Постанова

від 21.11.2019 по справі 754/7564/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 754/7564/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/ 15602 /2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,

при секретарі - Добровольській Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Лісовської О.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю КРЕДО'С Груп про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом, уточнивши який зазначив, що 29 жовтня 2007 року уклав з АКБ ТАС-Комерцбанк кредитний договір №2706/1007/88-419, за умовами якого позивач отримав у позику суму еквіваленту 150 000,00 доларів США - 757 500,00 грн., та зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних. У подальшому кредитор змінив назву на АТ СВЕДБАНК .

Зазначав, що у забезпечення належного виконання ОСОБА_1 вимог кредитора за кредитним договором було укладено іпотечний договір №2706/1007/88-419-z-1 від 29 жовтня 2007 року. За даним договором позивач передав в забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором належну йому на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказував на те, що укладений договір не містить детального розпису загальної вартості кредиту для споживача, тому розмір відсотків визначався кредитором самостійно, а сплачувався позивачем до каси банку згідно виставлених розрахунків на рахунок № НОМЕР_1 . Починаючи з 2009 року первісний кредитор припинив виставляти рахунки по сплаті відсотків.

Також зазначив, що погашав заборгованість за кредитом згідно графіку, встановленого додатком №1 до кредитного договору, а після початку ліквідаційної процедури кредитора - АТ СВЕДБАНК 06 грудня 2011 року позивач продав належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та сплатив у рахунок суми кредиту 719 000,00 грн., що еквівалентно 90 000,00 доларів США. Звернув увагу на те, що наприкінці 2012 року ОСОБА_1 викликали до відділення ПАТ Дельта Банк , де повідомили, що право вимоги за кредитом перейшло до ПАТ Дельта Банк , при цьому між позивачем та ПАТ Дельта Банк виникли протиріччя з приводу правильності нарахування відсотків та залишку суми боргу, а на прохання позивача щодо надання відомостей про споживчий кредит ПАТ Дельта Банк надавало неповну інформацію та вимагало сплати коштів для надання такої інформації в повному об`ємі.

Станом на 01 березня 2019 року позивач сплатив ПАТ Дельта Банк - 1 036 051,00 грн., що еквівалентно 165 977,64 доларів США, а також зазначив, що укладений між ОСОБА_1 та КБ ТАС - Комерцбанк кредитний договір №2706/1007/88-419 від 29 жовтня 20017 року є нікчемним правочином, так як не містить викладених у письмовій формі істотних умов встановлених законодавством, а його форма та зміст не відповідає вимогам законодавства.

За таких обставин, позивач просив зобов`язати ПАТ Дельта Банк здійснити коригування залишку зобов`язань за кредитним договором №2706/1007/88-419 від 29 жовтня 2007 року укладеним між ОСОБА_1 та АКБ ТАС-Комерцбанк у бік зменшення до мінус 278 551,00 грн. (т. 1 а.с. 1-5, т. 2 а.с. 118-124).

Представники ПАТ Дельта Банк - Чубко Я. С. , Петренко Г.В. подавали відзиви на позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, в яких зазначали, що позивачу була надана можливість ознайомитися з умовами договору, внести свої заперечення чи відмовитися від укладення договору, якщо запропоновані банком умови не влаштували позичальника. Сторони уклали кредитний договір з урахуванням волевиявлення позивача, оскільки підпис на договорі є доказом того, що сторони погодили умови. Тому просили відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 102-104, т. 2 а.с. 144-146).

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ Дельта Банк , Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Дельта Банк , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ КРЕДО`С Груп про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії відмовлено (т. 2 а.с., 197, 199-208).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року повністю і ухвалити нове рішення, за яким позов задовольнити повністю.

На обґрунтування скарги зазначив, що з`ясовуючи розмір заборгованості суд не з`ясував наявність підстав та дату її виникнення, а саме коли надавались кошти за кредитним договором у сумі 150 000,00 доларів США і з якого моменту у позивача виник борг і обов`язок сплати процентів; що суд не дослідив обставини виконання банком вимог законодавства щодо надання позивачу обов`язкової інформації перед укладенням договору, не з`ясував наявність у кредитному договорі істотних умов договору, визначених законодавством, а також, висновок суду про надання позивачу 150 000,00 дол. США за кредитним договором вважає необґрунтованим (т. 2 а.с. 213-229).

15 листопада 2019 року представник ПАТ Дельта Банк направив на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (т. 2 а.с. 244-250).

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Тучин Ф.А. підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

Інші особи,які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. ОСОБА_1 був сповіщений врученням повідомлення особисто та представнику - адвокату Тучину Ф.А. про що свідчать відмітки працівників пошти про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 238-242).

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив того, що позивачем не наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для зобов`язання відповідача зменшити суму заборгованості, при цьому кредитний договір був укладений з урахуванням волевиявлення позивача, оскільки підпис на договорі є доказом того, що сторони погодились з його умовами, проте, у повному обсязі позивач свої зобов`язання не виконав.

Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 жовтня 2007 року ОСОБА_1 уклав з АКБ ТАС - Комерцбанк Кредитний договір №2706/1007/88-419, за умовами якого позивач отримав у вигляді кредиту 150 000,00 доларів США (т. 1 а.с. 9-14).

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту його повернення. Сума нарахованих процентів і пені за визначений період є тільки цілим округленим числом, без десяткових знаків. Позичальник уповноважує Банк самостійно округляти суму нарахованих відсотків і пені. Округлення процентів і пені відбувається в такий спосіб: до 44 центів - округлення до 0 доларів, понад 44 центів - до 1 долара.

Пунктом 10.12. Кредитного договору визначено, що підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що перед укладенням Кредитного Договору Банк надав йому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування. Також при укладенні Кредитного Договору позивачу була відома вся необхідна інформація, передбачена Правилами надання банками України інформація споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту , затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, в повному обсязі.

У Додатку №1 до Кредитного договору №2706/1007/88-419 від 29 жовтня 2007 року міститься графік погашення кредиту (т. 1 а.с. 15-16).

25 травня 2012 року між АТ Сведбанк та ПАТ Дельта Банк укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ Дельта Банк набуло право вимоги за кредитними і пов`язаними з ними договорами, в тому числі право вимоги за договором укладеним між АКБ ТАС-Комерцбанк та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 129-132, 133, 134).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 Про віднесення ПАТ Дельта Банк до категорії неплатоспроможних до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 №51 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Дельта Банк , згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Дельта Банк .

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року №664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Дельта Банк виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181 Про початок процедури ліквідації ПАТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку (т. 1 а.с. 135, 136).

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 лютого 2017 року №619 строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Дельта Банк на два роки до 04 жовтня 2019 року.

06 серпня 2015 року ОСОБА_1 було направлено лист-вимогу ПАТ Дельта Банк вих. №31.4-08/3926/15, в якому повідомлено, що ПАТ Дельта Банк набуло статус нового кредитора та доведено до відома, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором прострочена заборгованість становить 1 386,04 доларів США. Таким чином, у листі ПАТ Дельта Банк вимагав розглянути даний лист та сплатити прострочену заборгованість, а у разі несплати, Банк буде вимушений захищати свої права у позасудовому порядку або звертатися до суду. Так, вимагав у тридцяти денний строк виконати на користь ПАТ Дельта Банк зобов`язання за кредитним договором (т. 2 а.с. 106).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28 січня 2016 року в рахунок погашення заборгованості в сумі 465 324,11 грн. за Кредитним договором №2706/1007/88-419 від 29 жовтня 2007 року перед ПАТ Дельта Банк звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ Дельта Банк права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,50 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , за ціною, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (т. 1 а.с. 167-170).

Згідно листа ПАТ Дельта Банк від 27 лютого 2018 року вих. №05-33900632, адресованого ОСОБА_1 , станом на 26 лютого 2018 року загальна заборгованість за його Кредитним договором №2706/1007/88-419 становить 27 096,78 доларів США та 245 752,83 грн., яка складається з: 19 533,40 доларів США - сума заборгованості по кредиту, 7 563,38 доларів США - нараховані проценти за користування кредитом; 164 786,86 грн. - пеня; 80 965,97 грн. - штраф (т. 1 а.с. 27-28).

Правочин - це правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Так, за змістом ст. 11, 18 Закону України Про захист прав споживачів до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України Про захист прав споживачів застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише у тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Укладаючи Кредитний договір №2706/1007/88-419 від 29 жовтня 2007 року позивач був ознайомлений з його умовами, змістом та наслідками порушення зобов`язань за цим договором, що підтвердив своїм підписом в кредитному договорі.

Позивач не заперечував факт укладання вказаного договору та отримання кредитних коштів за умовами договору, виконував його умови та здійснював часткову оплату кредитних коштів.

Позивач не був позбавлений можливості відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, що визначено ч. 2 ст. 1056 ЦК України, але таких дій не здійснив.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦПК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Отже, оскільки Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконував його умови; відповідач надав позивачу всю необхідну інформацію про умови надання послуг фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника, тому підстав вважати Кредитний договір нікчемним колегія суддів не вбачає.

Доводи позивача, що укладений Кредитний договір є нікчемним правочином суд апеляційної інстанції визнав неспроможними і відхилив, тому вимоги позивача про обов`язок Банку повернути 278 551,00 грн. у зв`язку з недійсністю Кредитного договору задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем не доведено його доводи щодо відсутності заборгованості та що залишкова заборгованість складає мінус 278 551,00 грн.

Поряд з цим, Кредитний договір № 2706/1007/88-419 від 29 жовтня 2007 року укладений строком до 29 жовтня 2017 року, тому нарахування процентів Банком після вказаної дати за відсутності пролонгації цього Договору - не засновано на умовах договору. За таких обставин, визначення районним судом суми заборгованості станом на 13 липня 2019 року в сумі 1 024 730,95 грн. не можна визнати обґрунтованим. Вказані доводи апелянта колегія суддів визнала обґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до повторення заявлених позивачем вимог, яким судом дана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення висновки суду про те, що у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за Договором станом на 13 липня 2019 року позивач має заборгованість за кредитом в розмірі 1 024 730,95 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, наданим представником відповідача.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року змінити - виключити з мотивувальної частини висновок про розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитом станом на 13 липня 2019 року в сумі 1 024 730,95 грн.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 22 листопада 2019 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

В.М. Ратнікова

О.В. Борисова