Постанова від 11.03.2019 по справі 910/2951/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2019 р. Справа№ 910/2951/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Реуцька Т.О.

за участю представників:

від позивача: Бригинець А.А. довіреність № 7012-К-О від 06.06.17

від відповідача-1: ОСОБА_3. - керівник

від відповідача-2: ОСОБА_3. паспорт серія НОМЕР_2 від 09.12.99

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лотос"

на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018

у справі №910/2951/18 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Приватного підприємства "Лотос";

2) ОСОБА_3

про стягнення 221587,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2018 р. у справі № 910/2951/18 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Приватного підприємства "Лотос" та ОСОБА_3 про стягнення 221 587, 67 грн задоволено.

Солідарно стягнуто з Приватного підприємства "Лотос" та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 160 768 (сто шістдесят тисяч сімсот шістдесят вісім гривень) 81 коп. заборгованості за кредитом, 35 199 (тридцять п'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень) 91 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять гривень) 95 коп. пені, 4 439 (чотири тисячі чотириста тридцять дев'ять гривень) 39 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Стягнуто з Приватного підприємства "Лотос" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 1 661 (одну тисячу шістсот шістдесят одну гривню) 91 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 1 661 (одну тисячу шістсот шістдесят одну гривню) 91 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Лотос" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 р. у справі № 910/2951/18 та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги і стягнути Приватного підприємства "Лотос" заборгованість по тілу кредиту і розмірі 145768,81 та 7% від суми заборгованості штрафу у розмірі 11253,82 грн., у іншій частині позовних вимог відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лотос" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2018 р. у справі № 910/2951/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Лотос" на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 р. у справі № 910/2951/18.та призначено до розгляду на 04.09.2018 року.

03.09.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю, рішення суду залишити в силі.

04.09.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду супровідним листом №02-04/910/2951/18 від Господарського суду Київської області надійшла ухвала від 04.09.2018 р. про виправлення описки, вказаною ухвалою виправлено описку у пункті 1 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 910/2951/18, а саме: пункт 1 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 910/2951/18 викладено у наступній редакції: " 1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Приватного підприємства "Лотос" та ОСОБА_3 про стягнення 221 587, 67 грн задовольнити частково". Доповнено резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 910/2951/18 пунктом 5 наступного змісту: "5. У задоволенні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Приватного підприємства "Лотос" та ОСОБА_3 про стягнення 19 061 (дев'ятнадцяти тисяч шістдесяти однією гривні) 61 коп. пені відмовити".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.10.2018.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №910/2951/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2018 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лотос" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 20.11.2018 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лотос" на рішення господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі №910/2951/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Суліма В.В., Коротун О.М.; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 р. заяву судді Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду справи №910/2951/18 задоволено, матеріали справи №910/2951/18 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням № 09.1-07/57/19 Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2019 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з задоволенням заяви судді Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду справи №910/2951/18

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2019 р. для розгляду справи № 910/2951/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 року прийнято справу № 910/2951/18 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А. до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.02.2019 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні по справі №910/2951/18 до 04.03.2019 року.

04.03.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшли документи по справі.

У судове засідання 04.03.2019 року не з`явились уповноважені представники відповідача 1 та відповідача 2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні по справі № 910/2951/18 до 11.03.2019 року.

Представник відповідачів в судовому засіданні апеляційну скаргу просив задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили у їх задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

12.09.2013 Приватне підприємство "Лотос" звернулося до позивача з заявою про відкриття поточного рахунку.

Згідно заяви відповідач приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 12.09.2013 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003055913523 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано „Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно п. 3.2.1.1.16. умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системи клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

У відповідності до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його поповнення, сплаті процентів та винагороди (п.п. 3.2.1.1.1. умов).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 12.09.2013 виконав належним чином, на виконання договору перерахував на рахунок першого відповідача 160 768,81 грн в якості суми кредиту, що підтверджується банківською випискою, копія якої наявна в матеріалах справи.

Перший відповідач заборгованість по кредиту не погасив, борг за кредитом не сплатив, що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого заборгованість останнього перед позивачем за договором банківського обслуговування від 12.09.2013 станом на момент судового розгляду справи склала 145 768,81 грн заборгованості за кредитом, 35 199,91 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 439,39 грн заборгованість по комісії за користування кредитом, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано першим відповідачем.

03.12.2015 між Публічним акціонерним товариством комерційним банок "Приватбанк" (Кредитор) та ОСОБА_3 (Поручитель) укладено договір поруки № POR14449146270649, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитом за виконання зобов'язань за договором б/н від 12.09.2013, в тому ж розмірі, що і боржник (Приватне підприємство "Лотос"), включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

20.12.2017 позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідачів з претензією № Е0209ZREWO05X від 07.12.2017, згідно якої просив останніх погасити заборгованість за договором, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, копія якого наявна в матеріалах справи. Вказана претензія залишена відповідачами без відповіді та задоволення.

Позивач звернувся з позовом про солідарне стягнення з відповідачів 160 768,81 грн заборгованості за кредитом, 35 199,91 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 439,39 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 21 179,56 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В обгрунування апеляційної скарги апелянт зазначає, що на час винесення оскаржуваного рішення борг за кредитом становив 145 768,81 грн., так як відповідачем-1 було погашено кредит в розмірі 15 000,00 грн, що підтверджується довідкою АТ КБ ПриватБанк вих. № WWJ2TD від 02.08.2018р., отже до стягнення належить сума кредиту в розмірі 145 768,81 грн.

Позивач не заперечує проти даного твердження апелянта, також на суду апеляційної інстанції надав розрахунок заборгованості за договором від 12.09.2013р., укладеного між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Приватним підприємством "Лотос", станом на 13.07.2018р.

Суд встановив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини та правовідносини поруки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 12.09.2013 виконав належним чином, на виконання договору перерахував на рахунок першого відповідача 160 768,81 грн в якості суми кредиту, що підтверджується банківською випискою, копія якої наявна в матеріалах справи; перший відповідач та другий відповідач, як поручитель за договором, заборгованість по кредиту не погасили, борг за кредитом не сплатили, що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого заборгованість останніх перед позивачем за договором банківського обслуговування від 12.09.2013 станом на момент судового розгляду справи склала: 145 768,81 грн заборгованості за кредитом; 35 199, 91 грн заборгованості по процентам за користування кредитом; 4 439,39 грн заборгованість по комісії за користування кредитом, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачами.

20.12.2017 позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідачів з претензією № Е0209ZREWO05X від 07.12.2017, згідно якої просив останніх погасити заборгованість за договором, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, копія якого наявна в матеріалах справи. Вказана претензія залишена відповідачами без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що борг відповідачів перед позивачем на час прийняття судового рішення погашено частково, вимоги позивача про стягнення підлягають частковому задоволенню в розмірі 145 768, 81 грн. заборгованості за кредитом, 35 199,91 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 439,39 грн заборгованості по комісії за користування кредитом,

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення кредиту в розміру 15 000,00 грн., оскільки в цій частині відсутній предмет спору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами грошового зобов'язання за договором банківського обслуговування від 12.09.2013, позивачем за період з 04.03.2014 по 30.01.2018 нарахована пеня в сумі 21 179, 56 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5.., 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (п. 3.2.1.5.1. умов).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.2.1.5.4. умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції що нарахування пені за вказаний позивачем в розрахунку пені за період з 04.03.2014 по 30.01.2018 в розмірі 21 179,56 грн. пені.

Також першим відповідачем заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій на підставі ст. 233 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд встановлено, що першим відповідачем, директором якого є другий відповідач, відповідно до податкової звітності за 2017 рік отримано валовий дохід до оподаткування 82 000 грн, сплачено податки і отримало прибуток за 2017 рік у сумі 67 200 грн.

Враховуючи вищевикладене та кризові явища у вітчизняній економіці, необхідність забезпечення збереження господарської діяльності першого відповідача, місцевим судом правомірно зменшено пеню вдесятеро та солідарне стягнення з відповідачів підлягає в розмірі 2 117,95 грн пені.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018р. у справі № 910/2951/18 частковому скасуванню в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 15 000,00 грн., в цій частині слід закрити провадження у справі.

Керуючись ст. 231, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лотос" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018р. у справі № 910/2951/18 скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 15 000,00 грн.

3. В цій частині закрити провадження у справі № 910/2951/18.

4. Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018р. у справі № 910/2951/18 викласти в такій редакції:

Позов задовольнити частково.

1. Солідарно стягнути з Приватного підприємства "Лотос" (09800, Київська обл., Тетіївський район, місто Київ, вулиця Соборна, буд. 68, кв. 18; ідентифікаційний код 31970341) та ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 145 768 (сто сорок п'ять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень) 81 коп. заборгованості за кредитом, 35 199 (тридцять п'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень) 91 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять гривень) 95 коп. пені, 4 439 (чотири тисячі чотириста тридцять дев'ять гривень) 39 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.

2. У задоволенні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) до Приватного підприємства "Лотос" (09800, Київська обл., Тетіївський район, місто Київ, вулиця Соборна, буд. 68, кв. 18; ідентифікаційний код 31970341) та ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення 19 061 (дев'ятнадцяти тисяч шістдесяти однією гривні) 61 коп. пені відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Лотос" (09800, Київська обл., Тетіївський район, місто Київ, вулиця Соборна, буд. 68, кв. 18; ідентифікаційний код 31970341) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 1 302,00 судового збору за подання позовної заяви та 2 108,95 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 1 302,00 судового збору за подання позовної заяви та 2 108,95 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 910/2951/18 повернути до Господарського суду Київської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.А. Пашкіна

Н.Ф. Калатай