Ухвала

від 21.03.2019 по справі 905/3274/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" березня 2019 р. Справа № 905/3274/16

Суддя Гетьман Р.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх.№864Д/1 від 19.03.2019) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.02.2019 (м. Харків, суддя Величко Н.В., повний текст ухвали складено 01.03.2019) у справі №905/3274/16,

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Активлізинг , м. Київ,

на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ, у виконавчому провадженні №56041258,

стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Активлізинг , м. Київ,

боржник: Державне підприємство Антрацит , м. Дружківка, Донецька обл.,

про стягнення 363926252,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.02.2019 скаргу задоволено. Визнано незаконною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неподачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, - документів та відомостей, що необхідні для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю Активлізинг коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області №905/3274/16 від 24.02.2017 на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.02.2017 у справі №905/3274/16. Зобов'язано начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, що необхідні для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю Активлізинг коштів відповідно до наказу господарського суду Донецької області №905/3274/16 від 24.02.2017 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2017 у справі №905/3274/16. Зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання положень ч.1 ст.345 ГПК України повідомити суд і Товариство з обмеженою відповідальністю Активлізинг про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги не пізніше, ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.02.2019 у справі №905/3274/16 та прийняти нову, якою у задоволенні скарги на бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відмовити в повному обсязі; справу розглянути за участю апелянта; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Одночасно з апеляційною скаргою, скаржник просить поновити строк апеляційного оскарження, посилаючись на те, що ухвалу від 28.02.2019 було складено 01.03.2019 та отримано скаржником лише 01.03.2019. Однак, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу суду пропущений не був (останній день оскарження ухвали суду, повний текст якої складено 01.03.2019, з урахуванням святкових та вихідних днів - 11.03.2019; апеляційну скаргу до суду направлено саме 11.03.2019), у зв'язку з цим клопотання про відновлення такого строку залишається без розгляду.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

15.12.2017 згідно з Законом України у редакції від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів набув чинності Закон України Про судовий збір у новій редакції.

Відповідно до положень статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду , - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет на 2019 рік , встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2019 у розмірі 1921,00 грн.

Виходячи з положень Закону України Про судовий збір , апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 1921,00грн.

Разом з тим, з доданих до апеляційної скарги матеріалів, вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, суддя -доповідач також враховує висновки викладені у постанові ОСОБА_1 Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №915/955/15, щодо застосування статей 3, 4 Закону України Про судовий збір , в якій зазначено, що за подання апеляційних та касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду скарг щодо оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів виконавчої служби, сплачується судовий збір.

Натомість, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апелянт посилається на те, що скаржник є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України, а законодавством передбачені стислі строки подачі апеляційних скарги на судові рішення, у зв'язку з чим просить відстрочити сплату судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір (в редакції, станом на момент подання апеляційної скарги), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, заявник не належить до жодної з категорії осіб, визначеної законом, яким передбачено відстрочення сплати судового збору.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, що виключає його задоволення.

Отже, на думку суду, відповідний недолік апеляційної скарги потребує усунення шляхом надання апелянтом суду доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі.

По-друге, згідно з п.3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянтом не надано доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками на адресу Державного підприємства Антрацит . Посилання апелянта на те, що на території Донецької області органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження та УДППЗ Укрпошта не здійснює пересилання поштових відправлень, по-перше, не підтверджуються відповідними доказами (актом Укрпошти, будь-яким іншим документом), та по-друге, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р (зі змінами) щодо затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження , м. Дружківка - до зазначеного переліку - не відноситься.

Отже, апелянтом порушено вимоги п.3 ч. 3 ст. 258 та ст. 259 ГПК України в частині надання доказів направлення на адресу боржника апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги, а саме апелянт повинен надати суду докази сплати судового збору в установленому законом розмірі та порядку й докази направлення апеляційної скарги боржнику у справі.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.02.2019 у справі №905/3274/16 залишити без руху.

2. Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

4. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875

Суддя - доповідач Р.А. Гетьман