Рішення

від 14.03.2019 по справі 905/1430/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.2019 Справа № 905/1430/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянувши матеріали справи за позовом Селянського (фермерського) господарства «Прометей» до Приватного підприємства «Нікос» про стягнення 1201468,80 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) господарство «Прометей» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Нікос» суми матеріальної шкоди, спричиненої невиконанням умов договору №2013/11 від 01.08.2013 за період з 01.09.2013 по 01.01.2018, в розмірі 1201468,80 грн., що складається із: заборгованості з оренди замощення - 159200,00грн.; збитків через несплату відповідачем послуг з оренди землі (паркування/стоянки) у розмірі 987040,00грн.; пені, нарахованої на заборгованість з оренди замощення, у розмірі 16565,64грн.; 3% річних у розмірі 4532,86грн. та інфляційних втрат у розмірі 34130,30грн., нарахованих на заборгованість з оренди замощення.

Ухвалою суду від 02.08.2018 (суддя Величко Н.В.) позовна заява була залишена судом без руху у зв'язку з недодержанням позивачем вимог п.п. 1, 2 ч.1 ст.164, п.п. 8, 9, 10 ч. 3 ст. 162, ч.1 ст.172, п. 10 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 15.08.2018 повернуто позовну заяву б/н від 08.08.2018 та додані до неї документи Селянському (фермерському) господарству «Прометей» .

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Прометей» на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.08.2018 у справі №905/1430/18 - задоволено частково; ухвалу господарського суду Донецької області від 15.08.2018 у справі №905/1430/18 - скасовано та матеріали справи № 905/1430/18 повернуто до господарського суду Донецької області для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі. В іншій частині апеляційну скаргу залишено без задоволення.

05.12.2018 до господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №905/1430/18.

ОСОБА_1 витягу протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2018, справу №905/1430/18 передано судді Величко Н.В.

До вирішення питання про відкриття провадження у справі №905/1430/18, суддею Величко Н.В. подано заяву від 07.12.2018 про самовідвід, яка мотивована наявністю обставин, що можуть викликати сумнів у неупередженому та об'єктивному розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.12.2018р. задоволено заяву від 07.12.2018р. про самовідвід судді Величко Н.В. від розгляду справи №905/1430/18.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 10.12.2018 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з задоволенням самовідводу судді Величко Н.В. від розгляду вказаної справи 905/1430/18, ухвалою від 07.12.2018.

ОСОБА_1 із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018 головуючим суддею по даній справі визначено суддю Зекунова Е.В.

Ухвалою суду від 14.12.2018 (суддя Зекунов Е.В.) було прийнято позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Прометей» до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1430/18; справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.01.2019 року о 10:30 год.; витребувано у позивача оригінал позовної заяви, а також додані до неї документи, які відносяться до розглядуваного позову та зобов'язано направити копію позовної заяви разом з додатками до неї на адресу відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, саме на адресу: 85582, Донецька область, Великоновосілківський район, село Нескучне, вул.Немировича-Данченка, б.11., докази направлення надати суду.

14.01.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ПП «Нікос» в якому відповідач проти позову заперечував, вважає, що заборгованість з оренди по Договору №2013/11 відсутня, оскільки орендна плата сплачується.

Відповідач вважає, що рахунок №1 від 25.07.2017 та рахунок №5 від 30.09.2016 не можуть свідчити про наявність заборгованості орендаря, оскільки не містять підпису бухгалтера. Сума заборгованості в цих рахунках виставлена за період з 01.08.2013 по 31.07.2017, що є порушенням пункту 4 Договору №2013/11. Відповідач заперечує отримання поштою цих рахунків, посилаючись на відсутність у позивача доказів їх направлення.

ПП «Нікос» не вважає належним доказом акт інвентаризації від 10.10.2016 складений на доручення СФГ Прометей тому, що до нього не додано доручення голови СФГ Прометей , а в склад комісії входять невідомі особи. В даному акті схема не містить плану земельної ділянки якою користується СФГ Прометей та на якій розміщено замощення, а також не підтверджується обстеження проводилося саме на ділянці, якою правомірно користується позивач.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.02.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/1430/18, призначено розгляд справи по суті на 14.03.2019.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 14.03.2019 не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

ОСОБА_1 із ч.3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 із ОСОБА_1 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2017 № 97-28-0.1-313/2-17 СФГ Прометей є власником (користувачем) земельної ділянки (кадастровий номер 1421255100:04:010:0181, яка розташована за адресою смт. Велика Новосілка, вулиця Верхня, будинок 6, площею 5704 кв.м.

01.08.2013 між Селянським (фермерським) господарством «Прометей» (орендодавець) і Приватним підприємством «Нікос» (орендар) був укладений договір №2013/11, пунктом 1 «Предмет договору» якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування замощення площею 20м 2 , яке знаходиться на території автозаправної станції "Янісоль", яка у свою чергу розташована за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, смт. Велика Новосілка, вулиця Верхня, будинок 6. Договір підписаний повноважними представниками обох сторін, а саме - директорами С(Ф)Г «Прометей» і ПП «Нікос» , які діяли на підставі статутів господарства і підприємства.

Приймання-передача об'єкта оренди здійснюється представниками сторін. При передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписується представниками сторін та скріпляється печатками. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі (пункт 2 Договору).

Пунктом 3 договору визначений строк оренди - 5 років з моменту прийняття об'єкту оренди згідно акта приймання-передачі.

Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначений п.4 Договору і складає 1 тис.грн., яка підлягає оплаті на підставі рахунків, виставлених кожного місяця орендодавцем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата сплачується до 10 числа поточного місяця за попередній.

Пунктом 6.1 передбачено, що Орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

За невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України (пункт 8 Договору).

Пунктом 9.3 договору сторони також домовились, що «після підписання цього договору усі попередні перемовини по ньому, переписка, попередні домовленості і протоколи про наміри з питань, які так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу» .

Договір підписаний уповноваженими особами Сторін та засвідчений їх печатками.

Матеріали справи не містять підписаного представниками сторін та скріпленого печатками акта приймання-передачі замощення площею 20м 2. .

У липні 2018 року Селянське (фермерське) господарство «Прометей» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Нікос» коштів в розмірі 1201468,80 грн. за неналежне виконання умов договору № 2013/11 від 01.08.2013, зокрема:

- заборгованості з оренди замощення площею 62 кв.м. за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 - 159200,00 грн.;

- збитків через несплату відповідачем послуг з оренди землі (паркування/стоянки) за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 у розмірі 987040,00 грн.;

- пені, нарахованої на заборгованість з оренди замощення за період з 01.08.2017 по 09.01.2018., у розмірі 16565,64 грн.;

- 3% річних у розмірі 4532,86 грн. та інфляційних втрат у розмірі 34130,30 грн., нарахованих на заборгованість з оренди замощення за період з 01.09.2013 по 01.01.2018.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що виконуючи приписи пункту 4 Договору №2013/11 уповноважені особи СФГ Прометей у період з вересня 2013 по липень 2017 намагалися передати працівникам ПП «Нікос» рахунки на оплату орендної плати, оскільки керівник орендаря уникав спілкування, проте працівники ПП «Нікос» від отримання рахунків відмовлялись.

В позовній заяві СФГ Прометей зазначає, що 25.07.2017 орендодавець направив поштою на адресу ПП «Нікос» (смт. Велика Новосілка, вулиця Верхня, будинок 6) рахунок №1 від 25.07.2017 та рахунок №5 від 30.09.2016. Відповідач 03.08.2017 отримав зазначені рахунки, проте залишив їх без оплати (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи).

В матеріалах справи міститься ОСОБА_2 інвентаризації від 10.10.2016 зі змісту якого вбачається, що комісією у складі ОСОБА_3І, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на виконання доручення голови СФГ Прометей здійснено обстеження земельної ділянки на території автозаправочної станції Янісоль , яка розташована за адресою Донецька області, Великоновоселківський район, смт. Велика Новосілка, вул.Верхня, б.6. В результаті обстеження було встановлено на території встановлений газовий модуль Шельф 1-10Н1/100-1 LPG для заправки автомобілів зрідженим газом, який належить ПП Нікос та кіоску, але комісією не було встановлено будь-яких документів на право розміщення АЗГС. Також комісією було проведено заміри площі яка займається для використання та обслуговування АЗГС. ОСОБА_1 плану - схеми до акту, займана площа складає 62 кв.м. (3,6м х 17,24м).

Акт підписаний членами комісії, та засвідчений печаткою СФГ Прометей .

Позивачем не надано суду доручення голови СФГ Прометей на підстав якого 10.10.2016 проводилось обстеження земельної ділянки. Акт інвентаризації не містить інформації щодо повноважень осіб, які проводили обстеження, інформації щодо підстав утворення такої комісій та місця роботи вказаних осіб. Акт такох не містить інформації про присутність при проведенні інвентаризації уповноважений осіб «Нікос» чи працівників АЗГС.

Актом інвентаризації від 10.10.2016 зафіксовано проведення обстеження земельної ділянки площею 62 кв.м. на території автозаправочної станції Янісоль , яка розташована за адресою Донецька область, Великоновосілківський район, смт. Велика Новосілка, вул..Верхня, б.6, проте цей акт не містить інформації хто є власником (користувачем) цієї земельної ділянки.

ОСОБА_1 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2017 № 97-28-0.1-313/2-17, СФГ Прометей є власником (користувачем) земельної ділянки (кадастровий номер 1421255100:04:010:0181, яка розташована за адресою смт. Велика Новосілка, вулиця Верхня, будинок 6, площею 5704 кв.м., проте в цьому витягу відсутня інформація про розташування саме на цій ділянці автозаправочної станції Янісоль .

Договір оренди №2013/11 від 01.08.2013 містить інформацію про предмет договору - замощення площею 20м 2, яке знаходиться на території автозаправної станції "Янісоль" за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, смт. Велика Новосілка, вулиця Верхня, будинок 6. Проте, цей договір не містить інформації щодо мети використання підприємством «Нікос» орендованого замощення.

Доводи викладені СФГ Прометей у позовній заяві та інформація в акті інвентаризації про те, що газовий модуль Шельф 1-10Н1/100-1 LPG встановлений на території АЗС Янісоль належить ПП Нікос вважаються судом припущенням, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчать, що ділянка площею 62 кв.м. для обслуговування АЗГС на території станції Янісоль використовується саме ПП Нікос .

Вважаючи, що ПП «Нікос» порушив умови Договору №2013/11, СФГ Прометей звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача коштів у сумі 1201468,80 грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями Господарського кодексу України, нормами Цивільним кодексом України, а також умовами договору оренди №2013/11 від 01.08.2013

ОСОБА_1 із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору найму, згідно якого, в силу ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №2013/11 від 01.08.2013 є належною підставою для виникнення у орендаря грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Предметом даного спору є вимога стягнення з Приватного підприємства «Нікос» коштів в розмірі 1201468,80 грн. за неналежне виконання умов договору № 2013/11 від 01.08.2013, зокрема:

- заборгованості з оренди замощення площею 62 кв.м. за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 у сумі 159200,00 грн.;

- збитків через несплату відповідачем послуг з оренди землі (паркування/стоянки) площею 62 кв.м за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 у розмірі 987040,00 грн.;

- пені, нарахованої на заборгованість з оренди замощення площею 62 кв.м за період з 01.08.2017 по 09.01.2018., у розмірі 16565,64 грн.;

- 3% річних у розмірі 4532,86 грн. та інфляційних втрат у розмірі 34130,30 грн., нарахованих на заборгованість з оренди замощення площею 62 кв.м. за період з 01.09.2013 по 01.01.2018.

У судовому засіданні встановлено, що предметом Договору № 2013/11 - замощення площею 20 кв.м., яке знаходиться на території автозаправної станції "Янісоль" за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, смт. Велика Новосілка, вулиця Верхня, будинок 6.

Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначений по Договору № 2013/11 складає 1 тис. грн.

Позивач зазначає, що відповідач з моменту укладення Договору №2013/11 орендну плату не сплачував, тому здійснив розрахунок заборгованості за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 приймаючи предметом оренди замощення площею 20 м.кв передбачене Договором № 2013/11 та замощення площею 40 кв.м, як зайняте ПП «Нікос» без укладення договору оренди.

Матеріали справи не містять підписаного представниками сторін та скріпленого печатками акта приймання-передачі замощення площею 20м 2. по Договору №2013/11, проте як вбачається з пояснень позивача та відповідача не є спірним. З урахуванням зазначеного суд вважає, що уклавши 01.08.2013 Договір №2013/11, СФГ Прометей передав, а ПП «Нікос» прийняв в оренду замощення площею 20 м.кв, у зв'язку з чим у орендаря виникли зобов'язання по виконанню умов цього договору, зокрема в частині щомісячного перерахування СФГ Прометей орендної плати.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за орендоване по Договору № 2013/11 замощення площею 20 м.кв. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_1 із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Пунктом 4 Договору №2013/11 встановлено, що орендна плата у сумі 1 тис.грн. підлягає оплаті на підставі рахунків, виставлених кожного місяця орендодавцем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата сплачується до 10 числа поточного місяця за попередній.

Обґрунтовуючи позовні вимоги СФГ Прометей зазначив, що 25.07.2017 орендодавець направив поштою на адресу ПП «Нікос» (смт. Велика Новосілка, вулиця Верхня, будинок 6) рахунок №1 від 25.07.2017 та рахунок №5 від 30.09.2016. Відповідач 03.08.2017 отримав зазначені рахунки, проте залишив їх без оплати.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати ПП «Нікос» пояснив, заборгованість по Договору №2013/11 відсутня у зв'язку з повною оплатою орендної плати Орендодавцю.

Ухвалою від 10.01.2019 суд запропонував ПП «Нікос» надати докази, які свідчать про проведення розрахунків між сторонами Договору № 2013/11.

На ухвалу суду від 10.01.2019 відповідач надав відзив на позов, а також пояснення на розрахунок №1.

Крім того відповідач зазначив, що рахунок №1 від 25.07.2017 та рахунок №5 від 30.09.2016 не можуть свідчити про наявність заборгованості орендаря, оскільки не містять підпису бухгалтера. Сума заборгованості в цих рахунках виставлена за період з 01.08.2013 по 31.07.2017, що є порушенням пункту 4 Договору №2013/11. Відповідач також заперечує отримання поштою цих рахунків, посилаючись на відсутність у позивача доказів їх направлення. За доводами відповідача, відсутність рахунків на оплату виключає можливість перерахування орендної плати Орендодавцю.

Проте, доводи відповідача в цій частині є помилковими, оскільки за своєю природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги.

Крім того, пункт 4 Договору містить як вимогу до орендодавця - виставляти рахунки, так і вимогу до орендаря - сплачувати орендну плату до 10 числа поточного місяця за попередній. Цей договір не містить умов, які передбачать звільнення орендаря від орендної плати, або відстрочення платежів у разі неотримання рахунків від орендодавця.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі №3-3902к09, а також у постанові Верховного Суду від №910/9472/17 від 23.01.2018.

Отже, ПП «Нікос» не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати орендної плати в 1000 грн. щомісячно до 10 числа поточного місяця за попередній.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які спростовують доводи позивача щодо наявності заборгованості з орендної плати (у сумі 1000 грн. щомісячно) за замощення площею 20 м.кв. за період за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 (за 52 місяці), тому вимога позивача про стягнення суми боргу з орендної плати у розмірі 52 000 грн. підлягає задоволенню.

Крім вимог про стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача - 3% річних у розмірі 4532,86 грн. та інфляційних втрат у розмірі 34130,30 грн., нарахованих на заборгованість з оренди замощення площею 62 кв.м. за період з 01.09.2013 по 01.01.2018.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних нарахованих на заборгованість з оренди замощення площею 20 кв.м згідно Договору № 2013/11 у розмірі 52 000 грн. за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення 3% річних у сумі 6765,70 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення інфляційних втрат нарахованих на заборгованість з оренди замощення площею 20 кв.м згідно Договору № 2013/11 у розмірі 52 000 грн. за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 (по 31.12.2017 включно) суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 68163,18 грн.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення з ПП «Нікос» заборгованості по Договору № 2013/11:

- з оренди замощення площею 20 кв.м за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 у сумі 52000 грн.;

- 3% річних у розмірі 6765,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 68163,18 грн., нарахованих на заборгованість з оренди замощення площею 20 кв.м. за період з 01.09.2013 по 01.01.2018.

Щодо вимоги про стягнення з ПП «Нікос» пені, нарахованої на суму заборгованості з орендної плати згідно Договору № 2013/11 суд зазначає.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

ОСОБА_1 з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , положеннями якого встановлено, що за прострочення платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.1. роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р., якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

У вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено, а вміщено лише загальну умову (пункт 8 Договору) про те, що за невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.

Таке формулювання не означає встановлення договором права позивача на нарахування пені у певному розмірі за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у розмірі, встановленому договором.

Оскільки розмір пені за прострочення відповідачем орендної плати позивачем не доведено, вимоги позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення з ПП Нікос збитків через несплату відповідачем послуг з оренди землі (паркування/стоянки) площею 62 кв.м за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 у розмірі 987040,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом приписів глави 58 (найм (оренда) Цивільного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав наймодавця.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 (відшкодування шкоди) і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову (крім стягнення заборгованості по Договору № 2013/11) в цій справі є стягнення з наймача безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав замощення площею 42 кв.м та земельної ділянки площею 62 кв.м, розташованих на території автозаправної станції "Янісоль", за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, смт. Велика Новосілка, вулиця Верхня, будинок 6.

За змістом приписів глави 58 (найм (оренда) Цивільного кодексу України право користування майном (річчю, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) реалізується, зокрема, через право оренди.

ОСОБА_1 до норм ст.ст. 761, 762 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Право найму (оренди) майна виникає на підставі укладеного між наймачам та наймодавцем Договору.

Щодо земельної ділянки, то частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Однією з вимог позивача є стягнення з ПП Нікос заборгованості з оренди замощення площею 42 кв.м. за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 у сумі 159200,00 грн. та збитків через несплату відповідачем послуг з оренди землі (паркування/стоянки) площею 62 кв.м за період з 01.09.2013 по 01.01.2018 у розмірі 987040,00 грн.

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення між сторонами спору договору оренди (найму) замощення площею 42 кв.м. та договору оренди земельної ділянки площею 62 кв.м за вищезазначеною адресою. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відтак суд вважає, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власнику (користувачу) майна переданого в оренду, оскільки до моменту оформлення наймачем права оренди майна (замощення) та земельної ділянки, відносини з фактичного користування замощенням та земельною ділянкою без укладення відповідних договорів та недоотримання їх власником (користувачем) доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене суд вважає, що за наявності достатніх підстав стверджувати, що ПП Нікос без оформлення відповідних договорів користується замощенням площею більшою ніж це встановлено Договором № 2013/11 та земельною ділянкою власником (користувачем) яких є позивач - СФГ Прометей може звернутися до суду з позовом про стягнення з ПП Нікос коштів керуючись нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, у цьому випадку ПП Нікос як фактичний користувач замощенням та земельною ділянкою, що без достатньої правової підстави за рахунок власника (користувача) цього майна зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування майном, зобов'язаний повернути ці кошти власнику на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

ОСОБА_1 ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, позивач не надав господарському суду доказів, які обґрунтовують його вимоги у повному обсязі, отже позов Селянського (фермерського) господарства «Прометей» до Приватного підприємства «Нікос» про стягнення 1201468,80грн., підлягає частковому задоволенню.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позов Селянського (фермерського) господарства «Прометей» до Приватного підприємства «Нікос» про стягнення 1201468,80грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Нікос» (85528, Донецька область, Великоновоселківський район, село Нескучне, вулиця Немировича-Данченка, б.11, код ЄДРПОУ 32123214) на користь Селянського (фермерського) господарства «Прометей» (85500, Донецька область, смт.Велика Новосілка, вул.Пушкіна, 36, код ЄДРПОУ 24310751) заборгованість у розмірі 126928 (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 88 коп. з яких:

- основного боргу у розмірі 52000 (п'ятдесят дві тисячі) грн.;

- 3% річних у розмірі 6765 (шість тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 70 коп.

- інфляційних втрат у розмірі 68163 (шістдесят вісім тисяч сто шістдесят три) грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1903 (одна тисяча дев'ятсот три) грн. 93 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 14 березня 2019 року.

Повний текст рішення складено та підписано 20 березня 2019 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов