Постанова

від 14.03.2019 по справі 754/7564/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Лісовська О.В.

Єдиний унікальний номер справи № 754/7564/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/4190/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,

секретар -Тютюнник О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк , третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом . У позові просив зобов'язати відповідача здійснити коригування залишку зобов'язань за кредитним договором № 2706/1007/88-419 від 29 жовтня 2007 року укладеним між ОСОБА_3 та АКБ ТАС Комерцбанк у бік зменшення до 2 585 доларів США.

Одночасно із позовом ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову у вигляді заборони ПАТ Дельта Банк , уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк ,Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вчиняти дії з продажу прав за кредитним договором № 2706\1007\88-419 від 29 жовтня 2007 року укладеним між ОСОБА_3 та АКБ ТАС Комерцбанк .

У заяві про забезпечення позову зазначав, що для ефективного захисту прав та інтересів позивача необхідно вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення дій з продажу на торгах права вимоги за кредитним договором. У разі невжиття заходів та продажу права вимоги в розмірі 27 096,78 доларів США, а 2 585 доларів США, призведе до значного ускладнення виконання рішення в частині повернення покупцю сплачених ним за це право коштів, так як вони будуть витрачені на погашення заборгованості відповідача перед третіми особами.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року заяву задоволено. Забезпечено позов шляхом заборони ПАТ Дельта Банк , уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк ,Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вчиняти дії з продажу прав за кредитним договором № 2706/1007/88-419 від 29 жовтня 2007 року укладеним між ОСОБА_3 та АКБ ТАС Комерцбанк .

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач ПАТ Дельта Банк подав апеляційну скаргу. У скарзі зазначав, що суд неповно з'ясував обставини ,що мають значення для прийняття рішення про забезпечення позову. Просив скасувати ухвалу суду. В апеляційній скарзі зазначав, що суд постановив ухвалу з порушенням вимог ч.6 ст. 150 ЦПК України, в якій визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

У відзиві на апеляційну скаргу, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що підтримує апеляційну скаргу банку, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 14 березня 2019 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від апелянта не надходило. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, у позові ОСОБА_2 просив зобов'язати відповідача здійснити коригування залишку зобов'язань за кредитним договором №2706/1007/88-419 від 29 жовтня 2007 року укладеним між ОСОБА_3 та АКБ ТАС Комерцбанк у бік зменшення до 2 585 доларів США. У заяві про забезпечення позову зазначав , що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_2, виходив із того ,що існує ймовірність здійснення відповідачами дій, направлених на продаж прав за кредитним договором ,що в подальшому ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи .

Із роз'яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Згідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Як видно із матеріалів справи, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року Про віднесення публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Дельта Банк з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року. В подальшому діє адміністрації подовжено до 02 жовтня 2015 року ( а.с. 23-26) .

На виконання Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку , у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань наплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку .

В межах процедури ліквідації банку, Фонд здійснює заходи щодо реалізації майна та активів наплатоспроможного банку, у тому числі шляхом делегування повноважень Уповноваженій особі фонду на ліквідацію, а отже забезпечення позову відносно банку стосується прав і обов'язків Фонду гарантування та Уповноваженої особи .

З огляду на викладені обставини, приписи статті 150 ЦПК України є імперативними. У разі застосування заходів забезпечення позову до Уповноваженої особи Фонду гарантування будуть порушені права Фонду при ліквідації неплатоспроможного банку, оскільки саме в межах процедури ліквідації Фондом здійснюються заходи щодо реалізації майна та активів неплатоспроможного банку шляхом проведення відкритих електронних торгів ( аукціону) .

Крім того, судом не взято до уваги п.7 ч.2 ст.46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , якою передбачено ,що з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви є помилковим, не відповідає встановленим обставинам, а відтак ухвала суду підлягає скасуванню, з постановленням ухвали про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,376,381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,

по с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк задовольнити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 21 березня 2019 року.

Головуючий

Судді