Ухвала

від 19.03.2019 по справі 910/3284/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 19.03.2019Справа №  910/3284/19 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОТОРГ-2004” про забезпечення позову За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОТОРГ-2004” до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКВІТАС”     2) Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНЯТКО-ПОЛТАВА” про визнання права власності та зобов'язання виконання правочину в натурі Суддя Бондаренко Г. П. Без виклику представників сторін ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОТОРГ-2004” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКВІТАС” та Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНЯТКО-ПОЛТАВА” про визнання права власності та зобов'язання виконання правочину в натурі. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить: - визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОТОРГ-2004” право на придбання кукурудзи 3 класу, власного виробництва в кількості 7     500 тон, від Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНЯТКО-ПОЛТАВА” за договором купівлі-продажу зернових № 09-17/КП від 01.09.2017; - зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКВІТАС” виконати в натурі правочин № 09-17/КП від 01.09.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОТОРГ-2004” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКВІТАС”, а саме поставити (передати) Товариству з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОТОРГ-2004” кукурудзу 3 класу за ціною та у кількості, передбаченій договором № 09-17/КП від 01.09.2017; - зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНЯТКО-ПОЛТАВА” виконати в натурі правочин № 09-17/КП від 01.09.2017, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОТОРГ-2004” в частині поставки (передачі) 7     500 тон кукурудзи 3 класу власного виробництва, урожаю 2018 року. Також позивач просить  покласти судові витрати на відповідачів. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідачів договору купівлі – продажу зернових № 09-17/КП від 01.09.2017, укладеного між позивачем, як покупцем та відповідачем – 1, як продавцем, який діяв в інтересах відповідача – 2, як постачальника, за дорученням на підставі договору комісії № 08-17/к від 01.08.2017, укладеного між відповідачем – 1 та відповідачем – 2. Оскільки позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні, Суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі, про що постановив відповідну ухвалу від 19.03.2019, розгляд справи постановив  здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі  призначив на 16.04.2019. Разом з позовною заявою позивачем подано до Суду заяву про забезпечення позову (вх. № 01-20/2556/19 від 15.03.2019, яка  зареєстрована судом 19.03.2019 року після виявлення її у матеріалах позовної заяви), в якій позивач просить Суд вжити заходи по забезпеченню позову та накласти арешт на кукурудзу 3 класу, урожаю 2018 року в кількості 7   500 тон вирощену Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернятко – Полтава», що знаходиться на складах в Чутівському районі Полтавської області і належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернятко – Полтава» та передати кукурудзу 3 класу, урожаю 2018 року в кількості 7   500 тон на відповідальне зберігання її власнику – Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернятко – Полтава». Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним. За умовами п. 1.1., 3.3. договору купівлі – продажу зернових № 09-17/КП від 01.09.2017 та специфікації № 1 до вказаного договору відповідач – 2, як постачальник зобов'язався передати у строк з 01.10.2017 до 31.12.2017 у власність позивача, як покупця, а покупець - прийняти та оплатити  кукурудзу 3 класу власного виробництва в кількості 7   500 тон вартістю 30   795   000, 00 грн, на умовах поставки: франко – склад ТОВ «Зернятко – Полтава) (Чутівський район, с. Первозванівка, вул. Центральна, буд. 62). У зв'язку з неврожаєм в Полтавській області та неможливістю постачальником здійснити поставку товару в строки визначені п. 3.3. вказаного договору, сторони домовилися змінити строки поставки товару – до 31.12.2018 (перші партії товару можуть поставлятися з 15.09.2018), про що уклади додаткову угоду № 1 від 29.12.2017.  В вересні 2018 року позивач звернувся до відповідача – 1 з листом вих. № 34 від 26.09.2018, в якому просив здійснити поставку товару – кукурудзи 3 класу врожаю 2018 року, у відповідності до умов укладеного між сторонами договору. У відповідь на який, отримав від відповідача – 1 лист вих. № 7/10-18 від 03.10.2018, в якому відповідач – 1 повідомив позивача, що він не буде здійснювати поставку згідно договору купівлі – продажу зернових № 09-17/КП від 01.09.2017, оскільки цей договір втратив свою чинність і всі зобов'язання за ним припинилися.  Позивач зазначає, що відповідач – 1 уникає будь – якого спілкування з ним, при цьому позивачу стало відомо, що відповідач – 2 веде переговори з власниками сховищ (елеваторів) Полтавської області щодо здійснення переміщення кукурудзи 3 класу власного виробництва, урожаю 2018 року з власних складів в Чутівському районі Полтавської області на інші склади для підробітки(доочищення) кукурудзи 3 клас для підвищення її якісних показників з метою подальшого продажу на експорт. На думку позивача, переміщення кукурудзи 3 класу власного виробництва, урожаю 2018 року зі складів відповідача – 2 на склади сховищ (елеаторів) унеможливить її ідентифікацію, як саме кукурудзу 3 класу, що вироблена відповідачем - 2, оскільки на зерносховищах кукурудза зберігається знеособолено, що унеможливить виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позовних вимог. Розглянувши заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторг – 2004» Господарський суд міста Києва вважає за необхідне задовольнити її з огляду на наступне. Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками,  які можуть  настати  в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності  права  чи  законного  інтересу,  за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.  У відповідності до п. 3.   Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. За наведених обставин, суд доходить висновку, що реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов'язаних із предметом спору, підстави пред'явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин. Таким чином, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності  повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).    Договір укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки. За умовами п. 1.1., 3.3. договору купівлі – продажу зернових № 09-17/КП від 01.09.2017 та специфікації № 1 до вказаного договору відповідач – 2, як постачальник зобов'язався передати у строк з 01.10.2017 до 31.12.2017 у власність позивача, як покупця, а покупець - прийняти та оплатити  кукурудзу 3 класу власного виробництва в кількості 7   500 тон вартістю 30   795   000, 00 грн, на умовах поставки: франко – склад ТОВ «Зернятко – Полтава) (Чутівський район, с. Первозванівка, вул. Центральна, буд. 62). Згідно з п. 9.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, в частині виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором – до моменту їх повного виконання. В додатковій угоді № 1 від 29.12.2017 до договору сторони погодили змінити строки поставки товару – з 15.09.2018 до 31.12.2018.   Із наданих позивачем документів до позовної заяви вбачається, що постачальник за договором в 2017 році не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару у строк визначений в договорі, наслідком чого стало укладання між сторонами додаткової угоди № 1 до договору, в якій сторони визначили інший строк поставки товару – з 15.09.2018 по 31.12.2018. Направлення в подальшому відповідачем – 1 позивачу, на вимогу останнього щодо здійснення поставок, листа вих. 7/10-18 від 03.10.2018 із відмовою здійснювати поставку по договору з підстав втрати чинності таким договором, на переконання Суду є достатнім доказом наявності фактичних обставин вчинення відповідачем – 2, від імені якого дії відповідач - 1 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання визначеного договором після пред'явлення вимоги. У вказаному листі відповідач – 1 також вказав, що не може укласти з позивачем інші договори на купівлю – продаж кукурудзи 3 класу врожаю 2018 року власного виробництва, оскільки вже майже повністю законтрактувався чи досяг попередньої згоди на продаж такого товару. При цьому Суд погоджується з твердженням позивача  щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог, оскільки предметом позову у справі є вимоги про визнання права на придбання кукурудзи 3 класу виробництва відповідача – 2 2018 року врожаю та зобов'язання відповідачів – 1, 2 виконати в натурі зобов'язання щодо продажу кукурудзи 3 класу виробництва відповідача – 2 2018 року врожаю, а відповідачем – 1, який діє в інтересах відповідача – 2 вчиняються дії щодо реалізації такого товару іншим покупцям. Враховуючи наведене вище, подана заява визнається судом обґрунтованою в частині  вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кукурудзу 3 класу, урожаю 2018 року в кількості 7   500 тон вирощену Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернятко – Полтава», що знаходиться на складах в Чутівському районі Полтавської області і належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернятко – Полтава» та передати кукурудзу 3 класу, урожаю 2018 року в кількості 7   500 тон на відповідальне зберігання її власнику – Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернятко – Полтава», що є предметом  договору № 09-17/КП від 01.09.2017,  та яке відповідно до умов договору підлягає передачі позивачеві у справі. При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між таким заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову. Судом враховано, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватись права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватись обмеження, не пов'язані з предметом спору. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення  прав та законних інтересів суб'єкта господарювання. Відповідно до  частин 1, 2 статті 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 136, 137, 140, 144, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОТОРГ-2004” про вжиття заходів  забезпечення позову задовольнити. 2. Вжити наступні заходи забезпечення позову по справі № 910/3284/19 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва по справі законної сили: накласти арешт на кукурудзу 3 класу, урожаю 2018 року в кількості 7   500 тон вирощену Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернятко – Полтава» (38831, Україна, Полтавська область, Чутівський район, с. Первозванівка, вул. Центральна, буд. 62; ідентифікаційний код 37969703), що знаходиться на складах в Чутівському районі Полтавської області і належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернятко – Полтава» (38831, Україна, Полтавська область, Чутівський район, с. Первозванівка, вул. Центральна, буд. 62; ідентифікаційний код 37969703) та передати кукурудзу 3 класу, урожаю 2018 року в кількості 7   500 тон на відповідальне зберігання її власнику – Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернятко – Полтава» (38831, Україна, Полтавська область, Чутівський район, с. Первозванівка, вул. Центральна, буд. 62; ідентифікаційний код 37969703). 3. Cтягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕРНОТОРГ-2004” (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31; ідентифікаційний код 33236865) . 4. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернятко – Полтава» (38831, Україна, Полтавська область, Чутівський район, с. Первозванівка, вул. Центральна, буд. 62; ідентифікаційний код 37969703). 5. Згідно ч.2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання – 19.03.2019, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання  до 19.03.2022. 6. Відповідно до підпункту 17.5 п.17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Згідно ч.8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.     Суддя                                                                                                  Ганна Павлівна Бондаренко