Постанова

від 14.03.2019 по справі 754/5275/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року м. Київ

справа № 754/5275/16

провадження № 22-ц/824/ 42 /19

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Іванової І.В.

суддів - Сушко Л.П., Мельника Я.С.

при секретарі - Аверковій А.І.

сторони :

позивач - Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк

відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 листопада 2018 року у складі судді Таран Н.Г., повний текст складений 15.11.2018 року,

встановив:

У квітні 2016 року ПАТ ПроКредит Банк звернувся до ТОВ Євротелекомгруп , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2016 року було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до ТОВ Євротелекомгруп .

Позовні вимоги Банку обґрунтовані тим, що 18 квітня 2014 між ПАТ ПроКредит Банк та ТОВ Євротелекомгруп було укладено Рамкову угоду № FW105.825 та Договір про відкриття кредитної лінії № 105.44491/FW105.825, відповідно до яких, з урахуванням внесених змін, кредитна лінія відкривається на наступних умовах: ліміт суми кредитної лінії: з 18 квітня 2014 по 17 лютого 2016 - 100000,00 дол. США, з 18 лютого 2016 по 17 березня 2016 - 66666,00 дол. США, з 18 березня 2016 по 20 квітня 2016 - 33334,00 дол. США.

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Євротелекомгруп було укладено окремі договори поруки з відповідачами ОСОБА_1 № 313667-ДП2 від 18 квітня 2014 та ОСОБА_2 № 323547-ДП1 від 18 квітня 2014.

На дату звернення з позовом у ТОВ Євротелекомгруп утворився борг у сумі 102 789,29 дол. США та 96 943,60 грн. пені. 05 серпня 2016 року банк уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарних з ТОВ Євротелекомгруп боржників, борг у сумі 49 689 дол. США та 385 838,47 гривень пені.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 листопада 2018 року позовні вимоги ПАТ ПроКредит Банк залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, позивач Акціонерне товариство ПроКредит Банк подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким позовні вимоги АТ ПроКредит Банк задовільними.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначає, що порука не є припиненою, оскільки на момент реалізації права банку на стягнення заборгованості з поручителів шляхом звернення до суду з позовом по даній справі, а саме 12 квітня 2016 року, основне зобов'язання по кредиту існувало, та лише 05 грудня 2017 року основного боржника ТОВ Євротелекомгруп було ліквідовано.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи не надходили.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ПАТ ПроКредит Банк підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення скарги.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому колегія суддів у відповідності з вимогами ч.2 ст.372 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 квітня 2014 року між ПАТ ПроКредит Банк та ТОВ Євротелекомгруп було укладено Рамкову угоду № FW105.825 та Договір про відкриття кредитної лінії № 105.44491/FW105.825, відповідно до яких, з урахуванням Договору № 1 від 16.12.2014р. про внесення змін до Договору про відкриття кредитної лінії, кредитна лінія відкривається на наступних умовах: ліміт суми кредитної лінії: з 18.04.2014 по 17.02.2016 - 100000,00 дол. США, з 18.02.2016 по 17.03.2016 - 66666,00 дол. США, з 18.03.2016 по 20.04.2016 - 33334,00 дол. Відповідно до п.п. 2.2. Договору встановлено тип процентної ставки - фіксований, розмір процентів - 11% річних (т.1 а.с.9-15).

На забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Євротелекомгруп ПАТ ПроКредит Банк було укладено договори поруки:

- з ОСОБА_1 № 313667-ДП2 від 18.04.2014 року (т.1 а.с.21-22);

- з ОСОБА_2 № 323547-ДП1 від 18.04.2014 року (т.1 а.с.23-24).

Відповідно до п. 2.1. зазначених договорів поруки поручителі (ОСОБА_1 та ОСОБА_2.) поручаються перед кредитором (ПАТ ПроКредит Банк ) за виконання усіх зобов'язань позичальника (ТОВ Євротелекомгруп ) у їх повному обсязі як солідарні із позичальником боржники.

Також між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_2 було укладено Договір застави рухомого майна № 323547-ДЗ1 від 18.04.2014, у відповідності до якого ОСОБА_2 (Заставодавець) для забезпечення основного зобов'язання передав в заставу транспортні засоби.

Крім того, між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки № 323547-ІД1 від 18.04.2014, у відповідності до якого ОСОБА_2 (Іпотекодавець) для забезпечення основного зобов'язання передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.139-144).

На виконання умов Договору про відкриття кредитної лінії ПАТ ПроКредит Банк було видано ТОВ Євротелекомгруп кредитні кошти в сумі 99840,06 дол. США, що підтверджується випискою з рахунку ТОВ Євротелекомгруп з 18.04.2014 по 12.04.2016. Так, 18.04.2014 було видано 62000,00 дол. США, 05.05.2014 - 322,06 дол. США, 05.05.2014 - 22500,00 дол. США, 08.05.2014 - 14000,00 дол. США, 17.06.2014 - 1018,00 дол. США (т.1 а.с.17-20).

Відповідно до п. 2.1. Рамкової угоди Кредитор на підставі Угоди зобов'язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами.

Згідно п. 8.2.1. Рамкової угоди Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.

У зв'язку з порушенням умов Договору, ПАТ ПроКредит Банк були пред'явленні вимоги про повне дострокове погашення кредиту до ТОВ Євротелекомгруп № 64/1 від 16.02.2016р., до ОСОБА_1 № 66/1 від 16.02.2016р., до ОСОБА_2 № 67/1 від 16.02.2016р. у загальній сумі 100662,83 дол. США ( т.1 а.с.25-25-30).

Відповідно до п. 8.4. Рамкової угоди Позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п'яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо Кредитор вручив Вимогу) Позичальнику чи Поручителям Вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій Вимозі.

ТОВ Євротелекомгруп на дату подання позовної заяви не виконав вимогу та взяті на себе зобов'язання.

У зв'язку з невиконанням позичальником та поручителями зобов'язань, ПАТ ПроКредит Банк задовольнив частину вимог за рахунок предмета іпотеки та списав на погашення кредиту суму 56127,79 дол. США., тому 05.08.2016 позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути борг у сумі 49689 доларів США та 385838,47 грн. пені (т.1 а.с.165-170)

Крім того, судом встановлено, що Постановою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2016 у справі № 908/1694/16 ТОВ Євротелекомгруп визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру (т.2 а.с.27).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2017 у справі № 908/1694/16 банкрута ТОВ Євротелекомгруп , код з ЄДР - 38308510, м. Запоріжжя, ліквідовано. Провадження у справі припинено.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Банку, суд першої інстанції виходив з того, що порука відповідачів припинена у зв'язку з тим, що позичальника ТОВ Євротелекомгруп було ліквідовано ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2017 року.

З таким висновком судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За частиною першою статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно із частиною першою статті 598, статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 609 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Правовий аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобов'язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника.

Оскільки у даній справі, право на стягнення з поручителів заборгованості шляхом звернення до суду з позовом (квітень 2016 року) було реалізоване кредитором до ліквідації боржника, то ліквідація останнього не свідчить про припинення зобов'язання поручителів, оскільки моментом реалізації кредитором права на захист порушеного права до ліквідації боржника є звернення до суду із даним позовом.

При цьому колегія суддів виходить із того, що захист порушеного цивільного права має як матеріально-правовий аспект (доведеність, що цивільне право кредитора порушено), так і процесуально-правовий аспект, яким визначається реалізація права на звернення до суду за захистом порушеного права (стаття 3 ЦПК України, стаття 15 ЦК України, у редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень).

Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що зобов'язання відповідачів припинилися на підставі статті 609 ЦК України, не ґрунтуються на вимогах закону.

Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договірний строк застосовується до всіх без винятку зобов'язань. Визначення строку дії поруки, як припиняючого, тягне певні юридичні наслідки, зокрема, його закінчення є підставою для припинення поруки.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктами 4.1 договорів поруки від 18.04.2014 року, укладених між ПАТ ПроКредит банк та ОСОБА_1, ОСОБА_2 (з кожним окремо), кредитор вправі пред'явити вимогу до поручителя про погашення заборгованості позичальника протягом трьох років з моменту виникнення заборгованості позичальника.

Отже, строк припиняння поруки встановлений в договорах поруки.

З огляду на те, що банком змінено строк виконанання зобов'язанння шляхом пред'явлення вимоги про дострокове стягнення заборгованості від 16.02.2016 року, з даним позовом Банк звернувся 18.04.2016 року, , а тому трьохрічний строк встановлений пунктами 4.1 договорів поруки не пропущено.

З огляду на те, що позивач звернувся з указаним позовом з урахуванням установленого договорами поруки трирічного строку, тому банк вправі ставити питання про стягнення заборгованості за кредитним договором з кожного з поручителів, як солідарного з позичальником боржника, тому судова колегія приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

При цьому, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції щодо встановлення розміру кредитної заборгованості відповідачами не спростовано та не оскаржено в апеляційному порядку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про задоволення про задоволення позовних вимог Банку. При цьому колегія суддів враховує, що відповідачі, як поручителі, з якими укладено окремі договори поруки, не є солідарними боржниками між собою, тому стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором з кожного з поручителів, відповідачів у справі.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, або ухвалює нове, відповідно змінює розподіл судових витрат, які в даному випадку підлягають стягненню з кожного з відповідачів користь позивача по 30324,50 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

постановив :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованість за кредитним договором від 18.04.2014 року у сумі 49689 доларів США та 385838,47 грн. пені.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кожного на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк судові витрати у розмірі по 30324 грн. 50 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді :