Рішення

від 15.03.2019 по справі 1630/849/2012

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1630/849/2012

Провадження № 2/550/19/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі : головуючого - судді Ланни Я.О.,

за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П.,

прокурора - Щербак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу № 1630/849/2012 (провадження №2/550/19/19) за позовом заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Кредитної Спілки Спілка пенсіонерів України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

у с т а н о в и в :

Заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Кредитної Спілки «Спілка пенсіонерів України» (далі Кредитна спілка), звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказує, що 09.07.2008 р. між Кредитною спілкою «Спілка пенсіонерів України» та відповідачем був укладений кредитний договір № ПФ - 090708 Г, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 200 000,00 грн. на розвиток бізнесу з кінцевим терміном повернення 09.07.2009 р. 06.08.2008 р. між Кредитною Спілкою «Спілка пенсіонерів України» та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до вказаного договору, згідно якого сума кредитного договору збільшилась на 80 000 грн. і склала 280 000 грн. Своє зобов'язання по поверненню кредиту та процентів, відповідач не виконав і станом на 16.07.2012 р. має заборгованість в розмірі 633 986, 68 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Прокурор Щербак А.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Просила суд задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання представник Кредитної спілки не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав. Надавдо суду заперечення в якому заявив про сплив строку позовної давності, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову. Крім того, зауважив, що в справі не має довіреності, яка б підтверджувала повноваження представника Кредитної Спілки на укладення кредитного договору. Відповідач, в судовому засіданні також заперечував наявність заборгованості за кредитном, оскільки оформив довіреність на продаж належної йому земельної ділянки на представника ФОП КС "Спілка пенсіонерів України". ОСОБА_1 вважає, що у прокурора у цій справі відсутні повноваження на представлення інтересів Кредитної Спілки.

Прокурором до суду надано заперечення на відзив ОСОБА_1, в якому сторона позивача не погоджується із доводами відповідача стосовно спливу строку позовної давності, оскільки згідно графіку погашення кредиту та відсотків за Договором перший платіж передбачений 09.08.2008, а останній 09.07.2009. Таким чином Прокурор звернувся до суду з відповідним позовом в межах трьохрічної давності. Стосовно доданої відповідачем довідки №200 від 09.10.2009 про відсутність заборгованості, прокурор зазначає,що вона не може бути достовірним доказом того, що ОСОБА_1 немає заборгованості перед Кредитною спілкою. Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 5325481601010010092 є ОСОБА_1 тобто вказана земельна ділянка, як вказано у довідці, не відчужувалася. Водночас наявність заборгованості підтверджується інформацією про виконавче провадження №36724212.

Ухвалою суду від 31.08.2018 року скасоване заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області №1630/849/2012 від 20.12.2012 у справі за позовом заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Кредитної спілки Спілка пенсіонерів України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із підготовчим засіданням.

Згідно ухвали суду від 27.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.07.2008 р. між Кредитною Спілкою Спілка пенсіонерів України та відповідачем був укладений кредитний договір № ПФ - 090708 Г, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 200 000 грн. на розвиток бізнесу з щомісячним погашенням кредиту, з кінцевим терміном повернення 09.07.2009, що підтверджується видатково-касовими ордерами від 09.07.2008 та 10.07.2008 (т.1 а.с.40-42, 44-45).

06.08.2008 р. між Кредитною Спілкою Спілка пенсіонерів України та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до вказаного договору, згідно якого сума кредитного договору збільшилась на 80 000 грн. і які відповідач отримав 06.08.2008 р., що підтверджується видатково-касовим ордером від 06.08.2008 р. (т.1 а.с.43,46).

Як указано в договорі та додатковій угоді, кредитний договір № ПФ - 090708 Г від 09.07.2008 р. та додаткова угода № 1 були підписаний від імені позикодавця на підставі Довіреності від 06.06.2008 р., посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Відповідно до принципу диспозитивності (ч.1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи наведене, суд не може взяти до уваги посилання відповідача на ту обставину, що у представника Кредитної спілки були відсутні повноваження на укладення вказаного договору та додаткової угоди, оскільки дійсність цих угод відповідачем не оспорювалась, вимог про визнання недійсними кредитного договору заявлено не було.

Відповідно до розділу 1 Договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 06.08.2008) Кредитодавець надав Позичальнику 280000,00 грн., які останній зобов'язаний сплачувати у розмірі, порядку та строки, встановлені цим Договором та Графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, а також інші фінансові зобов'язання.

Загальна сума кредиту склала 280 000 грн. (т.1 а.с.52).

Додатком №1 до Договору визначений графік погашення кредиту та відсотків, згідно якого строк погашення починається 09.08.2008 та закінчується 09.07.2009.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі, або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Своє зобов'язання по поверненню кредиту відповідач не виконав і, за підрахунками позивача, станом на 16.07.2012 р. має заборгованість в розмірі 633 986, 68 грн., з яких заборгованість по відсотках за користування кредитом становить 353 986, 68 грн. та основна сума богу - 280 000 грн.

Стосовно застосування строку позовної давності про яку заявив відповідач, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначений ст.261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зіспливом строку виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме кредитного договору № ПФ-090708Г від 09.07.2008, строк виконання зобов'язання ОСОБА_1 припадає на 09.07.2009 (а.с.40-42).

Посилання відповідача ОСОБА_1 стосовно застосування строку позовної давності до основої суми боргу після несплати чергового платежу, суд не бере до уваги, оскільки Кредитний Договір не містить графіку погашення основного боргу частинами (щомісячними платежами). Натомість, п. 2.4 Договору передбачено повернення Кредиту до кінця строку дії Договору (09.07.2009 ).

Таким чином, суд вважає, що вимоги про стягнення основої суми боргу заявлено в межах строку позовної давності, оскільки позовна заява подана 09.07.2012.

Як вбачається із Додатку № 1 до Договору передбачено погашення відсотків на тіло кредиту в розмірі 200 000 грн. частинами шляхом щомісячних платежів в період з 09.08.2008 по 09.07.2009 в розмірі 7000 грн щомісячно.

В Постанові ОСОБА_3 Верховного Суду (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18) суд констатував, якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК Українипочинається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов в частині сплати відсотків, нарахованих відповідно до Додатку № 1 підлягає задоволенню частково в розмірі 7000 грн. (відсотки за липень 2009 року).

Щодо вимоги позивача про стягнення інших відсотків, що зазначені в Картковому рахунку 3731 (а.с.48-51) суд зауважує наступне.

В Постанові ОСОБА_3 Верховного Суду (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18) суд констатував, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України . В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України , яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, строк кредитування по вказаному вище Договору сплинув 09.07.2009. Отже, зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом, тобто, після 09.07.2009 позивач не міг такі проценти нараховувати.

З урахуванням того, що суду не надано детальний розрахунок суми заборгованості по відсоткам за кредитним договором, а довідка по картковому рахунку містить дані щодо нарахування відсотків після спливу строку дії договору, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення відсотків в розмірі 346986,68 грн в зв'язку з необґрунтованістю даної вимоги.

Таким чином, при визначенні суми заборгованості по відсоткам, що підлягає стягненню із відповідача суд виходить із суми, вказаної в Додатку № 1 до Договору, заявленої в межах строку кредитування та з урахуванням строку позовної давності.

Суд також погоджується з доводами сторони позивача стосовно необґрунтованості заперечень ОСОБА_1 з посиланням на наявність у нього довідки №200 від 09.10.2009 про відсутність заборгованості (т.1 а.с. 209).

Як вбачається із вищезазначеної довідки, наданої відповідачем, Філія Полтавська обласна кредитна спілка Спілка пенсіонерів України повідомляє, що ОСОБА_1 немає жодних фінансових обов'язків перед ФПО КС Спілка пенсіонерів України , оскільки останній 09.10.2009 оформив довіреність ВМК №187179 на їх представника на продаж належної йому земельної ділянки площею 1,17 га, кадастровий номер 5325481601010010092, що знаходиться на території с. Зеленківка Чутівського району Полтавськоїобласті.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення спору.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

За положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи зміст вказаної вище довідки від 09.10.2009, суд не може зробити беззаперечний висновок про відсутність заборгованості відповідача по кредитному договору від 09.07.2008, укладеному між Кредитною Спілкою Спілка пенсіонерів України та ОСОБА_1 на час звернення позивача із позовом до суду 09.07.2012. Прокурор, як повноважний представник позивача, в суді категорично заперечував факт погашення боргу по кредиту ОСОБА_1

Так, відповідно до Інформації з Державного реєструречових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 5325481601010010092 станом на 26.11.2018 є ОСОБА_1 (т.2а.с.57-62).

Тобто вказана земельна ділянка, як зазначено у довідці, не відчужувалася. При цьому будь-яких інших документів, які б підтверджували угоди про її відчуження, відповідачем до суду не надано.

Перевіряючи повноваження прокурора в обгрунтування підстав звернення до суду із позовом, суд зауважує наступне.

Прокурор може представляти інтереси держави в судах у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Разом із тим, Європейський Суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02,п.35) ЄСПЛ висловив таку думку (неофіційний переклад) : Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній із сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16.08.2012, встановлено, що з огляду на зміст п. 2 ст. 121 Конституції України та ч. ч. 2, 5 ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 5.11.91 року , прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом ч. 2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, зокрема, звертається до суду з позовною заявою, при цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

При цьому, прокурор може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом, у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.

Пред'являючи позов, заступник прокурора обґрунтовував свої вимоги тим, що прокуратура області представляла інтереси незахищених вкладників КС Спілка пенсіонерів України у 61 справі, по яким ухвалено рішення про задоволення позовів на загальну суму 1 172 000,00 грн.

Оскільки позичальники спілки своєчасно не повертають отримані кошти, рішення суду, якими стягнуті суми на користь значної кількості незахищених вкладників спілки залишаються невиконаними, що викликає соціальну напругу у державі.

Крім того, зазначає, що до державного бюджету і фондів соціальної спрямованості не надходять кошти, які не сплачені КС Спілка пенсіонерів України , тому пред'явлення даного позову співпадає з інтересами держави.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що у зазначених заступником прокурора підставах для пред'явлення позову убачається інтерес держави.

Суд також враховує ту обставину, що позов було подано прокурором з дотриманням діючих на той час (09.07.2012) норм законодавства, а саме вимог п. 2 ст. 121 Конституції України та ч. ч. 2, 5 ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 5.11.91 року .

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що участь прокурора у цій справі відповідає принципу рівноправності сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. ст.509, 526, 530, 549, 610,611,612,625,1054 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної Спілки «Спілка пенсіонерів України» заборгованість за кредитним договором в розмірі 287000 грн (двісті вісімдесят сім тисяч), яка складається із: тіла кредиту в сумі 280000,00 (двісті вісімдесят тисяч) грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 7000 (сім тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1458(одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) грн. 21 коп.

В решті, в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Чутівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач - Кредитна спілка Спілка пенсіонерів України (код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33976607, адреса: с. Крижанівка Комінтернівський район Одеської області вул. Дніпропетровська дорога, будинок 99Б).

Відповідач - ОСОБА_1(зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії КН номер214234).

Повне судове рішення складено 19 березня 2019.

Суддя Я. О. Ланна