Ухвала

від 18.03.2019 по справі 910/9873/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 18 березня 2019 року м. Київ Справа №  910/9873/18 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі за позовом Дочірнього підприємства "Гарантія-Торг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Будреммонтаж 2006" до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: 01.02.2019 Київська міська рада звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №   910/9873/18. Проте зазначену касаційну скаргу слід залишити без руху з огляду на таке. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги. Частиною 1 статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник додав до скарги: 1) доказ сплати судового збору на 3 арк. в одному прим.; 2) докази відправлення касаційної скарги сторонам по справі на 6 арк. в одному прим.; 3) копія довіреності представника Київської міської ради на 3 арк. в одному прим. Разом з цим з описів вкладення у цінний лист вбачається, що Дочірньому підприємству "Гарантія-Торг" (далі - ДП "Гарантія-Торг") та Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Будреммонтаж 2006" (далі – ТОВ "БВК "Будреммонтаж 2006") було направлено лише касаційну скаргу, доказів направлення позивачам у справі інших доданих до касаційної скарги документів або наявності цих документів у них скаржник не надав. Таким чином, скаржнику необхідно надати суду належні докази на підтвердження направлення копії відсутніх у ДП "Гарантія-Торг" та ТОВ "БВК "Будреммонтаж 2006" документів, доданих до цієї касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.                                                                                                                                         Предметом розгляду у справі №   910/9873/18 є визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, тобто, за подання касаційної скарги у цій справі Київська міська рада мала сплатити судовий збір у сумі 3 524,00 грн. Скаржник, на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, надав до касаційної скарги роздруківку платіжного доручення № 9 від 14.01.2019 та роздруківку виписки від 15.01.2019 з Системи дистанційного обслуговування клієнтів (ПТК "Клієнт казначейства – Казначейство). З наданих суду документів вбачається, що скаржник, 14.01.2019, сплатив 7 048,00 грн судового збору на рахунок: 34317206082004; код отримувача: 37993783; код банку отримувача: 899998; призначення платежу: *; 101; 228831141; 0110150; 2800; 22030101; суд.зб.запод.до КГС у ск.ВС кас.ск. у спр.№ 910/9873/18; за поз.ДП "Гарантія.-Торг"; ТОВ "БВК"Будреммонтаж 2006".БезПДВ. КЕКВ 2800. Проте, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві № 05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102; - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Рахунок отримувача: 31219207026007; - Код банку отримувача (МФО): 899998; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; - Символ звітності банку: 207. Отже, скаржнику необхідно надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 3 524,00 грн. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). У поданій касаційній скарзі скаржник вказує на те, що оскаржувані рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені без врахування та ненадання належної оцінки певним обставинам, зокрема, пункту 36 рішення Київської міської ради від 28.12.2006 №531/588 "Про бюджет міста Києва"; рішення Київської міської ради від 27.02.2003 №271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва"; листа Антимонопольного комітету України від 28.02.2018 №2-рр/дд; Закону України "Про приєднання України до міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом"; Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", також посилається на приписи статей 6, 9, 202, 223, 256, 261, 626-628, 638, 639, 652 Цивільного кодексу України; статтю 4 Цивільного процесуального кодексу України; статтю 16 Закону України "Про оренду землі"; статті 3, 175, 179-181, 184, 223 Господарського кодексу України; пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "Юкос" проти Росії". При цьому скаржник не зазначає, у чому саме полягає порушення або неправильне застосування зазначених норм права судами першої та апеляційної інстанцій і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових актів.               Таким чином, Київській міській раді необхідно обґрунтувати в чому, на її думку, полягало порушення або неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України. Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №   910/9873/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 02.04.2019. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                        К. М. Пільков