Постанова

від 05.03.2019 по справі 911/2656/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. Справа№ 911/2656/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 06.02.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Українська інвестиційна будівельна компанія Укржитлоінвест та Української міської ради Обухівського району Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017

у справі №911/2656/16 (суддя Бацуца В. М.)

за позовом Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області

до Української міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест"

про визнання незаконним і скасування рішення та договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2016 року Керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Господарський суд Київської області з позовом в інтересах держави до Української міської ради та ТОВ Українська інвестиційна будівельна компанія Укржитлоінвест про визнання незаконним та скасування рішення від 13.11.2014 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ УІБК Укржитлоінвест для будівництва багатофункціонального житлового комплексу в м. Українка по вулиці Соснова та про надання земельної ділянки в оренду Української міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.11.2014, укладеного між Українською міською радою та ТОВ Українська інвестиційна будівельна компанія Укржитлоінвест , і скасування його державної реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення від 13.11.2014 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ УІБК Укржитлоінвест для будівництва багатофункціонального житлового комплексу в м. Українка по вулиці Соснова та про надання земельної ділянки в оренду Української міської ради було прийнято, а на його підставі договір оренди земельної ділянки від 25.11.2014 між Українською міською радою та ТОВ Українська інвестиційна будівельна компанія Укржитлоінвест був укладений всупереч положенням Цивільного кодексу України , Земельного кодексу України , Закону України „Про оренду землі", іншим нормативно-правовим актам, з порушенням підстав і процедури надання відповідачу-2 спірної земельної ділянки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.10.2016 у справі №911/2656/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017, відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2017 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 26.10.2016 у справі № 911/2656/16, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у справі № 911/2656/16, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 30.05.2017 зазначив, що здійснюючи судовий розгляд справи та відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора посилаючись, зокрема, на положення абзацу 17 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України , статтю 32-1 Закону України „Про оренду землі" та абзац 8 частини 1 статті 7 Закону України „Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що у випадку розірвання договору оренди з причин задоволення суспільних потреб за орендарем зберігається право на укладання нового договору оренди земельної ділянки комунальної та державної форми власності. В даному випадку закон не ставить вимоги, що новий договір оренди при цьому укладається за результатами проведення земельних торгів, адже за своєю спрямованістю така норма закону має компенсаторний характер, що обумовлюється, насамперед, безвинним позбавленням особи речових прав на земельну ділянку - прав оренди.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції вказане було залишено поза увагою, питання щодо підстав вилучення, викупу чи примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, не з'ясовувалось, відповідні обставини не встановлювались, а відтак судами зроблене передчасне посилання на абзац 17 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України та наявність, чи навпаки, підстав для застосування вказаної норми щодо можливості продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них у зв'язку із надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Крім того, матеріали справи не містять будь - якого рішення Української міської ради, прийнятого у відповідності до норм діючого законодавства щодо порядку та підстав вилучення земельних ділянок для суспільних потреб, з обґрунтуванням винятковості такого вилучення земельної ділянки та виключної необхідності будівництва дитячого садочку саме на частині орендованої ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" земельної ділянки, наданої останньому для будівництва набережної, багатофункціонального житлового комплексу з нежитловими приміщеннями соціального призначення та дитячим садком в районі вулиці Будівельників в м. Українка.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що застосовуючи до спірних правовідносин статтю 32-1 Закону України „Про оренду землі", якою передбачений порядок розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб та вказуючи, що використання відповідачами інших термінів, ніж передбачено законом, зокрема терміну вилучення, внесення змін до договору, замість терміну розірвання договору та укладання нового договору, якими оперує вказана норма, що не може призвести до недійсності вчинюваних дій, адже за своїм юридичним змістом та наслідками вони відповідають закону, судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою та не з'ясоване питання щодо моменту виникнення спірних правовідносин, а відтак і наявність, чи навпаки, підстав для застосування статті 32-1 Закону України „Про оренду землі".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що прокурором не доведено фактів порушення інтересів держави.

Проте, вказане не прийнято судами першої та апеляційної інстанції до уваги та залишені поза увагою доводи прокурора стосовно того, що незаконне надання в користування земельної ділянки порушує законний порядок надання в користування землі, що свідчить про наявність підстав представництва прокуратурою інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред'явлення відповідного позову.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляду, рішенням Господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі №911/2656/16 позов задоволено повністю:

- визнано незаконним та скасовано рішення 62 сесії 6 скликання Української міської ради „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" для будівництва багатофункціонального житлового комплексу в м. Українка по вулиці Соснова та про надання земельної ділянки в оренду".

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Українською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" № 3210 від 25.11.2014 та скасувати його державну реєстрацію.

- присуджено до стягнення з Української міської ради на користь Прокуратури Київської області 1 378,00 судового збору.

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" на користь Прокуратури Київської області 1 378,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №911/2656/16 рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 скасовано, прийнято нове рішення. Яким в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №911/2656/16 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, касаційний господарський суд виходив з того, що апеляційним судом передчасно застосовано до спірних правовідносин положення абзацу 17 частини 2 статті 134 ЗК України , неправильно застосовано норми статті 32-1 Закону України "Про оренду землі" , допущене процесуальне порушення, а саме невиконання вказівок, викладених в постанові суду касаційної інстанції від 30.05.2017, а також не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи щодо підстав для припинення права оренди відповідача-2 на частину земельної ділянки, замість якої згідно з оскаржуваним рішенням та оспорюваною угодою йому було надано в оренду поза конкурсною процедурою іншу земельну ділянку, а справу розглянуто по суті заявлених вимог без дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення вказаних обставин.

Так, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд, всупереч вказівкам касаційного суду:

- не надав оцінку зібраним у справі доказам: рішенням відповідача-1 від 08.12.2011, від 29.12.2011, листу відповідача-1 № 3646/0/3-11 від 22.12.2011, листу відповідача-2 Вих. № 1104 на вх. 3646/0/3-11 від 22.12.2011, згідно з якими відповідач 08.12.2011 прийняв рішення отримати згоду відповідача-2 щодо припинення права оренди частиною земельної ділянки орієнтовною площею 1,1500 га із орендованої ділянки площею 4,1185 га, відповідач-1 звернувся до відповідач-2 та просив надати згоду на вилучення земельної ділянки орієнтовною площею 1,1500 га в районі вулиці Будівельників для будівництва дитячого дошкільного навчального закладу на 280 місць, відповідач-2 надав цю згоду, а відповідач-1 29.12.2011 за результатами розгляду листа відповідача-2 від 22.12.2011 № 1104 зі згодою останнього на вилучення у нього частини земельної ділянки надав відповідачу-2 дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо встановлення права користування на умовах оренди земельною ділянкою замість тієї, що була вилучена;

- не встановив обставин відчуження та прийняття відповідачем-1 рішення про відчуження у відповідача-2 частини земельної ділянки у порядку та з підстав, визначених частиною 2 статті 134 ЗК України , лише при дотриманні яких допускається передача земельної ділянки в оренду поза конкурсною процедурою замість вилученої для суспільних потреб земельної ділянки, про що і було прийнято оскаржуване рішення відповідача-2 та про що був укладений оспорюваний договір оренди;

- не з'ясував наявність чи відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин статті 32-1 Закону України "Про оренду землі" з огляду на підстави та порядок застосування норм цієї статті (пункт 18).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

На розгляд до Північного апеляційного господарського суду передано апеляційні скарги ТОВ Українська інвестиційна будівельна компанія Укржитлоінвест та Української міської ради Обухівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017.

ТОВ Українська інвестиційна будівельна компанія Укржитлоінвест у своїй апеляційній скарзі просить апеляційний господарський суд скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Так, відповідач-2 зазначає, що рішення міської ради про надання дохволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки від 25.12.2012, про його затвердження від 13.11.2014, та сам оспорюваний договір оренди приймали у порядку та з підстав, передбачених частиною 3 статті 124, абз. 17 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, статті 32-1 Закону України Про оренду землі та частини 1 статті 7 Закону №1559-УІ від 17.11.2009 щодо надання земельної ділянки без проведення земельних торгів у зв'язку із вилученням у відповідача-2 іншої земельної ділянки для суспільних потреб.

Українська міська рада у своїй апеляційній скарзі також просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач-1 зазначає, що мета вилучення земельної ділянки для суспільних потреб - будівництво дошкільного навчального закладу відповідає вимогам частини 1 статті 32-1 Закону країни Про оренду землі , яка відсилає у цьому питанні до норм частини 1 статті 7 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності та в сукупності статей 124, 134 Земельного кодексу України підтверджує законність оскаржуваного рішення Української міської ради та укладені на його підставі договори.

Відтак, Українська міська рада приймаючи оскаржуване рішення від 13.11.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та укладаючи оспорюваний договір від 25.11.2014 діяла на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Відзивів на апеляційні скарги не надходило, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання, заявлені учасниками справи

29.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Українська інвестиційна будівельна компанія Укржитлоінвест , яке підтримано представником у судовому засіданні, про залучення до участі у справі за переліком згідно додатку фізичних осіб - інвесторів в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2.

Клопотання обґрунтовано тим, що предметом спору у даній справі є договір оренди земельної ділянки та відповідне рішення Української міської ради щодо будівництва багатофункціонального житлового комплексу в місті Українка на земельний ділянці площею 1,0846 га в районі вулиці Соснової. У зв'язку з чим, прийняття рішення у даній справі щодо спірної земельної ділянки буде мати безпосереднім своїм наслідком втручання у майнові права осіб щодо об'єкту будівництва та неможливості реалізувати такі майнові права у майбутньому шляхом отримання у власність збудованого житла, у зв'язку з чим цим особам має бути надана правова можливість захистити свої права у цьому судовому процесі.

Розглянувши подане клопотання у судовому засіданні 29.01.2019, судова колегія ухвалила відмовити у задоволенні клопотання з підстав його необґрунтованості.

Позиції учасників справи

В судових засіданнях представник прокуратури заперечував проти мотивів та вимог апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник відповідача-2 підтримував апеляційну скаргу та викладені у ній вимоги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Явка представників у судове засідання

28.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Української міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Відповдіач-1, керуючись статтями 169, 170 Господарського процесуального кодексу України просить розглядати справу за відсутності представника Української міської ради.

Розглянувши дане клопотання у судовому засіданні 29.01.2019, судова колегія задовольнила клопотання Української міської ради Обухівського району Київської області та ухвалила розглядати справу без участі її представника.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.02.2010 Українською міською радою було прийнято рішення Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ УІБК Укржитлоінвест в оренду для будівництва набережної, багатофункціонального житлового комплексу з нежитловими приміщеннями соціального призначення та дитячим садком в м. Українка в районі вулиці Будівельників в межах Української міської ради Обухівського району Київської області та надання цієї земельної ділянки в оренду .

26.02.2010 між Українською міською радою та ТОВ УІБК Укржитлоінвест укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4, 1185 га в районі вулиці Будівельників в межах Української міської ради Обухівського району Київської області, який посвідчений приватним нотаріусом Обіхівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М.В. за реєстром №625 та зареєстрований у системі державного земельного кадастру за №041098600011.

Як підтверджено матеріалами справи, у подальшому, Українська міська рада у зв'язку із необхідністю будівництва у місті Українка дошкільного навчального закладу вирішила вилучити у ТОВ УІБК Укржитлоінвест частину земельної ділянки для суспільних потреб - будівництва дошкільного навчального закладу.

Так, 08.12.2011 Українською міською радою було прийнято рішення Про розгляд рішення виконкому Української міської ради № 371 від 24.11.2011 р. , яким, серед іншого, вирішено: збудувати дитячий дошкільний заклад на 280 місць; будівництво дитячого дошкільного навчального закладу на 280 місць здійснити на частині земельної ділянки орієнтовною площею 1,15 га в районі вулиці Будівельників, що надана в оренду ТОВ УІБК Укржитлоінвест ; отримати згоду від ТОВ УІБК Укржитлоінвест щодо припинення права оренди частиною земельної ділянки орієнтовною площею 1,15 га із орендованої товариством земельної ділянки площею 4,1185 га кадастровий номер 3223151000:01:029:0007; надати ТОВ УІБК Укржитлоінвест замість вилученої частини земельної ділянки в районі вул. Будівельників, земельну ділянку в межах м. Українка згідно з порядком, встановленим ст. 134 Земельного кодексу України.

Листом № 1104 від 22.12.2011 ТОВ УІБК Укржитлоінвест надало згоду на вилучення частини земельної ділянки орієнтовною площею 1, 15 га із орендованої земельної ділянки площею 4, 1185 га.

Рішенням Української міської ради від 29.12.2011 Про розгляд клопотання ТОВ УІБК Укржитлоінвест щодо вилучення частини земельної ділянки орієнтованою площею 1, 15 га із орендованої земельної ділянки площею 4, 1185 га було надано дозвіл ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо встановлення права користування земельною ділянкою на умовах оренди орієнтовною площею 2, 9685 га із земельної ділянки площею 4, 1185 га для будівництва набережної, багатофункціонального житлового комплексу з нежитловими приміщеннями соціального призначення в районі вулиці Будівельників в м. Українка.

14.06.2012 Українською міською радою прийнято рішення про, зокрема, затвердження технічної документації із землеустрою щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010.

Рішенням Української міської ради від 11.10.2012 внесено зміни до рішення від 14.06.2012 з метою уточнення формулювань рішення ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010, а також припинено право користування ТОВ УІБК Укржитлоінвест земельною ділянкою 1, 15 га, яка підлягає вилученню для суспільних потреб.

На виконання рішення Української міської ради від 14.06.2012, 28.11.2012 між Українською міською радою та ТОВ УІБК Укржитлоінвест укладено договір про внесення змін в основний договір оренди від 26.02.2010, яким внесені зміни до пунктів 1.1, 2.1 та 6.1 та, зокрема, передбачено передачу орендарю у користування для будівництва набережної, багатофункціонального житлового комплексу з нежитловими приміщеннями соціального призначення в районі вулиці Будівельників в м. Українка двох земельних ділянок площею 2,8489 га та 0, 1196 га. Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М.В. за реєстром №4918 та зареєстрований у системі державного земельного кадастру за №3223100141000178.

Рішенням Української міської ради від 25.12.2012 надано дозвіл ТОВ „УІБК „Укржитлоінвест" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,15 га в районі вул. Соснової в межах м. Українка для багатофункціонального житлового комплексу замість вилученої для суспільних потреб земельної ділянки площею 1,15 га в районі вул. Будівельників.

08.09.2014 Управління Держземагенства в Обухівському районі висновком Про погодження проекту землеустрою вих. №3-27/1114 погодило розроблений ТОВ Нацземресурси проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ УІБК Укржитлоінвест з цільовим призначенням - для будівництва багатофункціонального житлового комплексу, площею 1,0846 га, що розташована в м. Українка в районі вул. Соснової на території Української міської ради Обухівського району Київської області.

19.09.2014 відділ містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації висновком Про погодження проекту землеустрою №321/01-22 погодив розроблений ТОВ Нацземресурси проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ УІБК Укржитлоінвест цільове використання - для будівництва багатофункціонального житлового комплексу, площею 1,0846 га, що розташована в м. Українка в районі вул. Соснової на території Української міської ради Обухівського району Київської області.

Рішенням Української міської ради від 13.11.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ УІБК Укржитлоінвест для будівництва багатофункціонального житлового комплексу в м. Українка по вул. Соснова , розроблений ТОВ Нацземресурси та вирішено надати ТОВ УІБК Укржитлоінвест земельну ділянку із земель категорії житлової та громадської забудови площею 1,0846 га в оренду на 15 років для будівництва багатофункціонального житлового комплексу із укладенням договору оренди.

На виконання рішення Української міської ради від 13.11.2014, 25.11.2014 між Українською міською радою та ТОВ УІБК Укржитлоінвест укладено договір оренди земельної ділянки в районі вул. Соснової, площею 1, 0846 га для будівництва багатофункціонального житлового комплексу, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченком В,І. за реєстром №3210 та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 7808686.

Спір у даній справі виник з приводу того, що на думку позивача прийняття рішення Української міської ради від 13.11.2014 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ УІБК Укржитлоінвест для будівництва багатофункціонального житлового комплексу в м. Українка по вулиці Соснова та про надання земельної ділянки в оренду та укладення відповідачами на його підставі договору оренди земельної ділянки від 25.11.2014 відбулось з порушенням вимог статей 124, 134 Земельного кодексу України щодо обов'язковості проведення земельних торгів, а визначена відповідачами підстава для їхнього не проведення - вилучення земельної ділянки для суспільних потреб, не підпадає під виняток, встановлений в абз. 17 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішення та договору оренди земельної ділянки). Так, на думку позивача такий виняток поширюється лише на землі приватної форми власності, а щодо земель державної і комунальної власності, які передані в оренду, то на момент прийняття оскаржуваних рішення та договору законодавство не передбачало викупу або вилучення таких ділянок для суспільних потреб.

У зв'язку з чим, керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до господарського суду з даним позовом та просив визнати незаконним та скасувати рішення Української міської ради від 13.11.2014, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 25.11.2014, укладений відповідачами, і скасувати його державну реєстрацію.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення міської ради від 13.11.2014), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до частин 2 та 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу . Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу , здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу .

Отже, у випадку, якщо є підстави, передбачені частинами другою, третьою статті 134 ЗК України для непроведення торгів, передача земельної ділянки відбувається відповідно до порядку, встановленого статтею 123 ЗК України , а саме шляхом прийняття рішень органом місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення та, в подальшому, на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після отримання висновків відповідних державних органів.

Положення абз. 17 частини першої статті 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішення та договору) передбачає, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 32-1 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішення та договору), договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об'єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності .

Як встановлено в абз. 8 частини першої статті 7 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності , органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, зокрема як створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ.

Виходячи зі змісту частин 2, 5, 6 статті 32-1 Закону України Про оренду землі , у разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди. Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов'язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди. У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідні земельні торги при наданні відповідачу-2 спірної земельної ділянки в районі вул. Соснової, площею 1,0846 га для будівництва багатофункціонального житлового комплексу на підставі рішення від 13.11.2014 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ УІБК Укржитлоінвест для будівництва багатофункціонального житлового комплексу в м. Українка по вулиці Соснова та про надання земельної ділянки в оренду Української міської ради не проводились.

Задовольняючи позов щодо визнання незаконним і скасування рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки вказаний випадок не підпадає під виключення, встановлені і передбачені частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), так як у спірних відносинах не відбулись викуп, примусове відчуження чи вилучення земельної ділянки, що перебувала у користуванні відповідача-2, а положення ст. 32-1 Закону України „Про оренду землі" набули чинності лише з 05.09.2012 і відповідно рішення від 08.12.2011 Про розгляд рішення виконкому Української міської ради №371 від 24.11.2011 Української міської ради, рішення від 29.12.2011 Про розгляд клопотання ТОВ УІБК Укржитлоінвест щодо вилучення частини земельної ділянки орієнтованою площею 1,15 га із орендованої земельної ділянки площею 4,1185 га Української міської ради, рішення від 14.06.2012 Української міської ради та інші були прийняті за відсутності відповідного законодавчого врегулювання, тобто за відсутності необхідних на те законних підстав.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями суду першої інстанції зважаючи на те, що позовні вимоги прокурора ґрунтуються на доведенні факту невмотивованого вилучення Української міської ради з оренди ТОВ УІБК Укржитлоінвест земельної ділянки, отже, моментом виникнення спірних правовідносин фактично є дія, яка забезпечила досягнення юридичних наслідків у вигляді припинення прав оренди на земельну ділянку, яка вилучається.

Дослідивши обставини справи та зібрані в ній докази, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що оспорюване рішення було прийнято Українською міською радою в інтересах відповідача-2 ТОВ УІБК Укржитлоінвест щодо земельної ділянки в районі вул. Соснової, площею 1,0846 га для будівництва багатофункціонального житлового комплексу з порушенням положень Цивільного кодексу України , Земельного кодексу України , Закону України Про оренду землі , та інших нормативно-правових актів України.

Колегія суддів зауважує, що Закон України Про оренду землі - це спеціальний закон, який регулює відносини оренди землі всіх форм власності, а отже, його дія, в тому числі і положення статті 31 даного Закону щодо підстав припинення договору оренди, поширюється й на договори оренди земельної ділянки комунальної форми власності.

З огляду на викладене, правове регулювання суспільних відносин, визначене положеннями статті 32-1 Закону України Про оренду землі , спрямовано на досягнення такого правового результату (юридичних наслідків) як розірвання договорів оренди землі державної і комунальної форми власності з метою їх вилучення для суспільних потреб.

Розірвання таких договорів з цих спеціальних підстав та застосування наслідків такого розірвання, зокрема надання іншої земельної ділянки взамін вилученої, може відбуватись з моменту набрання чинності статтею 32-1 Закону України Про оренду землі , тобто з 05.09.2012.

Як зазначалось вище, 28.11.2012 між Українською міською радою та ТОВ УІБК Укржитлоінвест було укладено договір про внесення змін в основний договір оренди від 26.02.2010, яким фактично припинено право користування земельною ділянкою площею 4,1185 га. Таким чином, договір від 28.11.2012 є тим юридичним фактом, який спричинив правові наслідки у вигляді припинення прав оренди первісної земельної ділянки (розірвання договору в частині вилученої земельної ділянки).

Отже, саме вчинення правочину від 28.11.2012 стало моментом виникнення спірних правовідносин.

У подальшому, Українська міська рада рішенням від 13.11.2014 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 1,0846 га в оренду та уклала спірний Договір оренди земельної ділянки 1,0846 га від 25.11.2014.

Відтак, зазначені вище юридично значущі дії, які мали своїм юридичним наслідком як вилучення частини земельної ділянки для суспільних потреб, так і надання взамін іншої, мали вже місце у період дії норм статті 32-1 Закону України Про оренду землі , а підстави (передумови) для його застосування вже існували (сформувалися) на момент вилучення земельної такої ділянки, незалежно від періоду їх виникнення (формування).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин мають застосовуватися положення ст. 32-1 Закону України Про оренду землі щодо розірвання договору оренди землі комунальної власності з метою її вилучення (надання) для суспільних потреб, оскільки така норма була застосована лише у момент вилучення земельної ділянки для суспільних потреб в результаті укладання Договору про внесення змін від 28.11.2012 до договору оренди від 26.02.2010.

Правовідносини, що виникають при застосуванні положень ст. 32-1 Закону України Про оренду землі та Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності є юридично однорідними. Обидва закони по суті регулюють подібні за змістом правовідносини - порядок вилучення (викупу, примусового відчуження) земельних ділянок для суспільних потреб у осіб, які їх мають на законних підставах, встановлюючи при цьому певні компенсаторні механізми у вигляді відшкодування збитків, можливості отримати земельну ділянку взамін вилученою (викупленої, примусово відчуженої) тощо.

Оскаржуване рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 1,0846 га та оспорюваний договір оренди від 25.11.2014, що мають своїм юридичним наслідком надання земельної ділянки в оренду взамін вилученої для суспільних потреб, також мали місце вже у період дії статті 32-1 Закону України Про оренду землі .

При цьому, використання відповідачами інших термінів, ніж передбачено законом, зокрема терміну вилучення, внесення змін до договору, замість терміну розірвання договору та укладання нового договору, якими оперує стаття 32-1 Закону України Про оренду землі само по собі не може призвести до недійсності вчинюваних дій, адже за своїм юридичним змістом та наслідками вони відповідають закону.

Мета вилучення частини земельної ділянки для суспільних потреб - будівництво дошкільного навчального закладу відповідає вимогам частини першої статті 32-1 Закону України Про оренду землі та частини 1 статті 7 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності .

Стосовно обґрунтування винятковості вилучення земельної ділянки та виключної необхідності будівництва дитячого садочку саме на частині орендованої ТОВ УІБК Укржитлоінвест земельної ділянки, наданої останньому для будівництва набережної, багатофункціонального житлового комплексу з нежитловими приміщеннями соціального призначення та дитячим садком в районі вулиці Будівельників в м. Українка, колегія суддів зазначає наступне.

За твердження Української міської ради, викладеними в апеляційній скарзі, велика черга до дошкільних навчальних закладів, потреба у забезпеченні дітей доступом до дошкільної освіти, значний приріст молодого населення в місті, стали причиною розгляду питання щодо необхідності будівництва у м. Українка нового дошкільного навчального закладу. Тільки в 2010-2011 роках до виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області надійшло більше чотирьохсот заяв щодо надання місць в комунальних ДДНЗ міста Українка. При цьому, в місті Українка діють два дошкільні навчальні заклади комунальної форми власності здатні приймати та забезпечити освітою лише 120 дітей на рік, що не забезпечує потреби територіальної громади міста у дошкільній освіті.

24.11.2011 на засіданні виконавчого комітету Української міської ради прийнято рішення №371 Про звернення до Української міської ради , яким вирішено клопотати перед Українською сільською радою про необхідність будівництва в м. Українка нового дошкільного навчального закладу на 280 місць та про виділення земельної ділянки під будівництво.

Згідно п. 1.3 ДБН В.2.2-4.97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів місткість дошкільних закладів загального типа не повинна перевищувати 280 місць.

Враховуючи вимоги п. 2.3 ДБН В.2.2-4-97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів щодо площі земельних ділянок дошкільних навчальних закладів, що розміщується у житловій забудові, площа земельної ділянки для ДНЗ на 280 місць має складати не менше ніж 1.12 га.

Вільні від забудови ділянки складаються із наступних земельних ділянок:

- земельної ділянки 4.1185 га, в тому числі 1.15 га ділянка для будівництва дитячого садка на 140 місць, яка знаходиться у користуванні на правах оренди у ТОВ УІБК Укржитлоінвест (на підставі Договору оренди від 26.02.2010 та Рішення УМР 11.02.2010);

- земельної ділянки 2.0 га під будівництво житла для працівників Трипільської ТЕС та інших громадян, яка знаходиться у користуванні на правах суборенди у ТОВ УІБК Укржитлоінвест (на підставі нотаріально посвідченого Договору суборенди від 21.05.2010 та Рішень УМР від 12.06.2008, 13.05.2010);

- ділянки обслуговуючого кооперативу Надія 0,9220 га;

- ділянки міської санепідемстанції 0,2328 га;

- ділянки ТОВ Каравела-Успіх 0,15 га, 0,248 га.

Отже, враховуючи вимоги будівельних норм і правил щодо розташування ДНЗ, зважаючи на мінімальні площі для розміщення ДНЗ, єдиним можливим місцем для будівництва комунального ДНЗ на 280 місць була земельна ділянка площею 1.15 га, яка є частиною земельної ділянки 4,1185 га, що перебувала в оренді ТОВ УІБК Укржитлоінвест та на якій планувалось будівництво приватного дитячого садка.

Наведені обставини свідчать про достатність обґрунтування наявності факту суспільної потреби у будівництві ДНЗ, факту необхідності вилучення земельної ділянки для цього (у зв'язку із відсутністю вільних місць від забудови та прав оренди земельних ділянок), факту виключної необхідності будівництва дитячого садочка саме на частині орендованої ТОВ УІБК Укржитлоівест земельної ділянки.

Відтак, рішенням Української міської ради від 08.12.2011 Про розгляд рішення виконкому Української міської ради від 24.11.2011 №371 вирішено запроектувати та збудувати в 2012-2014 роках за кошти міського бюджету та інших джерел фінансування дитячий дошкільний заклад на 280 місць.

Будівництво дитячого дошкільного закладу вирішено здійснити на частині земельної ділянки орієнтовною площею 1,1500 га в районі вулиці Будівельників, що надана в оренду ТОВ "УІБК "Укржитлоінвест" (пункт 2 рішення міської ради).

Пунктом 3 вказаного рішення міської ради вирішено отримати згоду від ТОВ УІБК Укржитлоінвест щодо припинення права оренди частиною земельної ділянки орієнтовною площею 1,1500 га із орендованої Товариством земельної ділянки площею 4,1185 га.

Відповідно до пункту 4 рішення міської ради від 08.12.2011 вирішено надати ТОВ УІБК Укржитлоінвест замість вилученої частини земельної ділянки в районі вул. Будівельників, земельну ділянку в межах м. Українка згідно з порядком, встановленим статтею 134 Земельного кодексу України.

Таким чином, як вбачається зі змісту рішення Української міської ради від 08.12.2011, органом місцевого самоврядування з підстав прийняття рішення про необхідність будівництва дитячого дошкільного закладу вирішено отримати згоду орендаря земельної ділянки на припинення права оренди частини орендованої ним земельної ділянки із наданням товариству замість вилученої частини земельну ділянку в межах м. Українка згідно з порядком, встановленим статтею 134 Земельного кодексу України.

Предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення Української міської ради від 13.11.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 1,0846 га в оренду та визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки №3210 від 25.11.2014 із скасуванням його державної реєстрації.

Вимог щодо визнання незаконними інших рішень та договорів відповідачів, на які має місце посилання у позові позивачем не заявлено. Прокурором не зазначено та не надано доказів про наявність підстав для скасування чи визнання судом незаконними рішень Української міської ради, які зазначаються у позові, а також не надано доказів визнання судом недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010 із змінами від 28.11.2012.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, такі рішення та договори породжують ті юридичні наслідки, з метою настання яких вони приймались (укладались), виходячи з їх змісту.

З викладеного вище вбачається, що оскаржувані рішення Української міської ради від 13.11.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0846 га та договір оренди земельної ділянки були прийняті та укладені в рамках встановлених вище правовідносин, відповідають за своїм змістом вимогам частини 3 статті 124 Земельного кодекс України, абз. 17 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, статті 32-1 Закону України Про оренду землі та частини 1 статті 7 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності щодо надання земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Відтак, позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

З приводу обґрунтованості звернення прокурором з даним позовом до суду, судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Одним з таких органів є прокуратура, на яку пунктом 2 статті 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

За частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3- рп/99 прокурори та їхні заступники подають до суду позови саме в інтересах держави. Враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позові необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Таким чином, прокурор сам обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора.

Обґрунтовуючи поданий позов, прокурор наголошує на тому, що незаконне надання в користування земельної ділянки порушує законний порядок надання в користування землі, що свідчить про наявність підстав представництва прокуратурою інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред'явлення відповідного позову.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що земельна ділянка в даному випадку не вибула із власності територіальної громади, щомісячно до місцевого бюджету сплачуються орендні платежі, мета використання ділянки не протирічить інтересам громади, а навпаки спрямована на задоволення житлових, соціально-побутових потреб громади та на розвиток соціальної інфраструктури міста. Після будівництва таких об'єктів земля буде повернута із користування орендаря до громади з об'єктами соціальної інфраструктури, в тому числі деяка частина земельної ділянки буде передана до об'єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що на виконання вказівок, викладених у постанові Касаційного господарського суду від 06.11.2018, суд апеляційної інстанції надано оцінку зібраним у справі доказам стосовно підстав та обставин відчуження і прийняття відповідачем-1 рішення про вилучення у відповідача-2 частини земельної ділянки у порядку та з підстав, визначених частиною 2 статті 134 ЗК України , на підставі чого укладено оспорюваний договір; з'ясовано наявність підстав для застосування до спірних правовідносин статті 32-1 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до статей 73 , 74 , 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України , підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, крім того, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційна будівельна компанія „Укржитлоінвест" на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі №911/2656/16 задовольнити.

Апеляційну скаргу Української міської ради Обухівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі №911/2656/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2017 у справі №911/2656/16 скасувати.

Прийняти нове рішення

В позові відмовити повністю.

Матеріали справи №911/2656/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено: 19.03.2019

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б.Михальська

І.М. Скрипка