Ухвала

від 21.03.2019 по справі 927/106/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21 березня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/106/19 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про залучення третіх осіб та матеріали справи № 927/106/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙ-ТРАНС»

АДРЕСА_1, 79015

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВЕРТРАНС»

вул. Михайло-Коцюбинське шосе, 1А/2, м. Чернігів, 14011

про стягнення 184825,67 грн

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1 адвокат

від прокуратури: ОСОБА_2 адвокат

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЙ-ТРАНС» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВЕРТРАНС» про стягнення 185825,67 грн вартості завданих збитків.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/106/19 та розгляд справи по суті призначено на 21.03.2019 на 09:30 год.

До початку судового засідання 25.02.2019 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 20.02.2019. В заяві повідомлено, що 8 вересня 2018 року відповідач одержав від позивача заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 2018-2815.1 за маршрутом Recy (Франція) - м. Київ (Україна). Обумовлена вартість перевезення склала 77 264,00 грн. Вантаж - алкогольні напої. В заявці зазначено обов'язкова наявність СМК страхування з вказанням в переліку вантажів, які перевозяться - алкогольні напої.

Міжнародне перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом Вольво, державний номерний знак СВ 4415 ВМ із напівпричепом рефрижератор державний реєстраційний номер СВ 6491 ХР . Перевезення вантажу здійснювалось із використанням наступних товаросупровідних документів: міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) № б/н від 04 жовтня 2018 р.; рахунку (інвойсу) на вантаж № 560446735 04 жовтня 2018 р.; Позивач вчасно та в повній мірі відповідно до умов заявки виконав завантаження вантажу, що підтверджується: міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № б/н від 04.10.2018 року; інвойсу на вантаж № 560446735 04 жовтня 2018 року; пакувальними листами. Відповідно до заявки на перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 2018- 2815.1 та п. 3.9, розділу 3 договору перевезення вантажу від 03.08.2018 року Перевізник забезпечує збереження вантажу з моменту прийняття для перевезення і до моменту видачі його у пункті призначення вантажоотримувачу зазначеного у товаро-транспортній накладній (СМR, ТТН) , п. 3.15 розділу 3 договору перевезення вантажу від 03.08.2018 року Перевізник несе відповідальність за вантаж у повному обсязі з моменту завантаження і до моменту його вивантаження . 9 жовтня 2018 року під час перебування автомобіля на платній стоянці TIR Parking ОСОБА_3 (м. Сарни) водій виявив зламаний замок та пломбу рефрижератора (СВ6419ХР), деяка частина товару була викрадена. Виявлену недостачу було зафіксовано Актом прийому - передачі продукції № 12/10 від 12 жовтня 2018 року та зроблений відповідний запис у СМК № б/н від 04.10.2018 року. Сума та кількість недостачі згідно розрахунку становить 538 467,84 грн. Про даний випадок ТзОВ Бей-Транс сповістило у страхову компанію, в якій згідно Договору добровільного страхування відповідальності транспортного оператора (ЕКСПЕДИТОРА) № 642000523.18 від 19.01.2018 року застрахованою є відповідальність ТзОВ Бей-Транс при здійсненні операцій з міжнародного експедирування автомобільним транспортом. Відповідно до умов договору страхування відповідальності транспортного оператора (ЕКСПЕДИТОРА), страхова компанія по ризикам Експедитора виплатила страхове відшкодування в розмірі 199 344,17 грн за мінусом франшизи. Факт отримання страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №9067 від 22.12.2018 року. 12 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ ІМПОРТУ виставив претензію № 125 на Товариство з обмеженою відповідальністю БЕЙ-ТРАНС за компенсацію завданих збитків у розмірі 538 467,84 грн, яку Товариство з обмеженою відповідальністю БЕЙ-ТРАНС оплатили і компенсували завдані збитки, що підтверджується платіжними дорученнями № 616 від 04.12.2018 року, № 272 від 13.12.2018 року, № 671 від 21.12.2018 року, № 676 від 21.12.2018 року. Відповідно до п. 7.3.2 Договору перевезення вантажу від 03.08.2018 року погодженого та підписаного з сторони Відповідача Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу з моменту завантаження і до моменту розвантаження автомобіля . Згідно п. 7.3.5 Договору У випадку повної або часткової втрати або пошкодження вантажу, які виникли в проміжок часу між отриманням вантажу та його передачею Вантажоотримувачу, Перевізник відшкодовує Експедитору суму, еквівалентну вартості втраченого або ушкодженого вантажу, яка вказана у калькуляції або претензії чи зазначена у СМR або ТТН, а також підтверджується Актом приймання з підписами, посадами і П.І.Б. осіб, у присутності яких проходило приймання вантажу, у т.ч. з підписом або без підпису водія . Таким чином залишкова сума збитків складає різниця від загальної суми збитків 538 467, 84 грн та виплати страховою компанією страхового відшкодування 199 344,17 грн, а саме 339123,67 грн. З метою врегулювання даної ситуації позивач звернувся до відповідача з претензією № Вих. № 979 від 27.12.2018 року про компенсацію даних збитків, однак дана претензія залишена відповідачем без компенсації, відповідач відмовив у задоволенні претензії та повідомив, що робить все можливе згідно чинного законодавства, щоб врегулювати дане питання. Дана претензія так і не була компенсована.

З метою врегулювання даної ситуації позивач звернувся до відповідача 24.01.2019 року з Заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог Вих. № 1117 від 24.01.2019 року та повідомив про те, що відповідно до ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України інформує, що 30.01.2019 року буде проведено зарахування зустрічних однорідних вимог із ТОВ СІВЕРТРАНС згідно Договору перевезення вантажу від 03.08.2018 року. На підставі Договору перевезення вантажу від 03.08.2018р. заборгованість ТОВ СІВЕРТРАНС перед ТОВ Бей-Транс склала 339 123, 67 грн, а у ТОВ Бей-Транс заборгованість перед ТОВ СІВЕРТРАНС згідно Доперу перевезення вантажу від 03.08.2018 року, рахунку № 2086 від 12.10.2018 року та рахунку № 2211 від 31.10.2018 року склала 154 298,00 грн. Після звернення 04.02.2019 року ппозивача до суду, ввідповідач 13.02.2019 року відшкодував 79 539,75 грн. Сума заборгованості ТОВ СІВЕРТРАНС перед ТОВ Бей-Транс після зарахування заборгованості згідно Договору перевезення вантажу від 03.08.2018 року та оплати 13.02.2019 року становить 105 285,92 грн. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а це судові витрати у сумі 68 481,00 грн, з яких 5088,00 грн, являє собою судовий збір сплачений за подання позовної заяви до Господарського суду Чернігівської області, а також витрати у розмірі 63 393,00 грн. на оплату правової (правничої) допомоги адвоката відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 18/01/2019 від 18.01.2019 року.

Інші додаткові витрати, які очікує понести позивач, будуть залежати від кількості судових засідань, а також від обсягу вчинення інших процесуальних дій в яких прийматиме участь Адвокат позивача, які пов'язані з розглядом судової справи. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ввідповідача вартість завданих збитків 105 285,92 грн, витрати по сплаченому судовому зборі в розмірі 5 088,00 грн покласти на відповідача, витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 63 393,00 грн покласти на відповідача.

До початку судового засідання відповідачем надано відзив на позов № 04/03-2019 від 04.03.2019, в якому повідомив про невизнання позовних вимог. 03 серпня 2018 року позивач - експедитор уклав договір перевезення вантажу з відповідачем - перевізник . Згідно п.1 договору перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому Експедитором вантаж до пункту призначення у встановлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі. Експедитор за дорученням свого Клієнта зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Пункт 2.1 договору визначає, що перевезення виконуються відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (конвенція МДП), Європейської угоди про режим праці та відпочинку (Е8ТК), Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), Європейської угоди про перевезення вантажів, які швидко псуються (в країнах транзиту, на території яких сторони повинні їх виконувати). Пункт 2.2 договору визначає, що на кожне перевезення оформлюється Заявка яка складається у письмовій формі, підписується уповноваженою особою Експедитора і передаєтеся Перевізнику за допомогою факсимільного зв'язку або електронною поштою (сканована копія), яка є невід'ємною частиною договору. Позивачем було подано до відповідача заявку на перевезення вантажу № 2018- 2815.1 від 29.09.2018 р. у міжнародному сполученні за маршрутом Recy (Франція) - м. Київ (Україна). Вартість перевезення склала - 77264,00 грн. Вантаж: алкогольні напої, вартість інвойсу 281 тис.євро. Номер автомобіля: НОМЕР_1/СВ6491ХР. Водій - ОСОБА_4. Адреса завантаження і адреса замитнення: Park industriel Recy 51520 Recy (Франція). Митний перехід: Ягодин/Dorohusk. Адреса розмитнення: ТОВ РЛЦ Київська обл., Броварський р-н, Трасса М-01/Е-95, с. Дмитрово, вул. Гоголівська 2. Адреса розвантаження: ТОВ ОСОБА_5 Імпорту , м. Київ, вул. Автопаркова 7. Відповідно до абзацу III п.3.5 договору перевізник зобов'язаний провести інструктаж водіїв і повідомити їх про їхні обов'язки, зокрема, здійснювати відстої і зупинки у спеціально відведених місцях. Зупинка транспортних засобів як у денний так і нічний час, тільки на спеціальних стоянках, які охороняються. Як визнає позивач, у позовній заяві по даній справі, 09 жовтня 2018 р. під час перебування автомобіля на платній стоянці TIR Parking ОСОБА_3 (м. Сарни) водій відповідача виявив зламаний замок та пломбу рефрижератора, деяка частина товару була викрадена. Дійсно, під час виконання вказаної вище Заявки, та з метою дотримання зазначеної норми Договору в ніч з 08 на 09 жовтня 2018 р. транспортний засіб відповідача в'їхав на платну автостоянку TIR під охороною, адресом: м. Сарни, вул. Варшавська 6Г, що підтверджується квитанцією №353 від 09.10.2018 р. І під час перебування автомобіля на вказаній платній стоянці 09 жовтня 2018 р. водій відповідача виявив зламаний замок та пломбу рефрижератора, та виявив нестачу вантажу. Як вбачається з квитанції №353 від 09.10.2018 р. вона видана ОСОБА_6 - особою підприємцем ОСОБА_7. Отже, між відповідачем та ОСОБА_6 - особою підприємцем ОСОБА_7 (34500, АДРЕСА_2; РНКОПП - НОМЕР_2) було укладено договір зберігання. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч.І ст. 936 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 977 Цивільного кодексу України, якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном). Відповідно до ч.1 ст.942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Актом приймання - передачі продукції № 12/10 від 12 жовтня 2018 р. зафіксовано недостачу товару. За приписами ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції. Згідно з листом № 72/14-612/1-1559 від 16.05.2007 Міністерства закордонних справ України "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" вищевказана конвенція набрала чинності для України 17.05.2007. Згідно з ч. 1 ст. 1 Конвенції вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Враховуючи той факт, що обставини даного спору виникли з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав перевізником, вважаємо, що на спірні правовідносини в повній мірі поширюються положення Конвенції. Аналогічної позиції, щодо застосування положень Конвенції до даних правовідносин, дотримується і позивач, наприклад на стр.4 заяви останнього про уточнення позовних вимог від 20.02.2019 р. по даній справі. Більш того, з урахуванням положень ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", до спірних правовідносин застосовуються положення Конвенції, які мають пріоритет над нормами, передбаченими законодавством України. За змістом ст. 17 Конвенції Перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Відповідно до пункту 1 ст. 23 Конвенції, якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Пунктом 3 ст. 23 Конвенції визначено що розмір відшкодування не може перевищувати 833 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто. Виходячи з п. 7 ст. 23 Конвенції, розрахунковою одиницею, зазначеною в цій Конвенції є одиниця спеціальних прав запозичення, визначена Міжнародним валютним фондом. Сума, зазначена в пункті 3 цієї статті, перераховується в національну валюту держави, суд якої розглядає відповідну справу, на підставі вартості цієї валюти станом на дату винесення рішення чи на дату, погоджену Сторонами. Виражена в спеціальних правах запозичення вартість національної валюти Держави, яка є членом Міжнародного валютного фонду, розраховується згідно з методом оцінки, що застосовується Міжнародним валютним фондом станом на відповідну дату до своїх операцій та угод. Відповідно до Закону України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" №2402-ХІІ від 03.06.1992 р. Україна є членом Міжнародного валютного фонду. Статтею 24 Конвенції передбачено, що відправник може декларувати у накладній, при умові оплати встановленої за договором сторін надбавки до провізної плати, вартість вантажу, що перевищує розмір відшкодування визначений п. З ст. 23 Конвенції, і в такому випадку декларована сума замінює встановлену межу відшкодування. Отже, обов'язковими умовами для покладення на перевізника відповідальності за пошкодження (втрату) вантажу, що перевищує розмір відшкодування визначений п. 3 ст. 23 Конвенції, необхідна наявність у сукупності таких умов: 1. задекларована вартість вантажу, що перевищує ліміт або спеціальний відсоток при доставці; 2. сплачено встановлену по спільному погодженню надбавку до провізного платежу. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, по даній справі, сторонами у визначеному порядку не було узгоджено надбавки до провізної плати, доказів сплати перевізнику надбавки до провізної плати позивач не надав, тому відсутні підстави для вимоги позивача, щодо відшкодування збитків без урахування вимог п. 3 ст. 23 Конвенції. Таким чином Конвенцією встановлено обмежену відповідальність перевізника за втрату вантажу під час здійснення перевезення, виходячи з 8,33 розрахункових, одиниць (SDR) за кілограм відсутньої ваги брутто. Згідно Міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) б/н від 04.10.2018 р. автомобіль було завантажено в Recy (Франція). Загальна вага вкраденого вантажу становить 711,47 кг. Отже сума збитків, що підлягає компенсації, з урахуванням вище наведеного, становить 711,47 кг*8,33 SDR*(на дату прийняття вантажу 04.10.2018 р. - курс 39,455997) = 233837,746 грн. 03 жовтня 2018 року між ПрАТ „СК „Перша" та відповідачем було укладено Договір добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом № 12- 01.25.18.00187 (СМR, СМR.+ТТН)/ Предметом Договору страхування є майнові інтереси, пов'язані з виникненням обов'язку Страхувальника відшкодувати шкоду, що виникла по застрахованих ризиках внаслідок події, визнаної страховим випадком при здійсненні міжнародних перевезень. Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач звернувся до страхової компанії. Відповідно до ст. 23 Конвенції, п.7.5. Договору страхування, Страховою компанією ІІрАТ „СК „Перша" складено страховий акт № ЦМ - 18 - 1356 від 17.01.2019 р., яким видано страховим випадком обставини втрати частини вантажу - 09.10.2018 р., та визначено розмір та порядок виплати страхового відшкодування: п. А) вартість По 8.33 ХДР - 711,47 кг. = 2315 53,49 грн. розмір збитку; п.Е) франшиза = 159494,41 грн.; розмір страхового відшкодування 720 59,08 грн. (231583,49 грн. - 159494,41 грн.). 31.01.2019 р. відповідач отримав на свій рахунок 72089,08 грн. страхового відшкодування згідно страхового акту № ЦМ - 18 - 1356 від 17.01.2019 р. (що підтверджується випискою по рахунку відповідача станом на 31.01.2019 р.). Згідно листа від 24.01.2019 р., акта б/н про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.01.2019 р., заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №1117 від 24.01.2019 р., в односторонньому порядку, позивач свою заборгованість перед відповідачем, за надані послуги з перевезення вантажів в розмірі 154298,00 грн. зарахував зустрічні однорідні вимоги в рахунок погашення збитків, які виникли в зв'язку з виконанням Договору. Враховуючи вищевикладене та спираючись на наведені вище норми чинного законодавства України, сума збитку, який підлягає компенсації відповідача перед позивачем складає: 233837,746 грн. - 154298,00 ґрн. = 79539,746 грн., які перераховані 13 лютого 2019 р. на рахунок позивача згідно платіжних доручень № 604 та № 605 від 13 лютого 2019 р., що визнає і сам позивач у своїй заяві про уточнення позовних вимог від 20.02.2019 р. по даній справі. Після перерахування 79539,746 грн. на рахунок позивача вважаємо, що будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 63393,00 грн. відповідач вважає дану суму такою, що в будь - якому випадку не відповідає вимогам ч. 4, ст. 126 ГПК України, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Однак, заявлений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідає заданим критеріям складності справи, витраченим часом адвоката на виконання покладених договором робіт, обсягом послуг та результат вирішення справи жодним чином не впливав на репутацію позивача та відсутній будь-який публічний інтерес до справи. Звертаємо увагу суду, що обов'язковою умовою для відшкодування витрат на правову допомогу є наявність належних доказів, що послуги були надані саме адвокатом і кошти сплачені саме адвокату. В позовній заяві вказано попередній (орієнтований) розрахунок сум витрат позивача, в якому зазначено, правова допомога - підготовка заяв та запитів до Сарненського відділу поліції ГУНІПу Рівненській обл., отримання інформації про хід розслідування кримінального провадження №12018180200001069. Однак, до позовної заяви не надано жодного адвокатського запиту від адвоката позивача чи відповіді адресованою останньому на його запити. Так само, відсутні в матеріалах позовної заяви, платіжне доручення або інший документ, який підтверджує сплату відповідних послуг позивачем його адвокату. До відзиву додано страховий акт, договір, виписку по рахунку, платіжні доручення, відповідь на запит, квитанція, відповідь, роздруківка з ЄДРПОУ, копія претензії, докази направлення позивачу.

До початку судового засідання 11.03.2019 відповідачем подано заяву № 07/03-2019 від 04.03.2019. Заява обґрунтована вимогами статей 50, 51 ГПК України. В заяві повідомлено, що 03 серпня 2018 року позивач - експедитор уклав договір перевезення вантажу з відповідачем - перевізник . Згідно п.1 договору перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому експедитором вантаж до пункту призначення у встановлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі. Експедитор за дорученням свого Клієнта зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Пункт 2.2 Договору визначає, що на кожне перевезення оформлюється Заявка яка складається у письмовій формі, підписується уповноваженою особою Експедитора і передається Перевізнику за допомогою факсимільного зв'язку або електронною поштою (сканована копія) та є невід'ємною частиною Договору. Позивачем було подано до відповідача заявку на перевезення вантажу № 2018- 2815.1 від 29.09.2018 р. у міжнародному сполученні за маршрутом Несу (Франція) - м. Київ (Україна). Вартість перевезення склала - 77264,00 грн. Вантаж: алкогольні напої, вартість інвойсу 281 тис.євро. Номер автомобіля: НОМЕР_1/СВ6491ХР. Водій - ОСОБА_4. Адреса завантаження і адреса замитнення: Park industriel Recy 51520 Recy (Франція). Митний перехід: Ягодин/Dorohusk. Адреса розмитнення: ТОВ РЛЦ Київська обл., Броварський р-н, Трасса М-01/Е-95, с. Дмитрово, вул. Гоголівська 2. Адреса розвантаження: ТОВ ОСОБА_5 Імпорту , м. Київ, вул. Автопаркова 7. Відповідно до абзацу III п.3.5 договору перевізник зобов'язаний провести інструктаж водіїв і повідомити їх про їхні обов'язки, зокрема, здійснювати відстої і зупинки у спеціально відведених місцях. Зупинка транспортних засобів як у денний так і нічний час, тільки на спеціальних стоянках, які охороняються. Як визнає позивач, у позовній заяві по даній справі, 09 жовтня 2018 р. під час перебування автомобіля на платній стоянці TIR Parking ОСОБА_3 (м. Сарни) водій відповідача виявив зламаний замок та пломбу рефрижератора, деяка частина товару була викрадена. Дійсно, під час виконання вказаної вище Заявки, та з метою дотримання зазначеної норми Договору в ніч з 08 на 09 жовтня 2018 р. транспортний засіб відповідача в'їхав на платну автостоянку TIR під охороною, адресом: м. Сарни, вул. Варшавська 6Г, що підтверджується квитанцією №353 від 09.10.2018 р. І під час перебування автомобіля на вказаній платній стоянці 09 жовтня 2018 р. водій відповідача виявив зламаний замок та пломбу рефрижератора, та виявив нестачу вантажу. Як вбачається з квитанції №353 від 09.10.2018 р. вона видана ОСОБА_6 - особою підприємцем ОСОБА_7. Отже, між відповідачем та ОСОБА_6 - особою підприємцем ОСОБА_7 (34500, АДРЕСА_2; РНКОПП - НОМЕР_2) було укладено договір зберігання. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч.І ст. 936 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 977 Цивільного кодексу України, якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном). Відповідно до ч.1 ст.942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Зважаючи на ту обставину, що у випадку задоволення позову і стягнення з відповідача збитків в розмірі вартості вкраденого вантажу, з автомобіля відповідача, який перебував на платній автостоянці ФОП ОСОБА_7, то у відповідача виникне право регресної вимоги до фізичної - особою підприємця ОСОБА_7, як до особи, що не виконала умови договору зберігання. А тому, вважаємо за необхідне та просимо суд залучити до участі в справі ОСОБА_6 - особу підприємця ОСОБА_7 (34500, АДРЕСА_2; РНКОПП - НОМЕР_2), в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та виступає на боці відповідача по господарській справі № 927/106/19 та постановити з цього приводу ухвалу. До заяви додано докази направлення ФОП ОСОБА_7

До початку судового засідання 11.03.2019 відповідачем подано заяву № 05/03-2019 від 04.03.2019. Заява обґрунтована вимогами статей 50, 51 ГПК України. В заяві повідомлено, що 03 жовтня 2018 року між ПрАТ „СК „Перша" та відповідачем було укладено договір добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом № 12-01.25.18.00187 (СМR, СМR+ТТН). Предметом договору страхування є майнові інтереси, пов'язані з виникненням обов'язку страхувальника відшкодувати шкоду, що виникла по застрахованих ризиках внаслідок події, визнаної страховим випадком при здійсненні міжнародних перевезень. Враховуючи вищевикладені обставини, ввідповідач звернувся до страхової компанії. Відповідно до ст. 23 Конвенції, п.7.5. договору страхування, страховою компанією ПрАТ „СК „Перша" складено страховий акт № ЦМ - 18 - 1356 від 17.01.2019 р.. яким визнано страховим випадком обставини втрати частини вантажу - 09.10.2018, та визначено розмір та порядок виплати страхового відшкодування: п. А) вартість по 8.33 ХДР - 711,47 кг. = 231583,49 грн. розмір збитку; п.Е) франшиза = 159494,41 грн.; розмір страхового відшкодування 72089,08 грн. (231583,49 грн. - 159494,41 грн.). 31.01.2019 р відповідач отримав на свій рахунок 72089,08 грн. страхового відшкодування згідно страхового акту № ЦМ - 18 - 1356 від 17.01.2019 р. (що підтверджується випискою по рахунку відповідача станом на 31.01.2019 р.). Відповідно до п. 4.3.10.договору страхування страхувальник (відповідач) зобов'язаний залучити страховика до судового процесу в якості третьої сторони на стороні відповідача за позовами третіх осіб або на стороні позивача за позовами до винуватця настання страхового випадку. Зважаючи на вказане вище положення договору страхування, та зважаючи на ту обставину, що у випадку задоволення позову у відповідача виникне право регресної вимоги до ПрАТ "СК "Перша" (03150, м. Київ. вул. Фізкультурна, 30), вважаємо за необхідне та просимо суд залучити до участі в справі ПрАТ "СК "Перша" (03150, м. Київ, вул. Фізкультурна, 30, код ЄДРПОУ 31681672) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та виступає на боці відповідача по господарській справі № 927/106/19 та постановити з цього приводу ухвалу. Додано докази надіслання заяви ПрАТ СК Перша .

До початку судового засідання 11.03.2019 відповідачем подано заяву № 06/03-2019 від 04.03.2019. Заява обґрунтована вимогами статей 50,51 ГПК України. В заяві повідомлено, що як вбачається з матеріалів позовної заяви по даній справі, позивачем було застраховано відповідальність транспортного оператора у ПрАТ АСК ІНГО Україна . Вказана страхова компанія перерахувала позивачу 199344,17 грн страхового відшкодування за страховим випадком, а саме за подіями втрати частини вантажу, які досліджуються в рамках господарської справи № 927/106/19. На адресу відповідача надійшла претензія від ПрАТ АСК ІНГО Україна № 503 від 13 лютого 2019 р. з вимогою відшкодування страховій компанії 199344,17 грн страхового відшкодування, яке отримав позивач від ПрАТ АСК ІНГО Україна за подіями втрати частини вантажу, які досліджуються в рамках господарської справи № 927/106/19. Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву справі № 927/106/19, суть якої зводиться до того, що у відповідача відсутні будь - які зобов'язання по відшкодуванню шкоди, втому числі і перед страховою компанією позивача, за подіями втрати частини вантажу, що досліджуються в рамках справи № 927/106/19, оскільки відповідальність перевізника обмежена положеннями Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.1956р. Зважаючи на те, що третя особа - ПрАТ АСК ІНГО Україна вже пред'явила вимоги про відшкодування шкоди до відповідача, у зв'язку з подіями втрати частини вантажу, що досліджуються в рамках справи №927/106/19 вважаємо за необхідне та просимо суд залучити до участі в справі ПрАТ АСК ІНГО Україна (01054, Україна, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602), в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та виступає на боці позивача по господарській справі № 927/106/19 та постановити з цього приводу ухвалу. Додано копію претензію та докази надіслання заяви ПрАТ АСК ІНГО Україна .

В судове засідання 21.03.2019 з'явились повноважні представники сторін.

Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені ст.42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено залучення третіх осіб до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч .ч. 1-4 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 51 Господарського процесуального кодексу України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.

Відповідачем подано заяви про залучення третіх осіб 11.03.2019 до початку першого судового засідання по розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а тому підлягають прийняттю до розгляду до початку проведення першого судового засідання по суті. Подані заяви поставлено судом на обговоренні сторін в судовому засіданні.

Відповідачем доведено позицію по необхідності залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, позивач заперечував заявлені клопотання.

Таким чином враховуючи викладене, заяви відповідача про залучення третіх осіб підлягають задоволенню, оскільки подані з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України та судом вбачається можливість впливу прийнятого рішення у справі на права та обов'язки третіх осіб, а саме можливість заявлення сторонами у справі вимог до третіх осіб.

Відповідно до частини першої ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою ст. 202 цього Кодексу.

А тому, враховуючи приписи ст. 202, 216 ГПК України, розгляд справи має бути відкладений та залучено до участі в справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6 особу - підприємця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша", третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_8 акціонерне товариство АСК ІНГО Україна .

Керуючись ст. 12, 50, 51, 86, 165-168, 202, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Залучити в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача

ОСОБА_6 особу - підприємця ОСОБА_7 (34500, АДРЕСА_2; РНКОПП - НОМЕР_2).

2. Залучити в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача

ОСОБА_8 акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30, код ЄДРПОУ 31681672).

3. Залучити в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача

ОСОБА_8 акціонерне товариство АСК ІНГО Україна (01054, Україна, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602).

4. Відкласти розгляд справи по суті на 04 квітня 2019 р. 09:30 год. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, пр-т. Миру, 20, зал судових засідань №306 (3 поверх).

5. Зобов'язати позивача направити залученим третім особам копії позовної заяви з доданими документами, заяви про уточнення позовних вимог, докази вчинення таких дій надати суду.

6. Запропонувати залученим третім особам надати письмові пояснення по суті спору, здійснивши направлення копії пояснень позивачу та відповідачу, докази направлення надати суду.

7. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі документи, що підтверджують повноваження представників, відповідно до ст. 60 ГПК України. Неявка в судове засідання представників сторін не виключає обов'язку по вчиненню дій покладених судом на сторони шляхом завчасного направлення документів, доказів, клопотань до судового засідання, при цьому сторонами повинно бути враховано здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала підписана 21 березня 2019 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/

Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова