Рішення

від 14.03.2019 по справі 927/30/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 березня 2019 року м. Чернігів справа № 927/30/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.,

секретар судового засідання Мігда Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 927/30/19, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

За позовом: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017

До відповідача: Комунального підприємства «Міськсвітло» Чернігівської міської ради (КП «Міськсвітло» )

вул. Робітнича, буд.6, м. Чернігів, 14001

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради

вул. Реміснича, 19, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 207185,51 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - завідувач юридичного сектору, довіреність № 10-04/549 від 06.03.2018;

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, довіреність № 02 від 22.01.2019;

від третьої особи: ОСОБА_3 - начальник юридичного відділу, довіреність № 556-1 від 06.06.2018.

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем - Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області подано позов до Комунального підприємства «Міськсвітло» Чернігівської міської ради (КП «Міськсвітло» ) про стягнення 207185,51 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з перерахуванням коштів на наступні рахунки: до спеціального фонду Державного бюджету України 9283,20 грн (30%) та до спеціального фонду місцевих бюджетів міста Чернігова та Чернігівської обласної ради 21660,80 грн (70%).

Заявлений позов обґрунтований порушенням відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а саме: встановленням факту скиду забруднюючих речовин без дозволу на спеціальне водокористування.

Ухвалою суду від 10.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2019 об 09:30. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву вих.№ 28-01/19 від 28.01.2019 позовних вимог не визнає та просить суд відмовити позивачу у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що висновки позивача, наведені в акті №211/04 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, та підстави для стягнення з відповідача збитків не ґрунтуються на фактичних обставинах та нормах діючого законодавства, суперечать наданим самим позивачем у якості доказів документам щодо причетності саме відповідача до вищевказаних порушень та з вказаних документів не вбачається, що саме відповідачем було вчинено дії щодо скиду недостатньо очищених зворотних вод у точку забору проб води позивачем. В актах відбору проб та наказах на проведення перевірок не вказано, що вони складалися відносно відповідача та на ділянці зливової каналізації, якою користується відповідач. Посилання позивача на ту обставину, що між Управлінням ЖКГ ЧМР та відповідачем було укладено договір № 3 від 10.02.2016 про надання послуг з утримання очисних споруд та зливової каналізації, як на підставу покладення на відповідача відповідальності за причинені збитки державі внаслідок порушення третіми особами приписів природоохоронного законодавства, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, оскільки договором не встановлено того, що відповідач стає водокористувачем всієї зливної каналізації міста Чернігова та зобов'язаний здійснювати контрольні заходи щодо відповідності зливних вод ГДК у зливовій каналізації м. Чернігова і нести відповідальність за перевищення таких норм. Як на підставу для стягнення з відповідача шкоди, позивач посилається на приписи ст. 1166 Цивільного кодексу України. Проте, в позові позивач зазначає лише про наявність факту завданих збитків. Позивачем недоведена протиправна поведінка саме відповідача та відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою.

Також відповідач зазначає, що рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 02.03.2017 №90 Про передачу основних засобів та матеріальних цінностей надано згоду на передачу з господарського відання Комунального шляхо-будівельного підприємства у господарське відання Комунальному підприємству АТП-2528 Чернігівської міської ради основні засоби, зокрема, об'єкти благоустрою міста Чернігова (об'єкти вуличної мережі, зливової каналізації, пропускні труби, шляхопроводи, набережні, пішохідні мости, інші споруди та документацію). На виконання вказаного рішення відповідачем було передано КП АТП-2528 , у тому числі, і документацію на зливову каналізацію та пропускні труби.

Позивач у відповіді на відзив № 12-03/311 від 04.02.2019 вказує, що твердження відповідача проте, що він не є водокористувачем зливової каналізації міста Чернігова та не зобов'язаний здійснювати контрольні заходи щодо відповідності зливних вод ГДК у зливовій каналізації м. Чернігова не відповідають дійсності, оскільки в акті перевірки №211/04 вказано, що одним з основних видів діяльності підприємства за КВЕД-2010 є каналізація, відведення й очищення стічних вод, а також зазначено, що основним предметом діяльності підприємства є утримання вулично-дорожньої мережі та об'єктів благоустрою, утримання та експлуатація зливової каналізації та дренажної системи, технічне обслуговування світлофорної мережі міста Чернігова. Крім того, згідно із статутом відповідач є правонаступником Комунального шляхо-будівельного підприємства, тобто усього комплексу майна та усіх прав та обов'язків, а також за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством. Із рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 02.03.2017 № 90 Про передачу основних засобів та матеріальних цінностей вбачається, що зливова каналізація, пропускні труби до 02.03.2017 знаходились у господарському віданні відповідача. Отже, Комунальне шляхо-будівельне підприємство здійснювало спеціальне водокористування у вигляді скидання забруднюючих речовин із зворотними водами без відповідного дозволу, чим порушило п. 3, 4, 7, 9 ст. 44, ст. 48, ч. 1 ст. 49, 70 Водного кодексу України.

У відповіді на відзив позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, в якому він просить: витребувати у КП Міськсвітло копію статуту, згідно з яким відповідач здійснював господарську діяльність у серпні-жовтні 2016 року; витребувати від Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради копію розпорядчого документа про передачу зливової каналізації до господарського відання відповідача.

Представники відповідача та третьої особи залишили вирішення клопотання на розсуд суду.

Клопотання позивача про витребування доказів суд залишив без розгляду, оскільки воно подано з порушенням вимог ст. 81 Господарського процесуального кодексу України та зазначені у клопотанні документи були подані до суду відповідачем.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у письмових поясненнях № 28 від 21.01.2019 зазначає, що строк дії договору № 3 від 10.02.2016 на надання послуг з утримання очисних споруд та зливової каналізації, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та Комунальним шляхо-будівельним підприємством закінчився 28.02.2017, зобов'язання за договором сторонами виконані у повному обсязі, спори між сторонами за договором відсутні, а тому рішення по даній справі жодним чином не вплине на права та обов'язки Управління, як замовника робіт за договором. Доводи позивача стосовно утримання та експлуатації зливової каналізації Комунальним шляхо-будівельним підприємством на підставі вищевказаного договору, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, не відповідають дійсності, оскільки за договором відповідачем надавався чіткий перелік послуг, визначений у додатку 3 до Документації конкурсних торгів на закупівлю послуг з утримання очисних споруд та зливової каналізації, затвердженої рішенням комітету з конкурсних торгів Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради.

Третя особа також зазначає, що посилання позивача на порушення відповідачем п. 3, 4, 7, 9 ст. 44, ст. 48, ч. 1 ст. 49, 70 Водного кодексу України є безпідставними, оскільки факт скиду забруднюючих речовин до р. Стрижень саме відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами. У зв'язку з недоведеністю факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства внаслідок господарської чи іншої діяльності та, відповідно, відсутністю вини у заподіянні шкоди державі внаслідок такого порушення, позовні вимоги про стягнення шкоди у сумі 207185,51 грн, на думку третьої особи, є безпідставними та необґрунтованими.

05.02.2019 судом оголошена перерва у підготовчому засіданні до 14.02.2019 до 10:00.

Суд у судовому засіданні 14.02.2019 постановив ухвалу про відмову у задоволенні усного клопотання представника позивача в частині оголошення перерви у підготовчому засіданні; про відмову у задоволенні усного клопотання в частині продовження строку проведення підготовчого провадження та про відкладення підготовчого засідання на 21.02.2019 о 10:00.

Ухвалою суду від 14.02.2019 викликано учасників справи в підготовче засідання 21.02.2019.

Суд у судовому засіданні 21.02.2019 постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача про поновлення позивачу строку для подання додаткових доказів та подані позивачем додаткові докази долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2019 о 10:00.

Представник позивача у судовому засіданні 05.03.2019 виклав позовні вимоги.

Представник відповідача виклав заперечення на позов.

У судовому засіданні 05.03.2019 було оголошено перерву до 14.03.2019.

Заяв та клопотань від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважних представників учасників справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (ст. 16 Конституції України).

Відповідно до ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища та іншими актами законодавства.

Статтею 1 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст. 5 цього Закону).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № di_510138, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Державної екологічної інспекції України є, зокрема, реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів.

Згідно з п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог дотримання законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, у тому числі наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; дотримання правил ведення водокористувачами первинного обліку кількості вод, що забираються із водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості води; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар'єрні, дренажні води), баластних та лляльних вод; здійснення робіт, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки - охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші); якості та кількості скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин.

Територіальним органом, який реалізує повноваження Державної екологічної інспекції України у межах Чернігівської області, є Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, яка діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 № 136 (а.с.230-237).

Відповідно до п.6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 № 136, Державна екологічна інспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження, перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів.

Таким чином, позивачу надано право згідно з чинним законодавством здійснювати перевірку, в тому числі, і юридичних осіб щодо дотримання законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V та плану роботи Держекоінспекції у Чернігівській області на IV квартал 2016 року видано наказ № 601 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального шляхо-будівельного підприємства в термін з 17 жовтня по 04 листопада 2016 року (а.с.23).

Державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області надано направлення № 601 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального шляхо-будівельного підприємства в термін з 17 жовтня по 04 листопада 2016 року. Підстава для здійснення перевірки - план роботи Держеконіспекції у Чернігівській області на IV квартал 2016 року (а.с.24).

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області у період з 31.10.2016 по 11.11.2016, на підставі наказу № 601 від 17.10.2016 та направлення на перевірку № 601, проведено планову перевірку Комунального шляхо-будівельного підприємства на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 211/04 від 04.11.2016 (надалі - акт перевірки № 211/04 від 04.11.2016) (а.с.13-19), відповідно до якого, перевіркою, зокрема, встановлено, що водопостачання та водовідведення об'єктів підприємства по вул. Володимира Дрозда, 1 у м. Чернігові здійснюється відповідно до договору з КП Чернігівводоканал від 01.06.2005 № 5127, згідно якого добовий об'єм водопостачання становить 2,3 м 3 , місячний - 70,0 м 3 води. Вода використовується для забезпечення власних госпобутових та виробничих потреб (заправка систем автомобілів). Облік забору води здійснюється за показами лічильників, що пройшли відповідну метрологічну повірку та встановлені на розподільчих мережах підприємства. Обсяг забору води в 2015 році становив - 596 мі води. Скидання стічних вод здійснюється в каналізаційну мережу м. Чернігова, контроль за показниками якості стічних вод проводиться надавачем послуг. Каналізаційна мережа не обладнана приладами обліку стічних вод.

Також в акті перевірки вказано про те, що згідно з договором про надання послуг з утримання очисних споруд та зливової каналізації від 10.02.2016 № 3, укладеним між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та Комунальним шляхо-будівельним підприємством, на останнього покладено обов'язки із надання послуг по утриманню очисних споруд та зливової каналізації м. Чернігова, власником якої є територіальна громада в особі Чернігівської міської ради. До зливової каналізації потрапляють стічні води, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів та відводяться з забудованої території м. Чернігова, в т.ч. і з території промислових підприємств. Потрапляння інших видів стічних та зворотних вод до мережі дощової каналізації не передбачено.

Згідно з проектом Організаційно-економічний механізм екологічно безпечного відведення вод атмосферних опадів комунальною системою дощової каналізації міста Чернігова , розробленого Північно-східним науковим центром НАН України у 2009 році, обсяг підведення вод атмосферних опадів з території міста становить 7000,5 тис.м 3 , у тому числі дощових 5163,8 тис.м 3 , снігових - 1836,7 тис.м 3 , при цьому річний обсяг основних забруднюючих речовин буде становити 1187,4 тис.тон, основними з яких є завислі речовини, нафтопродукти. БСК. Загальна довжина каналізаційної мережі становить 62,293 км, площа водозбірного басейну - 3249,5 га. Система дощової каналізації м. Чернігова поділена на 27 сегментів і налічує 27 випусків стічних вод у поверхневі водні об'єкти, заплавні озера та пониззя рельєфу, у тому числі 24 у водні об'єкти.

У ході перевірки встановлено, що лише один зливовипуск зливової каналізації м. Чернігова забезпечений очисними спорудами механічної очистки стічних вод, розташованими в ур. "Кордівка", на які відводяться стічні води з північно-східної частини міста. Контроль кількостей, складу і властивостей стічних вод, що скидаються у водні об'єкти на жодному зливовипуску не проводиться. Технічний стан системи дощової каналізації та відсутність очисних споруд на зливовипусках істотно впливає на водний режим річок Стрижень, Білоус, Десна. Згідно зі ст. 48, 49, 70 Водного кодексу України скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти належить до спеціального водокористування і повинно здійснюватися на підставі дозволу, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за наявності встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти. Питання щодо забезпечення дозвільного принципу водокористування власником дощової каналізації та її експлуатуючою організацією наразі не врегульовано.

Інструментально-лабораторний контроль за якісним та кількісним складом стічних вод, які скидаються у поверхневі водні об'єкти м. Чернігова через зливову каналізацію Чернігівською міською радою та КШБП не проводиться, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.

У період серпень-жовтень 2016 року за зверненнями громадян м. Чернігова Держекоінспекцією у Чернігівській області фіксувались факти скидання забруднених стічних вод через зливовий колектор Чорторіївський рівчак у р. Стрижень. При цьому, здійснювався відбір проб води для проведення хіміко-аналітичних досліджень, що підтверджено актами відбору проб № 77-09 від 31.08.2016 та № 89-09 від 27.10.2016. Відповідно до результатів інструментального лабораторного контролю показників складу та властивостей проб стічних вод, проведеного Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області (протоколи вимірювань складу та властивостей вод від 05.09.2016 № 224-09 та від 03.11.2016 № 259-09), виявлено перевищення вмісту органічних речовин за ХСК, показників азотної групи, фосфатів, заліза загального, АПАР, БПК відповідно до нормативів ГДК для водойм рибогосподарського призначення, що свідчить про надходження недостатньо очищених зливових вод до р. Стрижень, забруднення її вод та негативний влив на біоценоз водного об'єкта. Облік стічних вод, що надходять у поверхневі водні об'єкти, підприємством не проводиться. Зафіксовані у вказаних протоколах показники складу та властивостей зворотних вод за відсутності встановлених ГДС та дозволу на спеціальне водокористування вважаються наднормативними. Бездіяльністю посадових осіб КШБП та Чернігівської міської раді допущено порушення ст. 44, 49, 70, 95 Водного кодексу України.

Акт перевірки № 211/04 від 04.11.2016 підписаний посадовою особою відповідача - головним інженером Комунального шляхо-будівельного підприємства ОСОБА_4 без зауважень.

3 метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення планової перевірки, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області винесено директору Комунального шляхо-будівельного підприємства припис від 04.11.2016 № 211/04 (а.с.20-21), яким, зокрема приписано: до 20.02.2017 вжити заходів щодо запровадження ефективної системи інструментально-лабораторного контролю за якісним та кількісним складом стічних вод, які скидаються у поверхневі водні об'єкти м. Чернігова через міську зливову каналізацію. Не допускати скид стічних вод з перевищенням діючих нормативів; до 01.03.2017 вжити заходів щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування в частині скидання стічних вод у водні об'єкти м. Чернігова через систему дощової каналізації; з моменту отримання припису не здійснювати скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти за відсутності дозволу, затверджених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скиду забруднюючих речовин; до 01.03.2017 вжити заходів щодо облаштування зливовипусків дощової каналізації м. Чернігова очисними спорудами для вловлювання та знешкодження забруднюючих речовин.

Припис від 04.11.2016 № 211/04 Комунальним шляхо-будівельним підприємством у судовому порядку не оскаржувався. Комунальне шляхо-будівельного підприємство листом від 03.01.2017 № 03 щодо забезпечення виконання припису повідомило Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, що має намір виконати всі пункти припису та подальша діяльність підприємства, по можливості, здійснюватиметься з дотриманням вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів та щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За фактом вчинення адміністративного правопорушення - порушення правил охорони водних ресурсів, зокрема, забруднення річки Стрижень через скидання забруднених стічних вод з мережі зливової каналізації м. Чернігова, порушення правил експлуатації дощової каналізації м. Чернігова, що призвело до наднормативного скидання забруднених речовин у водні об'єкти, скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти без дозволу на спецводокористування, головного інженера Комунального шляхо-будівельного підприємства ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.59 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн, що підтверджується постановою Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про накладення адміністративного стягнення від 04.11.2016 № 277/04 (а.с.50).

Даний штраф був оплачений ОСОБА_5 11.11.2016 у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 11.11.2016 (а.с.51).

Позивачем здійснено розрахунок кількості зливових вод, що потрапили через зливовипуск № 10 Чорторіївський рівчак за період серпень-жовтень 2016 року (а.с.40), в якому вказано про те, що відбір проб здійснювався згідно з актами відбору проб № 77-09 від 31.08.2016 та № 89-09 від 27.10.2016 і, відповідно до результатів інструментального лабораторного контролю показників складу та властивостей проб стічних вод, проведеного Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області (протоколи вимірювань складу та властивостей вод від 05.09.2016 № 224-09 та від 03.11.2016 № 259-09), виявлено перевищення вмісту органічних речовин, та визначено об'єм дощового стоку, який надійшов у р. Стрижень через випуск № 10 Чорторіївський рівчак за період серпень-жовтень 2016 року, який складає 503,004 тис.м 3 .

Також, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного скиду забруднюючих речовин зі зливовими водами в річку Стрижень через випуск №10 Чорторіївський рівчак , за період з серпня по жовтень 2016 року (а.с.44-45).

Як зазначено у розрахунку, він здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783, зі змінами та доповненнями; акту перевірки № 211/04 від 04.11.2016; розрахунку кількості зливових вод, що потрапили в річку Стрижень за період з серпня по жовтень 2016 року через зливовипуск № 10 Чорторіївський рівчак та протоколів від № 191-09 від 22.08.2016 та № 259-09 від 03.11.2016 вимірювань показників складу та властивостей вод на скиді в річку Стрижень, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.

Згідно з вказаним розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення Комунальним шляхо-будівельним підприємством Чернігівської міської ради законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного скиду забруднюючих речовин зі зливовими водами в річку Стрижень через випуск №10 Чорторіївський рівчак , за період з серпня по жовтень 2016 року, розмір відшкодування збитків становить 207185,51 грн.

На адресу Комунального шляхо-будівельного підприємства Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області було направлено претензію № 11-03/05 від 03.01.2017 (а.с.43) з пропозицією на добровільних засадах в місячний термін відшкодувати заподіяні збитки у розмірі 207185,51 грн. До претензії додано розрахунок суми збитків.

Дана претензія була отримана Комунальним шляхо-будівельним підприємством 05.01.2017, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із штрихкодовим ідентифікатором № 1401704294970 (а.с.46).

Комунальним шляхо-будівельним підприємством направлено на адресу позивача відповідь на претензію № 30 від 23.01.2017, в якій Комунальне шляхо-будівельне підприємство Чернігівської міської ради вказує на те, що воно не здійснювало будь-яких порушень чинного законодавства України, не здійснювало та не мало наміру здійснювати самовільного скиду забруднюючих речовин зі зливовими водами в річку Стрижень. Підприємство діє в рамках законодавства України, встановлення ГДС та наявність дозволу на спеціальне водокористування відносно вказаних в акті перевірки порушень не є обов'язковим в діяльності підприємства, оскільки підприємство не є суб'єктом спеціального водокористування відносно зливової каналізації міста Чернігова та не повинно здійснювати дії по одержанню дозволу. Також підприємство не є водокористувачем в розумінні ст. 70 Водного кодексу України, тобто не повинно здійснювати заходи щодо контролю за гранично допустимими нормативами скидання забруднюючих речовин у р. Стрижень.

Як вбачається із наданої до матеріалів справи копії статуту Комунального шляхо-будівельного підприємства, який затверджено рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05.05.2016 № 172 (а.с.171-176), Комунальне шляхо-будівельне підприємство створене на базі Ремонтно-будівельного шляхового управління Чернігівського облрембудтресту, утвореного наказом міністра комунального господарства УРСР № 357 від 28.10.1963, та зареєстроване виконкомом Чернігівської міської Ради народних депутатів (рішення № 177 від 15.06.1992) як державне комунальне спеціалізоване шляхо-будівельне підприємство та є правонаступником останнього, перереєстровано розпорядженням Чернігівського міського голови від 21.01.2004 № 15-р.

Відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 29.06.2017 № 21/VII-6 Про зміну назви комунального підприємства , змінено назву Комунального шляхо-будівельного підприємства Чернігівської міської ради на Комунальне підприємство Міськсвітло Чернігівської міської ради та затверджено статут Комунального підприємства Міськсвітло Чернігівської міської ради у новій редакції.

Відповідно до п.1.2-1.3 статуту Комунального підприємства Міськсвітло Чернігівської міської ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.01.2019 № 15 (а.с.87-94), підприємство створено на базі Ремонтно-будівельного шляхового управління Чернігівського облрембудтресту, утвореного наказом міністра комунального господарства УРСР № 357 від 28.10.1963 та зареєстроване виконкомом Чернігівської міської Ради народних депутатів (рішення № 177 від 15.06.1992) як державне комунальне спеціалізоване шляхо-будівельне підприємство та є правонаступником останнього, перереєстровано розпорядженням Чернігівського міського голови від 21.01.2004 № 15-р. У зв'язку з приєднанням до підприємства комунального підприємства Чернігівське міське шляхове управління Чернігівської міської ради (рішення Чернігівської міської ради від 31.03.2011 Про реорганізацію комунального підприємства (сьома сесія шостого скликання) та рішення виконавчого комітету міської ради від 30.09.2011 № 267 Про затвердження передавального акта ) правонаступником усього комплексу майна, усіх прав та обов'язків останнього також є Комунальне підприємство Міськсвітло Чернігівської міської ради.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем вірно визначено відповідача у даній справі - Комунальне підприємство Міськсвітло Чернігівської міської ради.

На момент звернення з позовом до суду відповідач суму завданої шкоди в добровільному порядку не відшкодував.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем ст. 44, 49, 70, 95 Водного кодексу України, оскільки відповідачем не здійснювався облік стічних вод, що надходять у поверхневі водні об'єкти та зафіксовані у протоколах показники складу та властивостей зворотних вод за відсутності встановлених ГДС та дозволу на спеціальне водокористування.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що зливовою каналізацією, яка має своє закінчення в точках забору, на балансі відповідача перебуває пропускна труба по пр. Миру (районі вулиць Боженка та Бойова), яка є межею відповідальності підприємства. Саме за допомогою вказаної пропускної труби здійснюється злив атмосферних опадів з території відповідача, проте будь-яких дій позивачем щодо відбору проб води саме за вказаною пропускною трубою не проводилось. Посилання позивача на укладений між відповідачем та Управлінням ЖКГ ЧМР договір № 3 від 10.02.2016 про надання послуг з утримання очисних споруд та зливової каналізації, як на підставу покладення на відповідача відповідальності за причинені збитки, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відповідно до вказаного договору відповідач надавав послуги з утримання очисних споруд та зливової каналізації. Умовами договору не передбачено, що у зв'язку з укладенням вказаного договору відповідач стає водокористувачем всієї зливової каналізації міста Чернігова.

Посилання відповідача на те, що він не є суб'єктом спеціального водокористування відносно зливової каналізації міста Чернігова, не повинен здійснювати дії по одержанню дозволу, а також не повинен здійснювати заходи щодо контролю за гранично допустимими нормативами скидання забруднюючих речовин у р.Стрижень, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

За приписами ч. 1, 2 статті 2 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент здійснення перевірки) завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент здійснення перевірки), водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Статтею 47 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент здійснення перевірки) передбачено, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Згідно зі ст. 48 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент здійснення перевірки) спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); скид води з водних об'єктів для підтримання санітарних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій; подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ч.1 ст. 49 Водного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент здійснення перевірки).

Відповідно до до ч. 1 ст. 78 Господарського кодексу України, Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Відповідно до п.1.1.,1.3. статуту Комунального шляхо-будівельного підприємства, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05.05.2016 № 172 (а.с.171-176), Комунальне шляхо-будівельне підприємство створене на базі Ремонтно-будівельного шляхового управління Чернігівського облрембудтресту, утвореного наказом міністра комунального господарства УРСР № 357 від 28.10.1963 та зареєстроване виконкомом Чернігівської міської Ради народних депутатів (рішення № 177 від 15.06.1992) як державне комунальне спеціалізоване шляхо-будівельне підприємство та є правонаступником останнього, перереєстровано розпорядженням Чернігівського міського голови від 21.01.2004 № 15-р. Власником підприємства є територіальна громада міста Чернігова в особі Чернігівської міської Ради, підприємство знаходиться у підпорядкуванні управління житлово-комунального господарства міської ради.

Таким чином, Комунальне шляхо-будівельне підприємство, правонаступником якого є позивач, є комунальним унітарним підприємством.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 Господарського кодексу України, майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Частиною 1, 2 ст. 136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до п. 2.2. статуту Комунального шляхо-будівельного підприємства, який затверджено рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05.05.2016 № 172, (а.с.171-176), предметом діяльності підприємства є, у тому числі, і утримання мостів, зливової каналізації та дренажної системи, підземних переходів.

В акті перевірки № 211/04 від 04.11.2016 у розділі Загальна характеристика суб'єкта господарювання, що перевіряється вказано, що відповідно до відомостей з ЄДРПОУ № 06-08/80 від 01.03.2016, одним з основних видів діяльності відповідача за КВЕД-2010 є 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод .

Крім того, рішенням сьомої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 31.03.2011 Про реорганізацію комунального підприємства (а.с.164) припинено Комунальне підприємство Чернігівське міське шляхове управління Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 1, код 03357627) шляхом його реорганізації через приєднання до Комунального шляхо-будівельного підприємства (14007, м. Чернігів, вул. Любченка, 1, код ЄДРПОУ 03333699).

У зв'язку з приєднанням підприємства до Комунального підприємства Чернігівське міське шляхове управління Чернігівської міської ради (рішення Чернігівської міської ради від 31.03.2011 Про реорганізацію комунального підприємства (сьома сесія шостого скликання)), рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.09.2011 № 267 Про затвердження передавального акта , було вирішено затвердити передавальний акт, відповідно до якого правонаступником усього комплексу майна, усіх прав та обов'язків Комунального підприємства Чернігівське міське шляхове управління Чернігівської міської ради є Комунальне шляхо-будівельне підприємство.

Відповідно до передавального акту об'єктів благоустрою від 30.08.2011, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.166-170), Комунальному шляхо-будівельному підприємству, як правонаступнику усього комплексу майна, усіх прав та обов'язків Комунального підприємства Чернігівське міське шляхове управління Чернігівської міської ради, передано, зокрема: вулиці Деснянського району, у т.ч. вул. Горького (у т.ч. злив. каналіз., ж/б труби); вул. Новозаводського району; пропускні труби; шляхопроводи; підземні переходи; набережні; мости пішохідні; інші споруди; новорічне обладнання; мощення вулиць; документація (у т.ч. проект нормативів ГДС забруднюючих речовин з поверхневих стоків в р. Десна, проект по Розробці екологічних, організаційних і економічних засад та документація для ефективного використання дощової каналізації м. Чернігова ).

Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 02.03.2017 № 90 Про передачу основних засобів та матеріальних цінностей (а.с.177) надано згоду на передачу з господарського відання Комунального шляхо-будівельного підприємства у господарське відання Комунальному підприємству АТП-2528 Чернігівської міської ради, зокрема основних засобів - об'єктів благоустрою міста Чернігова (об'єкти вуличної мережі, зливової каналізації, пропускні труби, шляхопроводи, набережні, пішоході мости, інші споруди та документацію) згідно з додатком 1.

30.03.2017 було підписано передавальний акт об'єктів благоустрою про передачу відповідно до рішення виконавчого комітету ЧМР від 02.03.2017 № 90 в господарське відання Комунальному підприємству АТП -2528 ЧМР з балансу КШБП майна, в тому числі по вул. Горького (злив. каналіз., ж/б труби) (а.с.187-190).

З наведеного вище вбачається, що об'єкти благоустрою міста Чернігова, в тому числі зливова каналізація та залізобетонні труби, які зазначені у передавальному акті від 30.08.2011, знаходилися у господарському віданні відповідача до 02.03.2017.

Отже, на час проведення Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області планової перевірки Комунального шляхо-будівельного підприємства на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, відповідач здійснював спеціальне водокористування та, відповідно до ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, повинен був мати дозвіл на спеціальне водокористування щодо об'єктів, зазначених у передавальному акті від 30.08.2011.

Посилання позивача на те, що згідно з укладеним між Комунальним шляхо-будівельним підприємством та Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради договором № 3 від 10.02.2016 про надання послуг з утримання очисних споруд та зливової каналізації, відповідач є водокористувачем та несе відповідальність за утримання очисних споруд та зливової каналізації м. Чернігова, власником якої є територіальна громада в особі Чернігівської міської ради, судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до умов п. 1.2. вищевказаного договору відповідач надавав послуги з утримання очисних споруд та зливової каналізації (згідно ДК 016:2010 код 37.00.1 Послуги каналізації ). Перелік послуг визначений в додатку 3 до Документації конкурсних торгів на закупівлю послуг з утримання очисних споруд та зливової каналізації, затвердженої рішенням комітету з конкурсних торгів Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради. (а.с.64-74).

Відповідно до п. 2.1 договору № 3 від 10.02.2016 про надання послуг з утримання очисних споруд та зливової каналізації, відповідач надавав Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради послуги з утримання очисних споруд зливової каналізації міста Чернігова належної якості згідно Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 23.09.2003 №154.

З актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) по утриманню очисних споруд та зливової каналізації за період з січня 2016 року по лютий 2017 року (а.с.95-125) вбачається, що відповідачем надані наступні послуги: утримання очисних споруд зливової каналізації (очищення пісколовів, очищення фільтрів від масляної плівки в колодязях - маслоуловлювачах та плаваючого сміття в них, стеження за роботою електрообладнання, цілодобова охорона); неодноразове очищення решіток від сміття за вказаними в актах адресами; забивання брусками відкритих зливоприймачів за конкретними адресами.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі, зокрема, зобов'язані економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання; містять цінні відходи, що можуть бути вилучені; містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів; містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації; перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; призводять до підвищення температури води водного об'єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період; є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Статтею 95 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент здійснення перевірки), передбачено, що усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у забрудненні та засміченні вод; недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування; пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи; незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Так, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов'язковою умовою настання відповідальності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області у період з 31.10.2016 по 11.11.2016 проведено планову перевірку Комунального шляхо-будівельного підприємства, правонаступником якого є відповідач, на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинам та складено акт перевірки № 211/04 від 04.11.2016.

Під час здійснення перевірки встановлено наступні факти: скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами до р. Стрижень без дозволу на спеціальне водокористування; каналізаційна мережа м. Чернігова не обладнана приладами обліку стічних вод; інструментально-лабораторний контроль за якісним та кількісним складом стічних вод, які скидаються у поверхневі водні об'єкти м. Чернігова через зливову каналізацію Чернігівською міською радою та КШБП не проводиться.

Крім того, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області у період серпень-жовтень 2016 року зафіксовані факти скидання забруднених стічних вод через зливовий колектор Чорторіївський рівчак у р. Стрижень.

Як зазначено в акті № 211/04 від 04.11.2016, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області здійснювався відбір проб води для проведення хіміко-аналітичних досліджень, про що було складено акти відбору проб вод № 77/09 від 31.08.2016 та № 89-09 від 27.10.2016. Відповідно до результатів інструментального лабораторного контролю показників складу та властивостей проб стічних вод, проведеного Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області (протоколи вимірювань складу та властивостей вод від 05.09.2016 № 224-09 та від 03.11.2016 № 259-09), виявлено перевищення вмісту органічних речовин за ХСК, показників азотної групи, фосфатів, заліза загального, АПАР, БПК відповідно до нормативів ГДК для водойм рибогосподарського призначення, що свідчить про надходження недостатньо очищених зливових вод до р. Стрижень, забруднення її вод та негативний влив на біоценоз водного об'єкта. Облік стічних вод, що надходять у поверхневі водні об'єкти підприємством не проводиться. Зафіксовані у вказаних протоколах показники складу та властивостей зворотних вод за відсутності встановлених ГДС та дозволу на спеціальне водокористування вважаються наднормативними.

На підтвердження вищевказаних в акті № 211/04 від 04.11.2016 обставин, позивачем до матеріалів справи додано накази № 464 від 12.08.2016 та № 617 від 24.10.2016 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження рослинного та тваринного світу, природно-заповідного фонду на території Чернігівської області в терміни: з 15 по 19 серпня 2016 року, з 24 по 28 жовтня 2016 року; направлення № 464 та № 617 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження рослинного та тваринного світу, природно-заповідного фонду на території Чернігівської області; акти відбору проб вод № 65/09 від 16.08.2016 та № 89-09 від 27.10.2016, протоколи вимірювань складу та властивостей вод № 191-09 від 22.08.2016 та № 259-09 від 03.11.2016.

Акт відбору проб вод № 77/09 від 31.08.2016 та протокол вимірювання складу та властивостей вод від 05.09.2016 № 224-09, на які посилається позивач у акті перевірки № 211/04 від 04.11.2016 та розрахунку кількості зливових вод, що потрапили у р. Стрижень через зливовипуск № 10 Чорторіївський рівчак за період серпень- жовтень 2016 року як на встановленні відповідачем порушення вимог природоохоронного законодавства, позивач суду не надав, як і не надав наказу про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження рослинного та тваринного світу, природно-заповідного фонду на території Чернігівської області в терміни з 20.08.2016 по 31.08.2016, а також направлення на проведення перевірки у вказаний період.

У той же час, додані до матеріалів позовної заяви акт відбору проб вод № 65/09 від 16.08.2016 та протокол вимірювання складу та властивостей вод № 191-09 від 22.08.2016 не зазначені в акті перевірки № 211/04 від 04.11.2016, як підстава щодо встановлення порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства щодо надходження забруднюючих речовин зі зливовими водами в річку Стрижень через випуск № 10 Чорторіївський рівчак в серпні - вересні 2016 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465 затверджено Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, п. 1 яких визначено, що ці Правила спрямовані на попередження та усунення забруднення поверхневих водних об'єктів (далі - водні об'єкти), відтворення водних ресурсів і забезпечення безпечних умов водокористування. Правила обов'язкові для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об'єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод (далі - водокористувачі).

Згідно з п. 2 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, контрольний створ - поперечний перетин водотоку, в якому здійснюється контроль за якістю води.

Відповідно до п. 22 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, місця та періодичність відбору проб, перелік контрольованих показників встановлюються водокористувачами за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Також п. 23 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами визначено, що водокористувачі зобов'язані забезпечувати монтування та експлуатацію пристроїв, призначених для здійснення регулярного контролю за обсягами та якістю зворотних вод, а також сприяти працівникам контролюючих органів під час проведення перевірок і відбору проб у контрольних створах та в системах водовідводу, в тому числі за межами території, де розташовані їх об'єкти.

Таким чином, для встановлення тієї обставини, що саме конкретним водокористувачем, у даному випадку відповідачем, було здійснено порушення природоохоронного законодавства щодо самовільного скиду забруднюючих речовин зі зливовими водами в річку Стрижень через випуск № 10 Чорторіївський рівчак , за період з серпня по жовтень 2016 року, необхідно здійснювати відбори проб такої води у контрольних створах зливової каналізації.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.04.2013 № 179, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011, та з метою уніфікування документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів, затверджено форми документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю, зокрема форму акта відбору проб вод (додаток 16). Згідно з затвердженою формою акта відбору про вод останній містить графу: в присутності представника

---

(найменування суб'єкта господарювання, посада, прізвище, ім'я, по батькові, телефон). Також акт відбору проб вод підписується виконавцем відбору проб та представником суб'єкта господарювання.

Проаналізувавши надані позивачем акти відбору проб вод № 65-09 від 16.08.2016 та № 89-09 від 27.10.2016, суд доходить висновку, що в порушення вищезазначених вимог у вказаних актах відбору проб вод не зазначено найменування суб'єкта господарювання, відносно якого здійснювався відбір проб, а також вказані акти відбору проб вод не містять підпису повноважних осіб відповідача чи актів про відмову представників відповідача від підпису, або відомостей про те, що відбір проб вод здійснювався за участю свідків.

Проведення відбору проб вод одноособово представником позивача порушує права відповідача на участь у відборі проб та унеможливлює здійснення відповідачем контролю за дотриманням представником позивача правил відбору проб вод.

Крім того, у пункті 3 Паспорт проб акта відбору проб вод № 89-09 від 27.10.2016 зазначено, що відбір проб вод відбувся 27.10.2016 о 18:15, а проби були доставлені для проведення вимірювань на наступний день - 28.10.2016 о 8:10. Умови зберігання відібраних проб до моменту їх передачі до лабораторії для проведення вимірювань в акті відбору проб вод № 89-09 від 27.10.2016 не зазначено, що є порушенням ДСТУ ISO 5667-10-2001, частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод.

У вищевказаних актах відбору проб вод зазначено, що виконано відбір проб зворотних вод: зливовипуск Чорториївський рівчак, вул. Горького, 120, м. Чернігів (акт від 16.08.2016) та зливовипуск Чорториївський рівчак, вул. Гонча - вул. О. Самійленко, м. Чернігів (акт від 27.10.2016).

Відповідачем, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, надано суду копії документів та схем, що містяться у звіті про науково-дослідну роботу на тему: Розробити екологічні, організаційні і економічні засади та документацію для ефективного використання дощової каналізації м. Чернігова том 2. Правила приймання стічної води, відведеної із забудованої ділянки, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів, у комунальну систему дощової каналізації м. Чернігова, а саме: підприємства-абоненти комунальної системи дощової каналізації м. Чернігова, їх належність до водозбірної структури території та характеристики (станом на 2009р.); карта-малюнок дощової каналізації м. Чернігова та збільшена карта дощової каналізації території по вул. Володимира Дрозда, 1 (а.с.147-156).

При дослідженні наданих документів судом встановлено, що до зливового колектору №10 Чорторіївський рівчак , р. Стрижень комунальної системи дощової каналізації м. Чернігова підключено декілька підприємств, а саме ЗАТ Чернігів-Лада , АТЗТ Ритм , ТОВ Науково-виробниче підприємство Екотех , ЗАТ Чернігівський м'ясокомбінат , ТОВ ТАН , ЖРЕД-11 КП Деснянське , Об'єднання ЖБК, КП Чернігівське МШУ .

Позивачем не надано суду доказів того, що відносно вищевказаних підприємств були також проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами і не виявлено фактів скидання забруднених стічних вод через зливовий колектор № 10 Чорторіївський рівчак , р. Стрижень, що унеможливлює встановити вину лише відповідача щодо самовільного скиду забруднюючих речовин зі зливовими водами в р.Стрижень через випуск № 10 Чорторіївський рівчак , за період з серпня по жовтень 2016 року.

З пояснень позивача та наданих суду документів слідує, що відбір проб вод здійснювався з відкритих залізобетонних лотків, а як встановлено судом, згідно з передавальним актом об'єктів благоустрою від 30.08.2011 (а.с.166-170) Комунальному шляхо-будівельному підприємству, як правонаступнику усього комплексу майна, усіх прав та обов'язків Комунального підприємства Чернігівське міське шляхове управління Чернігівської міської ради, передано, зокрема: вулиці Деснянського району, у т.ч. вул. Горького (у т.ч. злив. каналіз., ж/б труби). Вказаний акт не містить відомостей про передачу в господарське відання відповідача дощової каналізації у вигляді залізобетонних лотків. Також у вказаному акті відсутні відомості щодо передачі в господарське управління відповідача дощової каналізації, яка знаходиться по вул. О. Самійленко у м. Чернігові.

Як вбачається із наданої третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, документації конкурсних торгів на закупівлю послуг з утримання очисних споруд та зливової каналізації, за результатами яких було укладено між Комунальним шляхо-будівельним підприємством та Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради договір № 3 від 10.02.2016 про надання послуг з утримання очисних споруд та зливової каналізації, відповідач саме на підставі зазначеного договору зобов'язаний був надавати послуги по обслуговуванню залізобетонних лотків.

Таким чином, висновки позивача, наведені в акті перевірки №211/04 від 04.11.2016, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах діючого законодавства, суперечать наданим позивачем у якості доказів документам щодо причетності саме відповідача до вищевказаних порушень, оскільки з вказаних документів не вбачається, що саме відповідачем було вчинено дії щодо скиду недостатньо очищених зворотних вод у точку забору проб води позивачем.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав звільнення від доказування, а тому посилання позивача на те, що сплата посадовою особою відповідача адміністративного стягнення в сумі 136,00 грн відповідно до постанови від 04.11.2016 № 277/04 та не оскарження відповідачем припису позивача від 04.11.2016 № 211/04 є підтвердженням факту протиправності дій відповідача, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем не надано суду належних доказів та не доведено наявність всіх умов для покладання на відповідача відповідальності за завдану шкоду, а саме вини відповідача, протиправної поведінки відповідача у вигляді недотримання вимог природоохоронного законодавства, розміру завданої шкоди (позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства щодо надходження забруднюючих речовин зі зливовими водами в річку Стрижень через випуск № 10 Чорторіївський рівчак в серпні-вересні 2016 року) та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 207185,51 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Оскільки, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 38053846, вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017) до Комунального підприємства «Міськсвітло» Чернігівської міської ради (КП «Міськсвітло» ) (код ЄДРПОУ 03333699, вул. Робітнича, 6, м. Чернігів, 14001), про стягнення 207185,51 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 19.03.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв'язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко