Ухвала

від 18.03.2019 по справі 910/121/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.03.2019Справа № 910/121/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит

до Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля Промпостач

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

2. ОСОБА_2

про стягнення 26793563,32 грн.

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Мірошник С.Б.

від відповідача: Кобець Р.Ю.

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит до Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля Промпостач про стягнення 26793563,32 грн. заборгованості.

Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №05.1-6ю/2015/2-1 в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем наголошено на тому, що зобов'язання за кредитним договором виконано шляхом внесення поручителем - ОСОБА_2 грошових коштів у відповідності до меморандумів про взаєморозуміння від 04.03.2015р., від 19.03.2015р., від 01.04.2015р., від 13.05.2015р. та договорів грошового забезпечення до вказаних меморандумів.

08.01.2019р. представником відповідача було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення справжності підписів представника Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит Клименка Ігоря Віталійовича та ОСОБА_2 на меморандумах про взаєморозуміння, додатках до них та договорах грошового забезпечення.

11.03.2018р. представником відповідача було подано клопотання про призначення судової економічної експертизи (документів фінансово-кредитних операцій).

У судовому засіданні 18.03.2019р. судом було розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля Промпостач про призначення судової почеркознавчої експертизи. Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення з урахуванням такого.

Статтею 1 Закону України Про судову експертизу визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України Про деякі питання призначення судових експертиз судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Тобто, чинним господарським процесуальним законодавством визначено перелік підстав, за наявності яких судом може бути призначено судову експертизу.

Суд зазначає, що на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва Головним слідчим управлінням Національної поліції України надано висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 15.02.2018р., який було складено на підставі постанови від 15.01.2018р. старшого слідчого Громадскього Олега Анатолійовича у межах кримінального провадження №12015000000000255.

Зі змісту вказаного висновку полягає, що предметом дослідження були саме справжність підписів представника Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит Клименка Ігоря Віталійовича та ОСОБА_2 на меморандумах про взаєморозуміння, додатках до них та договорах грошового забезпечення.

Наразі, суд звертає увагу на те, що відсутність вироку у кримінальному провадженні №1201500000000025, в межах якого і було призначено експертизу, ніяким чином не спростовує доказової сили висновку експерта.

До того ж, суд зазначає, що згідно приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, з огляду на представлені до матеріалів справи документи, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

У судовому засіданні 18.03.2019р. судом також було відхилено клопотання відповідача про витребування у позивача доказів, а саме документації (справи) щодо договору про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-6ю/2015/2-1 від 28.01.2015р., інформації щодо резервування договору, а також електронної переписки між позивачем та Національним банком України щодо договору №05.1-6ю/2015/2-1 від 28.01.2015р. При цьому, суд зазначає таке.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Проте, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обставини, які підлягають доказуванню у межах розглядуваного спору, враховуючи всі докази, які вже містяться в матеріалах справи, суд не вбачає за доцільне витребувати вказані вище докази, внаслідок чого відповідне клопотання відповідача залишено судом без задоволення.

Одночасно, у судовому засіданні 18.03.2019р. суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля Промпостач про призначення судової економічної експертизи (документів фінансово-кредитних операцій). При цьому, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Судом зазначалось, що частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як вказувалось вище, предметом спору у справі є стягнення з відповідача заборгованості та санкцій за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-6ю/2015/2-1 від 28.01.2015р. Підставою позову визначено неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Одночасно, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем наголошено на тому, що зобов'язання за кредитним договором виконано шляхом внесення поручителем - ОСОБА_2 грошових коштів у відповідності до меморандумів про взаєморозуміння від 04.03.2015р., від 19.03.2015р., від 01.04.2015р., від 13.05.2015р. та договорів грошового забезпечення до вказаних меморандумів.

При цьому, судом прийнято до уваги наявні в матеріалах справи матеріали кримінального провадження №1201500000000025, в межах якого ОСОБА_2 було повідомлено про передання позивачу грошових коштів в якості погашення заборгованості відповідача за кредитним договором №05.1-6ю/2015/2-1 від 28.01.2015р.

Тобто, в межах справи фактично між сторонами виник спір стосовно погашення заборгованості позичальника за кредитним договором його поручителем шляхом внесення останнім грошових коштів.

Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, суд дійшов висновку, що обставини стосовно фактичного погашення спірної заборгованості за рахунок поручителя входять до предмету доказування, а отже, повинні бути встановлені судом з метою прийняття обґрунтованого та справедливого рішення по суті справи.

Наразі, суд зауважує, що для встановлення означених вище обставин, є необхідним застосування відповідних методів, методик та експертних знань, зокрема, стосовно бухгалтерського, податкового обліку надходжень грошових коштів до банку, а також дослідження банківської звітності, яка відображає стан проведення розрахунків з боржниками, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку про наявність умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, для призначення у справі судової експертизи для встановлення всіх обставин, які входять до предмету доказування.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Слід зазначити, що господарський суд не зв'язаний пропозиціями сторін щодо питань для судової експертизи, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

Отже, виходячи з вищевикладеного, з урахуванням вимог Наказу №53/5 від 08.10.1998р. Міністерства юстиції України Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень , суд приймає до уваги питання для судового експерта, які запропоновано поставити на вирішення судового експерта відповідачем, проте, вважає за доцільне змінити їх формулювання без зміни їх суті та обставин, які підлягають встановленню.

Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до статті 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Відповідачем було запропоновано доручити проведення судової експертизи по справі Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Учасниками судового процесу заперечень з приводу вказаної установи надано не було.

Отже, з урахуванням зони територіального обслуговування та досвіду вказаної експертної установи, суд дійшов висновку щодо доручення проведення експертизи по справі саме Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

У ч.2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

Враховуючи, що саме відповідач заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем, а отже обов'язок з доказування таких обставин покладається саме на Товариство з обмеженою відповідальністю Поділля Промпостач , суд дійшов висновку, що доцільним є покладення на відповідача витрат на попередню оплату судової експертизи.

До того ж, судом враховано, що відповідач у відповідному клопотанні також зазначав про покладення саме на Товариство з обмеженою відповідальністю Поділля Промпостач вказаних вище витрат.

Одночасно, слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне з власної ініціативи зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля Промпостач про призначення судової почеркознавчої експертизи.

2. Призначити судову експертизу по справі №910/121/17, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м.Київ, вул.Смоленська, буд.6).

3. На вирішення експерту поставити наступні питання:

3.1. Чи підтверджується документально передання ОСОБА_2 грошових коштів Публічному акціонерному товариству Банк Національний кредит згідно меморандумів про взаєморозуміння від 04.03.2015р., від 19.03.2015р., від 01.04.2015р., від 13.05.2015р. та договорів грошового забезпечення до вказаних меморандумів? Якщо так, то в якому розмірі?

3.2. Чи підтверджується документально (в тому числі, даними бухгалтерського, податкового обліку та банківської звітності) Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит отримання від ОСОБА_2 грошових коштів згідно меморандумів про взаєморозуміння від 04.03.2015р., від 19.03.2015р., від 01.04.2015р., від 13.05.2015р. та договорів грошового забезпечення до вказаних меморандумів? Якщо так, то в якому розмірі?

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Поділля Промпостач (01042, м.Київ, вул.Івана Кудрі, будинок 39, офіс 4, ЄДРПОУ 38709044).

5. Зобов'язати експерта після проведення експертизи копію висновку направити на адресу сторін.

6. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України.

7. Провадження у справі №910/121/17 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.

Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст складено та підписано 21.03.2019р.

Суддя Спичак О.М.