Постанова

від 19.03.2019 по справі 910/15042/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Справа№ 910/15042/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Грека Б.М.

Пантелієнка В.О.

За участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.

та представників сторін:

від ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами": Сербуль О.Ю. довіреність № б/н від 07.02.19;

від ТОВ "Фаетон-С": Забуга А.І. - ордер про надання правової допомоги КВ №405079 від 15.01.19.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-С" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018

у справі № 910/15042/18 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на захист прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-С"

про стягнення 246 680,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (надалі - ПО "ОКУАСП", позивач) на захист прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-С" (надалі - ТОВ "ФАЕТОН-С", відповідач) про стягнення 246 680, 00 грн за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкта правового захисту - музичного твору "The Greatest".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використав у своїй господарській діяльності музичний твір без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, чим допущені порушення, передбачені вимогами ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі №910/15042/18 позовні вимоги Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на захист прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-С" на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" компенсацію за порушення майнових прав за використаний без дозволу об'єкт правового захисту - музичний твір "The Greatest" у розмірі 17 620, 00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 264, 30 грн.

Дане рішення мотивовано тим, що:

- ПО "ОКУАСП" наділено повноваженнями на управління майновими правами щодо спірного музичного твору;

- позивачем було належними засобами доведено факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-С" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна".

Обґрунтовуючи вимоги викладені в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржуване рішення господарського суду прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не було встановлено первісного правовласника спірного музичного твору та документального підтвердження факту подальшої передачі та відчуження виключних майнових авторських прав.

Разом з тим скаржник зауважує, що позивачем не було доведено факту використання спірного музичного твору відповідачем.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2019 (у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий суддя), Грек Б.М., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-С" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі №910/15042/18 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФАЕТОН-С" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі №910/15042/18; справу призначено до розгляду на 12.03.2019.

05.03.2019 до суду апеляційної інстанції від ПО "Організація колективного управляння авторськими та суміжними правами" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ "ФАЕТОН-С" - без задоволення.

12.03.2019 до суду апеляційної інстанції від ПО "Організація колективного управляння авторськими та суміжними правами" надійшла заява, згідно якої позивач просить вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу організації колективного управління, яка звернулась на захист позивача, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

18.03.2019 до суду апеляційної інстанції від ПО "Організація колективного управляння авторськими та суміжними правами" надійшла заява, відповідно до якої позивач просить суд вирішити питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу організації колективного управління, яка звернулась на захист прав позивача та стягнути з відповідача 7 000,00 грн. на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 12.03.2019 оголошено перерву у розгляді справи №910/15042/18 до 19.03.2019.

В судовому засіданні 19.03.2019 колегя суддів дослідила поданий позивачем відеозапис від 14.12.2016.

Представник скаржника вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник ПО ОКУАСП заперечував проти вимог викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні 19.03.2019, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши подані позивачем в якості підтвердження факту використання відповідачем спірного музичного твору докази та матеріали справи в їх сукупності, заслухавши думку представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ ФАЕТОН-С підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами є організацією колективного управління, що підтверджується Свідоцтвом про облік організацій колективного управління №18/2011 від 24.01.2011 виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

24.01.2014 між Приватною організацією Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (далі - організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ворнер Мьюзік Україна (далі - видавник) укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Твори та Субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору.

Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору видавник уповноважує організацію отримувати від третіх осіб, зокрема від організацій колективного управління, винагороду, зібрану ними за використання об'єктів авторського права на території України способами, визначеними у пункті 5.1.1 Договору, у тому числі впродовж періодів, передуючих укладенню цього Договору.

Організація здійснює колективне управляння відповідно до Договору на території України (п. 2.5 Договору).

Згідно п. 9.1. Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України та цього Договору, будь-які юридичні дії, направлені на забезпечення та захист майнових прав Видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим Договором, в порядку визначеному у цьому розділі.

Пунктом 9.2 визначено, що у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання, з ціллю захисту прав Видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами, має право: п. 9.2.1 пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації; п. 9.2.2. вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав Видавника, за умов отримання попередньої письмової згоди Видавника.

Відповідно до п. 12.1 цей Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами і діє безстроково.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень Статуту.

Відповідно до декларації об'єктів авторського права (музичних творів) від 01.10.2016 №187 до Договору АВ-24012014/01 Видавник отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю ВОРНЕР/ЧАППЕЛ (права отримані на підставі договору №ВЧ-01112014/02-д) майнові авторські права в розмірі 5 % на публічне виконання музичного твору "The Greatest" (автор музики та тексту - LAMAR, KENDRICK; FURLER, SIA KATE; KURSTIN, GREG; виконавець - Sia feat. Kendrick Lamar).

В підтвердження правомірності звернення до місцевого господарського суду за захистом порушених майнових авторських прав на музичний твір "The Greatest" (виконавець - Sia feat. Kendrick Lamar) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Ворнер Мьюзік Україна , Приватна організація Організація колективного управління авторськими і суміжними правами надала суду ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Ворнер/Чаппелл (Російська Федерація, м. Москва) (далі - ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ворнер Мьюзік Україна (Україна, м. Київ) (далі - ліцензіат).

Згідно п. 2.1 Договору ліцензіар надає ліцензіату право на використання на протязі строку на території і способами, зазначеними в Договорі, всіх творів, які входять до Каталогу ліцензіара, за виключенням Продакшн Музика.

Згідно розділу Визначення територія на якій надано право на використання творів зазначена, як територія України.

Пунктом 11 передбачено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання з урахуванням положень п. 11.2. та закінчується 31.12.2014. Строк Договору може автоматично продовжуватись на наступний період в 1 (один) рік, до тих пір поки не буде розірваний однією із сторін.

Для підтвердження права використання творів ліцензіар за вимогою ліцензіата надає завірені роздруківки із каталогу, які містять характеристики творів по формі наведеній в Додатку № 1 до даного Договору (п. 2.2).

Відповідно до п. 3.1 всі права по відношенню до творів, які надаються ліцензіату згідно даного Договору, обмежені об'ємом прав, наданих ліцензіару оригінальними клієнтами або ліцензіатами, або іншими правовласниками, про що ліцензіат періодично повідомляється.

Як вбачається з додатку №1 до ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 (роздруківка № 11 із каталогу музичних творів), ТОВ Ворнер/Чаппелл передало ТОВ Ворнер Мьюзік Україна право на використання творів, зокрема, "The Greatest" (виконавець - Sia feat. Kendrick Lamar).

Отже, за твердженням позивача, останній володіє майновими авторськими правами на спірний музичний твір та правомірно звертається до суду з відповідним позовом.

Частиною 1 статті 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до ст. 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону, виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

За змістом статей 435 , 440 , 441 , 443 ЦК України , статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Пунктом 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності визначено, що судам щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614 , 1166 ЦК України ).

Північний апеляційний господарський суд встановлюючи належність позивачу майнових авторських прав на музичний твір "The Greatest" (виконавець - Sia feat. Kendrick Lamar) виходить з позиції Верховного суду, яка базується на тому, що Договір № ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014 та Договір №АВ-24012014/01 від 24.01.2014 є правомірними в силу статті 204 ЦК України . Так, Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях давав оцінку зазначеним договорам і визнав їх такими, що відповідають нормам чинного законодавства (постанова Верховного Суду від 10.05.2018 справа №908/666/17; від 21.05.2018 справа №924/290/17; від 15.06.2018 справа № 910/10189/17 ).

Зазначене вище дає підставу вважати, що Організація згідно Договору №АВ-24012014/01 від 24.01.2014 наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача у справі, зокрема, щодо спірного музичного твору та відповідно, правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивача.

Таким чином, враховуючи встановлену Верховним Судом правомірність договорів №ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014 та №АВ-24012014/01 від 24.01.2014, доводи скаржника стосовно відсутності у позивача належних та допустимих доказів на підтвердження факту правомірного використання ТОВ Ворнер/Чаппелл спірного музичного твору, та передавати це право ТОВ Ворнер Мьюзік Україна не приймаються апеляційним судом.

В підтвердження факту використання відповідачем музичного твору "The Greatest" (виконавець - Sia feat. Kendrick Lamar) позивач надав суду наступні докази:

- акт фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання №Че-09/12/16 від 14.12.2016 складений представником Організації Чепурко Ю.В.;

- відеозапис (фіксація використання музичних творів за допомогою технічних засобів) від 14.12.2016;

- копію фіскального чеку №382 від 14.12.2016.

Зокрема, позивач посилається на те, що відповідно акту фіксації, відеозапису та чеку встановлено використання спірного музичного твору, що здійснювалось в приміщенні ресторану VIVA OLIVA (м. Київ, вул. Княжий затон, 14-Б) в якому господарську діяльність здійснює відповідач, шляхом публічного виконання за допомогою наявного в закладі обладнання.

Колегія суддів зауважує, що подані позивачем докази будуть достатніми для того, щоб зробити висновок про публічне виконання спірного музичного твору відповідачем лише з огляду на наступне:

1) з відеозапису та акту фіксації повинно вбачатися можливим встановити, де саме здійснювалася фіксація публічного виконання творів. Відеозапис повинен містити чітке та однозначне підтвердження адреси або назви місця, в якому здійснювалася фіксація порушення використання авторського чи суміжного права;

2) повинно бути відображено точний час та період фіксації публічного виконання. Однак, оскільки час та дата може бути встановлена користувачем засобу відео фіксації самостійно, повинні бути присутні інші беззаперечні докази дійсних часу та дати проведення зйомки;

3) з відеозапису повинно бути можливим встановити, якими особами здійснено фіксацію публічного виконання музичних творів. На відеозаписі візуально повинні бути присутні особи, які є представниками організації колективного управління. Крім того, на відеозапису повинно бути зафіксовано зміст довіреностей, документів, що посвідчують особи представників, які здійснюють фіксацію використання авторського чи суміжного права;

4) повинні бути надані докази того, що у представників особи що використовувала авторські чи суміжні права було запитано підстави їх використання, а також, що їм було запропоновано для ознайомлення та підпису акти фіксації. У разі відмови від надання своїх даних та підпису вказаного акту, даний факт також повинен бути зафіксований на відеозапису.

Отже, з відеозапису суду потрібно встановити, чи уповноваженими особами було здійснено фіксацію, в яку саме дату, час та за якою адресою було здійснено фіксацію. Крім того, повинні бути у наявності належні докази того, що було запитано підтвердження підстав використання авторських прав, а також надано для ознайомлення і підпису акт фіксації.

Так, аналізуючи питання доведення позивачем факту використання спірного музичного твору відповідачем, судом апеляційної інстанції здійснено дослідження наявних речових доказів, що містяться серед додатків до позовної заяви ПП ОКУАСП .

Зі змісту акту фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання №Че-09/12/16 від 14.12.2016 слідує, що:

- фіксація здійснювалась у Ресторані VIVA OLIVA (м. Київ, вул. Княжий затон, 14-Б) представником ПО ОКУАСП Чепурко Юрієм Вікторовичем (довіреність №30/12/15/02 від 30.12.2015); перебування у даному ресторані підтверджується фіскальним чеком №382 від 14.12.2016;

- факт публічного виконання музичних творів, в тому числі і спірного, зафіксовано в період часу з 20:39 год. до 21:12 год. за допомогою відеокамери Sоny, model Handykam DCR-DVD 109Е;

- представником закладу не заявлено підставу використання музичних творів;

- акт фіксації було запропоновано підписати представнику публічного закладу - адміністратору Олексію (прізвище назвати відмовився), від підпису акту відмовився.

До того ж в акті фіксації зазначається: УВАГА! Цей акт фіксації не підмінює сам відео-звукозапис використання музичних творів способом публічного виконання. Акт та відео-звукозапис оцінюються в комплексі. В разі протиріч між частинами інформації, яка міститься в акті і зафіксована на відео-звукозаписі пріоритет надається цій частині інформації на відео-звукозаписі .

Дослідивши в судовому засіданні поданий позивачем відеозапис колегією суддів встановлено, що початок запису розпочинається в невідомому приміщенні, при цьому з 00 хв. 23 сек. невідома особа фіксує меню з назвою ресторану VIVA OLIVA , де зазначена також адреса: м. Київ, вул. Княжий затон, 14-Б.

З 01 хв. 10 сек. (та більшу частину відео) відео-звукозапис фіксує стіл (нижню частину) в закладі де перебуває особа, що здійснює фіксацію.

На 15 хв. 55 сек. відеофайл відображає фіскальний чек №382, зйомка ведеться під столом.

З 21 хв. 45 сек. по 23:50 зйомка ведеться на вулиці. Досліджуваний файл відображає заклади торгівельної діяльності та рекламні вивіски суб'єктів господарювання певної будівлі, в тому числі рекламну вивіску VIVA OLIVA , табличку з адресою будівлі: вул. Княжий затон, 14-Б.

Колегія суддів детально дослідивши відеофайл, який міститься на оптичному CD (DVD) диску долученому ПО ОКУАСП до позовної заяви дійшла висновку, що:

- не вбачається за можливе достовірно встановити, що відео-звукозапис проводився представником ПО ОКУАСП Чепурко Юрієм Вікторовичем саме 14.12.2016 з 20:39 год. до 21:12 год. в приміщенні Ресторану VIVA OLIVA (м. Київ, вул. Княжий затон, 14-Б), що належить відповідачеві, оскільки, як прослідковується із відео-звукозапису, на відео не зафіксовано представника Організації, який здійснював фіксацію та не зафіксовано зміст довіреності, документів, що посвідчує дану особу, не зазначено дату та час зйомки (дата та час зйомки, що міститься в нижньому правому куті відео не може бути беззаперечним доказом дійсних часу та дати проведення зйомки, оскільки налаштування дати та часу здійснюється за допомогою меню відеокамери, що не виключає ймовірність монтажу);

- не можливо встановити, що під час здійснення відео-звукозапису у приміщенні де проводилась зйомка, використання музичного твору "The Greatest" способом публічного виконання здійснювалось відповідачем, оскільки не відображено жодного пристрою, який є джерелом звуку в процесі його роботи. При цьому особа, яка здійснювала фіксацію не вчиняла жодних дій для встановлення пристрою з якого подавався звуковий сигнал;

- не вбачається за можливе встановити, що представник закладу, а саме адміністратор Олексій (як зазначено в акті фіксації) відмовився повідомити прізвище, відмовився підписати акт фіксації та не повідомив, на прохання особи, що здійснювала зйомку, підставу використання в закладі музичних творів;

- на відеозаписі не було зафіксовано момент передачі фіскального чеку №382 від 14.12.2017, яким позивач підтверджує перебування в зазначеному закладі.

Відтак вбачаються розбіжності між відомостями зазначеними в акті фіксації №Че-09/12/16 від 14.12.2016 та відео-звукозаписі від 14.12.2016. При цьому, враховуючи інформацію зазначену в акті фіксації стосовно того, що в разі протиріч між частинами інформації, яка міститься в акті і зафіксована на відео-звукозаписі пріоритет надається цій частині інформації на відео-звукозаписі, суд, враховуючи відсутність на відео-звукозаписі необхідних даних для того, щоб зробити висновок про публічне виконання спірного музичного твору відповідачем, вважає поданий позивачем відеозапис неналежним доказом для доведення факту використання об'єктів авторських прав відповідачем.

Стосовно поданого позивачем фіскального чеку №382 від 14.12.2017, яким позивач підтверджує перебування його представника в Ресторані VIVA OLIVA , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що даний чек дійсно підтверджує перебування особи в зазначеному закладі, проте чек не може розглядатись окремо, як доказ незаконного використання відповідачем об'єктів авторського права, оскільки може бути лише однією складовою доказової бази і підлягає розгляду в сукупності з іншими доказами. При цьому фіскальний чек може визнаватись як належний доказ лише в разі його фіксації на відео-звукозаписі (момент передачі чеку від представника закладу до особи, що здійснює фіксацію), оскільки саме відео-звукозапису (як доказу в підтвердження порушення авторських прав) віддається перевага, що в даному випадку здійснено не було.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та подані позивачем докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що наданий позивачем відео звукозапис від 14.12.2016, фіскальний чек №382 від 14.12.2016 та акт фіксації №Че-09/12/16 комерційного використання музичних творів способом публічного виконання від 14.12.2016, з урахуванням приписів ст. ст. 76, 77, 78 та 79 ГПК України не є належними, допустимими та достовірними доказами на підтвердження факту комерційного використання музичного твору "The Greatest" 14.12.2016 з 20:39 до 21:12 в приміщенні Ресторану VIVA OLIVA - закладу, що належить відповідачеві. Таким чином позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт використання спірного музичного твору відповідачем.

Беручи до уваги, що ПП ОКУАСП не надало суду доказів (у розумінні статті 73 ГПК України), які б підтверджували порушення авторських прав відповідачем, у відповідача відсутній обов'язок спростовувати презумпцію винного заподіяння шкоди, доводити відсутність порушень Закону України Про авторське право та суміжні права .

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене в постанові, колегія суддів вважає, що Господарський суд міста Києва при винесенні оскаржуваного рішення не з'ясувавши всіх обставин справи, що входили до предмета доказування в ній, дійшов помилкового висновку стосовно доведення позивачем факту використання спірного музичного твору відповідачем, що стало підставою для часткового задоволення позову та стягнення з ТОВ "ФАЕТОН-С" компенсації за порушення виключних майнових авторських прав. А отже, вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-С" підлягають задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 підлягає скасуванню.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами".

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-С" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі №910/15042/18 задовольнити.

2 . Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі №910/15042/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

4. Стягнути з Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916; код ЄДРПОУ 37396151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон-С" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16; код ЄДРПОУ: 31988212) 5 550 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн 30 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/15042/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.03.2019.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді Б.М. Грек

В.О. Пантелієнко