Постанова

від 11.07.2007 по справі 43/218пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

11 липня 2007 р.                                                                                  

№ 43/218пд 

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого судді

Кравчука Г.А.,

суддів:

Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивача

не з'явився

відповідачів

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

на постанову

Донецького апеляційного

господарського суду від 22.05.2007 р.

у справі

№43/218пд

за позовом

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до

1.          Донецької міської ради 2.  Виконкому Донецької міської ради

про

спонукання до поновлення договору

оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В

И В:

Рішенням господарського суду

Донецької області від 20.09.2006  року

позовні вимоги задоволені, договір оренди земельної ділянки площею 31,2 кв. м.

по АДРЕСА_1, укладений 24.03.2000 р. між підприємцем ОСОБА_1 та виконавчим

комітетом Донецької міської ради визнаний поновленим  на той же строк та  на тих же умовах.

За касаційними скаргами Донецької

міської ради та Виконкому Донецької міськради судове рішення переглянуте Вищим

господарським судом України  в порядку

касації і постановою від 24.01.2007 року скасоване з направленням справи на

новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді рішенням

господарського суду Донецької області від 10.04.2007  року (суддя Чернота Л.Ф.) позовні вимоги

задоволені, договір оренди земельної ділянки площею 31,2 кв. м. по АДРЕСА_1,

укладений 24.03.2000 р. між підприємцем ОСОБА_1 та виконавчим комітетом

Донецької міської ради визнаний поновленим 

на той же строк та  на тих же

умовах. Донецьку міську раду в особі виконавчого комітету виключено з числа

відповідачів, а також з Донецької міської ради на користь позивача стягнуті

відповідні судові витрати.

Доповідач: Шаргало В.І.

За апеляційними скаргами Донецької

міської ради та Виконкому Донецької міськради судове рішення переглянуте в

апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду

від 22.05.2007 року (судді: М'ясищев А.М., Мирошниченко С.В., Стойка О.В.)

скасоване, в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що  відповідно до ст. 31 Закону України "Про

оренду землі" договір оренди землі 

припиняється із закінченням строку його дії, позивач не звернувся у

встановлений договором строк із заявою про продовження терміну дії цього договору,

а Ленінська райрада у м. Донецьку повідомила підприємця про відсутність наміру

продовжувати договір у зв'язку з реконструкцією проспекту, на якому розміщена

орендована земельна ділянка.

Не погоджуючись з прийнятою у

справі постановою, підприємець ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду

України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної

інстанції норм матеріального та процесуального права просить її скасувати та

прийняти нове рішення. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що

суд апеляційної інстанції неправильно оцінив наявні в матеріалах справи докази.

Заслухавши суддю-доповідача,

розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Господарськими судами встановлено,

що 24.03.2000 року між виконкомом Донецької міськради (Орендодавець) та

підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки

площею 31,2 кв. м., що знаходиться на території АДРЕСА_1, з метою розміщення на

цій ділянці торгового павільйону. Термін дії договору - 5 років з дня його

реєстрації, тобто  починаючи з 11.04.2000

року. За умовами пункту 2.1 договору Орендар має переважне право на поновлення

договору оренди на новий термін, якщо він письмово повідомить про це не пізніше

ніж за два місяці до його закінчення. Договір припинив свою дію 11.04.2005 року.

Проте, з  листом з пропозицією про

продовження цього договору позивач звернулася до Виконкому Ленінської райради

лише 08.07.2005 року.

Виконком Ленінської райради листом

№ 01/20-1447 від 15.07.2005 року повідомив підприємця про пропуск строку,

встановленого умовами вищезазначеного договору, а листом №01/20-1632 від

12.08.2005 року запропонував розглянути питання про перенесення належного

позивачу павільйону в інше місце у зв'язку з прийняттям Головою Донецької

міськради 30.05.2003 року розпорядження №609 про реконструкцію Ленінського

проспекту. Крім того, виконком нагадав про те, що 12.05.2004 року орендаря

повідомлено на засіданні комісії  про

неможливість продовження договору оренди від 24.03.2000 року.

За даними  акту, складеного Управлінням з контролю за

використанням та охороною земель в Донецькій області, позивач станом на

07.04.2006 року продовжував користуватися названою земельною ділянкою.

Разом з тим господарськими судами

не встановлено, що Орендодавець мав намір передати  вказану земельну ділянку іншому орендареві.

За правилами статті 31 Закону

України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі

закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 названого Закону

встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою

після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень

орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він

підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були

передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

 Із встановлених апеляційним господарським

судом обставин справи вбачається, що при зверненні з пропозицією про

продовження договору оренди позивач не виконав умови пункту 2.1 договору, дотримання

яких за правилами ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим;

при цьому,  Орендодавець заперечував

проти продовження  спірного договору

оренди, що підтверджується вищезазначеними листами, а відтак апеляційний

господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позову про визнання

спірного договору поновленим  на той же

строк та  на тих же умовах.

Оскільки в  силу вимог статті 1117

Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у

рішенні або  постанові господарського

суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого

доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або

додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин

справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної

інстанції норм матеріального і процесуального права,  судова колегія касаційної інстанції не  приймає доводи скаржника, які потребують

додаткової перевірки доказів у справі.

З  

огляду на викладене  колегія   суддів  

вважає, що під   час розгляду

справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на

основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду

відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним

застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної

інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:  

Касаційну скаргу Фізичної особи

підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного

господарського суду від 22.05.2007р. у справі №43/218 пд залишити без зміни.

Головуючий  суддя  

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

 Суддя

 Шаргало В.І.