07.2010 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії 1-АМ № 175794, що також визнають сторони, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У п. 9.3 договору, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ "Надбужжя Плюс" передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, чого також ніхто зі сторін не заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Ст.125 ЗК України в редакції, чинній на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 18 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на день смерті ОСОБА_3, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Ч.1 ст. 20 цього ж закону Про оренду землі визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Тобто закон розрізняє поняття укладення договору та набрання договором чинності .

Відповідно до правового висновку ВС в справі №532/384/16-ц, провадження № 61-7580 зпв 18 від 15.08.2018 року за змістом статей 18 та 20 Закону про оренду землі, які підлягають застосуванню до договору оренди земельної ділянки згідно з вимогами статті 792 ЦК України, укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації. Набранням договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин, виражена (оформлена) у письмовій формі, в якій зафіксовані умови договору, породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору .

Пунктом 8 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними передбачено таке: Згідно із ст.ст. 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Укладення договору саме по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків. Попри те, що правочин було підписано 07.05.2010 р., орендодавець ОСОБА_5 за ним не набула будь-яких зобов'язань, так як на момент її смерті договір не був вчинений.

Отже, права та обов'язки у сторін за договором оренди земельної ділянки № 24 мали б виникнути 24.11.2010 р., тобто в день його державної реєстрації.

Діючі положення закону не передбачають переходу до спадкоємця прав та обов'язків, які виникають в майбутньому, тому до складу спадщини, відкритої в момент смерті ОСОБА_3, - 18.07.2010 р. - не увійшли жодні права та обов'язки за договором оренди земельної ділянки № 24.

Подальша державна реєстрація вказаного договору не може породжувати для ОСОБА_3 будь-яких зобов'язань за вищевказаним договором оренди земельної ділянки, як спадкоємиці ОСОБА_5

Оскільки за час з 2010 року Чернятська сільська рада ввійшла до Джулинської об'єднаної тетриторіальної громади, що загальновідомо, спірна земельна ділянка находиться вже на території останньої.

Тому суд вважає позов незаконним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав.

Оскільки спірна земельна ділянка перебуває в користуванні позивача зустрічного відповідача безпідставно, вона підлягає поверненню власнику ОСОБА_3, а зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі як обґрунтованимй і законний.

На підстав ст.ст. 210, 640 ЦК України, ст.ст. 18, 20, 125 ЗК України, п.9.3 договору оренди земельної ділянки від 07.05.2010 року, правової позиції ВС в справі №532/384/16-ц, провадження № 61-7580зпв18 від 15.08.2018 року, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ :

В позові товариства з обмеженою відповідальністю Надбужжя Плюс до ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, відділу з питань державної реєстрації Бершадської міської ради про визнання договору недійсним та скасування його державної реєстрації відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Надбужжя Плюс про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.

Витребувати з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю Надбужжя Плюс (код ЄДРПОУ 33959183) на користь ОСОБА_3 (номер картки платника податків НОМЕР_1) земельну ділянку з кадастровим номером 0520486400:04:002:0452 площею 1.0 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, котра знаходиться на території Джулинської об'єднаної територіальної громади Бершадського району .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. І. Гуцол