Ухвала

від 19.03.2019 по справі 515/2109/18

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/2109/18

Провадження № 2-з/515/966/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

про задоволення заяви про забезпечення позову

19 березня 2019 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді Семенюк Л.А.

за участю секретаря Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державний кадастровий реєстратор Татарбунарського районного відділу Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_2 про визнання права користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення Приморської сільської ради №444-VII від 09 серпня 2018 року і зобов'язання Приморської сільської ради розглянути заяву від 22.05.2018 року за вх. Л-76 та надати згоду на розбору проекту землеустрою,

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2019 року представник позивача адвокат ОСОБА_3, що діє за довіреністю, подала заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити державному кадастровому реєстратору Татарбунарського районного відділу головного управління Дежгеокадастру в Одеській області (68100, м.Татарбунари, вул. Барінова,14, ЄДРПОУ 23218842) - (далі ЦНАП) вчиняти певні дії, а саме: присвоювати спірній земельній ділянці загальною площею 0,25 га розташованої по вулиці Прикордонній №2 в селі Приморське Татарбунарського району Одеської області кадастровий номер та надавати витяг з державного земельного кадастрового реєстру на підставі рішення Приморської сільради №444-VII від 09.08.2018 року Про надання згоди на розбору проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 ; заборонити Приморській сільській раді затверджувати на сесії виготовлений проект землеустрою ОСОБА_2 на підставі рішення Приморської сільради №444-VII від 09.08.2018 року Про надання згоди на розбору проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 ; та заборонити державному реєстратору відділу надання адміністративних послуг Татарбунарської районної державної адміністрації в Одеській області вчиняти певні дії, а саме: видавати Витяг з реєстру про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,25 га, розташовану по вулиці Прикордонна, 2 в селі Приморське Татарбунарського району Одеської області ОСОБА_2 на підставі рішення Приморської сільради №444-VII від 09.08.2018 року Про надання згоди на розбору проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 .

В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, за наявності у неї рішення Приморської сільської ради №444-VII від 09 серпня 2018 року про надання їй згоди на розробку Проекту землеустрою на земельну ділянку позивача, має можливість виготовити вказаний проект землеустрою на спірну земельну ділянку та надати ці документи землеустрою державному реєстратору районного відділу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області для присвоєння кадастрового номеру спірній земельній ділянці та згідно ч. 2 ст. 38 ЗУ Про Державний Земельний Кадастр , отримати Витяг з Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку, а державний реєстратор районного відділу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вправі, відповідно до ч. 4 ст. 9, ч. 1, 5 ст. 26 ЗУ Про Державний Земельний Кадастр , присвоїти кадастровий номер спірній земельній ділянці, сформувати Поземельну Книгу та внести до неї записи про спірну земельну ділянку, і надати ОСОБА_2 витяг з Державного земельного кадастру про кадастровий номер на спірну земельну ділянку.

За таких підстав, ОСОБА_2, в свою чергу, має можливість відповідно до ч. 4 ст. 5 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень надати - державному реєстратору Відділу надання адміністративних послуг Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області вказані документи для реєстрації її права власності на спірну земельну ділянку та отримати Витяг з реєстру про право власності на неї, оскільки державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна. А, потім, цей проект землеустрою ще подати i до Приморської сільради для затвердження його на сесії, що ускладнить та, в подальшому, унеможливить виконання рішення суду i поновлення прав і законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186 ЗК України.

Таким чином, вказані дії третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, стануть підставою, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, що унеможливить виконання судового рішення та потягне за собою для позивача негативні правові наслідки, оскільки згідно ч. 4 ст. 3 вказаного Закону, будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно з вимогами цього Закону.

Свої вимоги з приводу необхідності і доцільності застосування заходів забезпечення позову представник позивача ОСОБА_3 також обґрунтовує наступними доказами, а саме тим, що 29 грудня 1991 року позивач звернувся до Приморської сільської ради з письмовою заявою про виділення йому в постійне користування земельної ділянки під будівництво житлового будинку, яка була зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції за № 175 від 30.12.1992року. 09 січня 1992 року рішенням виконавчого комітету Приморської сільської ради N4 вказана заява була повністю задоволена, та із земель запасу Приморської сільської ради йому була виділена земельна ділянка загальною площею 0,75га за цільовим призначенням - для розвитку особистого підсобного господарства, розташована по вулиці Прикордонній N2 в селі Приморське Татарбунарського району Одеської області.

02 лютого 1992 року рішенням сесії Приморської сільської ради № 15-XXI було затверджено рішення виконавчого комітету Приморської сільської ради № 4 від 09.01.1992р. Про закріплення додаткових земельних ділянок із земель запасу сільради .

В подальшому, позивач ОСОБА_1 подав до Приморської сільської ради заяву про часткову відмову від користування земельною ділянкою загальною площею 0,50га на користь своєї сусідки ОСОБА_4. Внаслідок цього, у його користуванні залишилася земельна ділянка за цільовим призначенням - для розвитку особистого підсобного господарства, загальною площею - 0,25ra (0,75га - 0,50га = 0, 25га). На даній земельній ділянці позивач посадив багаторічні насадження, а саме: виноград та фруктові дерева, якими користується і на даний час.

15 червня 2010року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку, розташовану по вулиці Прикордонна №2 в селі Приморське Татарбунарського району Одеської області, загальною площею 0,25га, надану йому 09.01.1992року в постійне користування за цільовим призначенням - для розвитку особистого підсобного господарства, яка була зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції за вх. № Л- 337.

15 червня 2010року рішенням 38-ї сесії V-гo скликання Приморської сільради №598-V, його заява була повністю задоволена, та останньому надана згода на виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з подальшим виготовленням Державного акту на землю для ведення ОСГ (особистого селянською господарства) по вулиці Прикордонній № 2 в селі Приморське Татарбунарського району Одеської області, загальною площею 0,25га, що знаходиться у його постійному користуванні протягом 27 (двадцяти семи) років з 09.01.1992року і не вилучена у нього і по теперішній час включно.

Проте, за браком коштів, позивач відразу не зміг виготовити Проект землеустрою на надану йому в користування вказану земельну ділянку загальною площею 0,25га по вулиці Прикордонній № 2 в селі Приморське Татарбунарського району Одеської області.

24 грудня 2013 року рішенням 40-ї сесії VI-гo скликання Приморської сільради № 405-VI був затверджений Генеральній план та зонінг села Приморське щодо розширення меж села, згідно якого земельна ділянка позивача увійшла в зону житлової забудови, в зв'язку з чим на виділену йому земельну ділянку, розташовану по вулиці Прикордонній № 2 в селі Приморське Татарбунарського району Одеської області, відповідачем, без повідомлення ОСОБА_1 про ці обставини, було самостійно, в односторонньому порядку змінено цільове призначення земельної ділянки - з особистого селянською господарства (далі ОСГ) на будівництво і обслуговування житловою будинку (присадибна ділянка), та скасована раніше виготовлена містобудівна документація с. Приморське, що унеможливило виготовлення Проекту землеустрою на спірну земельну ділянку за цільовим призначенням - для ведення ОСГ, про що позивачеві стало відомо тільки 22 травня 2018року.

3a таких обставин, позивач 22 травня 2018 року звернувся до відповідача з письмовою заявою, яка 22.05.18року була зареєстрована за вх. №-Л-76 від 22.05.2018 року в журналі вхідної кореспонденції Приморської сільської ради, про надання йому згоди на виготовлення Проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,25ґа по вулиці Прикордонній № 2 в селі Приморське Татарбунарського району Одеської області за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка), яка з 09.01.1992 року знаходиться у його безперервному постійному користуванні протягом 27 (двадцяти семи) років.

Як підтверджується Картою аерозйомки с. Приморське, спірна земельна ділянка знаходиться між двома домоволодіннями: його рідного батька, яке в подальшому було ним продано на підставі цивільно-правової угоди, та його сусідами - ОСОБА_2 та ОСОБА_5, яким достеменно було відомо, що вказана земельна ділянка знаходиться виключно в його постійному користуванні. Проте, його сусідка ОСОБА_2, паралельно з заявою позивача від 22.05.18pоку вх. № Л-76, написала таку ж саму заяву від 21.05.18р. за вх. № К-75 на спірну земельну ділянку, що підтверджується як схемою земельної ділянки, яку вона приєднала до своєї вказаної заяви, так і схемою земельної ділянки, яку позивач приєднав до своєї заяви від 15.06.2010 року, що була зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції зa вх. № Л-337 і була предметом розгляду 38-ї сесії V-гo скликання Приморської сільради від 15.06.2010року.

Однак, за результатами розгляду обох заяв від 21.05.18р. вх. № К-75 та від 22.05.18р. вх.№ Л-76, позивачеві, як вважає його представник, в порушення вимог закону, відповідачем протиправно було відмовлено у наданні згоди на розробку Проекту землеустрою на земельну ділянку, яка з 09.01.1992року на підставі рішення відповідача знаходиться у його безперервному постійному користуванні, що підтверджується витягом з протоколу пленарного засідання 46-ї сесії VII-го скликання Приморської сільської ради від 09 серпня 2018 року. А заяву його сусідки ОСОБА_2, що є третьою особою по справі, повністю задоволено та надано згоду на розробку Проекту землеустрою на земельну ділянку, якою користується позивач ОСОБА_1, яка у нього не вилучена і до теперішнього часу знаходиться у його користуванні, що підтверджується рішенням Приморської сільської ради № 444-VII від 09 серпня 2018 року. При цьому, відповідач надав свою згоду ОСОБА_2 на розробку Проекту землеустрою на відсутню у її користуванні земельну ділянку. Про вказані обставини позивачеві стало відомо тільки 30 жовтня 2018року після надання відповідачем копій вказаних Витягу та рішення на адвокатський запит під 25.10.18року.

Проте, як зазначає представник позивача, останній від спірної земельної ділянки на користь ОСОБА_2 ніколи не відмовлявся і першим звернувся з заявою до відповідача, ще в 1991році про передачу йому спірної земельної ділянки у користування, а потім, у 2010році - за розробкою проекту землеустрою та передачі йому спірної ділянки у власність, яка була повністю задоволена, а тому, мав та має на теперішній час переважне право перед ОСОБА_2 на задоволення саме його заяви від 22.05.2018року, оскільки, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та, як на це також вказала ВП ВС у своїй постанові від 28.11.2018р. у справі № 536/158/16-ц (провадження № 14-426цс18), мав правомірні очікування на реалізацію свого права та законне сподівання на передачу йому у власність спірної земельної ділянки, яка вже 27 (двадцять сім) років підряд знаходиться в його безперервному постійному користуванні і не вилучена із його правомірного користування у встановленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3, викликана в судове засідання в порядку ч.3 ст.153 ЦПК України, подала до суду заяву про розгляд заяви про забезпечення позову в її відсутність, просила задовольнити заяву та врахувати при її вирішенні, що за наявною інформацією, кадастровий номер спірній земельній ділянці вже присвоєний, тобто вона вже сформована.

Сторони в судове засідання не викликались.

Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, та дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії (п.2 ч.1).

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно роз'яснень, наявних в п. 6 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі Шмалько проти України , право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак, й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, практики Європейського суду з прав людини, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника заявника адвоката ОСОБА_3 щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходами щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, які представник заявника просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза невиконання судового рішення, тому заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом вжиття заходів забезпечення позову, є співмірними заявленим позовним вимогам, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак й порушить його права на судовий захист.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-155,157,353,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом до Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державний кадастровий реєстратор Татарбунарського районного відділу Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_2 про визнання права користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення Приморської сільської ради №444-VII від 09 серпня 2018 року і зобов'язання Приморської сільської ради розглянути заяву від 22.05.2018 року за вх. Л-76 та надати згоду на розбору проекту землеустрою - задовольнити.

До набрання законної сили рішенням у цивільній справі №515/2109/18 за вищевказаним позовом, вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони державному кадастровому реєстратору Татарбунарського районного відділу головного управління Дежгеокадастру в Одеській області (68100, м.Татарбунари, вул. Барінова,14, ЄДРПОУ 23218842) вчиняти певні дії, а саме: присвоювати спірній земельній ділянці загальною площею 0,25 га, розташованої по вулиці Прикордонній №2 в селі Приморське Татарбунарського району Одеської області кадастровий номер та надавати витяг з державного земельного кадастрового реєстру на підставі рішення Приморської сільради №444-VII від 09.08.2018 року Про надання згоди на розбору проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 , в разі, якщо вказані дії ще не вчинені;

- заборони Приморській сільській раді (68142, Одеська область, Татарбунарський район, с.Приморське, вулиця Перемоги,64-а, ЄДРПОУ 04378830) затверджувати на сесії виготовлений проект землеустрою ОСОБА_2 на підставі рішення Приморської сільради №444-VII від 09.08.2018 року Про надання згоди на розбору проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 ;

- заборони державному реєстратору відділу надання адміністративних послуг Татарбунарської районної державної адміністрації в Одеській області (68100, Одеська область, місто Татарбунари, вулиця Горького, 1, каб.16, ЄДРПОУ 23218842) вчиняти певні дії, а саме: видавати Витяг з реєстру про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,25 га розташованої по вулиці Прикордонна, 2 в селі Приморське Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_2 на підставі рішення Приморської сільради №444-VII від 09.08.2018 року Про надання згоди на розбору проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 .

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.А.Семенюк