Рішення

від 05.03.2019 по справі 18/030-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. м. Київ Справа № 18/030-11

Розглянувши матеріали справи за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств

до 1) Споживчого товариства Жиско

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Пріорітас

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЦ ФРАЙ

про визнання договору недійсним

Суддя Кошик А.Ю.

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2А, ОСОБА_3

відповідача1: ОСОБА_4

вiдповiдача2: не з'явився

третьої особи: ОСОБА_5

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 18/030-11 за позовом Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Споживчого товариства Жиско , Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Пріорітас , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЦ ФРАЙ про визнання договору недійсним.

Провадження у справі № 18/030-11 порушено відповідно до ухвали суду від 23.03.2011 року та призначено справу до розгляду на 12.04.2011 року.

Ухвалою суду від 09.06.2011 року провадження у справі № 18/030-11 зупинялось до остаточного вирішення спору в пов'язаній з нею справі Господарського суду Житомирської області № 8/84-НМ. Зобов'язано сторони повідомити суд про результат остаточного вирішення спору у справі Господарського суду Житомирської області № 8/84-НМ.

15.12.2017 року набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України № 2147- VIII від 03.10.2017 року, відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

До канцелярії Господарського суду Київської області 17.08.2018 року позивачем подано клопотання № 66 від 16.08.2018 року про поновлення провадження у справі № 18/030-11, яке було залишено судом без розгляду у зв'язку з ненаданням заявником всіх необхідних документів в підтвердження настання підстав для поновлення провадження у справі.

До канцелярії Господарського суду Київської області 31.10.2018 року позивачем повторно подано клопотання № 105 від 31.10.2018 року про поновлення провадження у справі № 18/030-11, оскільки рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.04.2018 року у справі № 8/84-НМ відмовлено в задоволенні позову Споживчому товариству Жиско про визнання права власності на приміщення Універмагу. За наслідками апеляційного перегляду постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 року у справі № 18/030-11 рішення Господарського суду Житомирської області від 16.04.2018 залишено без змін, а апеляційну скаргу Споживчого товариства Жиско - без задоволення. Касаційна скарга Споживчого товариства Жиско на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 року і рішення Господарського суду Житомирської області від 16.04.2018 року ухвалою Верховного суду від 22.10.2018 року повернута скаржникові.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2018 року поновлено провадження у справі № 18/030-11 у відповідності до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, підготовче засідання призначено на 29.11.2018 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 29.11.2018 року, перед початком судового засідання, представником відповідача1 подано клопотання б/н від 29.11.2018 року про відкладення підготовчого засідання у справі. Представником позивача, на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 20.11.2018 року, надано копію рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 8/84-НМ (за супровідним листом № 115 від 28.11.2018 року).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2018 року підготовче засідання у справі № 18/030-11 відкладалось на 13.12.2018 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 13.12.2018 року представником відповідача1 подано відзив на позов б/н від 12.12.2018 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 13.12.2018 року, перед початком судового засідання, представником позивача подано письмові пояснення № 123 від 12.12.2018 року та клопотання № 124 від 12.12.2018 року про залучення третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю ТЦ ФРАЙ .

Судом з'ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТЦ ФРАЙ являється теперішнім власником спірного приміщення Універмагу. Таким чином, питання, які мають досліджуватись судом в ході розгляду спору, стосуються прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю ТЦ ФРАЙ .

Ухвалою від 13.12.2018 року залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю ТЦ ФРАЙ та відкладено підготовче засідання на 10.01.2019 року.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 10.01.2019 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 31.01.2019 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 18.01.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив № 122 від 15.01.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2019 року розгляд справи відкладено на 14.02.2019 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 12.02.2019 року представником третьої особи подано пояснення б/н від 12.02.2019 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 14.02.2019 року представником відповідача1 подано заперечення на відповідь на відзив б/н від 12.02.2019 року.

У судовому засіданні 14.02.2019 року представники позивача позовні вимоги підтримали. Представник відповідача1 та представник третьої особи проти позову заперечували.

Відповідач2, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 14.02.2019 року не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Згідно зі ст. 217 Господарського процесуального кодексу України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

У судовому засіданні 14.02.2019 року суд закінчив з'ясування обставин та перевірку їх доказами та оголосив про перехід до судових дебатів, судове засідання було призначено на 05.03.2019 року.

В судовому засіданні 05.03.2018 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представники відповідача1 та третьої особи проти позову заперечували, представник відповідача2 в судове засідання не з'явився.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 05.03.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач зазначає, що 30.12.2009 року між Споживчим товариством Жиско (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія Пріорітас ( Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Споживчим товариством Жиско (Продавець) було продано Товариству з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія Пріорітас (Покупець) об'єкт нерухомого майна - Універмаг, шо знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Радомишль, вул. Велика Житомирська, 1/2 (далі - Універмаг).

Позивач зазначає про незаконність відповідного Договору, оскільки продане майно - Універмаг не належало продавцю - Споживчому товариству Жиско .

Зокрема, в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено (що підтверджено документально), що як також зазначено в спірному Договорі, об'єкт, який відчужується, належить Продавцю на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року (справа № 8/84-НМ).

Однак, на момент продажу майна значене рішення господарського суду відповідно до частини 4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України не набрало законної сили, оскільки було оскаржене в апеляційному порядку.

За наслідками апеляційного перегляду Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 року рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року у страві № 8/84-НМ залишено без змін, тобто воно набрало законної сили лише 27.07.2010 року, однак за наслідками касаційного оскарження постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011 року судові рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Таким чином, як стверджує позивач, з огляду на скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року (справа № 8/84-НМ), підстави для набуття відповідачем1 права власності на майно, продане за спірним Договором купівлі-продажу, були відсутні. Фактично, належне позивачу майно протиправно продано відповідачем1 іншій особі (відповідачу2), що порушує вимоги закону, зокрема, ст. 658 Цивільного кодексу України, та є підставою недійсності відповідного Договору купівлі-продажу з застосуванням наслідків такої недійсності та повернення сторін у стан, який і снував до укладення спірного Договору.

У зв'язку з чим, позивач в позові просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2009 року, укладений між Споживчим товариством Жиско та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія Пріорітас та застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

Відповідач2 подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року (справа № 8/84-НМ) подана позивачем з порушенням строку апеляційного оскарження лише 28.12.2009 року і прийнята до апеляційного провадження лише 20.01.2010 року, тому станом на 30.12.2009 року укладення Договору, рішення суду набрало законної сили.

Таким чином, відповідач2 вважає, що спірний Договір між відповідачами укладено 30.12.2009 року до моменту прийняття судом апеляційної скарги позивача, відповідно на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року (справа № 8/84-НМ), яке набрало законної сили.

Відповідач1 у відзиві на позов позовні вимоги заперечував, зазначав, що власником спірного Універмагу станом на момент розгляду справи є інша особа - ТОВ ТЦ Фрай , тому відсутнє порушене право власника в особі позивача.

Суд не приймає відповідні посилання, оскільки набуття ТОВ ТЦ Фрай права власності на Уніфвермаг відбулось внаслідок укладення спірного Договору, законність якого оскаржується позивачем.

В ході розгляду спору судом досліджено та встановлено, що Радомишльська райспоживспілка (позивач) була первісним власником спірного приміщення Універмагу, розташованого у м.Радомишль, вул.В.Житомирська, 1А. Відповідні обставини в ході розгляду спору по суті не заперечуються.

10.10.2008 року між Радомишльською райспоживспілкою та новоствореним СТ Жиско було укладено договір оренди 1/2 частини приміщення Універмагу та передбачено можливість набуття орендарем права на частку власності на суму виконаних ремонтних робіт.

Користуючись вищенаведеним правом набуття орендарем права на частку власності в орендованому майні на суму виконаних ремонтних робіт, Споживче товариство Жиско , як орендар, зверталось до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання за ним права власності на весь Універмаг. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року (яке було виготовлене в повному обсязі 11.12.2009 року) у справі № 8-84 НМ позов СТ Жиско було задоволено та визнано за ним право власності на все приміщення Універмагу з зустрічним зобов'язанням сплатити Радомишльській райспоживспілці компенсацію її частки в сумі 1 214 000 грн.

Таким чином, підставою набуття відповідачем1 правова власності на майно Універмагу, яке продане за спірним Договором, було рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року у справі № 8-84 НМ, на підставі якого 25.12.2009 року Житомирське БТІ зареєструвало за СТ Жиско право власності на зазначений Універмаг і 30.12.2009 року СТ Жиско продало зазначений Універмаг на користь ТзОВ Юридична компанія Пріорітас .

В той же час, Радомишльською райспоживспілкою рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року у справі № 8-84 НМ було оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного господарського суду, яким відновлено строк на апеляційне оскарження, пропущений з поважних причин.

Апеляційний перегляд рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року у справі № 8-84 НМ відбувся 27.07.2010 року, за наслідками якого було залишено в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011 року у справі № 8/84-НМ скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 року, справу № 8/84-НМ направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Таким чином, постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011 року у справі № 8/84-НМ встановлено незаконність та безпідставність визнання за СТ Жиско права власності на зазначений Універмаг відповідним рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року у справі № 8-84 НМ.

Скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року у справі № 8-84 НМ спростовує наявність підстав для набуття СТ Жиско права власності на спірний Універмаг за відповідним судовим рішенням з моменту його прийняття.

У зв'язку з чим, Радомишльська райспоживспілка звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до СТ Жиско та ТзОВ ЮК Пріорітас про визнання Договору купівлі-продажу недійсним.

З врахуванням встановлених судом обставин, пояснень та заперечень сторін, ухвалою від 09.06.20011 року провадження у справі № 18/030-11 зупинялось до остаточного вирішення спору в пов'язаній з нею справі Господарського суду Житомирської області № 8/84-НМ, в матеріалах якої досліджується питання набуття Споживчим товариством Жиско (продавцем майна за спірним Договором) права власності на спірне майно.

16.04.2018 року Господарський суд Житомирської області у справі №8/84-НМ прийняв рішення, яким відмовив у задоволенні позову Споживчого товариства Жиско про визнання за ним права власності на приміщення Універмагу.

18.07.2018 року Рівненським апеляційним господарським судом рішення Господарського суду Житомирської області було залишено без змін та 18.07.2018 року набрало законної сили.

22.10.2018 року ухвалою Верховного суду України у справі № 8/84-НМ касаційну скаргу СТ Жиско повернуто скаржникові, тобто справа №8/84-НМ є вирішеною остаточно.

Як визначено ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, результати вирішення спору у справі №8/84-НМ свідчать про відсутність підстав для набуття СТ Жиско права власності на приміщення Універмагу.

Скасування судовго рішення свідчить про відсутність у продавця права власності на продане майно, що виключає правомірність укладення спірного Договору купівлі-продажу, при цьому, відповідне судове рішення не має жодних правових наслідків з моменту його винесення. Таким чином, питання набрання рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.12.2009 року у справі № 8/84 НМ законної сили не має істотного значення для вирішення даного спору, оскільки неправомірність висновків суду при винесенні такого рішення встановлена постановою Вищого господарського суду від 09.02.2011 року та за наслідками нового розгляду справи № 8/84 НМ і наявність у продавця права власності, в тому числі на момент укладення спірного Договору, не підтверджено.

Обставини щодо повноважень представника відповідача1 на підписання спірного Договору не підлягають дослідженню, оскільки не стосуються прав та інтересів позивача.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як визначено ст. 658 Цивільного кодексу України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Таким чином, за наслідками розгляду спору у справі № 18/030-11 судом встановлено незаконність укладення Споживчим товариством Жиско з Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія Пріорітас Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30 грудня 2009 року з порушенням ст. 658 Цивільного кодексу України, що з огляду на ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для недійсності відповідного Договору.

За загальним правилом наслідком недійсності угоди є застосування двосторонньої реституції, яка не ставиться в залежність від добросовісності сторін угоди.

Статтею 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1).

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ч.2).

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.3).

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторі (ч.4).

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою (ч.5).

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч.6).

Згідно зі ст. 661 Цивільного кодексу України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару у покупця третьою особою є нікчемним.

Однак, позивачем вимога про застосування наслідків недійсності правочину не визначена, тому не вважається заявленою.

Крім того, у справі не заявлено та не підлягають розгляду обставини щодо витребування майна із чужого незаконного володіння.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог шляхом визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30 грудня 2009 року, укладеного Споживчим товариством Жиско та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія Пріорітас .

Відшкодування судових витрат, що складаються з витрат по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., всього 321 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів в повному обсязі в рівних частках по 160,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Радомишльської районної спілки споживчих товариств до Споживчого товариства Жиско , Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Пріорітас , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЦ ФРАЙ про визнання договору недійсним задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30 грудня 2009 року, укладений між Споживчим товариством Жиско та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія Пріорітас .

3. Стягнути зі Споживчого товариства Жиско (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 33, код 36105817) на користь Радомишльської районної спілки споживчих товариств (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. 9-го Січня, 12, код 01749361) 160,50 грн. судових витрат.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Пріорітас (02166, АДРЕСА_1, код 31514997) на користь Радомишльської районної спілки споживчих товариств (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. 9-го Січня, 12, код 01749361) 160,50 грн. судових витрат.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

повне рішення складено 21.03.2019 року

Суддя А.Ю. Кошик