ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 14 березня 2019 року № 640/18068/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едшот Кріейтів» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення- рішення від 22 жовтня 2018 року №00013141402, визнання протиправними дій, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Едшот Кріейтів» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту – відповідач) з наступними позовними вимогами: - визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едшот Кріейтів» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Калабрія Плюс» за жовтень 2016 року та ТОВ «Фелоріс Плюс» за жовтень 2017 року; - визнати протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві з проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едшот Кріейтів» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Калабрія Плюс» за жовтень 2016 року та ТОВ «Фелоріс Плюс» за жовтень 2017 року; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 22 жовтня 2018 року №00013141402. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач не був обізнаний про проведення перевірки до моменту отримання спірного податкового повідомлення-рішення, отже відповідачем порушено порядок проведення перевірки, з урахуванням чого спірні наказ та податкове повідомлення-рішення підлягають скасуванню, а дії щодо проведення перевірки є протиправними. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 13 грудня 2018 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки відповідач своїми діями не порушував норми Податкового кодексу України, а перевіркою правомірно встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, з урахуванням чого винесено спірне податкове повідомлення-рішення. 04 жовтня 2018 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок вручення копії акта перевірки; оскільки спірний наказ про проведення перевірки призводить до виникнення певних обов'язків у позивача, він може бути оскаржений у судовому порядку, що підтверджується позицією Верховного Суду та Вищого адміністративного суду України. Крім того, відповідачем не наведено жодних доводів щодо невручення позивачу наказу та направлення на проведення перевірки. Також надано пояснення щодо господарських операцій за перевіряємий період. 28 січня 2019 року від відповідача надійшли письмові пояснення щодо направлення позивачу акта перевірки, щодо наявності у відповідача підстав для проведення перевірки, а також стосовно допустимості наданих доказів. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на запит відповідача від 01 червня 2018 року позивачем надано інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) від 12 червня 2018 року №388/001/18. На підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що від ТОВ «Едшот Кріейтів» отримано відповідь від 12 червня 2018 року №388/001/18 із наданням копій підтверджуючих документів видано наказ від 24 вересня 2018 року №14367 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едшот Кріейтів» з 26 вересня 2018 року тривалістю 2 робочих дні. Копію наказу від 12 червня 2018 року №388/001/18 разом з повідомленням направлено засобами поштового зв'язку 25 вересня 2018 року о 18:37:02, про що свідчить копія фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» (штрих кодовий ідентифікатор 0315119589720). Посадовою особою відповідача на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Калабрія Плюс» за жовтень 2016 року та ТОВ «Фелоріс Плюс» за жовтень 2017 року, результати якої оформлені актом від 28 вересня 2018 року №674/26-15-14-02-02/38810271 (далі по тексту – акт перевірки. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, 198.3 ст.198, п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 116792 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2016 – 17000 грн., жовтень 2017 – 99792 грн. Відповідач у відзиві зазначає, що копія акта перевірки направлена позивачу згідно експрес-чеку №381.00028388-1 від 28 вересня 2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи, де зазначено, що під час спроби доставити 04 жовтня 2018 року відправлення позивачу встановлено, що «за даною адресою немає», з урахуванням чого 05 жовтня 2018 року відправлення повернено адресату. На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2018 року №00013141402, яким позивачу за порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, 198.3 ст.198, п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 175187 грн., у тому числі за основним платежем – 116792 грн. та за штрафними санкціями – 58396 грн. зазначене податкове повідомлення-рішення вручене позивачу 26 жовтня 2018 року. Позивач, не погоджуючись із спірними наказом на проведення перевірки, податковим повідомленням-рішенням та діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За приписами п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні позапланові невиїзні перевірки. У відповідності до вимог пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Згідно пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється з підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. У відповідності до вимог п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу згідно приписів п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України. Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. За правилами п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України. З урахуванням викладеного суд вважає, що з наказом на проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення такої перевірки платник податків має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. У даному випадку, контролюючий орган мав би ознайомити позивача (вручити наказ та повідомлення) з проведенням перевірки до її початку, тобто до 26 вересня 2018 року. В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що від ТОВ «Едшот Кріейтів» отримано відповідь від 12 червня 2018 року №388/001/18 із наданням копій підтверджуючих документів видано наказ від 24 вересня 2018 року №14367 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едшот Кріейтів» з 26 вересня 2018 року тривалістю 2 робочих дні. При цьому, копію наказу від 12 червня 2018 року №388/001/18 разом з повідомленням направлено засобами поштового зв'язку 25 вересня 2018 року о 18:37:02, про що свідчить копія фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» (штрих кодовий ідентифікатор 0315119589720). Так, згідно даних офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku відправлення штрих кодовий ідентифікатор 0315119589720 прийняте оператором поштового зв'язку 25 вересня 2018 року о 18:36:00 та станом на 26 вересня 2018 року не було доставлене позивачу. Тобто, станом на 26 вересня 2018 року позивач не міг бути обізнаний про початок проведення контролюючим органом документальної позапланової невиїзної перевірки. При цьому, жодних доказів належного повідомлення позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за оспорюваним наказом відповідачем не надано. Суд зазначає, що згідно до вимог п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України документ вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Проте, відповідачем не надано жодних доказів своєчасного вручення у розумінні положень п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України. За викладених обставин та з урахуванням того, що контролюючим органом позивача не було ознайомлено із оспорюваним наказом до початку проведення позапланової невиїзної перевірки, що позбавило позивача можливості реалізації свого права на ознайомлення із оспорюваним наказом до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, суд приходить до висновку, що посадові особи контролюючого органу не мали правових підстав для здійснення такої перевірки, а тому позовні вимоги визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едшот Кріейтів» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Калабрія Плюс» за жовтень 2016 року та ТОВ «Фелоріс Плюс» за жовтень 2017 року, визнати протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві з проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едшот Кріейтів» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Калабрія Плюс» за жовтень 2016 року та ТОВ «Фелоріс Плюс» за жовтень 2017 року є такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві від 24 вересня 2018 року №14367 та визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві з проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едшот Кріейтів» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Калабрія Плюс» за жовтень 2016 року та ТОВ «Фелоріс Плюс» за жовтень 2017 року. При цьому, невиконання контролюючим органом вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме: компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення). Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками та дії по проведенню такої перевірки є доказами, які отримані з порушенням закону, а, відповідно, вказаний акт не може мати юридичної значимості, тому суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 22 жовтня 2018 року №00013141402 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, а також Верховного Суду у його постановах від 29 березня 2018 року у справі №804/6973/15, від 05 травня 2018 року у справі №810/3188/17, від 14 березня 2018 року у справі №808/1084/16, від 15 серпня 2018 року у справі №806/831/16, від 01 серпня 2018 року у справі №821/1667/16, від 21 лютого 2018 року у справі №821/371/17. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду відповідно до вимог ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, з урахуванням вищенаведеної правової позиції суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Едшот Кріейтів» у повному обсязі. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій та оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Едшот Кріейтів» підлягає задоволенню. Керуючись вимогами статей 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Едшот Кріейтів» - задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 24 вересня 2018 року №14367 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Едшот Кріейтів». 3. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Едшот Кріейтів» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Калабрія Плюс» за жовтень 2016 року та ТОВ «Фелоріс Плюс» за жовтень 2017 року. 4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 22 жовтня 2018 року №00013141402. 5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едшот Кріейтів» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд 38, літ. А, код ЄДРПОУ 38810271) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 6151,82 грн (шість тисяч сто п'ятдесят одна гривня 82 копійки). Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя В.В. Аверкова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2019 |
Оприлюднено | 21.03.2019 |
Номер документу | 80534685 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Аверкова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні